Рішення № 75384500, 13.07.2018, Галицький районний суд м. Львова

Справа №461/3191/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 липня 2018 року Галицький районний суд м. Львова

в складі: головуючого судді Волоско І.Р.

секретар судового засідання Мисько М.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 (81740, АДРЕСА_1) до Львівської митниці ДФС (79007, м.Львів, вул. Костюшка, 1) про визнання протиправною, скасування постанови про порушення митних правил №1628/20900/18 від 17 квітня 2018 року та закриття провадження у справі, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Львівської митниці Державної фіскальної служби про скасування постанови про порушення митних правил №1628/20900/18 від 17 квітня 2018 року, якою на позивача було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8 500 грн. за порушення митних правил передбачених ч. 3 ст. 470 Митного кодексу України.

З винесеною постановою позивач не погоджується, вважає її необґрунтованою, винесеною з грубим порушенням чинного законодавства, викладені у ній обставини та висновки щодо підстави порушення митних правил такими, що не відповідають фактичним обставинам справи, а сам розгляд справи неповним та необ'єктивним. В обґрунтування позову покликається на те, що в процесі проведення митного контролю позивач надав копію повідомлення до Львівської митниці ДФС про поломку, ремонт та неможливість експлуатації транспортного засобу, в тому числі його транспортування. Однак, у відповідь на повідомлення про аварію транспортного засобу, Львівська митниця ДФС надала лише відповідь, у якій зазначено, що на підтвердження факту аварії транспортного засобу при перетині державного кордону потрібно пред'явити документи згідно вимог розділу VIII Порядку виконання митних формальностей відповідно до заявленого митного режиму. А тому, вважає, що у період аварії транспортного засобу, митний орган не пересвідчився у наявності чи відсутності обставин, згідно яких транспортний засіб потребував певного часу для відновлення можливості їх переміщення з метою забезпечення виконання вимог законодавства України з питань державної митної справи.

Представник позивача – ОСОБА_2 в судовому засіданні адміністративний позов підтримав в повному обсязі, просив такий задовольнити та скасувати постанову від 17 квітня 2018 року.

Представники відповідача – Львівської митниці Державної фіскальної служби в судове засідання не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча належним чином були повідомлений про час та місце розгляду справи. Відповідно до ст.205 КАС України суд вважає за можливе проводити розгляд справи у їх відсутності на підставі наявних у справі доказів, які суд вважає достатніми.

Дослідивши матеріали справи, керуючись принципами верховенства права та законності, оцінюючи за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному доказів в їх сукупності, які є у справі, суд дійшов висновку, що позов не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади і їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень і в спосіб, передбачений Конституцією і законами України.

Відповідно до ч.1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Частиною 1 статті 9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч. 1 ст. 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Судом встановлені наступні обставини.

Як вбачається із постанови у справі про порушення митних правил №1628/20900/18 від 17 квітня 2018 року, 10.03.2018 близько 10 години 09 хвилини в зону митого контролю по смузі руху «зелений коридор» пункту пропуску «Шегині» митого поста «Мостиська» Львівської митниці ДФС заїхав транспортний засіб «MAZDA 6», реєстраційний номер LBL45843, в якому в якості пасажира з України в РП слідував громадянин ОСОБА_1. У ході митного контролю вказаного транспортного засобу та внесення даних про нього та осіб, які переміщувалися із ньому, в АСМО «Інспектор» та ЄАІС ДМС України встановлено, що ОСОБА_1 09.10.2017 р. о 22:10:43 через з митний пост «Смільниця» Львівської митниці ДФС ввіз на митну територію України автомобіль марки «Seat Toledo» з реєстраційним номером RJA 67089, кузов № НОМЕР_1 без письмового декларування та сплати всіх митних платежів, які відповідно до закону підлягають сплаті при імпорті транспортних засобів, на строк, передбачений нормами ст.95 МК України.

При перегині митного кордону 10.03.2018 р. ОСОБА_1Я повідомив про перебування цього автомобіля на ремонті та надав звернення про це у Львівську митницю ДФС від 17.10.2017 р. №1461/10/13-70-20 та довідку видану ТОВ «Ал-Транс» від 13.10.2017 р.

Згідно автоматизованої системи митного оформлення «Інспектор», станом на 10.03.2018 р. цей транспортний засіб з митної території України громадянином ОСОБА_1 не вивозився та у інший митний режим ніж «транзит» поміщений не був.

У паспорті цього громадянина відсутня відмітка про перебування його на консульському обліку в консульській установі України за кордоном. На момент перетину кордону відповідних документів, що підтверджують факт аварії, дії обставин непереборної сили або протиправних дій третіх осіб, визначених статтею 460 МКУ зазначеною особою подано не було

Відповідно до ст. 90 Митного кодексу України транзит - це митний режим, відповідно до якого товари та/або транспортні засоби комерційного призначення переміщуються під митним контролем між двома митними органами України або в межах зони діяльності одного митного органу без будь-якого використання цих товарів, без сплати митних платежів та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно розділу VIII Порядку виконання митних формальностей відповідно до заявленого митного режиму, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2012 року №657: аварія – це небезпечна подія техногенного характеру, у зв’язку з якою товари, транспортні засоби, що перебувають під митним контролем, були пошкоджені (зіпсовані, знищені, втрачені тощо) або потребували певного часу для відновлення можливості їх переміщення з метою забезпечення виконання вимог законодавства України з питань державної митної справи; обставини непереборної сили – це надзвичайні та невідворотні події, що виникли незалежно від волі особи, зокрема стихійне лихо (землетрус, пожежа, повінь, зсув тощо), сезонне природне явище (замерзання моря, проток, портів, ожеледиця тощо), введення воєнного чи надзвичайного стану, страйк, громадянські безпорядки, злочинні дії третіх осіб, прийняття рішень законодавчого або нормативно-правового характеру, обов'язкових для особи, закриття шляхів, проток, каналів, перевалів та інші надзвичайні та невідворотні за таких умов події. Тобто, ремонт транспортного засобу не відноситься до аварії та обставин непереборної сили.

Частиною 1 ст. 381 МК України встановлено, що транспортні засоби особистого користування, постійно зареєстровані у відповідних реєстраційних органах іноземної держави, дозволяється ввозити на митну територію України з метою транзиту без письмового декларування та внесення на рахунок органу доходів і зборів, що здійснив пропуск таких транспортних засобів на митну територію України, грошової застави в розмірі митних платежів, що підлягають сплаті при ввезенні таких транспортних засобів з метою вільного обігу.

При цьому, згідно з гл.55 розділ ХІІ МК України поміщення громадянином - резидентом транспортного засобу, постійно зареєстрованого у відповідних реєстраційних органах іноземної держави, у будь-який інший митний режим ніж транзит супроводжуватиметься обов’язковим письмовим декларуванням цього транспортного засобу та виконанням інших митних формальностей, передбачених Митним кодексом України (письмове зобов’язання про зворотне вивезення, застосування заходів гарантування тощо).

Згідно норм п.57 ч.1 ст.4 МК України товари – будь-які рухомі речі, у т.ч. ті, на які законом поширено режим нерухомої речі (крім транспортних засобів комерційного призначення).

Статтею 181 Цивільного кодексу України визначено, що рухомими речами є речі, які можна вільно переміщувати у просторі.

У відповідності до ст.ст. 90, 93, 102 МК України та розділу І п. 4 наказу ДМСУ від 17.11.05 № 1118 «Про затвердження Правил митного контролю та митного оформлення транспортних засобів, що переміщуються громадянами через митний кордон України», вищевказаний автомобіль перебуває під митним контролем та до його переміщення повинні виконуватися наступні вимоги, а саме: перебувати у незмінному стані, крім природних змін; не використовуватися з жодною іншою метою, крім транзиту; бути доставленими у митний орган призначення до закінчення строку. Статтею 95 митного Кодексу України визначено строки транзитних перевезень, а саме: для автомобільного транспорту – 10 діб (у разі переміщення в зоні діяльності одного митного органу – 5 діб).

Таким чином, ОСОБА_1 не доставив автомобіль до органу доходів і зборів призначення та перевищив встановлений МК України строк доставки транспортних засобів, що перебувають під митним контролем до органу доходів і зборів призначення, більше ніж на десять діб.

Щодо посилання позивача на факт поломки транспортного засобу «SEAT TOLEDO» з реєстраційним номером RJA67089, кузов № НОМЕР_1, та повідомлення ним про це Львівську митницю ДФС слід зазначити, що наведена причина порушення терміну доставки не відноситься до аварії чи обставин непереборної сили і не може звільняти особу від відповідальності.

Так, згідно із ч. 1 ст. 460 МК України, вчинення порушень митних правил, передбачених частиною третьою статті 469, статтею 470, частиною третьою статті 478, статтею 481 цього Кодексу, внаслідок аварії, дії обставин непереборної сили або протиправних дій третіх осіб, що підтверджується відповідними документами, не тягне за собою адміністративної відповідальності, передбаченої цим Кодексом.

Таким чином дана норма чітко визначає умови звільнення особи від відповідальності за вказане порушення митних правил. Такими умовами відповідно є аварія, дія обставин непереборної сили або протиправні дії третіх осіб, що підтверджується відповідними документами.

Згідно Правил митного контролю та митного оформлення транспортних засобів, що переміщуються громадянами через митний кордон України, затверджених наказом Державної митної служби України від 17.11.2005 року №1118 до обставин непереборної сили відносяться смерть власника транспортного засобу, стихійне лихо (пожежа, повінь, інше стихійне лихо чи сезонне природне явище, зокрема замерзання моря тощо, закриття шляхів тощо), військові дії чи надзвичайний стан у регіоні, через який переміщується транспортний засіб, страйк, злочинні дії третіх осіб, спрямовані проти власника транспортного засобу, дорожня пригода за участю транспортного засобу, яка спричинила повне або часткове його пошкодження, неможливість подальшого руху транспортного засобу, якщо зсув або ожеледиця створює небезпеку чи загрозу дорожньому руху, життю чи здоров’ю людей або навколишньому середовищу, інші схожі за характером обставини чи події.

Крім цього, відповідно до п. 2 розділу VІІІ Порядку виконання митних формальностей відповідно до заявленого митного режиму, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 31.05.2012 № 657 (далі – Порядок), обставини непереборної сили – надзвичайні та невідворотні події, що виникли незалежно від волі особи, зокрема, стихійне лихо (землетрус, пожежа, повінь, зсув тощо), сезонне природне явище (замерзання моря, проток, портів, ожеледиця тощо), введення воєнного чи надзвичайного стану, страйк, громадські безпорядки, злочинні дії третіх осіб, прийняття рішень законодавчого або нормативно-правового характеру, обов’язкових для особи, закриття шляхів, проток каналів, перевалів та інші надзвичайні та невідворотні за таких умов події; аварія – небезпечна подія техногенного характеру, у зв’язку з якою товари, транспортні засоби, що перебувають під митним контролем, були пошкоджені (зіпсовані, знищені, втрачені тощо) або потребували певного часу для відновлення можливості їх переміщення з метою забезпечення виконання вимог законодавства України з питань державної митної справи.

Тож, як бачимо, обов’язковою ознакою обставин непереборної сили є надзвичайність та невідворотність.

Разом з тим, вищевказаним Порядком передбачено документальне підтвердження факту аварії чи дії обставин непереборної сили – часткового чи повного пошкодження (зіпсуття, знищення, втрата, тощо) товарів чи транспортних засобів, що перебувають під митним контролем, або позбавлення можливості виконання відповідною особою передбачених законодавством України з питань державної митної справи або встановлених відповідним митним органом України вимог щодо вчинення відповідних дій з товарами, транспортними засобами, що перебувають під митним контролем.

Так, разом із заявою, що містить інформацію про місце, обставини та наслідки аварії чи дії обставин непереборної сили подаються документи, що підтверджують факт аварії чи дії обставин непереборної сили, видані компетентними органами (установами) та засвідчені у встановленому порядку.

Пункт 3 розділу VШ Порядку передбачає, що залежно від характеру аварії чи обставин непереборної сили документи, що підтверджують їх наявність і тривалість дії, можуть видаватися державними органами, місцевими органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, іншими спеціально вповноваженими на це державними органами, а також уповноваженими на це підприємствами, установами та організаціями відповідно до їх компетенції.

Право засвідчувати форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), за зверненням суб’єктів господарської діяльності та фізичних осіб та видачі сертифікатів щодо форс-мажорних обставин передбачено Законом України від 02.12.1997 року №671/97 і надано Торгово-промисловій палаті України та уповноваженими нею регіональним торгово-промисловим палатам як єдиним органам із засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) в Україні.

Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього кодексу.

Отже, ОСОБА_1 документів, що підтверджують факт аварії, дії обставин непереборної сили або протиправних дій третіх осіб, у відповідності до статті 460 Митного кодексу України, не надав. Документи ж, надані позивачем, вказують лише на те, що автомобіль перебуває на ремонті, й не містять жодних доказів того, що ремонту зазначений вище транспортний засіб потребував в результаті аварії або дії обставин непереборної сили, та не міг бути доставлений до митного органу призначення.

Разом з тим, згідно із нормами ч. 2 ст. 95 МК України до строків транзитного переміщення, зазначених у ч. 1 даної статті (10 діб, а у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці – 5 діб), не включається час дії обставин, зазначених у ст. 192 МК України, а саме аварії або дії обставин непереборної сили, внаслідок яких транспортний засіб не зміг прибути до органу доходів і зборів призначення.

Проте, поломка транспортного засобу не є обставиною, внаслідок якої транспортний засіб не може прибути до органу доходів і зборів призначення, й не може завадити його доставці до цих органів за допомогою інших технічних способів (шляхом буксирування, на лафеті тощо), адже митне законодавство не передбачає необхідність вивезення автомобіля виключно власним ходом, а лише визначає обов’язок доставити транспортний засіб до органу доходів і зборів призначення у встановлені законом строки.

Також не заслуговують на увагу посилання позивача на непроведення відповідачем огляду території чи іншого місця, де знаходяться, знаходились або можуть знаходитись товари і транспортні засоби, що перебувають під митним контролем, після отримання від позивача заяви про поломку автомобіля, зважаючи на те, що такий огляд може бути пов’язаний лише з фактом повідомлення про потрапляння в аварію або під дію обставин непереборної сили, до яких поломка транспортного засобу та його ремонт не відносяться.

Аналогічна позиція наведена Вищим адміністративним судом України в ухвалах № К/800/21036/16 від 15.12.2016 року, № К/800/15082/16 від 14.07.2016 року де суд зазначає, що поломка автомобіля не є обставиною непереборної сили у розумінні статті 192 МК України.

Таким чином, в ході розгляду справи, позивачем не надано суду жодних підтверджуючих документів обставин, зазначених у ст. 460 МК України, що виключають адміністративну відповідальність, на момент складання протоколу про порушення митних правил до митного контролю, а повідомлення про поломку автомобіля не є обставиною, що виключає адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Відповідно до ч.ч.1, 2, 5 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставини, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

Таким чином, оскаржувана постанова про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 470 МК України є законною та обґрунтованою, прийнята в межах повноважень Львівської митниці ДФС. Вина позивача у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 470 МК України доведена; відтак, підстав для її скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 9, 20, 73, 77, 243, 250 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

в задоволені адміністративного позову ОСОБА_1 (81740, АДРЕСА_1) до Львівської митниці ДФС (79007, м.Львів, вул. Костюшка, 1) про визнання протиправною, скасування постанови про порушення митних правил №1628/20900/18 від 17 квітня 2018 року та закриття провадження у справі - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до суду апеляційної інстанції шляхом подачі протягом десяти днів з дня її проголошення апеляційної скарги.

Суддя І.Р.Волоско.