Постанова № 75382644, 17.07.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2018 рокуЛьвів№ 876/3779/18

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

судді-доповідача: Гінди О.М.

суддів: Багрія В.М, Мікули О.І.,

за участю секретаря судових засідань - Чопко Ю.Т.

розглянувши у судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2018 року (головуючий суддя: Мартиць О.І., місце ухвалення - м. Тернопіль, дата складення повного тексту рішення - 13.04.2018) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області про визнання дій неправомірними та зобов'язати вчинити дії, -

встановив:

ОСОБА_4 30.01.2018 звернувся в суд з позовом, в якому з урахуванням заяви про уточнення позову, просив визнати неправомірною відмову Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області щодо призначення ОСОБА_4 пенсії державного службовця та зобов'язати відповідача провести призначення та виплату відповідачу пенсії державного службовця з 27.10.2017 згідно оновлених довідок Тернопільської ОДПІ Головного управління ДФС України у Тернопільській області про складові заробітної плати для її нарахування від 25.01.2018 № 13/10/19-18-05-32, № 14/10/19-18-05-32, у зв'язку з протермінованим призначенням пенсії державного службовця.

Обґрунтовує позов тим, що перебуває на обліку в Тернопільському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Тернопільської області, 27.10.2017 звернувся до відповідача із заявою, у якій просив перевести його із пенсії за віком на пенсію державного службовця відповідно до Закону України «Про державну службу», однак відповідач листом від 04.01.2018 № 177/05 відмовив йому у призначенні такої пенсії та не зараховував до стажу державної служби, що дає право на отримання пенсії державного службовця період роботи позивача в органах державної податкової служби Тернопільської області з 01.07.1990 по 03.08.2015. Позивач вважає таку відмову незаконною, зазначає, що період проходження ним служби в податкових органах, має зараховуватись до стажу державної служби, що дає право на пенсію державного службовця відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» № 3723-XII від 16.12.1993.

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2018 року позов задоволено частково. Визнано відмову Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області щодо призначення ОСОБА_4 пенсії державного службовця, викладену у листі від 04.01.2018 № 177/05 протиправною. Зобов'язано Тернопільське об'єднане управління Пенсійного фонду України Тернопільської області здійснити переведення з 27.10.2017 ОСОБА_4 з пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» № 3723-XII від 16.12.1993. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Із цим рішенням суду першої інстанції не погодився відповідач та оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що таке винесене з порушенням норм матеріального і процесуального права, а тому просить його скасувати та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Обґрунтовуючи апеляційні вимоги, апелянт посилається на те, що згідно розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.09.1997 № 503-р «Про віднесення посад працівників місцевих державних податкових адміністрацій до відповідних категорій посад державних службовців», яке втратило чинність на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 22.07.2016 № 465 «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність деяких актів Кабінету Міністрів України», було віднесено 4-7 категорій посад державних службовців відповідно посади в місцевих державних податкових адміністраціях. Відтак, період роботи посадових осіб в органах державної податкової служби на посадах, в період перебування на яких були присвоєні персональні чи спеціальні звання - не зараховуються до стажу роботи на посадах, віднесених до категорії посад державної служби, визначених ст. 25 Закону України № 3723-ХІІ від 16.12.1993. Отже, не має підстав зараховувати до стажу державної служби, роботу позивача з 01.07.1990 по 03.08.2015 в органах податкової служби, тому право на призначення пенсії відповідно Закону України «Про державну службу» № 889-VIII від 10.12.2015 у позивача відсутнє.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін та проводити розгляд справи без його участі.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не прибули, хоча належним чином були повідомлені про його дату, час та місце.

У відповідності до ч. 4 ст. 229 і ч. 2 ст. 313 КАС України неявка сторін належним чином повідомлених про дату, час, місце розгляду справи не перешкоджає апеляційному розгляду справи і такий проведено у їх відсутності без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга задоволеною бути не може з таких мотивів.

Судом першої інстанції встановлено, що позивачу 03.07.2015 призначено пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

ОСОБА_4 27.10.2017 звернувся до Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області із письмовою заявою про переведення його на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу».

Листом від 04.01.2018 № 177/05 відповідачем відмовлено позивачу у переведенні останнього на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» та не зараховано до стажу державної служби, що дає право на отримання пенсії державного службовця період роботи позивача в органах державної податкової служби Тернопільської області з 01.07.1990 по 03.08.2015, оскільки періоди роботи посадових осіб в органах державної податкової служби на посадах, в період перебування на яких були присвоєнні персональні чи спеціальні звання - не зараховуються до стажу роботи на посадах, віднесених до категорії посад державної служби.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що позов слід задовольнити частково, оскільки період роботи позивача з 01.07.1990 по 03.08.2015 на посадах в органах державної податкової служби відповідачем неправомірно не враховано у стаж роботи на посадах державної служби, а отже позивач має необхідний 20-річний стаж роботи для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-XII.

З цими висновками суду першої інстанції, погоджується суд апеляційної інстанції з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно п. 8 Прикінцевих положень Закону України «Про державну службу» № 889-VIII від 10.12.2015 (далі-Закон № 889-VIII), стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.

Відповідно до абз. 2 п. 2 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 № 283 (діяла до набрання чинності Закон № 889-VIII), до стажу державної служби зараховується робота, служба, на посадах керівних працівників і спеціалістів в апараті органів, зокрема, державної податкової та контрольно-ревізійної служби, Держфінінспекції, її територіальних органів.

Згідно трудової книжки ОСОБА_4 НОМЕР_1 (а. с. 13-17), останній з 01.07.1990 по 03.08.2015 працював в органах податкової служби.

Згідно листа Міжрегіонального управління національного агентства України з питань державної служби у Чернівецькій, Івано-Франківській та Тернопільській областях Національного агентства України № 19/ТО1006-18 від 26.01.2018, період роботи на посадах в органах податкової служби з 01.07.1990 по 03.08.2015 зараховується до стажу державної служби.

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що вище зазначені періоди роботи позивача, необхідно зарахувати до стажу державної служби.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 10.05.2018 у справі № К/9901/5405/17 (№ 351/1792/17).

Відповідно п. 344.1 ст. 344 Податкового кодексу України, пенсійне забезпечення посадових осіб контролюючих органів, крім діючих у них підрозділів податкової міліції, здійснюється в порядку та на умовах, передбачених Законом України «Про державну службу».

При цьому період роботи зазначених осіб (у тому числі тих, яким присвоєні спеціальні звання) у контролюючих органах зараховується до стажу державної служби та стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, що дає право на призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» незалежно від місця роботи на час досягнення віку, передбаченого зазначеним Законом.

Згідно п. 12 Розділу ХІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VIII, для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених ст. 25 Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Отже, оскільки позивач має стаж роботи на посадах державної служби більше 20 років, а тому, згідно п. 12 Розділу ХІ Прикінцевих та перехідних Закону № 889-VIII, має право на призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-XII.

Також, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що оскільки позивач 27.10.2017 звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про державну службу», то саме з цієї дати необхідне здійснити призначення пенсії.

Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що позов необхідно задовольнити частково, оскільки позивач має більше 20 років стажу державної служби, що є підставою для призначення пенсії за віком відповідно до Закону № 3723-XII.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відповідно до ст. 316 КАС України, апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, постанову суду без змін.

Керуючись ст. ст. 308, 313, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд -

постановив:

апеляційну скаргу Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області залишити без задоволення, а рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2018 року у справі № 819/160/17 - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подання до Верховного Суду касаційної скарги.

Суддя-доповідач: О.М. Гінда

Судді: В.М. Багрій

О.І. Мікула

Повне судове рішення складено 19.07.2018.