Ухвала суду № 75384212, 18.07.2018, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

18.07.18

Справа № 336/3321/18

Провадження № 1-м/336/9/2018

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 липня 2018 року м. Запоріжжя

Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Марко Я.Р., при секретарі Аксьоновій О.А., з участю прокурора Бабича О.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Запоріжжя клопотання Міністерства юстиції України про приведення вироку суду Російської Федерації у відповідність із законодавством України відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_2, одруженого, має на утриманні малолітню дитину, не працюючого, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, засудженого вироком Симоновського районного суду м. Москви від 17.11.2016 року Російської Федерації за вчинення злочину, передбаченого частиною 2 статті 228 Кримінального кодексу Російської Федерації, до 3 років позбавлення волі з відбуттям покарання у виправній колонії загального режиму, -

В С Т А Н О В И В:

Міністерство юстиції України звернулося до суду з клопотанням про приведення вироку суду Російської Федерації відносно громадянина України ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 у відповідність із законодавством України.

В клопотанні зазначається, що 03.05.2018 року наказом Міністерства юстиції України № 1364/5 прийнято рішення про прийняття в Україну засудженого вироком російського суду громадянина України ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, відповідно до статті 606 Кримінального процесуального кодексу України, статті 3 Конвенції про передачу засуджених осіб 1983 року та на підставі запиту Міністерства юстиції Російської Федерації від 22.06.2017 року за № 06-73929/17.

ОСОБА_1 вироком Симоновського районного суду м. Москви Російської Федерації від 17.11.2016 року засуджено до покарання у виді 3 років позбавлення волі за вчинення злочину, передбаченого частиною 2 статті 228 (незаконне придбання, зберігання без мети збуту наркотичних засобів у великому розмірі) Кримінального кодексу Російської Федерації, що також є караним діянням відповідно до законодавства України про кримінальну відповідальність.

ОСОБА_1 знаходиться в ФКУ «Виправна колонія № 3 УФСВП Росії по Курській області»», кінець відбування строку покарання – 21.09.2019 року. Останнє відоме місце реєстрації ОСОБА_1 в Україні: АДРЕСА_1.

З метою забезпечення виконання в Україні покарання, призначеного громадянину України російським судом, посилаючись на статтю 9 Конституції України, статті 9-11 Конвенції про передачу засуджених осіб 1983 року, статті 606-610 Кримінального процесуального кодексу України, заявник просить визначити статті, частини статей Кримінального кодексу України, якими передбачена відповідальність за кримінальне правопорушення, у вчиненні якого ОСОБА_1 визнано винним вироком Симоновського районного суду м. МосквиРосійської Федерації від 17.11.2016 року, визначити строк позбавлення волі, що підлягає відбуванню засудженим на підставі цього вироку в Україні, зазначивши про початок відбування строку покарання.

В судове засідання представник Міністерства юстиції України не з’явився, за змістом клопотання просив розглядати справу без його участі.

Відповідно до частини 1 статті 610 Кримінального процесуального кодексу України участь представника Міністерства юстиції України не є обов'язковою.

Прокурор в судовому засіданні просив вирішити клопотання на розсуд суду.

Особа, стосовно якої подано клопотання, в силу частини 1 статті 610 Кримінального процесуального кодексу України, до суду не викликалась.

Заслухавши думку прокурора, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про задоволення клопотання Міністерства юстиції України, з огляду на наступне.

Відповідно до частини 1 статті 602 Кримінального процесуального кодексу України вирок суду іноземної держави може бути визнаний і виконаний на території України у випадках і в обсязі, передбачених міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України.

Згідно з частиною 3 статті 609 Кримінального процесуального кодексу України після надходження всіх необхідних документів Міністерство юстиції України протягом місяця розглядає надіслані матеріали та в разі прийняття рішення щодо прийняття громадянина України, засудженого судом іноземної держави, для подальшого відбування покарання на території України звертається до суду з клопотанням про приведення вироку суду іноземної держави у відповідність із законодавством України. Якщо запит і додаткові матеріали надійшли іноземною мовою, строк розгляду продовжується до трьох місяців.

Відповідно до частини 1 статті 610 Кримінального процесуального кодексу України клопотання Міністерства юстиції України про приведення вироку суду іноземної держави у відповідність із законодавством України відповідно до частини третьої статті 609 цього Кодексу розглядає суд першої інстанції за останнім відомим місцем проживання засудженої особи в Україні або за місцем знаходження Міністерства юстиції України протягом одного місяця з моменту його надходження. Судовий розгляд здійснюється за участю прокурора.

Відповідно до частини 3 статті 610 Кримінального процесуального кодексу України під час розгляду клопотання Міністерства юстиції України суд визначає статті (частини статей) закону України про кримінальну відповідальність, якими передбачена відповідальність за кримінальне правопорушення, вчинене засудженим громадянином України, і строк позбавлення волі, визначений на підставі вироку суду іноземної держави.

За змістом частини 1 статті 3 Конвенції про передачу засуджених (Страсбург, 21 березня 1983 року), до якої Україна приєдналася на підставі Закону України «Про приєднання України до Європейської конвенції про передачу засуджених осіб, 1983 рік» № 337/95-ВР від 22.09.1995 року, засуджену особу може бути передано за цією Конвенцією тільки за таких умов:

a) якщо ця особа є громадянином держави виконання вироку;

b) якщо рішення є остаточним;

c) якщо на час отримання запиту про передачу засуджена особа має відбувати покарання впродовж якнайменш шести місяців або якщо їй винесено вирок до ув'язнення на невизначений строк;

d) якщо на передачу згодна засуджена особа або, коли з врахуванням її віку або фізичного чи психічного стану одна із двох держав вважає це за необхідне, - законний представник засудженої особи;

e) якщо дія або бездіяльність, на підставі якої було винесено вирок, є кримінальним злочином згідно із законодавством держави виконання вироку або була б кримінальним злочином у разі вчинення на її території; і

f) якщо держава винесення вироку і держава виконання вироку згодні на передачу засудженої особи.

Відповідно до частини 1 статті 9 Конвенції компетентні власті держави виконання вироку:

a) продовжують виконання вироку одразу або на основі судової чи адміністративної постанови згідно із положеннями статті 10; або

b) визнають вирок з використанням судової або адміністративної процедури своєї держави і таким чином замінюють міру покарання, призначену в державі винесення вироку, мірою покарання, передбаченою законодавством держави виконання вироку за такий самий злочин, згідно з положеннями статті 11.

Статтею 11 Конвенції визначено, що у випадку заміни вироку застосовуються процедури, передбачені законодавством держави виконання вироку. Замінюючи вирок, компетентний орган:

a) повинен врахувати зроблені щодо фактів висновки, які ясно викладені або припускаються в рішенні, ухваленому державою винесення вироку;

b) не може замінювати міру покарання, що передбачає позбавлення волі, грошовим штрафом;

c) повинен зарахувати у строк покарання весь період, впродовж якого засуджена особа була позбавлена волі; і

d) не повинен посилювати кримінальне покарання засудженої особи і не повинен вважати обов'язковими жодні мінімальні строки позбавлення волі, які законодавство держави виконання вироку може передбачати за вчинення злочину або злочинів.

Якщо процедура заміни вироку здійснюється після передачі засудженої особи, держава виконання вироку тримає цю особу під вартою або іншим чином забезпечує її присутність у державі виконання вироку до закінчення цієї процедури.

Судом встановлено, що вироком Симоновського районного суду м. Москви від 17.11.2016 року ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, визнано винним у вчиненні злочину передбаченого частиною 2 статті 228 Кримінального кодексу Російської Федерації та йому призначено покарання у виді 3 років позбавлення волі з відбуттям покарання у виправній колонії загального режиму.

Вищезазначений вирок суду набрав законної сили 29.11.2016 року, що підтверджується розпорядженням Симоновського районного суду м. Москви № 1-599/16 від 02.12.2016 року.

На даний час засуджений ОСОБА_1 відбуває покарання у виправній колонії ФКУ «Виправна колонія № 3 УФСВП Росії по Курській області»», початок строку 22.09.2016 року, кінець строку покарання – 21.09.2019 року; станом на 15.05.2017 року відбув 7 місяців 23 дні, призначеного судом покарання, строк не відбутого покарання станом на 15.05.2017 року становить 2 роки 4 місяці 6 днів.

За інформацією, яка міститься в матеріалах клопотання, ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3 та є громадянином України.

Відповідно до медичної довідки засуджений ОСОБА_1 має діагноз хронічний вірусний гепатит В, синдром залежності від опіатів.

На підставі викладеного та враховуючи, що дотримані умови, визначені статтею 3 Конвенції про передачу засуджених осіб 1983 року (надалі по тексту - Конвенція), ОСОБА_1 є громадянином України, вирок суду Російської Федерації, яким останній засуджений, набрав законної сили та є остаточним судовим рішенням, строк покарання який має відбувати засуджений більше шести місяців, засуджений ОСОБА_1 згодний на передачу в Україну для подальшого відбування покарання, дії, на підставі яких було винесено вирок, є кримінальними злочинами згідно із законодавством України та були б кримінальними злочинами у разі вчинення на її території; а також те, що і держава винесення вироку - Російська Федерація, і держава виконання вироку - Україна, згодні на передачу засудженої особи, суд дійшов до висновку про приведення вироку у відповідність із законодавством України.

Приводячи вирок суду Російської Федерації у відповідність із законодавством України і визначаючи статті (частини статей) закону України про кримінальну відповідальність, суд приходить до висновку, що діяння, за які ОСОБА_1 засуджено вироком Симоновського районного суду м. Москви від 17.11.2016 року Російської Федерації, за частиною 2 статті 228 Кримінального кодексу Російської Федерації, яке кваліфіковано як незаконне придбання, зберігання без мети збуту наркотичних засобів у великому розмірі, що відповідає частині 2 статті 309 Кримінального кодексу України.

Санкція частини 2 статті 309 Кримінального кодексу України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 2 до 5 років, санкція частини 2 статті 228 Кримінального кодексу Російської Федерації передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 3 до 10 років.

Водночас, статтею 11 Конвенції заборонено посилювати кримінальне покарання засудженій особі державою виконання вироку. Заборонено також вважати обов'язковими жодні мінімальні строки позбавлення волі, які законодавство держави виконання вироку може передбачати за вчинення злочину або злочинів.

Відповідно до частини 4 статті 610 Кримінального процесуального кодексу України при визначенні строку покарання у виді позбавлення волі, що підлягає відбуванню на підставі вироку суду іноземної держави, суд дотримується тривалості призначеного таким вироком покарання, крім таких випадків:

1) якщо законом України про кримінальну відповідальність за кримінальне правопорушення максимальний строк позбавлення волі є меншим, ніж призначений вироком суду іноземної держави, суд визначає максимальний строк позбавлення волі, передбачений кримінальним законом України;

2) якщо строк покарання, призначений вироком суду іноземної держави, є меншим, ніж мінімальний строк, передбачений санкцією статті Кримінального кодексу України за відповідне кримінальне правопорушення, суд дотримується строку, визначеного вироком суду іноземної держави.

Керуючись статтями 9 -12 Конвенції про передачу засуджених осіб, статтями 602, 610 Кримінального процесуального кодексу України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання Міністерства юстиції України про приведення вироку суду Російської Федерації у відповідність із законодавством України відносно ОСОБА_1 - задовольнити.

Вирок Симоновського районного суду м. Москви Російської Федерації від 17.11.2016 року, яким ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, засуджено до покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі за вчинення злочину, передбаченого частиною 2 статті 228 Кримінального кодексу Російської Федерації (незаконне придбання, зберігання без мети збуту наркотичних засобів у великому розмірі) - привести у відповідність із законодавством України.

Вважати ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, остання відома адреса проживання в Україні: АДРЕСА_1 засудженим за частиною 2 статті 309 Кримінального кодексу України до відбуття покарання у виді 3 років позбавлення волі.

Строк відбування покарання ОСОБА_1 рахувати з 22.09.2016 року, тобто з моменту його фактичного затримання, з урахуванням строку попереднього тримання під вартою.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Запорізької області протягом семи днів з дня її оголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя Я.Р. Марко