Ухвала суду № 75384298, 18.07.2018, Сіверськодонецький міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Сєверодонецький міський суд Луганської області)

Справа № 428/7667/18

Провадження №2-в/428/9/2018

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 липня 2018 року м. Сєвєродонецьк

Сєвєродонецький міський суд Луганської області в складі:

головуючого судді Кордюкової Ж.І.,

секретаря Чумак Ю.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сєвєродонецьку Луганської області питання про відновлення втраченого судового провадження у справі №432/8058/13-ц за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Стахановський вагонобудівний завод» про визнання незаконними дій, зобов’язання вчинити дії, -

встановив:

До Сєвєродонецького міського суду Луганської області надійшла ухвала Верховного Суду від 07.06.2018 року про відновлення втраченого судового провадження у справі №432/8058/13-ц за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Стахановський вагонобудівний завод» про визнання незаконними дій, зобов’язання вчинити дії.

Необхідність відновлення втраченого судового провадження мотивована тим, що в липні 2014 року Публічне акціонерне товариство «Стахановський вагонобудівний завод» звернулося до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ із касаційною скаргою на рішення Стахановського міського суду Луганської області від 14 квітня 2014 року та ухвалу Апеляційного суду Луганської області від 03 червня 2014 року.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 28 липня 2014 року відкрито касаційне провадження в зазначеній справі і витребувано зі Стахановського міського суду Луганської області цивільну справу № 432/8058/13-ц.

Вимоги ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 28 липня 2014 року не виконано у частині витребування справи через те, що Стахановський міський суд Луганської області знаходиться на окупованій території, справа до суду касаційної інстанції не надходила.

Відповідно до Закону України від 12 серпня 2014 року № 1632-VІІ «Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв’язку з проведенням антитерористичної операції» та згідно з розпорядженням Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 02 вересня 2014 року № 27/0/38-14 (зі змінами та доповненнями), від 12 вересня 2014 року № 29/0/38-14, від 08 грудня 2014 року № 56/0/38-14 та від 27 березня 2015 року №19/0/38-15 «Про визначення територіальної підсудності справ», змінено територіальну підсудність справ Стахановського міського суду Луганської області та визначено територіальну підсудність справ за Сєвєродонецьким міським судом Луганської області.

У відповіді Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 11 листопада 2015 року №19706/15-вих на електронний запит Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03 листопада 2015 року №6-31199ск14 зазначено, що надіслання справи № 432/8058/13-ц є неможливим, оскільки до Сєвєродонецького міського суду Луганської області зазначена справа зі Стахановського міського суду Луганської області не передавалася.

Касаційну скаргу із доданими до неї матеріалами касаційного провадження передано до Верховного Суду, однак відсутність судової справи унеможливлює її розгляд Верховним Судом. З огляду на викладені обставини є підстави вважати, що судове провадження у зазначеній справі втрачено.

Учасники справи в судове засідання не з’явились, про причини неявки суд не повідомили. Про день, час та місце слухання справи повідомлялися шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Сєвєродонецького міського суду Луганської області (sdm.lg.court.gov.ua) в розділі «Інформація щодо розгляду судових справ для фізичних і юридичних осіб, які знаходяться в зоні АТО», підрозділ «Цивільні справи».

Дослідивши письмові матеріали справи, суд встановив наступне.

Відповідно до ст. 488 ЦПК України відновлення втраченого повністю або частково судового провадження в цивільній справі, закінченій ухваленням рішення або у якій провадження закрито, проводиться у порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст. 493 ЦПК України при розгляді заяви про відновлення втраченого судового провадження суд бере до уваги:

1) частину справи, яка збереглася (окремі томи, жетони, матеріали з архіву суду тощо);

2) документи, надіслані (видані) судом учасникам судового процесу та іншим особам до втрати справи, копії таких документів;

3) матеріали виконавчого провадження, якщо воно здійснювалося за результатами розгляду справи;

4) будь-які інші документи і матеріали, подані учасниками судового процесу, за умови, що такі документи і матеріали є достатніми для відновлення справи;

5) відомості з Єдиного державного реєстру судових рішень;

6) дані, що містяться в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі;

7) будь-які інші відомості, документи тощо, отримані у законний спосіб з інших офіційних джерел.

Матеріали цивільної справи №432/8058/13-ц за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Стахановський вагонобудівний завод» про визнання незаконними дій, зобов’язання вчинити дії не передавались за підсудністю Сєвєродонецькому міському суду Луганської області згідно з визначеною розпорядженням голови Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 02 вересня 2014 року № 27/0/38-14 (зі змінами та доповненнями).

Згідно з даними автоматизованої системи документообігу Стаханівського міського суду Луганської області в провадженні зазначеного суду знаходилась цивільна справа №432/8058/13-ц за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Стахановський вагонобудівний завод» про визнання незаконними дій, зобов’язання вчинити дії, за результатами розгляду якої 14 квітня 2014 року було ухвалене рішення, повний текст якого міститься в цій системі в електронному вигляді.

Разом з ухвалою Верховного суду від 07 червня 2018 року суду було надано копію рішення Стахановського міського суду Луганської області від 14 квітня 2014 року, зміст якого є ідентичним змісту рішення, яке знаходиться в автоматизованій системі документообігу Стахановського міського суду Луганської області.

Згідно з копією ухвали Апеляційного суду Луганської області від 3 червня 2014 року рішення Стахановського міського суду Луганської області по цивільній справі №432/8058/13-ц за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Стахановський вагонобудівний завод» про визнання незаконними дій, зобов’язання вчинити дії було залишене без змін.

Рішення суду першої та апеляційної інстанції по справі №432/8058/13-ц було оскаржене в касаційному порядку, що підтверджується копією касаційної скарги відповідача від 10.07.2018 року.

Оцінюючи обставини справи у сукупності з наданими доказами, суд приходить до висновку, що дійсно Стахановським міським судом Лкганської області розглядалась цивільна справа №432/8058/13-ц, за результатами розгляду якої 14.04.2014 року було ухвалене рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 в повному обсязі.

При цьому після закінчення апеляційного розгляду матеріали цивільної справи могли залишитись в приміщенні будівлі Апеляційного суду Луганської області або могли бути повернуті Стахановському міському суду Лугансько області.

Суд враховує, що місто Луганськ та місто Кадіївка (Стаханов) Луганської області станом на час розгляду цієї справи знаходяться на тимчасово окупованій території України та відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 року №1085-р входять до переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження.

Зазначені обставини дають підстави суду вважати доведеним факт втрати судового провадження.

Оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, враховуючи, що відновлення втраченого судового провадження є необхідним для розгляду касаційної скарги акціонерного товаритсва "Стахановський вагонобудівний завод", суд приходить до висновку про можливість відновлення втраченого судового провадження в частині судового рішення, ухваленого Стахановським міським судом Луганської області 14 квітня 2014 року по цивільній справі №432/8058/13-ц за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Стахановський вагонобудівний завод» про визнання незаконними дій, зобов’язання вчинити дії.

Керуючись статтями 488-495 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВив:

Відновити втрачене судове провадження по цивільній справі №432/8058/13-ц за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Стахановський вагонобудівний завод» про визнання незаконними дій, зобов’язання вчинити дії в частині рішення Стахановського міського суду Луганської області від 14 квітня 2014 року:

«Справа № 432/8058/13-ц

Провадження №2/432/445/2014

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 квітня 2014 р.Стахановський міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді: Бондаренко Н.О.,

при секретарі: Гейман К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в міста Стаханова Луганської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства “Стахановський вагонобудівний завод” про визнання незаконними дій щодо видачі неналежної довідки про зарплату та щодо відмови у видачі належної довідки про зарплату і про зобов’язання видати належну довідку про зарплату за роботу в зоні відчуження ЧАЕС, -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства “Стахановський вагонобудівний завод”, в якому просив визнати незаконними дії відповідача щодо видачі ОСОБА_2 неналежної довідки про його зарплату та щодо відмови у видачі належної довідки про зарплату, а також просив зобов’язати видати позивачу належну довідку про його зарплату за роботу в зоні відчуження Чорнобильської атомної електростанції.

В обґрунтування позову представник позивача зазначив, що позивач ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії (далі за текстом – ЛНА) на Чорнобильській атомній електростанції (далі за текстом – ЧАЕС) 1-ї категорії – інвалідом Чорнобильської катастрофи 3-ї групи. Під час участі у ЛНА на ЧАЕС позивач працював на Стахановському вагонобудівному заводі (далі за текстом – СВЗ). З 27.05.2013 року позивач отримує в мінімальному розмірі пенсію по інвалідності без урахування його заробітку за період роботи в зоні відчуження ЧАЕС. Перерахунок пенсії не можливо призвести у зв’язку з ненаданням відповідачем належної довідки про заробітну плату позивача за період його роботи в зоні відчуження ЧАЕС. На всі його заяви стосовно видачі довідки належної форми відповідач її не надавав. Тому вважає свої права порушеними та просить суд задовольнити позов в повному обсязі.

Позивач в судовому засіданні заявлені вимоги підтримав, просив задовольнити їх в повному обсязі.

Представник позивача в судовому засідання заявлені вимоги підтримав, просив задовольнити їх в повному обсязі.

Представник відповідача ОСОБА_3 у судовому засіданні позовні вимоги не визнала, надала заперечення проти позову, у яких вказала, що у ПАТ “СВЗ” відсутні оригінали первинних документів, на підставі яких підприємство могло би надати довідку встановленого зразка, з зазначенням інформації з точними цифрами.

Вислухавши сторони, вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі, виходячи з наступних підстав.

Позивач з 27.05.2013 року отримує пенсію по інвалідності внасідок Чорнобильської катастрофи, але в мінімальному розмірі без урахування свого заробітку за період роботи в зоні відчуження ЧАЕС.

Із запису у трудовій книжці ОСОБА_1 серії БТ-І № 5792491 вбачається, що позивач у період його участі у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС (жовтень 1986 року) працював на Стахановському вагонобудівному заводі на посаді електрогазозварника по четвертому розряду (а.с.10).

Позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, що підтверджується посвідченням, виданим 11.06.2013 року Луганською обласною адміністрацією на ім’я ОСОБА_2 серії А № 122827с (а.с.8).

Позивач ОСОБА_1 є інвалідом 3-ї групи, що підтверджується довідкою до акта медико-соціальної експертної комісії серії 10 ААВ № 403320, яка була видана 01.06.2013 року (а.с.9).

З письмовою заявою про видачу довідки про зарплату позивач вперше звернувся до Публічного акціонерного товариства “Стахановський вагонобудівний завод” у середині липня 2013 року, додавши до цієї заяви копії довідок, які підтверджують дні його роботи у зоні відчуження – довідку військової частини від 27.10.1986 року (а.с.13) та архівну довідку Міністерства оборони України від 04.02.2013 року за № 90393 (а.с.14).

У відповідь на цю заяву ПАТ “СВЗ” видало позивачу довідку від 23.08.2013 року № 1430 (а.с.17), в якій були зазначені загальні суми зарплати, сплачені позивачу за весь період його перебування на військових зборах по ЛНА на ЧАЕС, і не були окремо виділені суми, сплачені позивачу саме за дні роботи у зоні відчуження (зоні небезпеки) і ці суми не були розподілені по місяцям (окремо - за вересень 1986 р. і окремо - за жовтень 1986 p.), а також не були окремо зазначені суми доплати за роботу у вихідні та святкові дні.

З повторною заявою про надання довідки належної форми позивач звернувся до ПАТ “СВЗ” 04.09.2013 року (а.с.18-21).

На цю заяву своїм листом від 25.09.2013 року ПАТ “СВЗ” відмовило позивачу у наданні довідки про зарплату з посиланням на те, що закінчилися строки давності зі зберігання розрахунково-платіжних відомостей про зарплату, що унеможливлює надати відомості про зарплату позивача в належній формі, а також вказали те, що ОСОБА_1 вже така довідка видавалась раніше (а.с.24).

З заявою про перерахунок пенсії до Управління пенсійного фонду України в місті Стаханові позивач звернувся 30.09.2013 року, додавши до неї довідку про заробіток за роботу в зоні відчуження № 1430 від 23.08.2013 року (а.с.27).

На цю заяву Управління пенсійного фонду України в м. Стаханові своїм листом від 09.10.2013 року № 232/Д-2 відмовило ОСОБА_1 провести перерахунок пенсії, посилаючись на те, що довідка про заробіток за роботу в зоні відчуження № 1430 від 23.08.2013 року не відповідає вимогам чинного законодавства. Тому відмова ПАТ “Стахановський вагонобудівний завод” у видачі позивачу довідки про зарплату належної форми порушує його право та унеможливлює здійснити належний перерахунок його пенсії.

Частиною 4 статті 15 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” встановлено, що видача довідок про заробітну плату за період роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС здійснюється підприємствами, установами та організаціями.

Абзацом 1 п. 17 “Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року № 12-1 встановлено, що довідка про заробітну плату особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працювала особа, яка звертається за пенсією.

Підпунктом 1) пункту 317 (підрозділ 4.2 “Бухгалтерський облік та звітність”) “Переліку типових документів, що створюються під час діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування, інших установ, підприємств та організацій, із зазначенням строків зберігання документів”, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 12.04.2012 року № 578/5, встановлено, що розрахунково-платіжні відомості (особові рахунки) працівників повинні зберігатися не менше 75 років.

Відповідно до ст. 8 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають:

1) громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані інвалідами в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом;

2) особи, яким до дня набрання чинності цим Законом була призначена пенсія відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення” (крім соціальних пенсій) або була призначена пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) за іншими законодавчими актами, але вони мали право на призначення пенсії за Законом України “Про пенсійне забезпечення” - за умови, якщо вони не отримують пенсію (щомісячне довічне грошове утримання) з інших джерел, а також у випадках, передбачених цим Законом, - члени їхніх сімей.

Згідно ч. 1 ст. 44 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, чинної на день виникнення правовідносин, заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 року № 1210 “Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, затверджено “Порядок обчислення пенсій особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, який визначає механізм обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до статей 54 і 57 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”. Пенсії за бажанням осіб можуть призначатися виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків.

Згідно чинного законодавства, для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” надаються наступні документи, а саме первинні документи, які стверджують період роботи в зоні відчуження із зазначенням населених пунктів та кількості робочих годин щоденно в зоні відчуження (табель обліку робочого часу, шляховий лист, особові рахунки з розшифровкою кодів виплат того часу) завірені організацією, в складі якої особа працювала в зоні відчуження; довідка про заробітну плату - нарахування заробітку за виконання роботи в зоні відчуження провадиться лише на підставі первинних документів, а саме розрахункових відомостей, особових рахунків та інші.

Оцінюючи в сукупності надані докази, встановлені в судовому засіданні обставини, суд приходить до висновку, що вимоги позивача знайшли своє доведення у судовому засіданні та є такими, що ґрунтуються на вимогах Конституції України та чинного законодавства, а тому позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись положеннями Конституції України, Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, Постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 року № 1210 “Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, якою затверджено “Порядок обчислення пенсій особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, а також вимогами “Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, “Переліку типових документів, що створюються під час діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування, інших установ, підприємств та організацій, із зазначенням строків зберігання документів”, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 12.04.2012 року № 578/5, ст..ст. 10,11,12,27,31,169,215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_2 задовольнити в повному обсязі.

Визнати незаконними дії Публічного акціонерного товариства «Стахановський вагонобудівний завод» щодо:

видачі ОСОБА_2 неналежної довідки від 23.08.2013 року про розміри його заробітної плати, фактично сплаченої йому за час його роботи в зоні відчуження Чорнобильської АЕС;

відмови у видачі ОСОБА_2 належної довідки про розміри його

заробітної плати, фактично сплаченої йому за час його роботи в зоні відчуження Чорнобильської АЕС за жовтень 1986 року.

Зобов’язати Публічне акціонерне товариство «Стахановський вагонобудівний завод» видати ОСОБА_2 довідку про розміри його заробітної плати, фактично сплаченої йому за час його роботи в зоні відчуження (зонах небезпеки) Чорнобильської АЕС в жовтні 1986 року із зазначенням у цій довідці:

розміру збереженої середньої заробітної плати за дні роботи у зоні відчуження – 105,87 крб. за 8 робочих днів;

розміру оплати за дні роботи у зоні відчуження в кратному розмірі – 582,30 крб. за 11 днів;

розміру збереженої тарифної ставки за роботу у вихідні дні - 16,08 крб. за 3 дні,

розміру доплати збереженої тарифної ставки за роботу у вихідні дні -16, 08 крб. за 3 дні;

загального розміру зарплати за роботу у зоні відчуження - 720,33 крб., з яких - 16,08 крб. доплати за роботу у вихідні дні;

відомостей про те, що вказані суми зарплати були нараховані і та сплачені за 11 днів (2, 3, 6, 8, 10, 11, 12, 14, 16, 18 та 20) жовтня 1986 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення .

Головуючий суддя: Н.О.Бондаренко».

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Апеляційного суду Луганської області через Сєвєродонецький міський суд протягом п’ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя Ж. І. Кордюкова