Постанова № 75382392, 18.07.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

Головуючий І інстанції: С.О. Бондар

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 липня 2018 р. Справа № 818/868/18Харківський апеляційний адміністративний суд у складі:

судді-доповідача: Ральченка І.М.,

суддів: Бершова Г.Є. , Катунова В.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 04.04.2018, по справі № 818/868/18

за позовом ОСОБА_2

до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області

про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом, у якому просив визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області щодо призначення пенсії за вислугу років, зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області призначити пенсію за вислугу років за п. «а» ст.12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» відповідно до поданої заяви про призначення пенсії.

Сумський окружний адміністративний суд рішенням від 04.04.2018 року у задоволенні позову відмовив.

ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги. В обґрунтування вимог апеляційної скарги заявник посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Зокрема, апелянт вважає, що суд першої інстанції неповністю з'ясував обставини, які мають значення для справи, у зв'язку з чим дійшов помилкових висновків.

На підставі п.2 ч.1 ст.311 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження, у зв'язку з чим, відповідно до п.2 ч.1 ст.311 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

Як встановлено судовим розглядом, наказом Державної установи "Шосткинська виправна колонія (№66)" Північно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції від 10.10.2017 №135/ОС-17 ОСОБА_2 звільнений зі служби в Державній кримінально-виконавчій службі України за ст. 77 п. 1 пп. 4 (у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів).

Вислуга років на день звільнення становить: у календарному обчисленні: 21 рік 04 місяці 19 днів; у пільговому обчисленні: 27 років 11 місяців 12 днів.

ОСОБА_2 звернувся до Головного управління Пенсійного Фонду України в Сумській області із заявою про призначення пенсії за вислугу років відповідно до п. "а" ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб» № 2262-ХІІ від 09.04.1992 р.

Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області листом від 10.02.2018 року № 1577/03.2-04 позивачу відмовило у призначенні пенсії за вислугу років у зв'язку із відсутністю необхідного розміру календарної вислуги років для призначення пенсії.

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з не набуттям позивачем права на пенсію за вислугою років відповідно до положень Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" з огляду на недостатній розмір календарної вислуги років.

Колегія суддів не погоджується із такими висновками суду першої інстанції та зазначає наступне.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за цим Законом, при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років.

Згідно з п. «а» ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах "б" - "д" статті 1 - 2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби, зокрема, з 1 жовтня 2016 року по 30 вересня 2017 року і на день звільнення мають вислугу 23 календарних роки і більше. До календарної вислуги років зараховується також період, зазначений у частині другій статті 17 цього Закону.

В силу положень ст. 17-1 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою КМ України від 17 липня 1992 року № 393 встановлено, що для призначення пенсій за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ" до вислуги років зараховуються, зокрема, служба в органах внутрішніх справ України на посадах начальницького і рядового складу з дня призначення на відповідну посаду.

Згідно п. 3 Порядку № 393, до вислуги років для призначення пенсій особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, зараховується на пільгових умовах:

в) один місяць служби за півтора місяця:

час проходження служби особами рядового і начальницького складу Державної кримінально- виконавчої служби в установах виконання покарань, призначених для тримання засуджених до довічного позбавлення волі, за переліком посад і в порядку, затверджуваних Міністерством юстиції (наказ Міністерства юстиції України № 669/5 від 04.2013 року «Про затвердження переліку посад та порядку встановлення пільгового заліку вислуги років для призначення пенсій»);

г) один місяць служби за сорок днів:

- особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ та кримінально - виконавчої системи, які проходять службу у виправно-трудових установах, слідчих ізоляторах, лікувально - трудових профілакторіях, ізоляторах тимчасового тримання, приймальниках-розподільниках для осіб, затриманих за бродяжництво, спеціальних приймальниках для осіб, підданих адміністративному арешту, підрозділах конвойної служби міліції, та військовослужбовцям постійного складу, які проходять службу у дисциплінарних частинах, за переліками посад і на умовах, затверджуваних відповідно Міністерством внутрішніх справ, Міністерством юстиції, Центральним управлінням служби безпеки, Міністерством оборони;

- час проходження служби особами рядового і начальницького складу Державної кримінально - виконавчої служби;

- час проходження служби особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ у підрозділах патрульної служби за переліком посад і умовами, що визначаються Міністерством внутрішніх справ.

За вказаними нормами законодавства, періоди служби позивача, визначені послужним списком, повинні бути зараховані позивачу до вислуги років на пільгових умовах відповідно до п.п. в, г п. 3 Порядку № 393.

Крім того, зі змісту Закону від 9 квітня 1992 року № 2262-ХІІ та Постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 р. № 393 вбачається, що приписи останніх не ставлять в залежність набуття права на пенсію за вислугою років від наявності виключно календарної вислуги. Також, нормами вищевказаних нормативно - правових актів не встановлено виключень того, що роки вислуги в пільговому обрахуванні не можуть зараховуватись до вислуги років для призначення особі відповідної пенсії, а впливають лише на розмір пенсії.

Отже, пільгова вислуга враховується саме при призначенні пенсій згідно з п. «а» ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб».

Аналогічна правова позиція висловлена в постанові ВАСУ від 05.11.2015р. у справі № К/800/46432/14.

Відповідач не заперечує, що вислуга років позивача у «календарному обчисленні» становить - 21 років 04 міс. 19 днів, у «пільговому обчисленні» становить 27 років 11 місяців 12 дні.

Таким чином, станом на дату звільнення з органів ДКВС України вислуга позивача становить 27 років 11 місяця 12 дні, що є достатньою підставою набуття ним права на пенсію за вислугою років відповідно до норм Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 9 квітня 1992 року № 2262-ХІІ.

Отже, враховуючи, що відповідач, відмовляючи у призначенні пенсії позивачу, діяв всупереч вимог чинного законодавства, колегія суддів вважає позовні вимоги ОСОБА_2 такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 317 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції повність або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення, є, зокрема, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Згідно з ч. 2 ст. 317 Кодексу адміністративного судочинства України неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

На підставі викладеного, колегія суддів доходить висновку про необхідність скасування рішення суду першої інстанції з прийняттям нового про задоволення позовних вимог ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області.

Стосовно питання щодо розподілу судових витрат, колегія суддів зазначає наступне.

У відповідності до ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно зі ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_2 при зверненні до суду із даним адміністративним позовом сплачено судовий збір у розмірі 704,8 грн., згідно з квитанцією № 0.0.978972321.1 від 03.03.2018 року.

У свою чергу, за подання апеляційної скарги позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1057,21 грн., згідно з квитанцією № 0.0.1023787103.1 від 27.04.2018 року.

Враховуючи, що постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 17.07.2018 року скасовано рішення суду першої інстанції та прийнято нову, якою позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено, колегія судів приходить до висновку про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області на користь позивача суму судового збору у розмірі 1762,01 грн.

Керуючись ст. 243, 250, 311 , 315, 317 , 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 04.04.2018 по справі № 818/868/18 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_2 - задовольнити.

Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області щодо призначення ОСОБА_2 пенсії за вислугу років відповідно до п. «а» ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб».

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області призначити ОСОБА_2 пенсію за вислугу років відповідно до п. «а» ст.12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб».

Стягнути на користь ОСОБА_2 судові витрати зі сплати судового збору в загальному розмірі 1762 (тисяча сімсот шістдесят дві) гривні 01 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (адреса: вул. Пушкіна 1, м. Суми, 40009, код ЄДРПОУ 21108013).

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя-доповідач І.М. Ральченко Судді Г.Є. Бершов В.В. Катунов