Постанова № 75382805, 11.07.2018, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 липня 2018 р.м.ОдесаСправа № 814/164/18

Категорія: 12.3 Головуючий в 1 інстанції: Мельник О.М.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого: Градовського Ю.М.

суддів: Крусян А.В.,

Лук’янчук О.В.

при секретарі: Голобородько Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2018р. по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Національної поліції в Миколаївській області про визнання незаконним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

В С Т А Н О В И Л А:

У січні 2018р. ОСОБА_2 звернувся в суд із позовом до ГУ НП в Миколаївській області, в якому просив:

- визнати незаконним та скасувати наказ ГУ НП в Миколаївській області за №1155 о/с від 21.12.2017р. в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності старшого сержанта поліції, поліцейського другого відділення взводу конвойної служби ГУ НП в Миколаївській області ОСОБА_2;

- визнати незаконним та скасувати наказ ГУ НП в Миколаївській області за №317 о/с від 21.12.2017р. в частині звільнення зі служби в поліції старшого сержанта поліції ОСОБА_2 з посади поліцейського другого відділення взводу конвойної служби ГУ НП в Миколаївській області;

- поновити ОСОБА_2 на посаді поліцейського другого відділення взводу конвойної служби ГУ НП в Миколаївській області;

- стягнути з ГУ НП в Миколаївській області на користь ОСОБА_2 середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що починаючи з 7.11.2015р. він перебував на службі в ГУ НП в Миколаївській області.

У жовтні 2017р. наказом ГУ НП за №939 о/с призначено службове розслідування за фактом злиття бензину з автозаків взводу конвойної служби ГУ НП конвоїром цього ж підрозділу старшим сержантом поліції ОСОБА_2, який мав місце 15.10.2017р. на плацу поліцейського містечка за адресою: м.Миколаїв, вул.Лагерне поле, 5.

За результатами проведеного службового розслідування вина у вчиненні дисциплінарного проступку ОСОБА_2 повністю доведена.

На підставі встановленого порушення, 21.12.2017р. ГУ НП в Миколаївській області прийнято наказ за №317 о/с про звільнення ОСОБА_2 зі служби відповідно до п.6 ч.1 ст.77 ЗУ «Про Національну поліцію».

Позивач вважає, що жодних вчинків, які підривають довіру та авторитет таких органів і їх працівників в очах громадськості та які є несумісними із подальшим проходженням служби, не вчиняв та не мав намір вчиняти. Під час проведення службового розслідування від ОСОБА_2 письмових пояснень не витребували та він їх не надавав. За весь час служби в органах внутрішніх справ ОСОБА_2 тричі отримав подяку за сумлінне ставлення до виконання службових обов'язків та досягнення вагомих результатів у службовій діяльності, один раз - відзнаку УМВС «За заслуги в боротьбі зі злочинністю» III ступеня, що не було враховано при його притягненні до дисциплінарної відповідальності. Позивача було ознайомлено лише з наказом про звільнення. В той же час, з наказом про накладення дисциплінарного стягнення за №1155о/с від 21.12.2017р., позивач ознайомлений не був. При звільненні ОСОБА_2 вчинено порушення порядку накладення на позивача дисциплінарного стягнення та звільнення позивача зі служби в поліції, з підстав передбачених п.6 ст.77 ЗУ «Про Національну поліцію», що є підставою для задоволення позовних вимог.

Посилаючись на вищевказане позивач просив позов задовольнити.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2018р. в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

В апеляційній скарзі апелянт просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на порушення норм права.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, пояснення на неї, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про залишення скарги без задоволення, рішення суду без змін, з наступних підстав.

Відповідно до ст.316КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відмовляючи в задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що ГУ НП в Миколаївській області приймаючи наказ про звільнення ОСОБА_2 діяло на підставі, у межах своїх повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Вирішуючи спір судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно та об'єктивно дослідив обставини по справі, надані докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Так, судом першої інстанції встановлено, підтверджено матеріалами справи та не спростовано сторонами, що з 7.11.2015р. ОСОБА_2 перебував на службі в ГУ НП в Миколаївській області.

У жовтні 2017р. наказом ГУ НП «Про призначення та проведення службового розслідування, відсторонення від виконання службових обов'язків поліцейського ВКС ГУНП області старшого сержанта поліції ОСОБА_2.» за №939 о/с призначено службове розслідування за фактом злиття бензину з автозаків взводу конвойної служби ГУ НП конвоїром цього ж підрозділу старшим сержантом поліції ОСОБА_2, який мав місце 15.10.2017р. на плацу поліцейського містечка за адресою: м.Миколаїв, вул.Лагерне поле,5.

У листопаді 2017р. з метою проведення повного та об'єктивного службового розслідування, а також з'ясування всіх порушених питань, відповідно до п.5.1 Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в ОВС України, затвердженої наказом МВС України №230 від 12.03.2013р., продовжено термін проведення службового розслідування до 18.12.2017р..

В подальшому, 18.12.2017р. затверджено висновок за фактом надзвичайної події, згідно якого встановлено, що за результатами проведеного службового розслідування вина у вчиненні дисциплінарного проступку, повністю доведена його матеріалами.

Висновком службового розслідування ГУ НП встановлено, що в діях поліцейського відділення №2 взводу конвойної служби ГУ НП старшого сержанта поліції ОСОБА_2 наявний склад дисциплінарного проступку, який виразився в порушенні ним службової дисципліни в частині неналежного виконання вимог п.1., п.4., п.9., п.10. ст.7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України щодо неухильного дотримання статутів та наказів начальників, дотримання норм професійної та службової етики, сприяння начальнику у зміцненні службової дисципліни, виявлення поваги до колег по службі, нехтуванні основними обов'язками поліцейського, передбаченими ст.18 ЗУ «Про Національну поліцію» щодо неухильного дотримання положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського, професійного виконання своїх службових обов'язків відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва, ігноруванні вимог ст.1 ЗУ «Про Національну поліцію» щодо виконання основної функції Національної поліції - служіння суспільству та підтримання публічної безпеки і порядку, вимог ст. 6 ЗУ «Про Національну поліцію» щодо керування поліції у своїй діяльності принципом верховенства права, що призвело до вчинення ганебного вчинку, який виразився у спробі крадіжки паливно-мастильних матеріалів зі службового автотранспорту ОСОБА_2, тому він підлягає звільненню зі служби в поліції за п.6 ч.1 ст.77 ЗУ «Про національну поліцію».

На підставі вказаних висновків службового розслідування, 21.12.2017р. ГУ НП в Миколаївській області прийнято наказ «Про звільнення ОСОБА_2.» за №317 о/с відповідно до п.6 ч.1 ст.77 ЗУ «Про Національну поліцію», яким ОСОБА_2 звільнено зі служби в нацполіції.

Перевіряючи правомірність дій та рішень ГУ НП в Миколаївській області про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, з урахуванням підстав, за якими позивач просить визнати накази протиправними, судова колегія виходить з наступного.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України регулюються ЗУ «Про Національну поліцію», Дисциплінарним статутом органів внутрішніх справ України та Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженим постановою КМ України за №114 від 29.07.1991р..

Приписами ч.1,2 ст.19 ЗУ «Про Національну поліцію» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.

Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Відповідно до ст.60 ЗУ «Про Національну поліцію» проходження служби в поліції регулюється цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Приписами ст.77 ЗУ «Про Національну поліцію» визначено вичерпний перелік підстав для звільнення поліцейського, зокрема, п.6 ч.1 вказаної статті передбачено, що поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Пунктом 4 Прикінцевих та Перехідних положень ЗУ «Про Національну поліцію» визначено, що до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом акти законодавства застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Апеляційний суд звертає увагу на те, що оскільки на момент виникнення спірних правовідносин Дисциплінарний статут Національної поліції України не затверджено, на поліцейських поширюється дія Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого ЗУ «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України» за №3460-ІV від 22.02.2006р., який не втратив чинність і продовжує діяти як станом на момент вчинення проступку позивачем, так і на момент накладення дисциплінарного стягнення.

Приписами ч.1 ст.1 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України визначено, що службова дисципліна - це дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і КМУ, наказів та інших нормативно-правових актів МВС України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.

Згідно зі ст.2 Дисциплінарного статуту дисциплінарним проступком є невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.

У відповідності до ст.5 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України за вчинення дисциплінарних проступків особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

За змістом ст.7 Дисциплінарного статуту службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу: дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників; захищати і охороняти від протиправних посягань життя, здоров'я, права та свободи громадян, власність, довкілля, інтереси суспільства і держави; поважати людську гідність, виявляти турботу про громадян і бути готовим у будь-який час надати їм допомогу; дотримуватися норм професійної та службової етики; берегти державну таємницю; у службовій діяльності бути чесною, об'єктивною і незалежною від будь-якого впливу громадян, їх об'єднань та інших юридичних осіб; стійко переносити всі труднощі та обмеження, пов'язані зі службою; постійно підвищувати свій професійний та культурний рівень; сприяти начальникам у зміцненні службової дисципліни, забезпеченні законності та статутного порядку; виявляти повагу до колег по службі та інших громадян, бути ввічливим, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку, носіння встановленої форми одягу, вітання та етикету; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють; берегти та підтримувати в належному стані передані їй в користування вогнепальну зброю, спеціальні засоби, майно і техніку.

Приписами ст.12 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України передбачено, що на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: 1) усне зауваження; 2) зауваження; 3) догана; 4) сувора догана; 5) попередження про неповну посадову відповідність; 6) звільнення з посади; 7) пониження в спеціальному званні на один ступінь; 8) звільнення з органів внутрішніх справ.

Згідно з ч.7 ст.13 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України такі дисциплінарні стягнення, як звільнення з органів внутрішніх справ, звільнення з посади, пониження в спеціальному званні на один ступінь, накладаються начальниками, яким надано право прийняття на службу до органів внутрішніх справ, призначення на посаду, присвоєння спеціального звання.

Як вбачається із вищевказаних норм законодавства, притягнення особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справі України до дисциплінарної відповідальності можливе лише за невиконання чи неналежне виконання службової дисципліни.

Звільнення осіб рядового і начальницького складу з органів внутрішніх справ як вид стягнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу (ч.15 ст.14 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України).

При визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо (ч.10 ст.14 Дисциплінарного статуту).

Аналізуючи вищевказані норми законодавства, апеляційний суд зазначає, що накладенню на особу рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України дисциплінарного стягнення передує чітко регламентований законодавством процес службового розслідування, метою якого є з'ясування обставин вчиненого особою дисциплінарного проступку, визначення ступеня його тяжкості та обрання міри покарання за його вчинення.

Як вбачається із матеріалів справи, ГУ НП в Миколаївській області виконано вимоги законодавства щодо проведення службового розслідування, за наслідками якого складено відповідний висновок, відібрано необхідні пояснення у позивача та інших осіб, в тому числі, у тих які виявили факт порушення позивачем.

Що стосується посилань апелянта про порушення строків проведення службового розслідування, апеляційний суд зазначає, що 18.10.2017р. розпочато службове розслідування, а 18.12.2017р. закінчено. Строк, що визначений місяцями, спливає у відповідне число останнього місяця строку. Таким чином, апеляційний суд вважає, що нацполіцією не порушено строків проведення службового розслідування.

Аргументи апелянта стосовно його ознайомлення з наказом №939 о/с в день звільнення не ґрунтуються на доказах, оскільки зворотна сторона наказу містить лише підпис позивача про його ознайомлення з наказом та не містить дати (а.с.39).

Таким чином, враховуючи вищевикладене, апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_3, оскільки матеріалами службового розслідування було підтверджено, що ОСОБА_2, скоїв дисциплінарний проступку, який виразився в порушенні ним службової дисципліни в частині неналежного виконання вимог п.1., п.4., п.9., п.10. ст.7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, що призвело до вчинення ганебного вчинку, а саме у спробі крадіжки паливно-мастильних матеріалів зі службового автотранспорту.

В доводах апеляційної скарги апелянт посилався на неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. На думку судової колегії, викладені у скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи по суті.

За таких обставин, судова колегія вважає, що постанова суду ухвалена з додержанням норм процесуального та матеріального права, а тому не вбачає підстав для її скасування.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.246,315,316 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2018р. - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня отримання судового рішення

Повний текст судового рішення складений 18 липня 2018р.

Головуючий: Ю.М. Градовський

Судді: А.В. Крусян

О.В. Лук’янчук