Ухвала суду № 75383951, 16.07.2018, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа № 324/904/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний № 324/904/17 Головуючий в 1 інст. Іванченко М.В.

Провадження № 11сс/778/769/18 Доповідач в 2 інст. ОСОБА_1

Категорія оскарження ст. 170 КПК України

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2018 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого судді Рассуждай В.Я.,

суддів Тютюник М.С., Дадашевої С.В.,

при секретарі Попруга Ю.П.,

за участю прокурора Шелудько З.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі апеляційного суду Запорізької області матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні – прокурора Пологівського відділу Токмацької місцевої прокуратури ОСОБА_2 на ухвалу слідчого судді Пологівського районного суду Запорізької області від 18 червня 2018 року, якою відмовлено в задоволенні клопотанні слідчого про арешт майна,-

В С Т А Н О В И Л А:

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження до Пологівського районного суду Запорізької області звернувся старший слідчий СВ Пологівського ВП ГУНП в Запорізькій області Петренко CO. із погодженим з прокурором клопотанням про арешт майна у кримінальному провадженні № 12017080320000099 від 23.01.2017 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України, та просив накласти арешт на грошові кошти в безготівковій формі, які перебувають на банківських рахунках, відкритих в ПАТ «Державний ощадний банк України», на ім'я наступних внутрішньо-переміщених осіб, а саме:

-на ім'я ОСОБА_3 - рахунок №0070-26255000173277, кінцевий баланс якого становить 121,68грн.;

-на ім'я ОСОБА_4 - рахунок №0070-26257000099304. кінцевий баланс якого становить 56,87грн.;

-на ім'я ОСОБА_5 - рахунок №0070-26258501307486. кінцевий баланс якого становить 1990,84грн.;

-на ім'я ОСОБА_6 - рахунок №0070-26258511128990, кінцевий баланс якого становить 2746,68грн.;

-на ім'я ОСОБА_7 - рахунок №0070-26254511224229. кінцевий баланс якого становить 3472,78грн.;

-на ім'я ОСОБА_8 - рахунок №0070-26258000059008, кінцевий баланс якого становить 121 799,6грн.,

шляхом заборони здійснення розрахункових операцій по перерахунку та зняттю означених грошових коштів з вищевказаних банківських рахунків.

В поданому клопотанні зазначено, що ОСОБА_9 підозрюється в тому, що вона приблизно 08.11.2016, 01.11.2016, 13.12.2016, 20.09.2016, 27.12.2016, 06.09.2016, 15.11.2016, 06.12.2016, 23.11.2016, 18.10.2016 за попередньою змовою групою осіб, діючи повторно, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем вчинила розтрату чужого майна, а саме грошових коштів Пенсійного фонду України, які були безпідставно виплачені в якості пенсій внутрішньо-переміщеним особам: ОСОБА_8 в сумі 121 339,6грн., ОСОБА_10 в сумі 35 566,56грн., ОСОБА_11 в сумі 54 957,93грн., ОСОБА_12 в сумі 40 470,49грн., ОСОБА_13 в сумі 47 170,02грн.. ОСОБА_14 в сумі 62 575,04грн., ОСОБА_15 в сумі 23 188,2грн., ОСОБА_16 в сумі 46 426грн., ОСОБА_17 в сумі 46 426грн., ОСОБА_18 в сумі 21 478,92грн., ОСОБА_19 в сумі 52 543,2 грн., ОСОБА_20 в сумі 20 769,48грн., ОСОБА_21 в сумі 51 299,36грн., ОСОБА_22 в сумі 28 661,75грн., ОСОБА_23 в сумі 54 315грн., ОСОБА_24 в сумі 23 296,96грн., ОСОБА_25 в сумі 67 509,68грн., ОСОБА_26 в сумі 10 058грн.. ОСОБА_27 в сумі 56 792грн., ОСОБА_28 в сумі 23 122,25грн., ОСОБА_29 в сумі 34 506,84грн., ОСОБА_30 в сумі 88 753,12грн.. ОСОБА_31 в сумі 38 184,48грн.. ОСОБА_32 в сумі 22 559,08грн., ОСОБА_33 в сумі 25 638,42грн., ОСОБА_34 в сумі 40 250,2грн., ОСОБА_35 в сумі 23 188,64грн., і ОСОБА_36 в сумі 26 443,37грн.. ОСОБА_37 в сумі 35 069,25грн., всього на суму 1 222 559,84грн., а також грошових коштів Державного бюджету України, які були безпідставно виплачені в якості соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам ОСОБА_38 в сумі 11 180грн., ОСОБА_39 в сумі 41 406,17грн., ОСОБА_40 в сумі 68 494,36грн., ОСОБА_41 в сумі 15 045,41грн., ОСОБА_4 в сумі 45 669,82грн., ОСОБА_42 в сумі 13 126,29грн.; ОСОБА_43 в сумі 37 596,25грн., ОСОБА_44 в сумі 5352,88грн., ОСОБА_45 в сумі 23 868грн., ОСОБА_6 в сумі 24 859,68грн., ОСОБА_5 в сумі 40 206,59грн., ОСОБА_46 в сумі 8844,28грн., ОСОБА_47 в сумі 23 187,89грн., ОСОБА_48 в сумі 13 647,78грн.. ОСОБА_49 в сумі 16 400грн., ОСОБА_7 в сумі 37 921,34грн., ОСОБА_50 в сумі 10 705,77грн., а всього на суму 441 512,51грн., тобто вчинила злочини, передбачені ч.3 ст.191 КК України.

Крім цього, ОСОБА_9 підозрюється у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 366 КК України.

Відповідно до отриманої інформації з УСЗН Пологівської РДА деяким внутрішньо-переміщеним особам продовжують виплачуватися адресні допомоги на проживання, а саме - ОСОБА_48, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7

З метою збереження речових доказів, слідчий просив накласти арешт на грошові кошти в безготівковій формі, що перебувають на банківських рахунках зазначених осіб, відкритих у ПАТ «Державний ощадний банк України».

Слідчим суддею було відмовлено в задоволенні клопотання, оскільки слідчим не доведено правову підставу для арешту майна та можливість використання майна як доказ у кримінальному провадженні.

А саме, слідчим не доведено твердження про те, що саме ці грошові кошти, які перебувають на вищевказаних рахунках, є речовими доказами по даному кримінальному провадженню, а також, що вони набуті кримінально-протиправним шляхом, оскільки суми грошових коштів, які були зараховані на вказані рахунки значно відрізняються від сум грошових коштів, які надавались УСЗН Пологівської РДА в якості адресної допомоги внутрішньо-переміщеним особам. Особи, на грошові кошти яких, просить накласти арешт слідчий, не мають процесуального статусу у кримінальному провадженні.

Слідчий суддя врахував те, що до клопотання не додано постанову слідчого про визнання грошових коштів речовими доказами, до клопотання додані виписки по рахункам станом на 12.04.2018 року, відомості щодо зарахування коштів на ці рахунки в подальшому, тобто на час звернення із клопотанням до суду, відсутні, а тому слідчим не доведено, що на рахунках внутрішньо-переміщених осіб перебувають кошти у вказаних слідчим розмірах, що має суттєве значення для вирішення клопотання, оскільки саме на кошти в конкретно визначених сумах слідчий просить накласти арешт.

В апеляційній скарзі прокурор просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою накласти арешт на зазначене в клопотанні слідчого майно.

В обґрунтування своїх вимог вказує на те, що слідство дійшло до висновку, що грошові кошти, які перебувають на вищевказаних рахунках, є речовими доказами, оскільки набуті кримінально протиправним шляхом, так як були виплачені УСЗН Пологівської РДА та Пологівським ОУПФУ в Запорізькій області безпідставно.

В судовому засіданні з’ясовано про наявність постанови слідчого про визнання коштів на рахунках внутрішньо-переміщених осіб речовими доказами, однак слідчий суддя не зобов’язав слідчого надати копію процесуального документа для дослідження, а ч. 2 ст. 171 КПК України не містить конкретного переліку документів, що мають бути додані до клопотання про арешт майна.

Вважає необґрунтованим твердження слідчого судді, що на вказані рахунки внутрішньо-переміщених осіб надходили кошти з інших джерел.

Вказує, що станом на 15 червня 2018 року всі виплати адресної допомоги та пенсійні виплати зазначеним внутрішньо-переміщеним особам були припинені ще травні 2018 року, у зв’язку з чим, з урахуванням дотримання розумності строків досудового розслідуванням, недоцільно надавати виписки по рахункам станом на день подання клопотання.

В апеляційному суді прокурор підтримала апеляційну скаргу, вважає, що суд необґрунтовано відмовив у накладенні арешту на грошові кошти, оскільки останні є предметом злочину.

Заслухавши доповідача по справі, доводи прокурора в підтримку апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до положень ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно з ч. 10 ст. 171 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

У випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, тобто з метою збереження речових доказів, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Тобто, відповідно до положень п. 1 ч. 2 ст. 170 та ч. 10 ст. 171 КПК України наявність або відсутність у особи – власника майна процесуального статусу у кримінальному проваджені, а також добросовісність набування особою майна не позбавляє слідчого суддю можливості накласти на майно арешт з метою збереження речових доказів.

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно в порядку ст.ст. 170-173 КПК України для прийняття законного і обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з’ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або для відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

Під час апеляційного розгляду колегією суддів встановлено, що зазначені вимоги закону слідчим суддею не дотримані.

Так, в клопотанні слідчий зазначив, що накладення арешту на грошові кошти, які знаходяться на банківських рахунках, необхідно з метою збереження речових доказів та додав до клопотання повідомлення про підозру ОСОБА_9 у вчиненні за попередньою змовою групою осіб, повторно, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем розтрати чужого майна, а саме грошових коштів Пенсійного фонду України, які були безпідставно виплачені в якості пенсій ряду внутрішньо-переміщених осіб, в тому числі тих, на банківські рахунки на які просить накласти арешт слідчий.

Додані до клопотанні довідки підтверджують взяття на облік внутрішньо-переміщених осіб, нарахування та виплату їм адресної допомоги, виписки по картковим рахункам ПАТ «Державний ощадний банк України» свідчать про рух грошових коштів на рахунках вказаних осіб.

Наведені та інші додані до клопотання документи вказують про наявність підстав вважати, що вказані грошові кошти є предметом злочину, передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України, тобто відповідають критерію речового доказу, зазначеного у ст. 98 КПК України, і у слідчого були підстави для звернення до слідчого судді із клопотанням про накладення на них арешту з метою їх збереження.

Матеріали провадження свідчать, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власників майна з метою попередження настання наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.

Всупереч тверджень слідчого судді, відсутність постанови слідчого про визнання грошових коштів речовими доказами не є підставою для відмови в задоволенні клопотання про накладення арешту на майно, оскільки чинним Кримінальним процесуальним кодексом не передбачено винесення такої постанови.

З листа Управління соціально захисту населення від 15.05.2018 № 2658/12 вбачається що ОСОБА_48, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 припинена виплата допомоги (а.с. 98).

А тому, з урахуванням викладеної в апеляційній скарзі прокурора позиції щодо складності отримання даних стосовно руху коштів шляхом отримання тимчасових доступів до речей та документів через центральний офіс Державного ощадного банку України в м. Києві, а також враховуючи необхідність проведення досудового розслідування у розумні строки, відсутність інших виписок по рахункам, ніж станом на 12.04.2018 року, не може бути підставою для відмови у задоволенні клопотання про арешт грошових коштів.

З урахуванням наведеного, відповідно до ч. 3 ст. 407 КПК України, скасовуючи ухвалу слідчого судді, як таку що не ґрунтується на вимогах процесуального закону, колегія суддів приходить до висновку про необхідність прийняття рішення про задоволення клопотання слідчого та накладення арешту на майно, зазначене у клопотанні, оскільки матеріали провадження містять достатньо доказів на доведення того, що ці грошові кошти є речовим доказом у даному кримінальному провадженні і наявні підстави для застосування заходів, направлених на їх збереження.

На підставі зазначеного, керуючись ст.ст. 170, 171, 173, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу прокурора задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Пологівського районного суду Запорізької області від 18 червня 2018 року, якою відмовлено в задоволенні клопотанні слідчого про арешт майна у кримінальному провадженні № 12017080320000099 від 23.01.2017р., скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою клопотання слідчого СВ Пологівського ВП ГУНП в Запорізькій області про накладення арешту на грошові кошти у кримінальному провадженні № 12017080320000099 від 23 січня 2017 року задовольнити.

Накласти арешт на грошові кошти в безготівковій формі, які перебувають на банківських рахунках, відкритих в ПАТ «Державний ощадний банк України», на ім'я наступних внутрішньо-переміщених осіб, а саме:

-на ім'я ОСОБА_48 – рахунок №0070-26255000173277, кінцевий баланс якого становить 121,68 грн.;

-на ім'я ОСОБА_4 – рахунок №0070-26257000099304, кінцевий баланс якого становить 56,87 грн.;

-на ім'я ОСОБА_5 – рахунок №0070-26258501307486, кінцевий баланс якого становить 1990,84 грн.;

-на ім'я ОСОБА_6 – рахунок №0070-26258511128990, кінцевий баланс якого становить 2746,68 грн.;

-на ім'я ОСОБА_7 – рахунок №0070-26254511224229, кінцевий баланс якого становить 3472,78 грн.;

-на ім'я ОСОБА_8 – рахунок №0070-26258000059008, кінцевий баланс якого становить 121 799,6 грн.,

шляхом заборони здійснення розрахункових операцій по перерахунку та зняттю означених грошових коштів з вищевказаних банківських рахунків.

Ухвала набирає законної сили з моменту оголошення і касаційному оскарженню не підлягає.

Судді:

В.Я. ОСОБА_51 ОСОБА_52 Дадашева