
Провадження № 2/537/887/2018
Справа № 537/2967/18
РІШЕННЯ
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
19.07.2018 р. м. Кременчук
Крюківський районний суд м. Кременчука Полтавської області в складі: головуючого судді Маханькова О.В.,
за участю секретаря судового засідання Скічко Н В.,
позивача ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кременчуці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третьої особи ТОВ «Місто для людей» про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,
В С Т А Н О В И В :
Позивач звернулася до суду із позовною заявою, в якій просить суд ухвалити рішення, яким визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право користування житловим приміщенням, а саме будинком № 18 по вул. Художній в м. Кременчуці Полтавської області
Свої вимоги ОСОБА_1 мотивувала тим, що вона є власником домоволодіння №18, що розташований по вул. Художній в м. Кременчуці Полтавської області, відповідно до договору дарування від 31.10.1998 року.
Крім позивачки в домоволодінні зареєстрований ІНФОРМАЦІЯ_1,але фактично не проживає у будинку з 1998р. по теперішній час.
Реєстрація ОСОБА_2 в належному позивачем будинку, який фактично відсутній в ньому з 1998року, є перешкодою ОСОБА_1 в користуванні власністю та викликає інші незручності, у зв’язку з чим ОСОБА_1 вимушена звернутися до суду із позовом про визнання відповідача ОСОБА_2 таким, що втратив право користування житловим приміщенням.
Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні прохала позовні вимоги задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з’явився, був належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи , не надав до суду пояснень щодо позову.
За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача , оскільки він був належним чином повідомлений про дату, час та місце слухання справи, він не повідомив суд про причини неявки, ним не подано відзив.
Суд, вислухавши позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності , встановив наступне.
Як вбачається з позову, власником домоволодіння №18, що розташоване по вул. Художній в м. Кременчуці Полтавської області, що підтверджується договором дарування від 31.10.1998 року.
В даному домоволодінні, крім позивача, зареєстрований ще відповідач ОСОБА_2 що підтверджується довідкою ТОВ «Місто для людей Кременчук» від 29.05.2018р. (а.с.8).
З самого початку реєстрації, відповідач ОСОБА_2. у будинку не проживає, його речей в ньому немає, комунальні платежі не сплачує на протязі всіх років , позивачка самостійно несе всі витрати на утримання будинку.
Згідно зі статтею 321 Цивільного кодексу України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права або обмежений у його здійсненні.
Відповідно до статті 319 Цивільного кодексу України, власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Як встановлено в судовому засіданні, відповідач ОСОБА_2 по справі у зазначеному домоволодінні не проживає з 31.10.1998р.
Зазначений вище факт підтверджується актом про непроживання ТОВ «Місто для людей Кременчук» від 29.05.2018 року.
Згідно із частиною 1 статті 383 Цивільного кодексу України, власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім'ї, інших осіб і не має права використовувати його для промислового виробництва.
У відповідності до частини 1 статті 386 ЦК України власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчиненню нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.
Відповідно до вимог статті 391 Цивільного кодексу України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Статтею 41 Конституції України, статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод,до якої України приєдналась 17 липня 1997 року відповідно до закону №475/97-ВР від 17 липня 1997 року «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 до Конвенції», закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися та розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Приймаючи до уваги викладене, суд приходить до висновку, що ОСОБА_2 внаслідок наявності його реєстрації у помешканні, власником якого є ОСОБА_1 порушено право останньої на володіння та розпорядження своїм майном;
ОСОБА_2, будучи зареєстрованим у домоволодінні, власниками якого є ОСОБА_1 порушує її права та законні інтереси, в зазначеному домоволодінні не проживає понад шість місяців.
Згідно зі статтею 163 Житлового кодексу України, у разі тимчасової відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається займане жиле приміщення у випадках і в межах строків, установлених частиною першою, пунктами 1 і 5 частини третьої і частиною четвертою статті 71 цього Кодексу.
Так, відповідно до частини 1 статті 71 Житлового кодексу України, при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.
Так, в судовому засіданні достовірно встановлений факт, що відповідач ОСОБА_2 зареєстрований у будинку №18, що розташований по вул. Художній в м. Кременчуці Полтавської області, в 1991 року, але фактично не проживає в ньому з 1998 року по теперішній час.
Зважаючи на вищевикладене, суд приходить до висновку, що ОСОБА_2 втрачено право на користування зазначеним житлом, оскільки він відсутній у вказаному будинку понад шість місяців без поважних причин.
Враховуючи викладене, приймаючи до уваги доведений в судовому засіданні факт не проживання ОСОБА_2 в помешканні, власником якого є ОСОБА_1., понад шість місяців без поважних причин, а також ті обставини, що реєстрація відповідача перешкоджає позивачу, як власнику домоволодіння, в повній мірі користуватися та розпоряджатися належному йому правами в зазначеному будинку, суд приходить до висновку про законність та обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_3 щодо визнання особи такою що втратив право користування житловим приміщенням, у зв’язку з чим вони підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 5, 10, 13, 19, 76, 77, 81, 133, 141, 263, 264, 265, 280, 281, 282 Цивільного процесуального кодексу України, статтями 319, 321, 383, 386, 391, 405 Цивільного Кодексу України, статтями 163, 71 Житлового кодексу України, суд , -
УХВАЛИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третьої особи ТОВ «Місто для людей» про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням - задовольнити.
Визнати ОСОБА_2 ,ІНФОРМАЦІЯ_2 , таким, що втратив право користування житловим приміщенням , а саме житловим будинком № 18 по вул.Художній в м. Кременчуці Полтавської області .
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Апеляційного суду Полтавської області через Крюківський районний суд м. Кременчука Полтавської області протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення в повному обсязі.
Суддя : Маханьков О.В.
Судове рішення № 75385556, Крюківський районний суд м. Кременчука було прийнято 19.07.2018. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 537/2967/18. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: