Постанова № 75386347, 12.07.2018, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 524/9064/16-ц Номер провадження 22-ц/786/1229/18Головуючий у 1-й інстанції Кривич Ж. О. Доповідач ап. інст. ОСОБА_1

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 липня 2018 року м. Полтава

Апеляційний суд Полтавської області в складі:

Головуючого судді: Хіль Л.М.,

Суддів: Абрамова П.С., Карпушина Г.Л.,

Секретар: Колодюк О.П.,

За участі: представника позивача ОСОБА_2, представників відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 16 березня 2018 року ухваленого під головуванням судді Кривич Ж.О. о 12 год. 10 хв. (дата складення повного тексту рішення 26 березня 2018 року) по справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6 міської ради Полтавської області, Комунального підприємства "Кременчукводоканал" про визнання незаконними та скасування рішень ОСОБА_6 міської ради Полтавської області.

Апеляційний суд, заслухавши доповідь судді-доповідача,-

В С Т А Н О В И В :

У листопаді 2016 року ОСОБА_5 звернувся до суду з вказаним позовом в якому просив:

- визнати незаконним та скасувати рішення ОСОБА_6 міської ради Полтавської області чотирнадцятої сесії сьомого скликання від 27 вересня 2016 року «Про затвердження статуту комунального підприємства «Кременчукводоканал» ОСОБА_6 міської ради в новій редакції»;

-визнати недійсною нову редакцію статуту Комунального підприємства «Кременчукводоканал», прийняту на підставі рішення ОСОБА_6 міської ради Полтавської області чотирнадцятої сесії сьомого скликання від 27 вересня 2016 року «Про затвердження статуту комунального підприємства «Кременчукводоканал» ОСОБА_6 міської ради в новій редакції»;

-визнати незаконним та скасувати рішення ОСОБА_6 міської ради Полтавської області сімнадцятої сесії сьомого скликання від 22 грудня 2016 року «Про затвердження статуту комунального підприємства «Кременчукводоканал» ОСОБА_6 міської ради в новій редакції»;

-визнати недійсною нову редакцію статуту Комунального підприємства «Кременчукводоканал», прийняту на підставі рішення ОСОБА_6 міської ради Полтавської області сімнадцятої сесії сьомого скликання від 22 грудня 2016 року «Про затвердження статуту комунального підприємства «Кременчукводоканал» ОСОБА_6 міської ради в новій редакції»;

- визнати прямою дискримінацією відносно нього дії відповідача ОСОБА_6 міської ради Полтавської області у вигляді прийняття рішення ОСОБА_6 міської ради Полтавської області чотирнадцятої сесії сьомого скликання від 27 вересня 2016 року «Про затвердження статуту комунального підприємства «Кременчукводоканал» ОСОБА_6 міської ради в новій редакції» та рішення сімнадцятої сесії сьомого скликання від 22 грудня 2016 року «Про затвердження статуту комунального підприємства «Кременчукводоканал» ОСОБА_6 міської ради в новій редакції».

В обгрунтування позову зазначив, що затверджуючи статут КП «Кременчукводоканал», міська рада не взяла до уваги рішення Крюківського районного суду м. Кременчук Полтавської області від 01 липня 2016 року, яке набрало чинності, про поновлення позивача на посаді генерального директора підприємства на умовах раніше укладеного контракту на управління КП «Кременчукводоканал» яким повноваження керівника покладались на генерального директора.

Вказував, що оскаржуваним рішенням про затвердження статуту, ті ж самі повноваження має директор – новостворена посада, що є неприпустимим та порушує його права як керівника на управління КП «Кременчукводоканал»

Рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 16 березня 2018 року позовні вимоги ОСОБА_5 до ОСОБА_6 міської ради Полтавської області та Комунального підприємства «Кременчукводоканал»

-про визнання незаконним та скасування рішення ОСОБА_6 міської ради Полтавської області чотирнадцятої сесії сьомого скликання від 27.09.2016 року «Про затвердження статуту Комунального підприємства «Кременчукводоканал» ОСОБА_6 міської ради в новій редакції» та визнання недійсною нової редакцію статуту підприємства,

-про визнання незаконним та скасування рішення ОСОБА_6 міської ради Полтавської області сімнадцятої сесії сьомого скликання від 22.12.2016 року «Про затвердження статуту Комунального підприємства «Кременчукводоканал» ОСОБА_6 міської ради в новій редакції» та визнання недійсною нової редакції статуту підприємства

-про визнання дій відповідачів прямою дискримінацією залишено без задоволення.

Не погодившись з рішенням місцевого суду, його в апеляційному порядку оскаржив ОСОБА_5 посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просив рішення місцевого суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.

В обгрунтування апеляційної скарги зазначив, що суд не звернув уваги на те, що рішенням ОСОБА_6 міської ради Полтавської області чотирнадцятої сесії сьомого скликання від 27 вересня 2016 року «Про затвердження статуту комунального підприємства «Кременчукводоканал» ОСОБА_6 міської ради в новій редакції» ті ж самі повноваження що і генеральний директор має директор – новостворена посада, що є неприпустимим та порушує його права як керівника на управління КП «Кременчукводоканал»

Крім того, вказував, що його було поновлено на роботі рішенням Крюківського районного суду Полтавської області 13 грудня 2017 року. Таким чином всі ініціативи щодо змін до Статуту Підприємства, які висувалися не від нього є нікчемними, оскільки їх прийнято та підписано неуповноваженою особою.

Зазначав, що судом першої інстанції не взято уваги те, що відповідачами не надано жодних доказів проведення на підприємстві змін в організації виробництва праці, які б вимагали введення нової посади – Директора.

Апеляційний суд, перевіривши законність та обґрунтованість рішення місцевого суду у межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, приходить до висновку, що скарга задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Місцевим судом вірно встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_5 з 27 грудня 2001 року по 23 листопада 2010 року займав посаду генерального директора КП «Кременчукводоканал». Згідно з контрактом, укладеним між ОСОБА_6 міською радою в особі міського голови та ОСОБА_5, останній був призначений на посаду генерального директора КП «Кременчукводоканал» на строк з 01 січня 2008 року по 02 січня 2009 року (а. с. 114).

Згідно додаткової угоди до контракту від 09 листопада 2007 року строк дії контракту продовжено з 03 січня до 31 грудня 2015 року (а.с. 123).

Відповідно до розпорядженням міського голови від 23 листопада 2010 року № 567-Р та на підставі поданої позивачем заяви його було звільнено з посади генерального директора КП «Кременчукводоканал» у зв`язку з переходом на виборну посаду (пункт 5 ст. 36 КЗпП України). Відповідно до розпорядження міського голови від 24 листопада 2010 року № 113-к позивача призначено на посаду заступника міського голови з 24 листопада 2010 року. Розпорядженням від 09 лютого 2015 року № 26-к ОСОБА_5 звільнено з посади заступника міського голови за власним бажанням на підставі поданої заяви.

26 лютого 2016 року ОСОБА_5 звернувся до міського голови міста Кременчука ОСОБА_7 з письмовою вимогою про поновлення його на посаді генерального директора КП «Кременчукводоканал» з підстав, передбачених статтею 118 КЗпП України, проте отримав письмову відмову в поновленні на роботі на посаді, яку займав до переходу на виборну посаду.

Після того ОСОБА_5 звернувся з позовом до Крюківського районного суду м. Кременчука, рішенням якого від 01 липня 2016 року його було поновлено на посаді генерального директора КП «Кременчукводоканал». Рішенням апеляційного суду Полтавської області від 25 серпня 2016 року рішення місцевого суду в частині поновлення ОСОБА_5 на посаді генерального директора КП «Кременчукводоканал» залишено без змін (справа №537/2235/16-ц).

На виконання рішення Крюківського районного суду м. Кременчука від 01.07.2016 року розпорядженням міського голови від 07 липня 2016 року № 393 К позивача було поновлено на роботі на умовах укладеного з ним контракту в редакції від 09 листопада 2007 року. У той же день розпорядженням міського голови за № 394 КВ позивача було знову звільнено за п.5 ст. 41 КЗпП України. Рішенням Крюківського районного суду м. Кременчук від 30.09.2016 року, залишеним без змін ухвалою Полтавського апеляційного суду від 07.12.2016 року, ОСОБА_5 було поновлено на роботі (справа № 537/3876/16-ц).

Рішенням ОСОБА_6 міської ради Полтавської області чотирнадцятої сесії сьомого скликання від 27 вересня 2016 року та рішенням ОСОБА_6 міської ради Полтавської області сімнадцятої сесії сьомого скликання від 22 грудня 2016 року затверджено статут комунального підприємства «Кременчукводоканал» ОСОБА_6 міської ради в новій редакції».

Відповідно до розпорядження міського голови від 05.05.2017 року № 159-КВ трудовий договір з ОСОБА_5 було розірвано за ч.2 ст. 36 КЗпП України. В подальшому вказане розпорядження було скасовано рішенням Крюківського районного суду м. Кременчука від 13.12.2017 року (справа № 537/2093/17).

Згідно постанови Верховного Суду від 16 січня 2018 року у справі №537/2235/16-ц рішення Крюківського районного суду міста Кременчука Полтавської області від 01 липня 2016 року та рішення Апеляційного суду Полтавської області від 25 серпня 2016 року були скасовані.

Верховний Суд дійшов висновку, що юридичних підстав для поновлення ОСОБА_5 на посаді генерального директора не було, оскільки строк дії контракту з ним закінчився 31.12.2015 року.

Апеляційний суд Полтавської області у постанові від 06 березня 2018 року дійшов висновку про те, що приюдиційна правова підстава для поновлення на роботі позивача відсутня, і скасував рішення Крюківського районного суду м. Кременчука від 13.12.2017 року (справа № 537/2093/17).

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог місцевий суд виходив з того, що оскаржувані рішення прийнято у відповідності до вимог Конституції України та Законів України, в межах повноважень засновника.

Крім того, оскільки підстав для поновлення на роботі ОСОБА_5 на посаді генерального директора не було, а рішення міської ради прийняті в межах повноважень передбачених ст. 143 Конституції України, з чого випливає, що пряма дискримінація з боку відповідачів відсутня.

Апеляційний суд Полтавської області вважає такий висновок місцевого суду вірним з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 62 ГК України підприємство самостійний суб`єкт господарювання, створений компетентним органом державної влади або органом місцевого самоврядування, або іншими суб`єктами для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торгівельної, іншої господарської діяльності в порядку, передбаченому цим Кодексом та іншими законами.

Згідно ч. 1 ст. 78 ГК України комунальне унітарне підприємство утворюється компетентним органом місцевого самоврядування в розпорядчому порядку на базі відокремленої частини комунальної власності і входить до сфери його управління.

Особливості господарської діяльності комунальних унітарних підприємств визначаються відповідно до вимог, встановлених цим цим Кодексом щодо діяльності державних комерційних або казених підприємств, а також інших вимог, передбачених законом (частина 10).

Відповідно до статті 87 ЦК України для створення юридичної особи її учасники(засновники) розробляють установчі документи, які викладаються письмово і підписуються всіма учасниками (засновниками), якщо законом не встановлений інший порядок їх затвердження.

З огляду на ч. 5 статті 57 ГК України статут (положення) затверджується власником майна (засновником) субєкта господарювання чи його представниками, органами або іншими субєктами відповідно до закону.

Відповідно до статті 143 Конституції України територіальної громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування, зокрема, утворюють, реорганізують та ліквідовують комунальні підприємства, організації, установи.

При цьому, згідно із пунктом 30 частини 1 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання, зокрема, про створення, ліквідацію, реорганізацію та перепрофілювання підприємств, установ, та організацій комунальної власності відповідної територіальної громади.

Таким чином, затвердження статуту підприємств, установ та організацій комунальної власності відповідної територіальної громади є прерогативою сільських, селищних, міських рад.

Чинне законодавство надає виключне право засновнику (учаснику) підприємства на затвердження установчих документів підприємства, у тому числі статуту. При цьому законодавством України не встановлено будь-яких винятків чи обмежень власника комунального підприємства у визначенні змісту установчих документів самостійно, і необхідності погодження змін до установчих документів (статуту) з іншими особами, у тому числі які перебувають у трудових відносинах з підприємством, законодавство України не передбачає.

Із справи вбачається, що КП «Кременчукводоканал» за організаційно-правовою формою є комунальним підприємством, його єдиним засновником є ОСОБА_6 міська рада Полтавської області, органом управління КП «Кременчукводоканал» є власник, тобто ОСОБА_6 міська рада Полтавської області.

Той факт, що позивач перебував з КП «Полтававодоканал» у трудових відносинах, не дає юридичних підстав для обмеження засновника підприємства у праві самостійно визначати організаційну структуру підприємства та зміст його установчих документів.

З вище вказаного слідує, що оскаржувані рішенняприйнято у відповідності до вимог Конституції України та Законів України, в межах повноважень та у спосіб, передбачений статтею 143 Конституції України, статтею 26 Закону України «Про місцеве самоврядування», статтею 78 ГК України, статтею 87 ЦК України.

Оскільки рішення міської ради прийняті у межах повноважень засновника, а підстав для поновлення ОСОБА_5 на посаді генерального директора підприємства не було, місцевий суд вірно встановив, що факт дискримінації з боку відповідачів до ОСОБА_5 відсутній.

Доводи апеляційної скарги про те, що оскаржувані рішення порушують його права, як керівника, на управління КП «Кременчукводоканал» та оскільки його було поновлено на роботі рішенням Крюківського районного суду Полтавської області 13 грудня 2017 року, всі ініціативи щодо змін до Статуту Підприємства, які висувалися не від нього є нікчемними, так як їх прийнято та підписано неуповноваженою особою, не заслуговують на увагу з огляду на наступне.

Чинне законодавство надає виключне право засновнику (учаснику) підприємства на затвердження установчих документів підприємства, у тому числі статуту.

При цьому законодавством України не встановлено будь-яких винятків чи обмежень власника комунального підприємства у визначенні змісту установчих документів самостійно, і необхідності погодження змін до установчих документів (статуту) з іншими особами, у тому числі які перебувають у трудових відносинах з підприємством, законодавство України не передбачає.

За таких обставин, рішення місцевого суду ухвалено у відповідності до положень матеріального та процесуального права, підстав для його зміни чи скасування не вбачається.

Апеляційна скарга не містить нових фактів чи засобів доказування, які б спростували висновки суду першої інстанції. Наведені в апеляційній скарзі доводи фактично зводяться до переоцінки доказів та незгоди скаржника з висновками суду першої інстанції та з їх оцінкою, а тому не дають підстав для висновку про неправильне застосування місцевим судом норм матеріального і процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Таким чином апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення місцевого суду без змін.

Керуючись ст. ст. 367,368,374 ч.1 п.1, ст. 375,382,383,384 ЦПК України, апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 залишити без задоволення.

Рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 16 березня 2018 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя Л.М. Хіль

Судді: П.С. Абрамов

ОСОБА_8

З оригіналом згідно:

суддя Л.М. Хіль