Ухвала суду № 75385368, 18.07.2018, Крюківський районний суд м. Кременчука

Провадження № 1-кс/537/683/2018

Справа № 537/462/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.07.2018 року слідчий суддя Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області ОСОБА_1, за участі секретаря Грицькової Я.С., слідчого Охріменка В.Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кременчуці заяву ОСОБА_2 про скасування арешту майна,

встановив:

ОСОБА_2 звернувся до слідчого судді з заявою згідно вимог якої просить скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 12.05.2017 року та повернути йому речі, вилучені в якості речових доказів.

В обґрунтування заяви зазначено, що ухвалою слідчого судді Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 12.05.2017 року клопотання старшого слідчого СУ ФР Кременчуцької ОДПІ ГУ ДФС у Полтавській області ОСОБА_3 про арешт майна задоволено. Накладено арешт на вилучені під час огляду речі, а саме: обладнання в кількості 2 штук, шланги в кількості 3 штук, лійки в кількості 2 штук, вилучених 05.05.2017 року працівниками Кременчуцької місцевої прокуратури Полтавської області під час обшуку квартири № 6, розташованої в м. Лубнах Полтавської області по вул. Старо-Троїцька, 9, згідно протоколу обшуку від 05.05.2017 року. Вважає, що дана ухвала винесена з порушенням законодавства, в зв’язку з чим просить її скасувати.

В судове засідання ОСОБА_2 не з’явився, про дату, час та місце розгляду заяви повідомлений належним чином, направив лист, згідно якого просить розглядати заяву без його участі.

Слідчий СВ ФР Кременчуцької ОДПІ ГУ ДФС у Полтавській області ОСОБА_4 в судовому засіданні проти задоволення заяви заперечував. Вказав, що матеріали кримінального провадження направлено до СВ Кременчуцького ВП ГУНП у Полтавській області за підслідністю, а виділені матеріали досудового розслідування відносно ОСОБА_2 направлено до Лубенського ВП ГУНП у Полтавській області.

Заслухавши пояснення слідчого, дослідивши заяву та матеріали, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст. 16 КПК України одним з принципів кримінального провадження є недоторканість права власності, відповідно до якого позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Відповідно до ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

В судовому засіданні встановлено, що ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 12.05.2017 року в рамках кримінального провадження № 42016170000000288 накладено арешт на вилучені речі, а саме на обладнання для виготовлення алкогольних напоїв в кількості 2 штук, шланги в кількості 3 штук, лійки в кількості 2 штук, вилучених 05.05.2017р. працівниками Кременчуцької місцевої прокуратури Полтавської області під час обшуку квартири №6, розташованої в м. Лубнах Полтавської області по вул. Старо-Троїцька, 9, згідно протоколу обшуку від 05.05.2017року, що належать ОСОБА_2

Як встановлено в ході судового розгляду, досудове розслідування по кримінальному провадженню № 42016170000000288 від 05.10.2016 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 199, ч. 1 ст. 204 КК України здійснюється більше року.

На час розгляду клопотання повідомлення про підозру ОСОБА_2 не вручене, цивільний позов до нього не заявлений. Будь-яких доказів того, що майно на яке накладено арешт на даний час має значення для встановлення обставин вчинення кримінального правопорушення органом досудового розслідування слідчому судді не надано.

Слідчим надано супровідні листи, згідно яких вбачається, що матеріали даного кримінального провадження направлено за підслідністю до СВ Кременчуцького ВП ГУНП у Полтавській області, а виділенні матеріали досудового розслідування відносно ОСОБА_2 направлено до Лубенського ВП ГУНП у Полтавській області. При цьому, відомостей про те, що майно на яке було накладено арешт ухвалою слідчого судді передано разом з матеріалами кримінального провадження слідчому судді не надано.

Заходи забезпечення кримінального провадження, зокрема арешт майна, носить у собі тимчасовий характер.

Згідно положенням ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до Рішення Європейського Суду з прав людини від 09.06.2005 року по справі «Бакланов проти Російської Федерації», Рішення Європейського Суду з прав людини від 24 березня 2005 року по справі «Фрізен проти Російської Федерації», судом наголошується на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання публічної влади у право на повагу до власності має бути законним, держави уповноважені здійснювати контроль за використанням власності шляхом виконання законів. Більше того, верховенство права, одна з засад демократичної держави, втілюється у статтях Конвенції. Питання у тому, чи було досягнуто справедливої рівноваги між вимогами загального інтересу та захисту фундаментальних прав особи, має значення для справи лише за умови, що спірне втручання відповідало вимогам законності і не було свавільним.

Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги доводи слідчого, слідчий суддя приходить до висновку, що в подальшому застосуванні арешту відпала потреба, в зв’язку з чим заява ОСОБА_2 про скасування арешту майна підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 131, 170, 174, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя,

постановив:

Заяву ОСОБА_2 про скасування арешту майна – задовольнити.

Арешт накладений ухвалою слідчого судді Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 12.05.2017 року (справа №537/462/17, провадження № 1-кс/537/256/2017) на обладнання для виготовлення алкогольних напоїв в кількості 2 штук, шланги в кількості 3 штук, лійки в кількості 2 штук, вилучених 05.05.2017 року працівниками Кременчуцької місцевої прокуратури Полтавської області під час обшуку квартири № 6, розташованої в м. Лубнах Полтавської області по вул. Старо-Троїцька, 9, згідно протоколу обшуку від 05.05.2017 року – скасувати.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя: І.І.Дядечко