Рішення № 75385467, 18.07.2018, Крюківський районний суд м. Кременчука

Провадження № 2/537/503/2018

Справа № 537/1064/18

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18.07.2018 року Крюківський районний суд міста Кременчука Полтавської області в складі: головуючої судді Зоріної Д.О., при секретарі Мєняйлові О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження в місті Кременчуці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Будівельний дім «Будівництво» про стягнення заробітної плати та стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до суду із позовною заявою, де просить суд ухвалити рішення, яким стягнути з ПП «Будівельний дім «Будівництво» на його користь заборгованість по заробітній платі в розмірі 5 632 грн. 30 коп.; стягнути з ПП «Будівельний дім «Будівництво» на його користь суму середнього заробітку за час затримки розрахунку в розмірі 216 грн. 10 коп. за кожен день затримки по дату постановлення судом рішення по справі.

Свої вимоги позивач мотивував тим, що відповідно до наказу №76-ос від 24 жовтня 2017 року він був прийнятий на посаду юрисконсульта в ПП «Будівельний дім «Будівництво», а 08 листопада 2017 року на підставі наказу №80-ос його було переведено на посаду начальника юридичного відділу з окладом згідно штатного розпису 3 350 грн. 00 коп. на місяць на умовах повного робочого дня тривалістю вісім годин з п’ятиденним робочим тижнем. 06 лютого 2018 року позивач подав заяву про звільнення з підстав, передбачених частиною 3 статті 38 Кодексу Законів про працю України, однією із причиною якої є невиплата роботодавцем заробітної плати. Перевіркою Управління Держпраці на підставі наданих відповідачем документів було встановлено борг останнього з виплати позивачу заробітної плати в розмірі 1 196 грн. 75 коп. ОСОБА_1 20 лютого 2018 року було звільнено за власним бажанням на підставі наказу №6-ос. Позивач зазначає, що всупереч наданим ПП «Будівельний дім «Будівництво» Управлінню Держпраці для перевірки документів у виді видаткових касових ордерів, фактично він не отримав заробітну плату в розмірі 5 632 грн. 30 коп., яка при звільнені й ому не була виплачена. Також позивач вважає, що він має право на виплату середнього заробітку за час затримки розрахунку, який слід рахувати, виходячи із середньоденного заробітку в розмірі 216 грн. 10 коп. За викладених обставин, позивач і звернувся до суду.

Позивач, ОСОБА_1, в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, одночасно не заперечуючи щодо визначеного в листі Управління Держпраці у Полтавській області факту щодо заборгованості по виплаті заробітної плати лише за січень 2018 року в розмірі 1 996 грн. 55 коп.

Представник відповідача, ПП «Будівельний дім «Будівництво», в судове засідання не з’явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, не надав до суду пояснень про причини неявки.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 280 Цивільно-процесуального Кодексу України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з’явився в судове засідання без поважних причини або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу без участі сторони відповідача на підставі письмових матеріалів справи, оскільки відповідач був належним чином повідомлений про дату, час та місце слухання справи, він не повідомив суд про причини неявки, ним не подано відзив, позивач не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

Суд, вислухавши пояснення позивача, ОСОБА_1, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, приходить до наступних висновків.

Як достовірно встановлено в судовому засіданні та підтверджується записами трудової книжки АС №688324, 25 жовтня 2017 року на підставі наказу №76-ос від 24 жовтня 2017 року ОСОБА_1 був прийнятий на ПП «Будівельний дім «Будівництво» на посаду юрисконсульта; згідно наказу №80-ос від 08 листопада 2017 року ОСОБА_1 переведений на посаду начальника юридичного відділу зазначеного підприємства; згідно наказу №6-ос від 20 лютого 2018 року позивача звільнено за власним бажанням згідно статті 38 Кодексу Законів про працю України.

Відповідно до частини 1 статті 47 Кодексу законів про працю України, власник або уповноважений ним орган зобов’язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Згідно частини 1 статі 116 Кодексу законів про працю України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

Статтею 43 Конституції України передбачено, що право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Вирішуючи питання щодо суми заборгованості ПП «Будівельний дім «Будівництво» перед ОСОБА_1 із виплати заробітної плати, суд виходить із наявного в матеріалах справи листа Управління Держпраці у Полтавській області за вих..№16-Є147/01/14-04/214, наданого в результаті перевірки щодо можливих порушень законодавства про працю ПП «Будівельний дім «Будівництво», за змістом якого сума невиплаченої ОСОБА_1 заробітної плати складає 1 996 грн. 55 коп.

Згідно зі статтею 76 Цивільно-процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до вимог частини 1 статті 81 Цивільно-процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Всупереч зазначеним вище положенням чинного законодавства, позивачем на підтвердження заявленої ним суми, що підлягає стягненню з відповідача на його користь у виді невиплаченої заробітної плати, у розмірі 3 635 грн. 75 коп., не підтверджено жодними належними доказами.

За викладених обставин, суд приходить до висновку, що сума невиплаченої заробітної плати, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, становить 1 996 грн. 55 коп.

Відповідно до вимог статті 117 Кодексу законів про працю України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені у статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Згідно пункту 20 Постанови Пленуму Верховного суду України №13 від 24 грудня 1999 року «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред'явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі статті 117 Кодексу Законів про працю України стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при непроведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

Як встановлено в судовому засіданні і не оспорено відповідачем, з дня звільнення ОСОБА_1, тобто з 20 лютого 2018 року і по теперішній час, ПП «Будівельний дім «Будівництво» з позивачем не провело повного розрахунку належних йому сум, що є порушенням вказаних вище норм чинного законодавства.

Згідно пункту 8 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100 «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати», нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного заробітку на число робочих днів, які мають бути оплачені середнім заробітком. Середньоденна заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів, а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Відповідно до пункту 2 зазначеної Постанови, середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов’язана відповідна виплата. Тобто, для вирахування середньоденної заробітної плати ОСОБА_2 необхідно враховувати її виплати за жовтень та листопад 2017 року.

Згідно із частинами 2, 3 Розділу ІІ вказаної Постанови, працівникові, який пропрацював на підприємстві, в установі, організації менше року, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактичний час роботи, тобто з першого числа

місяця після оформлення на роботу до першого числа місяця, в якому надається відпустка або виплачується компенсація за невикористану відпустку. У всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою

пов'язана відповідна виплата. Працівникам, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час.

26.09.2001 )

Так, згідно листа Управління Держпраці у Полтавській області за вих. №16-Є147/01/14-04/214, за грудень 2017 року позивачу було нараховано заробітну плату в розмірі 3 350 грн. 00 коп., за січень 2018 року – 5 510 грн. 00 коп., а всього за два місяці – 8 860 грн. 00 коп.

Всього за два повні робочі місяці позивачем відпрацьовано 41 робочий день, а тому середньоденна заробітна плата для визначення розміру заробітної плати за час затримки розрахунку складає 216 грн. 10 коп. (3 350 грн. 00 коп. + 5 510 грн. 00 коп. = 8 860 грн. 00 коп.; 8 860 грн. 00 коп. / 41 день = 216 грн. 10 коп.).

Час затримки розрахунку виплати заробітної плати ОСОБА_1 з 20 лютого 2018 року по 18 липня 2018 року складає 101 робочий день (лютий 2018 року – 07 робочих днів, березень 2018 року – 21 робочий день, квітень 2018 року - 20 робочих днів, травень 2018 року – 20 робочих днів, червень 2018 року - 20 робочих днів, липень 2018 року – 13 робочих днів).

За таких обставин, середня заробітна плата за час затримки розрахунку при звільненні, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, складає 21 826 грн. 10 коп. (101 х 216 грн. 10 коп.).

Враховуючи встановлені обставини справи, той факт, що відповідачем на день звільнення ОСОБА_1 та по даний час заборгованість із заробітної плати в розмірі 1 996 грн. 55 коп. не виплачена, суд приходить до висновку про законність та обґрунтованість позовних вимог в цій частині, а також в частині стягнення на користь позивача середньої заробітної плати за час затримки розрахунку в розмірі 21 826 грн. 10 коп., у зв’язку із чим позовні вимоги останнього підлягають частковому задоволенню.

Керуючись статтями 5, 10, 13, 19, 76, 77, 81, 133, 141, 263, 264, 265, 280, 281, 282, 430 Цивільного процесуального кодексу України, статтями 47, 116, 117 Кодексу законів про працю України, Постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100 «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати», Постановою Пленуму Верховного суду України №13 від 24 грудня 1999 року «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, місце реєстрації: Луганська область, місто Свердловськ, вулиця Ст. Разіна, будинок 22, місце проживання: 39630, АДРЕСА_1) до Приватного підприємства «Будівельний дім «Будівництво» (ЄДРПОУ 34987337, юридична адреса: 39741, Полтавська область, Кременчуцький район, село Потоки, вулиця Шевченко, будинок 4) про стягнення заробітної плати та стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні – задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства «Будівельний дім «Будівництво» на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі в розмірі 1 996 грн. 55 коп.

Стягнути з Приватного підприємства «Будівельний дім «Будівництво» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку з 20 лютого 2018 року по 18 липня 2018 року в розмірі 21 826 грн. 10 коп.

Стягнути з Приватного підприємства «Будівельний дім «Будівництво» судовий збір в розмірі 704 грн. 40 коп. в дохід держави.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення середнього заробітку за один місяць.

Заява про перегляд заочного рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя : Д.О. Зоріна