Постанова № 75382370, 18.07.2018, Донецький апеляційний адміністративний суд

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 липня 2018 року справа № 805/4454/17-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Сухарька М.Г., Блохіна А.А., Гайдара А.В., при секретареві судового засідання - Борисові А.А., за участю представника відповідача - ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 01 лютого 2018 року в справі № 805/4454/17-а (головуючий І інстанції Черникова А.О.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мегапром» до Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про визнання протиправним та скасування акту опису майна у податкову заставу № 17 від 19 червня 2017 року,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Мегапром» (далі - позивач, товариство) звернулось до суду з позовом в якому просило визнати протиправним та скасувати акт опису майна у податкову заставу № 17 від 19 червня 2017 року, складений Головним управлінням Державної фіскальної служби у Донецькій області (далі - відповідач, контролюючий орган).

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 01 лютого 2018 року адміністративний позов задоволено повністю, внаслідок чого скасовано спірний акт опису майна у податкову заставу.

Відповідач, не погодившись з судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

На обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що у зв'язку з наявністю станом на 19.06.2017 у ТОВ «Мегапром» податкового боргу з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) ГУ ДФС у Донецькій області, на підставі отриманої довідки аналітичного пошуку транспортних засобів з «АІС ДДАІ» МВС України, складено акт опису майна у податкову заставу № 17 від 19.06.2017, до якого включено транспортні засоби платника податків.

На підставі цього акту до реєстру обтяжень рухомого майна внесено відповідний запис щодо запровадження податкової застави на транспортні засоби боржника.

Апелянт зазначає, що однією з підстав для звільнення майна боржника з податкової застави, визначених пунктом 93.2 статті 93 Податкового кодексу України, є погашення податкового боргу. Проте, на момент розгляду справи податковий борг з податку на додану вартість ТОВ «Мегапром» складає 5317011,90 грн, у тому числі пеня в сумі 235919,21 грн, що виключає можливість звільнення майна боржника з податкової застави.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги, просив задовольнити їх у повному обсязі.

Представник до апеляційного суду не прибув, був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання.

Відповідно до вимог ч. 1 та ч. 2 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, встановила наступне.

Відповідно до матеріалів справи, контролюючим органом 10 лютого 2017 року прийнято податкову вимогу № 165-17, відповідно до якої станом на 09 лютого 2017 року сума податкового боргу ТОВ «Мегапром» (код ЄДРПОУ 31023892) за узгодженими грошовими зобов'язаннями становить 2980891,97 грн, у тому числі основний платіж з податку на додану вартість у сумі 2980891,97 грн. У зв'язку з цим відповідач прийняв рішення про опис майна ТОВ «Мегапром» у податкову заставу від 10 лютого 2017 року.

Не погоджуючись з вищевказаною вимогою та рішенням про опис майна, товариство 23 березня 2017 року подало скаргу № 44-юр. Рішенням Державної фіскальної служби України № 10320/6/99-99-17-01-15 від 17 травня 2017 року скаргу залишено без задоволення, а оскаржувану податкову вимогу та рішення про опис майна у податку заставу без змін.

Наведені обставини були предметом дослідження Донецького окружного адміністративного суду в справі № 805/2741/17-а, тому відповідно до ч. 4 ст. 78 Кодексу адміністративного судочинства України звільняються від доказування. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 15 січня 2018 року в наведеній справі адміністративний позов про визнання протиправною та скасування вимоги від 10 лютого 2017 року № 165-17 на суму 2980891,97 грн та рішення про опис майна у податкову заставу від 10 лютого 2017 року задоволено.

19 червня 2017 року на підставі рішення заступника начальника ГУ ДФС у Донецькій області Погосян М.Л. від 10 лютого 2017 року про опис майна у податкову заставу, податковим керуючим Черкасовим Є.М. складено акт опису майна № 17, відповідно до якого об'єктом обтяження є майно платника податків, а саме: автомобілі Lexus RX 200T 1998 (2016), колір коричневий, № двиг. НОМЕР_1 та Hyundai H-1 2497 (2015), колір сірий, № двиг. НОМЕР_2.

Не погодившись з такими діями контролюючого органу позивач скористався правом на адміністративне оскарження та звернувся 18 серпня 2017 року зі скаргою № 109-юр до Державної фіскальної служби України. Проте рішенням № 23931/6/99-99-17-01-15, скарга товариства залишена без задоволення.

За таких обставин, ТОВ «Мегапром» звернулось за захистом свого порушеного права до суду.

Відповідно до п. 87.2 статті 87 Податкового кодексу України (далі - ПК України) джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Пунктом 88.1 статті 88 ПК України передбачено, що з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

Відповідно до пункту 89.1 ПК України право податкової застави виникає у разі: несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

Згідно з п. 89.2 статті 89 ПК України з урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

У разі якщо балансова вартість такого майна не визначена, його опис здійснюється за результатами оцінки, яка проводиться відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».

За приписами п. 89.3 ст. 89 ПК України опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника контролюючого органу, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг.

З метою визначення механізму застосування податкової застави органами доходів і зборів відповідно до статей 88 - 90, 92 і 93 ПК України наказом Міністерства доходів і зборів України від 10 жовтня 2013 року № 572 затверджено Порядок застосування податкової застави органами доходів і зборів (далі - Порядок № 572).

Так, пунктом 1.9 Порядку № 572 визначено, що у разі, якщо балансова вартість майна, на яке поширюється податкова застава, є меншою ніж сума податкового боргу платника податків, право податкової застави поширюється на таке майно.

Таким чином, обов'язковою передумовою для опису майна платника у податкову заставу є визначення його балансової вартості.

Окрім цього, пунктом 1.12 Порядку № 572 визначено, що повідомлення про виникнення права податкової застави міститься у податковій вимозі, яка надсилається платнику податків відповідно до вимог статті 59 розділу II Кодексу.

Пунктом 2.1 Порядку № 572 передбачено, що опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення про опис майна у податкову заставу (додаток 1). Таке рішення приймається керівником органу доходів і зборів і надається платнику податків, що має податковий борг.

Майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису майна за формою, наведеною у додатку 2 до цього Порядку. Акти опису майна реєструються у журналі реєстрації актів опису майна (пункт 2.2. Порядку № 572).

З урахуванням наведених законодавчих норм та з огляду на зміст позовних вимог до предмета доказування у даній справі належать обставини, що свідчать про наявність підстав, з якими закон пов'язує можливість застосування процедури податкової застави та дотримання контролюючим органом умов та порядку у процесі застосування цієї процедури.

Дослідженням матеріалів справи встановлено, що підставою для прийняття спірного акту стала наявність податкового боргу у позивача за узгодженими грошовими зобов'язаннями, який на день проведення опису майна становив 2980891,97 грн.

Між тим, матеріали справи не містять доказів про направлення, на виконання п. 1.12 Порядку № 572 повідомлення про виникнення права податкової застави, у зв'язку із чим позивач був позбавлений права бути ознайомленим із її виникненням.

Наявна в матеріалах справи копія спірного акту не містить відомостей щодо залучення понятих, що свідчить про не дотримання контролюючим органом також вимоги пункту 2.3 Порядку № 572, відповідно до якого, у разі відмови платника податків від підписання акта опису майна такий опис здійснюється у присутності не менш як двох понятих.

При цьому, в порушення пп. 2.3, 2.4 Порядку № 572 контролюючим органом не було складено акту відмови платника податків від опису майна у податкову заставу.

Крім того, як вірно зазначив суд першої інстанції, під час складення акту опису майна не визначена вартість описаного майна, як того вимагає положення п. 89.2 ст. 89 ПК України.

Отже, відповідачем було порушено приписи статті 89 ПК України та Порядку № 572, що призвело до складання акту опису майна з порушенням порядку, передбаченого чинним законодавством.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, що позовні вимоги позивача є законними підлягають задоволенню, оскільки під час складання опису майна у податкову заставу контролюючим органом порушено вимоги ПК України та Порядку № 572. Доводи апеляційної скарги висновків суду в цій частині не спростовують.

На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, що відповідно до вимог ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення без змін.

Відповідно до положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статями 139, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 01 лютого 2018 року в справі № 805/4454/17-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мегапром» до Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про визнання протиправним та скасування акту опису майна у податкову заставу № 17 від 19 червня 2017 року - залишити без задоволення.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 01 лютого 2018 року в справі № 805/4454/17-а - залишити без змін.

Вступна та резолютивна частини постанови складені в нарадчій кімнаті та проголошені в судовому засіданні 18 липня 2018 року. Повний текст постанови складений 19 липня 2018 року.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів після складення повного тексту в порядку, визначеному ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Колегія суддів М. Г. Сухарьок

А. А. Блохін

А. В. Гайдар