Постанова № 75382608, 17.07.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/16496/17 Суддя (судді) першої інстанції: Літвінова А.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючої судді: Шелест С.Б.

Суддів: Кузьмишиної О.М., Пилипенко О.Є.

Секретар судового засідання: Кузик М.А.

За участі представників:

Позивача: Мішутушкін О.В.;

Відповідача-2: Мізін А.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЛЕКТРОМОБІЛ» та Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 19.04.18р. у справі №826/16496/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЛЕКТРОМОБІЛ» до Київської міської ради, Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії

у с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовом, у якому просив:

визнати ненадання Київською міською радою відповіді ТОВ «ЕЛЕКТРОМОБІЛ» на його клопотання від 11.07.17р. про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо земельної ділянки, розташованої у місті Києві по проспекту Петра Григоренка, 40 Б, кадастровий номер: 8000000000690:290:00100, з метою одержання зазначеної земельної ділянки у користування (оренду на 49 років) з її використанням за цільовим призначенням: для експлуатації споруд та устаткування енергетичного паливороздавального господарства, - наданням дозволу за принципом мовчазної згоди на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, розташованої у місті Києві по проспекту Петра Григоренка, 40 Б, кадастровий номер: 8000000000690:290:00100, з метою одержання зазначеної земельної ділянки у користування (оренду на 49 років) з її використанням за цільовим призначенням: для експлуатації споруд та устаткування енергетичного паливороздавального господарства;

визнати протиправною бездіяльність Київської міської ради та Департаменту земельних ресурсів Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) щодо ненадання завдання на проектування розробнику проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, розташованої у місті Києві по проспекту Петра Григоренка, 40 Б, кадастровий номер: 8000000000690:290:00100;

зобов'язати Департамент земельних ресурсів Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) надати завдання на проектування розробнику проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, розташованої у місті Києві по проспекту Петра Григоренка, 40 Б, кадастровий номер: 8000000000690:290:00100.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 19.04.18р. адміністративний позов задоволено частково: визнано протиправною бездіяльність Київської міської ради, Департаменту земельних ресурсів Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) щодо належного розгляду клопотання ТОВ «ЕЛЕКТРОМОБІЛ» про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки від 11.07.17р.; зобов'язано Київську міську раду, Департамент земельних ресурсів Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) розглянути належним чином, відповідно до чинного законодавства клопотання ТОВ «ЕЛЕКТРОМОБІЛ» про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки від 11.07.17р.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, Позивач подав апеляційну скаргу, у якій просить суд скасувати рішення з мотивів порушення судом норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення про задоволення адміністративного позову.

Свої вимоги Апелянт-1 мотивує тим, що задовольняючи адміністративний позов у спосіб встановлений судом, суд не відновив порушених прав Товариства; Позивачем у спосіб визначений земельним законодавством вчинено дії по розробленню проекту землеустрою щодо відведення бажаної земельної ділянки, про що у встановлений законом спосіб повідомлено орган місцевого самоврядування та надіслано запит про надання завдання на проектування проекту землеустрою, втім такий запит залишився без розгляду, що зумовило звернення з даним позовом до суду у зв'язку з порушенням прав Позивача.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, Відповідач-2 подав апеляційну скаргу, у якій просить суд скасувати рішення з мотивів порушення судом норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Свої вимоги Апелянт-2 мотивує тим, що подане Товариством клопотання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не відповідає вимогам земельного законодавства, про що було проінформовано Позивача листом від 07.08.17р. за №057022-13797, а саме не містить інформації про орієнтований розмір бажаної земельної ділянки, а також некоректно вказаний кадастровий номер земельної ділянки з метою ідентифікації бажаної в цілях надання розроблення проекту землеустрою.

У судовому засіданні представники Апелянтів підтримали доводи та вимоги апеляційних скарг.

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, розглянувши матеріали справи та апеляційні скарги Позивача (Апелянт-1) та Відповідача-2 (Апелянт-2), колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Як свідчать обставини справи та установлено судом першої інстанції, Позивач є власником нерухомої нежитлової будівлі, яка знаходиться за адресою: м. Київ, просп. П.Григоренка, 40-б.

З метою упорядкування земельних відносин за вказаною вище адресою, Позивач 11.07.17р. звернувся до Київської міської ради з клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки розташованої у м. Києві по проспекту П. Григоренка, 40-б, кадастровий номер: 8000000000:90:290:00100, цільове призначення: для експлуатації споруд та устаткування енерготехнічного паливоздавального господарства в оренду на 49 років. Вказане клопотання отримано Київською міською радою 11.07.17р. за вхідним 08/12207 (а.с.47).

Не отримавши протягом визначеного законодавством строку відповіді на своє клопотання від 11.07.17р., Позивач, керуючи приписами частини третьої статті 123 Земельного кодексу України та принципом мовчазної згоди, повідомив Київську міську раду про замовлення розроблення документації із землеустрою щодо відведення зазначеної вище земельної ділянки, до якого було додано копію клопотання від 11.07.17р. та копію договору від 17.08.17р. №0817/1 на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Зазначене повідомлення отримано Київською міською радою 23.08.17р.

Згодом, 25.10.17р. Позивач звернувся до Київської міської ради із запитом про надання завдання на проектування розробнику проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, за адресою: м. Київ, пр.-кт Петра Григоренка, 40 Б, кадастровий номер: 8000000000690:290:00100, яке було отримано Відповідачем-1 27.10.17р., втім відповіді за результатами розгляду вказаного питання не отримав, що зумовило звернення з даним позовом до суду.

Задовольняючи адміністративний позов частково у спосіб обраний судом, суд першої інстанції виходив з того, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів розгляду клопотання Позивача від 11.07.18р., що вказує на бездіяльність Відповідачів; у суду відстуні пілстави для задоволення позову у межах заявлених вимог, оскільки вказане клопотання містить недоліки, що не дає змогу встановити параметри проектування.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Частиною 1 статті 10 Закону України від 21.05.97р. №280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин; надалі -Закон №280/97-ВР) передбачено, що сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Відповідно до статті 6 Закону України від 15.01.99р. № 401-XIV «Про столицю України - місто-герой Київ» місцеве самоврядування у місті Києві здійснюється територіальною громадою міста як безпосередньо, так і через Київську міську раду, районні в місті ради (у разі їх утворення) та їх виконавчі органи.

За змістом статті 9 Земельного кодексу України, до повноважень Київської міської ради у галузі земельних відносин на її території належить, зокрема: а) розпорядження землями територіальної громади міста; б) передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; в) надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; м) вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Статтею 122 Земельного кодексу України визначені повноваження органів виконавчої влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок у власність або у користування.

Так, частиною першою вказаної вище статті визначено, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Відповідно до підпункту 3.11 пункту 3 Положення про Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), затвердженого рішенням Київської міської ради від 19 грудня 2002 року №182/342 Департамент розробляє в установленому порядку проекти рішень Київської міської ради, готує та подає розпорядження Київського міського голови, розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), а також подає свої висновки з питань: розпорядження землями в межах міста Києва; передачі земельних ділянок у власність громадян та юридичних осіб.

Згідно статті 6 Порядку №63/9120, за результатами опрацювання клопотання про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою Департамент земельних ресурсів протягом семи робочих днів з дня його отримання готує проект дозволу Київської міської ради на розроблення документації із землеустрою або проект відмови у наданні такого дозволу згідно із затвердженою рішенням Київської міської ради формою та проект відповідного висновку постійної комісії Київської міської ради з питань містобудування, архітектури і землекористування, які передаються на розгляд цієї комісії приймальнею Київради з земельних питань через секретаріат Київської міської ради.

Отже, з наведених правових норм вбачається, що питання пов'язані з передачею земельних ділянок у власність або у користування юридичним особам вирішуються відповідним органом місцевого самоврядування шляхом прийняття рішення.

У даному випадку, матеріали справи не містять доказів розгляду клопотання Позивача у спосіб встановлений законодавством, з прийняттям відповідного рішення. При цьому, колегія суддів критично оцінює доводи Відповідачів про те, що ними надавалась відповідь за результатами розгляду питання щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою, оскільки такі доводи документально не підтверджені. Наявність листа від 07.08.17р. №057022-13797, за відсутності доказів направлення його на адресу Позивача, не може вважатись належним та допустимим доказом у розумінні КАС.

За таких обставин, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про наявність протиправної бездіяльності Відповідачів щодо розгляду порушеного Позивачем у клопотанні від 11.07.17р. питання у спосіб встановлений законом.

Щодо обраного судом першої інстанції способу захисту порушених спірними правовідносинами прав та інтересів Позивача, колегія суддів виходить з наступного.

Конституційний Суд України у своєму рішенні від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003 зазначив, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах. Загальною декларацією прав людини 1948 року передбачено, що кожна людина має право на ефективне поновлення в правах компетентними національними судами у випадках порушення її основних прав, наданих їй Конституцією або законом (стаття 8). Право на ефективний засіб захисту закріплено також у Міжнародному пакті про громадянські та політичні права (стаття 2) і в Конвенції про захист прав людини та основних свобод (стаття 13).

Стаття 13 Конвенції вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності «небезпідставної заяви» за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов'язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею, повинен бути «ефективним» як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Афанасьєв проти України» від 05 квітня 2005 року (заява №38722/02).

Отже, «ефективний засіб правого захисту» у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату; прийняття рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.

Згідно ч. 2 ст. 9 КАС України, суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

У даному випадку, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо обраного ним способу захисту порушених права та інтересів Позивача, з огляду на таке.

Так, у відповідності до частини 2 статті 123 Земельного кодексу України особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.

У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки). Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

За змістом ст. 5 розділу ІІ Тимчасового порядку передачі (надання) земельних ділянок у користування або у власність із земель комунальної власності в місті Києві, затвердженого рішенням Київської міської ради від 28.02.13р. №63/9120 (чинний на момент виникнення спірних правовідносин; надалі Порядок №63/9120) зацікавлена особа, яка має намір одержати земельну ділянку в користування або у власність, звертається до Київської міської ради через приймальню Київради з земельних питань (крім випадків, встановлених цим Порядком для громадян, які подають клопотання про передачу земельної ділянки у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), ведення садівництва, індивідуального дачного та гаражного будівництва або про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою з метою одержання земельних ділянок для зазначених цілей в оренду) із клопотанням про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою.

До клопотання про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою, зокрема, додаються: графічні матеріали в масштабі не менше 1:2000, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, а саме: витяг з міського земельного кадастру та витяг з містобудівного кадастру.

Частиною третьою статті 123 Земельного кодексу України визначено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Забороняється відмова у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, місце розташування об'єктів на яких погоджено відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування згідно із статтею 151 цього Кодексу.

У разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення документації із землеустрою або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення документації із землеустрою без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Умови і строки розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок визначаються договором, укладеним замовником з виконавцем цих робіт відповідно до типового договору. Типовий договір на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки затверджується Кабінетом Міністрів України.

При цьому, згідно п.1.2 Порядку набуття прав на землю із земель комунальної власності у місті Києві, затвердженого Рішенням Київської міської ради від 20.04.17р. № 241/2463 (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин; надалі Порядок), принцип мовчазної згоди - це принцип, згідно з яким зацікавлена особа набуває право на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без отримання рішення Київської міської ради про надання дозволу на розробку такого проекту землеустрою у порядку, встановленому частиною сьомою статті 118 та частиною третьою статті 123 Земельного кодексу України, за умови якщо зацікавленою особою або її представником подано в установленому порядку клопотання (заяву) та документи в повному обсязі, але у встановлений законом строк Київська міська рада не прийняла рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Отже, виходячи з аналізу норм земельного законодавства, які встановлюють механізм та процедуру звернення осіб до органів місцевого самоврядування з питань надання у власність або у користування земельних ділянок вбачається, що набуття зацікавленою особою права на розроблення документації із землеустрою за принципом мовчазної згоди може мати місце виключно у разі дотримання особою визначених законодавством умов, а саме подання клопотання з зазначенням у ньому обов'язкових реквізитів встановлених ч. 2 ст. 123 Земельного кодексу України, які дають змогу ідентифікувати бажану земельну ділянку та повного пакету документів. В іншому випадку, за невідповідності клопотання вимогам земельного законодавства, таке клопотання не може вважатись належним чином оформленим та таким, яке подано у встановленому законодавством порядку.

При цьому, колегія суддів зазначає, що недотримання зацікавленою особою умов, з якими закон пов'язує надання у власність або у користування земельних ділянок, як-то подання неналежним чином оформленого клопотання, нівелює право такої особи на замовлення документації із землеустрою, без надання дозволу, за принципом мовчазної згоди.

Як свідчать обставини справи та вірно установлено судом першої інстанції, подане Позивачем до Київської міської ради клопотання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:90:290:00100 не відповідає вимогам законодавства, оскільки не містить інформації про орієнтований розмір бажаної земельної ділянки, зазначення якої є обов'язковим в силу вимог закону. Окрім того, Позивачем некоректно вказаний кадастровий номер земельної ділянки з метою ідентифікації бажаної в цілях надання розроблення проекту землеустрою.

Так, згідно статті 1 Закону України від 07.07.11р. №3613-VI «Про Державний земельний кадастр», кадастровий номер земельної ділянки - індивідуальна, що не повторюється на всій території України, послідовність цифр та знаків, яка присвоюється земельній ділянці під час її державної реєстрації і зберігається за нею протягом усього часу існування.

Структура кадастрового номеру визначена пунктом 30 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.12р. №1051, згідно з яким кадастровий номер складається з таких структурних елементів:

НКЗ : НКК : НЗД,

де НКЗ - номер кадастрової зони, який визначається згідно з пунктом 34 цього Порядку;

НКК - номер кадастрового кварталу, який визначається згідно з пунктом 34 цього Порядку;

НЗД - чотиризначний номер земельної ділянки в межах кадастрового кварталу (максимальна кількість земельних ділянок у межах кадастрового кварталу становить 9999).

Структурні елементи кадастрового номера земельної ділянки відокремлюються один від одного двокрапкою.

Структурні елементи кадастрового номера земельної ділянки визначаються на підставі: індексної кадастрової карти (плану); даних, що містяться у Державному земельному кадастрі; відомостей про координати поворотних точок меж земельної ділянки, зазначених у документації із землеустрою та відповідному електронному документі.

У свою чергу, кадастровий номер земельної ділянки, зазначений Позивачем у клопотанні, а саме: 8000000000:90:290:00100, не відповідає зазначеним вище критеріям, оскільки містить значення поза межам максимально допустимої (9999) законом кількості земельних ділянок у межах кадастрового кварталу, що також унеможливлює ідентифікувати об'єкт проектування.

Судом першої інстанції також вірно встановлено, що наявне в матеріалах справи клопотання від 11.07.17р. містить у собі виправлення, що додатково унеможливлює встановити відповідність об'єкта проектування вимогам закону.

Таким чином, за встановлених вище обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що за відсутності дотримання Товариством при зверненні з клопотанням обов'язкових умов необхідних для набуття права на розроблення проекту землеустрою щодо відведення бажаної земельної ділянки, - відсутні правові підстави для задоволення заявлених Позивачем вимог, позаяк встановлена судом бездіяльність Відповідачів щодо розгляду клопотання Позивача, знайшла своє підтвердження матеріалами справи, відповідачами не спростована, а тому суд обрав правильний спосіб захисту порушених прав.

Вищевикладеним спростовуються доводи апеляційних скарг Позивача та Відповідача-2.

Приймаючи до уваги те, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду доводами апелянта не спростовані, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення апеляційних скарг.

Керуючись ст.ст. 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд

п о с т а н о в и в:

апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЛЕКТРОМОБІЛ» та Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 19.04.18р. у справі №826/16496/17 - залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 19.04.18р. у справі №826/16496/17 - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуюча суддя Шелест С.Б.

Судді Кузьмишина О.М.

Пилипенко О.Є.

Повний текст постанови складений: 19.07.18