Ухвала суду № 75386172, 12.07.2018, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 459/1347/16-к Головуючий у 1 інстанції: Новосад М.Д.

Провадження № 11-кп/783/1255/17 Доповідач: Партика І. В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 липня 2018 року м. Львів

Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Львівської області у складі:

Головуючої-судді ОСОБА_1,

суддів: Гончарук Л.Я., Маліновської-Микич О.В.,

при секретарі Романчуку Р.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_2 на ухвалу Червоноградського міського суду Львівської області від 13.11.2017р. про скасування звільнення від відбування покарання засудженому ОСОБА_2, 03.05.1979р. народження, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1,

за участю: прокурора Ванчака А.Л.,

захисника ОСОБА_3,

ВСТАНОВИЛА:

Вироком Червоноградського міського суду Львівської області від 02.11.2016р. ОСОБА_2 визнаний винуватим та засуджений за ч.2 ст.185 КК України на 3 роки позбавлення волі. На підставі ст.75 КК України ОСОБА_2 звільнений від відбування призначеного покарання з випробуванням, з іспитовим строком 2 роки. На підставі ст. 76 КК України на нього покладено обов’язок періодично з’являтись для реєстрації у кримінально-виконавчу інспекцію.

Ухвалою Червоноградського міського суду Львівської області від 31.03.2017р. виправлено описку у резолютивній частинівироку Червоноградського міського суду Львівської області від 02.11.2016р. щодо ОСОБА_2 та зазначено, що ОСОБА_2 зобов’язаний з’являтися до реєстрації до «уповноваженого органу з питань пробації».

Ухвалою Червоноградського міського суду Львівської області від 13.04.2017р. виправлено описку у резолютивній частинівироку Червоноградського міського суду Львівської області від 02.11.2016р. щодо ОСОБА_2 та ухвалено зазначити у четвертому абзаці резолютивної частинивироку: « На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_2 обов’язки: періодично з’являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання».

В.о. начальника Сокальського МРВ з питань пробації звернувся до суду першої інстанції з поданням про скасування звільнення засудженого ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням, з огляду на те, що засуджений ОСОБА_2 злісно ухиляється від виконання обов’язків, покладених на нього вироком Червоноградського міського суду Львівської області від 02.11.2016р.

Ухвалою Червоноградського міського суду Львівської області від 13.11.2017р. подання задоволено та скасовано ОСОБА_2 звільнення від відбування покарання з випробуванням, призначеного вироком Червоноградського міського суду Львівської області від 02.11.2016 року за ч.2 ст.185 КК України, із направленням його для відбування покарання за даним вироком. Строк відбуття покарання постановлено рахувати з часу фактичного затримання.

Не погоджуючись із даною ухвалою засуджений ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання. Просить призначити йому захисника через центр безоплатної правової допомоги.

В обґрунтування покликається на незаконність та необґрунтованість оскаржуваної ухвали. Зазначає, що не знав про розгляд справи судом першої інстанції, участі у судовому засіданні не приймав, що свідчить про однобічність судового розгляду. Вказує, що двічі не з’являвся на відмітку в органи пробації, оскільки перебував на лікуванні. Вважає, що суд першої інстанції невірно застосував кримінальний закон.

Заслухавши доповідь судді, виступ адвоката ОСОБА_3, який підтримав подану апеляційну скаргу та просив таку задоволити, думку прокурора про законність і обґрунтованість оскаржуваної ухвали та безпідставність поданої апеляційної скарги, вивчивши матеріали подання, кримінального провадження та особової справи засудженого ОСОБА_2, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, виходячи із наступного.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Колегія суддів вважає, що дані вимоги закону судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваної ухвали не дотримані.

У відповідності до ч.1 ст. 409 КПК України підставою для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції, в числі іншого, є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неповнота судового розгляду.

Як передбачено ч.1 ст. 412 КПК України істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог КПК, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.

Згідно ч.1 ст. 410 КПК України неповним визнається судовий розгляд, під час якого залишилися недослідженими обставини, з’ясування яких може мати істотне значення для ухвалення законного, обґрунтованого та справедливого судового рішення.

Колегією суддів встановлено, що вироком Червоноградського міського суду Львівської області від 02.11.2016р. ОСОБА_2 визнаний винуватим та засуджений за ч.2 ст.185 КК України на 3 роки позбавлення волі. На підставі ст.75 КК України ОСОБА_2 звільнений від відбування призначеного покарання з випробуванням, з іспитовим строком 2 роки. На підставі ст. 76 КК України на нього покладено обов’язок періодично з’являтись для реєстрації у кримінально-виконавчу інспекцію.

Як вбачається з матеріалів особової справи, 21.12.2016р. ОСОБА_2 було ознайомлено з умовами відбування покарання, обов’язками, покладеними на нього судом у порядку ст. 76 КК України та роз’яснено наслідки ухилення від виконання покладених на нього обов’язків (а.с. 17). Одночасно, відповідно до постанови фахівця з соціальної роботи з суб’єктами пробації КВІ м. Червонограда УДПтСУ у Львівській області від 21.12.2016р., ОСОБА_2 було встановлено дні явки на реєстрацію до КВІ, з якою засуджений ознайомився у той самий день (а.с. 19).

У подальшому, ухвалою Червоноградського міського суду Львівської області від 31.03.2017р. виправлено описку у резолютивній частинівироку Червоноградського міського суду Львівської області від 02.11.2016р. щодо ОСОБА_2 та зазначено, що ОСОБА_2 зобов’язаний з’являтися до реєстрації до «уповноваженого органу з питань пробації».

Ухвалою Червоноградського міського суду Львівської області від 13.04.2017р. виправлено описку у резолютивній частинівироку Червоноградського міського суду Львівської області від 02.11.2016р. щодо ОСОБА_2 та ухвалено зазначити у четвертому абзаці резолютивної частинивироку: « На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_2 обов’язки: періодично з’являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання».

Однак, як у матеріалах кримінального провадження, так у матеріалах подання та особової справи засудженого відсутні відомості про те, що ОСОБА_2 направлялись копії ухвал Червоноградського міського суду Львівської області від 31.03.2017р. та від 13.04.2017р., якими було виправлено описки у резолютивній частинівироку Червоноградського міського суду Львівської області від 02.11.2016р. щодо нього у частині застосування до нього положень ст. 76 КК України. Будь яких розписок засудженого на підтвердження його обізнаності про існування наведених ухвал суду матеріали кримінального провадження, подання та особової справи не містять.

Суд першої інстанції, розглянув подання в.о. начальника Сокальського МРВ з питань пробації та скасував звільнення засудженого ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням.

При цьому, суд першої інстанції, розглянувши дане подання за одне судове засідання, за відсутності ОСОБА_2, не переконався, про обізнаність засудженого із ухвалами Червоноградського міського суду Львівської області від 31.03.2017р. та від 13.04.2017р., якими було виправлено описки у резолютивній частинівироку Червоноградського міського суду Львівської області від 02.11.2016р. щодо нього у частині застосування до нього положень ст. 76 КК України, та не зазначив взагалі в оскаржуваному судовому рішенні про існування таких ухвал.

Окрім цього, розгляд судом першої інстанції подання за відсутності засудженого ОСОБА_2, на переконання колегії суддів, позбавило суд першої інстанції можливості належним чином дослідити дані про особу засудженого, а також обставини за яких ОСОБА_2 не виконував покладених на нього процесуальних обов’язків згідно внесеного подання.

Так, згідно представленої колегії суддів довідки за підписом лікаря-нарколога Червоноградської ЦМЛ від 19.04.2017р., засуджений ОСОБА_2 перебуває на обліку у нарколога Червоноградської ЦМЛ з 1997р. з приводу наркоманії, знаходиться у програмі ЗПТ з 2016р., приймає медикаменти щоденно з 8 до 11 год.

При цьому, з урахуванням конкретних обставин даної справи, в оскаржуваній ухвалі не наведено достатніх та переконливих мотивів на обґрунтування прийнятого рішення.

Колегія суддів вважає, що наведені порушення є істотними, оскільки перешкодили суду першої інстанції ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.

Згідно із п.6 ч.1 ст. 407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на вирок або ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право, зокрема, скасувати вирок або ухвалу і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що відповідно до вимог ст.ст. 412, 415 КПК України ухвалу суду першої інстанції щодо ОСОБА_2 слід скасувати та призначити у даному провадженні новий розгляд у суді першої, який слід провести із чітким дотриманням вимог кримінального процесуального закону, вжити заходів до повного, всебічного дослідження обставин справи, ухваливши законне та обґрунтоване судове рішення.

Керуючись ст.ст. 405, 407, 409, 410, 412, 415, 419 КПК України , колегія суддів

п о с т а н о в и л а :

апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_2 задоволити частково.

Ухвалу Червоноградського міського суду Львівської області від 13.11.2017р. про скасування звільнення від відбування покарання засудженому ОСОБА_2 скасувати та призначити у даному провадженні новий розгляд у суді першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення й оскарженню не підлягає.

С у д д і

ОСОБА_1 ОСОБА_4 ОСОБА_5