Постанова № 75383069, 12.07.2018, Вінницький апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 822/302/18

Головуючий у 1-й інстанції: Шевчук О.П.

Суддя-доповідач: Смілянець Е. С.

12 липня 2018 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Смілянця Е. С.

суддів: Сушка О.О. Залімського І. Г. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Аніщенко А.О.,

позивача: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 04 квітня 2018 року (повне рішення складене 10 квітня 2018 року) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Хмельницької області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета позову на стороні відповідача ОСОБА_3 про визнання протиправним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В :

В січні 2018 року позивач, ОСОБА_2, звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Хмельницької області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета позову на стороні відповідача ОСОБА_3 про визнання протиправним та скасування рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Хмельницької області від 15.12.2017 про притягнення до дисциплінарної відповідальності адвоката ОСОБА_2 у виді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на один рік.

Хмельницький окружний адміністративний суд рішенням від 04 квітня 2018 року адміністративний позов залишив без задоволення. Судове рішення мотивоване тим, що у спірних правовідносинах відповідач діяв з дотриманням вимог ч.2 ст.2 КАС України, позовні вимоги ОСОБА_2, є не обґрунтованими та не підтверджені належними та допустимими доказами, а тому їх необхідно залишити без задоволення.

Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити.

Аргументами на підтвердження вимог скарги позивач зазначає, що в рішенні не зазначено точних дат, коли на думку членів КДКА Хмельницької області ОСОБА_2 систематично порушував правила адвокатської етики чи присягу адвоката, висновки, викладені в рішенні від 15.12.2017 КДКА Хмельницької області, щодо систематичного порушення ОСОБА_2 правил адвокатської етики та присяги адвоката, є лише припущенням. Також неодноразово вказано, що адвокат не зобов'язаний доводили свою невинуватість у вчиненні дисциплінарного проступку, обов'язок доказування вини адвоката у вчиненні дисциплінарного проступку покладається на особу, яка ініціює питання дисциплінарної відповідальності відносно адвоката. Звинувачення адвоката не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини адвоката тлумачаться на його користь.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач вказав, що подаючи клієнтові недостовірну інформацію щодо ходу та результатів виконання доручення, адвокат ОСОБА_2 тим самим позбавив заявницю можливості приймати обґрунтовані рішення стосовно суті свого доручення та його виконання, чим допустив порушення статті 26 Правил адвокатської етики. Враховуючи те, що позивач неодноразово ігнорував вимогу ОСОБА_3, щодо повернення коштів в сумі 43800,00 грн., для вирішення питання щодо оформлення права власності на квартиру АДРЕСА_1, правопорушення передбачене ст.ст. 7, 12 Правил адвокатської етики є триваючим, оскільки вказані кошти ОСОБА_3 на момент розгляду даної адміністративної справи не повернуті.

В судовому засіданні позивач підтримав доводи апеляційної скарги та просив суд задовольнити її.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився про причини неявки суду не повідомив, хоча про час та дату розгляду справи повідомлявся належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету позову нас стороні відповідача ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилась, про дату, час та місце розгляду справи належним чином повідомлена судом, заяв та клопотань на адресу суду не надходило.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представників сторін, які прибули в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що між адвокатом ОСОБА_2 та ОСОБА_4 (клієнтом) був укладений договір №б/н про надання правової допомоги від 16.09.2016 (далі - договір), згідно п.1.1 якого позивач надає клієнту правову допомогу в цивільній справі, а клієнт її оплачує.

Відповідно до п.2.1 зазначеного договору, за виконання умов даного договору клієнт виплачує адвокату винагороду у порядку та розмірі, які встановлюються додатковою угодою, що є невід'ємною частиною даного договору.

Згідно п.6.1 договору, термін його дії закінчується 31.12.2016.

ОСОБА_4 надано позивачу 43800,00 грн., які останній отримав 02.12.2016 про що надав відповідну розписку, згідно якої, кошти отримані позивачем для вирішення питання оформлення права власності на квартиру АДРЕСА_2 відповідно до п.2.2 договору.

Згідно пояснень позивача наданих у позовній заяві, оформити право власності на вищезазначену квартиру в строк до 31.12.2016, а саме: закінчення терміну дії договору не було можливості через те, що будівельна компанія, що будує багатоквартирний будинок, де ОСОБА_3 виявила бажання придбати квартиру, не здала його в експлуатацію у порядку визначеному чинним законодавством, та не зареєструвала даний будинок у відповідному реєстрі, що на думку позивача підтверджується відповіддю на адвокатський запит від 21.11.2016.

Суд першої інстанції також встановив, що відповідно до заяви ОСОБА_3 від 02.09.2017 остання відмовилась від послуг адвоката ОСОБА_2 та вимагала повернення коштів в сумі 43800,00 грн., які адвокат отримав згідно розписки наданої ним від 02.12.2016. При цьому, позивачем надано розписку від 18.09.2017, згідно якої ОСОБА_2, не заперечує проти розірвання договору про надання правової допомоги від 16.09.2016, та зазначив, що зобов'язується повернути кошти в сумі 43800,00 грн., в строк до 18.09.2017.

21.09.2017, ОСОБА_3, звернулась із заявою до КДКА Хмельницької області, в якій зазначила, що розцінює дії адвоката ОСОБА_2 незаконними, так як була введена в оману, та зазначила, що адвокат зловживав її довірою в цілях заволодіння її коштами в сумі 43800,00 грн.

Рішенням КДКА Хмельницької області №70 від 15.12.2017, відносно адвоката ОСОБА_2 порушено дисциплінарну справу.

Розглянувши дисциплінарну справу, порушену за заявою ОСОБА_3, на дії адвоката ОСОБА_2, КДКА Хмельницької області прийняла рішення від 15.12.2017, яким вирішила притягнути до дисциплінарної відповідальності адвоката ОСОБА_2 та накласти на нього дисциплінарне стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на один рік, що в подальшому стало предметом оскарження в суді.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставах, в межах та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон) визначає правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні.

У відповідності до статті 20 Закону під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги.

Частиною 1 статті 21 Закону України передбачено, що під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов'язаний: 1) дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики; 2) на вимогу клієнта надати звіт про виконання договору про надання правової допомоги; 3) невідкладно повідомляти клієнта про виникнення конфлікту інтересів; 4) підвищувати свій професійний рівень; 5) виконувати рішення органів адвокатського самоврядування; 6) виконувати інші обов'язки, передбачені законодавством та договором про надання правової допомоги.

Згідно преамбули Правил, Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", дотримання Правил адвокатської етики як одного з основних професійних обов'язків адвоката не відміняють і не замінюють положень чинного законодавства України про адвокатуру та адвокатську діяльність, а доповнюють і конкретизують його.

Відповідно до ст.7 Правил, у своїй професійній діяльності адвокат (адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язаний використовувати всі свої знання та професійну майстерність для належного захисту й представництва прав та законних інтересів клієнта, дотримуючись чинного законодавства України, сприяти утвердженню та практичній реалізації принципів верховенства права та законності.

Згідно із статтею 12 Правил адвокатської етики (далі - Правила) всією своєю діяльністю адвокат повинен стверджувати повагу до адвокатської професії, яку він уособлює, її сутності та громадського призначення, сприяти збереженню та підвищенню поваги до неї в суспільстві.

Адвокат не повинен вчиняти дій, спрямованих на обмеження права особи на захист, професійних прав адвокатів, незалежності адвокатської професії, честі, гідності та ділової репутації своїх колег, підрив престижу адвокатури та адвокатської діяльності

Відповідно до ч. 1 ст. 34 Закону підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.

Дисциплінарним проступком адвоката є: 1) порушення вимог несумісності; 2) порушення присяги адвоката України; 3) порушення правил адвокатської етики; 4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; 5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов'язків; 6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; 7) порушення інших обов'язків адвоката, передбачених законом.

Адвокату забороняється використовувати свої права всупереч правам, свободам та законним інтересам клієнта.

Відповідно до ч.2 ст. 31 Закону №5076-VI накладення на адвоката дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю може застосовуватися виключно у разі: повторного протягом року вчинення дисциплінарного проступку; порушення адвокатом вимог щодо несумісності; систематичного або грубого одноразового порушення правил адвокатської етики.

Частина 2 ст. 32 Закону №5076-VI передбачає можливість за порушення присяги адвоката накладення на адвоката дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю.

За змістом ч. 1 ст. 11 Закону №5076-VI, приймаючи присягу, адвокат, серед іншого, присягає у своїй адвокатській діяльності дотримуватися правил адвокатської етики.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними та такими, що відповідають нормам матеріального та процесуального права, а також фактичним обставинам справи з огляду на наступне.

Судом першої інстанції надану належну оцінку відносинам, які мали місце після 31.12.2016, а саме вирішення питання про розірвання договору між адвокатом ОСОБА_2 і ОСОБА_3., вирішувалось 02.09.2017, що підтверджується відповідною заявою ОСОБА_3. від вказаної дати про те, що остання відмовляється від послуг адвоката ОСОБА_2 та вимагала повернення коштів в сумі 43800,00 грн., на підставі розписки від 02.12.2016 та договору про надання правової допомоги від 16.09.2016.

Також, позивач визнав вказану відмову ОСОБА_3 від послуг ОСОБА_2, як адвоката, яка мала місце 02.09.2017, вказавши це у розписці від 08.09.2017.

Згідно ч. 1 ст. 29 Закону №5076-VI, дія договору про надання правової допомоги припиняється його належним виконанням.

Відповідно до абз. 5 ст. 2 Правил адвокатської етики затверджених звітно-виборним з'їздом адвокатів України 09 червня 2017 року (далі - Правила), дія Правил поширюється на відносини, що виникли або існують після їх прийняття.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що договір про надання правової допомоги від 16.09.2016, укладений між адвокатом ОСОБА_2 та ОСОБА_3, втрачає чинність з моменту його припинення шляхом належного виконання, а не 31.12.2016, як зазначено у п.6.1 Договору, а тому, усі відносини між позивачем та ОСОБА_3, в тому числі й ті, які мали місце після 31.12.2016, що виникли та продовжували існувати на підставі договору про надання правової допомоги від 16.09.2016 підпадали під дію Правил адвокатської етики.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону №5076-VI договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Положенням ч.1 ст.30 Закону №5076-VI передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Аналізуючи вказані вище правові норми, особа, яка перебуває в статусі адвоката, має право за договором про надання правової допомоги одержувати кошти виключно або як гонорар, або як фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Згідно п. 2.1 договору, за виконання умов вищезазначеного Договору Клієнт виплачує Адвокату винагороду у порядку та розмірі, які встановлюються додатковою угодою, що є невід'ємною частиною даного Договору, проте, суду першої інстанції не надано учасниками справи, а відповідачем не встановлено під час розгляду дисциплінарного стягнення факту укладення адвокатом ОСОБА_2 та ОСОБА_3. додаткових угод до вказаного вище договору.

В рішенні від 15.12.2017 про притягнення до дисциплінарної відповідальності адвоката ОСОБА_2 КДКА Хмельницької області встановила, що отримуючи 02.12.2016 від ОСОБА_3. кошти в сумі 43800 гривень, адвокат ОСОБА_2 надав їй розписку, в якій зазначив, що отримав від ОСОБА_3 43800,00 грн., для вирішення питання оформлення права власності на квартиру АДРЕСА_2 відповідно до п. 2.2 договору про надання правової допомоги від 16 вересня 2016 року.

Відповідно до п. 2.2 договору, клієнт додатково виплачує Адвокату кошти необхідні для оплати роботи фахівців (експертів), чиї висновки запитуються Адвокатом, транспортних витрат, витрат на проживання в готелях, оплату технічних робіт, перекладу та нотаріального посвідчення документів тощо.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанціх, що кошти отримані позивачем від ОСОБА_3 в розмірі 43800,00 грн., згідно розписки від 02.12.2016, є коштами, що не є гонораром адвоката.

Також, вказані вище кошти станом на момент розгляду даної адміністративної справи не використані за призначенням на цілі, які позивач зазначив у розписці від 02.12.2016, що не заперечував й сам позивач. При цьому, на час розгляду справи по суті, кошти в сумі 43800,00 грн., позивач ОСОБА_3 не повернув.

КДКА Хмельницької області, приймаючи оскаржуване позивачем рішення виходила з того, що ОСОБА_2, використовуючи свій статус адвоката, одержав від клієнта кошти, які не були ні гонораром адвоката, ні коштами, необхідними для витрат, пов'язаних з виконанням договору про надання правової допомоги. Вказані кошти позивач як адвокат одержав, а в подальшому не повертав ОСОБА_3 протиправно, оскільки за чинним законодавством України адвокат не може отримувати кошти від клієнта в цілях інших, ніж передбачених Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Враховуючи те, що позивач неодноразово ігнорував вимогу ОСОБА_3, щодо повернення коштів в сумі 43800,00 грн., для вирішення питання щодо оформлення права власності на квартиру АДРЕСА_1, суд першої інстанції правомірно вважав, що правопорушення передбачене ст.ст. 7, 12 Правил є триваючим, оскільки вказані кошти ОСОБА_3 на момент розгляду даної адміністративної справи не повернуті. Зазначений факт, також нівелює доводи апеляційної скарги, що звинувачення адвоката не може ґрунтуватися на припущеннях.

Стосовно порушення позивачем ст.26 Правил, яке полягало в тому, що надаючи клієнтові недостовірну інформацію щодо ходу та результатів виконання доручення, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст.26 Правил, адвокат зобов'язаний інформувати клієнта про його законні права та обов'язки. Адвокат повинен з розумною періодичністю інформувати клієнта про хід та результати виконання доручення і своєчасно відповідати на запити клієнта про стан його справи. Інформація має подаватися клієнту в обсязі, достатньому для того, щоб він міг приймати обґрунтовані рішення стосовно суті свого доручення та його виконання.

Так, досліджуючи оскаржуване рішення КДКА Хмельницької області суд першої інстанції встановив, що з пояснень ОСОБА_2 та ОСОБА_3, позивач неодноразово проводив переговори з ЖБК "Гранд-Палас" щодо сплати відповідних коштів на суму 43800,00 грн., які він отримав від ОСОБА_3, для оформлення права власності на квартиру АДРЕСА_2, про що регулярно повідомляв ОСОБА_3

Однак, згідно відповіді на адвокатський запит від 20.10.2017 наданої головою ЖБК "Гранд Палас" встановлено, що в 2017 році адвокат ОСОБА_2 звертався одноразово, та у червні 2017 року, проводив переговори щодо спірних питань відносно суми оплати за квартиру, яку має сплатити ОСОБА_3, та при цьому спільної згоди з цих питань сторонами переговорів не досягнуто.

Зазначені факти позбавили ОСОБА_5, можливості приймати обґрунтовані рішення стосовно суті свого доручення та його виконання, вказують про неодноразове надання їй як клієнту недостовірної інформації щодо ходу та результатів виконання доручення, що свідчить про систематичне порушення позивачем вимог Правил.

Вказані обставини стали за основу для висновків суду першої інстанції, що відповідачем правомірно застосовано до позивача санкції, а саме: накладення на адвоката дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю строком на один рік, оскільки позивачем вчинено ряд порушень, відповідальність за які передбачена чинним законодавством України.

Стосовно інших обставин справи колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції, ухвалюючи рішення по суті позову, правомірно виходив з того, що рішення КДКА Хмельницької області від 15 грудня 2017 року стосується методів діяльності позивача як адвоката під час отримання коштів від третьої особи.

Всі обставини справи цілком підтверджуються дослідженими судом доказами, зокрема, наданими представником відповідача матеріалами дисциплінарної справи, яку суд безпосередньо дослідив у судовому засіданні.

Слід також зазначити, що суд першої інстанції при ухваленні свого рішення не зобов'язаний приймати до уваги характеризуючі дані на ОСОБА_2, як нa адвоката, оскільки суд в межах позовних вимог лише вирішує питання про законність чи незаконність оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, а не вирішує по суті питання, віднесені до компетенції такого суб'єкта.

На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і прийшов до обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 04 квітня 2018 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 18 липня 2018 року.

Головуючий Смілянець Е. С. Судді Сушко О.О. Залімський І. Г.