Постанова № 75382285, 11.07.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 липня 2018 р. м. ХарківСправа № 820/1882/18

Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії:

головуючого судді: Мінаєвої О.М.

суддів: Макаренко Я.М. , Бенедик А.П.

за участю секретаря судового засідання Шалаєвої І.Т.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19.04.2018 по справі № 820/1882/18, суддя Білова О.В., м. Харків

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області

про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (надалі по тексту позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (надалі по тексту відповідач), в якому просив суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо відмови в проведенні перерахунку та виплати на користь ОСОБА_1 пенсії з 01.01.2017 як пенсіонеру органів внутрішніх справ, з урахуванням в розмірі пенсії додаткових видів грошового забезпечення, а саме матеріальних допомог на оздоровлення, на вирішення соціально-побутових питань за період роботи з 01.10.2013 по 30.09.2015 та одноразової грошової допомоги при звільненні, наданих у довідках Антрацитівського міського відділу ГУМВС України у Луганській області від 31.10.2014 № 55/24351, УДАІ ГУМВС України у Луганській області від 07.11.2017 № 335 УДАІ ГУМВС України у Луганській області від 07.11.2017 № 338, УДАІ ГУМВС України у Луганській області від 04.12.2017 № 341;

- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити на користь ОСОБА_1 з 01.01.2017 перерахунок та виплату пенсії як пенсіонеру органів внутрішніх справ, з урахуванням в розмірі пенсії додаткових видів грошового забезпечення, а саме матеріальних допомог на оздоровлення, на вирішення соціально-побутових питань за період роботи з 01.10.2013 по 30.09.2015 та одноразової грошової допомоги при звільненні, наданих у довідках Антрацитівського міського відділу ГУМВС України у Луганській області від 31.10.2014 № 55/24351, УДАІ ГУМВС України у Луганській області від 07.11.2017 № 335 УДАІ ГУМВС України у Луганській області від 07.11.2017 № 338, УДАІ ГУМВС України у Луганській області від 04.12.2017 №341.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 19.04.2018 року в задоволенні зазначеного позову відмовлено.

Позивач, не погодившись із рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить суд апеляційної інстанції оскаржуване рішення скасувати та прийняти нову постанову, якою задовольнити позов в повному обсязі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги позивач зазначає, що під час проходження військової служби отримував у складі грошового забезпечення, зокрема, грошову допомогу на оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, та одноразову грошову допомогу при звільненні, проте розмір пенсії був обчислений без урахування вищевказаних складових. Посилаючись на висновки Верховного Суду України, які висловлені в постановах від 10.03.2015 року (справа №21-70а15), вважає, що грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань та одноразова грошова допомога при звільненні, з яких сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців, з розміру якого обчислюється пенсія. Таким чином, вважає рішення суду першої інстанції незаконним та таким, що підлягає скасуванню, а його апеляційна скарга - задоволенню.

Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає про відсутність законних підстав для перерахунку та виплати позивачу пенсії з урахуванням грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та одноразової грошової допомоги при звільненні. В обґрунтування вказаних доводів посилається на висновки Верховного Суду наведені у постанові від 20.02.2018 року по справі №286/2987/16-а.

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що ОСОБА_1 проходив службу у органах МВС та з 01.10.2015 отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

З 01.10.2016 позивачу призначено пенсію за 24 роки вислуги відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 № 2262-ХІІ (далі - Закон № 2262-ХІІ) у розмірі 62% грошового забезпечення.

При цьому матеріальна допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, одноразова грошова допомога при звільненні не включені до складу грошового забезпечення для обчислення пенсії.

19.12.2017 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного Фонду України в Харківській області із заявою про проведення перерахунку призначеної йому з 01.01.2017 пенсії з грошового забезпечення, до складу якого просив додатково включити: матеріальну допомогу на оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань та одноразову грошову допомогу при звільненні на підставі довідок від УДАІ ГУМВС України у Луганській області від 31.10.2014 №55/24351, від 07.11.2017 №335, від 07.11.2017 №338, від 04.12.2017 №341 (а.с.17-21).

Листом від 24.01.2018 №2025-14/20 Головне управління Пенсійного Фонду України в Харківській області відмовило позивачу у перерахунку пенсії, посилаючись на те, що відсутні підстави для перерахунку призначеної позивачу пенсії з огляду на приписи ст. 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (а.с.23-24)

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з правомірності відмови Головного управління Пенсійного Фонду України в Харківській області у проведенні перерахунку пенсії позивачу з урахуванням грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та одноразової грошової допомоги при звільненні.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно вимог частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів осіб і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Отже, під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, суд зобов'язаний незалежно від підстав, наведених у позові, перевіряти оскаржувані рішення, дії та бездіяльність на їх відповідність усім зазначеним вимогам.

Згідно з ч. 2 ст. 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

З аналізу вказаної норми слідує, що до складу грошового забезпечення військовослужбовця входять основні види грошового забезпечення, щомісячні додаткові види грошового забезпечення та одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Норми і порядок пенсійного забезпечення осіб, які перебували на військовій службі визначено Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" № 2262-ХІІ (далі - Закон № 2262-ХІІ).

Однією з умов пенсійного забезпечення військовослужбовців є визначення видів грошового забезпечення, які враховуються при обчисленні пенсії.

Відповідно до ч. 3 ст. 43 Закону № 2262-ХІІ (чинній на час звільнення позивача з військової служби) пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

При цьому, серед переліку складових грошового забезпечення, з розміру якого обчислюється пенсія, наведених у ч.3 ст. 43 Закону № 2262-ХІІ, відсутні одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Тобто, одноразова грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань до такого переліку не входять.

Враховуючи викладене вище, одноразові додаткові види грошового забезпечення (одноразова грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань) обґрунтовано не враховано відповідачем при визначенні розміру грошового забезпечення позивача для обчислення пенсії та її перерахунку.

Наведена правова позиція кореспондується з висновками Конституційного Суду України, викладеними у рішенні від 13.05.2015 року.

Так, 13.05.2015 р. Конституційним Судом України прийнято рішення по справі №1-9/2015 за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_2 щодо офіційного тлумачення положень частини третьої статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Автор клопотання просив витлумачити ці положення в аспекті того, чи є наведений у них перелік нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення вичерпним, чи в цей перелік можуть включатися й інші види грошового забезпечення, зокрема щомісячна додаткова грошова винагорода, встановлена постановою Кабінету Міністрів України "Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій" від 22 вересня 2010 року N 889 з наступними змінами.

Приймаючи вказане рішення, Конституційний Суд України виходив з того, що однією з умов пенсійного забезпечення військовослужбовців є визначення видів грошового забезпечення, які враховуються при обчисленні пенсій. Згідно з частиною третьою статті 43 Закону пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за Законом, та членам їх сімей обчислюються з урахуванням, зокрема, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій в розмірах, установлених законодавством.

Положеннями першого речення частини третьої статті 63 Закону передбачено підстави для перерахунку пенсій та перелік щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, які враховуються для їх перерахунку.

Аналіз наведених положень Закону вказує на єдиний підхід законодавця до визначення видів грошового забезпечення військовослужбовців, які враховуються як при призначенні пенсій (стаття 43), так і при перерахунку раніше призначених пенсій (стаття 63).

Конституційний Суд України наголосив, що виключно Верховна Рада України шляхом прийняття законів визначає види грошового забезпечення для обчислення та перерахунку пенсій військовослужбовців та осіб, які мають право на пенсію за Законом, а Кабінет Міністрів України вживає заходів щодо забезпечення права осіб на пенсійне забезпечення, керуючись Конституцією та законами України.

Отже, перелік додаткових видів грошового забезпечення, введення яких є підставою для перерахунку пенсій зазначених категорій осіб, визначається виключно законами України.

За наслідками розгляду вказаної справи Конституційний Суд України вирішив, що положення першого речення частини третьої статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 9 квітня 1992 року N 2262-XII з наступними змінами, згідно з якими "усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством", в аспекті порушених у конституційному зверненні питань необхідно розуміти так, що до встановлених виключно законами України нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, на підставі введення яких усі призначені за цим законом пенсії підлягають перерахунку, належать лише надбавки, доплати, підвищення.

За приписами ст. 69 Закону України "Про Конституційний Суд України" рішення і висновки Конституційного Суду України рівною мірою є обов'язковими до виконання.

Згідно висновків Конституційного Суду України, наведених у рішенні від 13.05.2015 року по справі № 1-9/2015, аналіз положень приписів ст. 43 та 63 Закону №2262-ХІІ вказує на єдиний підхід законодавця до визначення видів грошового забезпечення військовослужбовців, які враховуються як при призначенні пенсій (стаття 43), так і при перерахунку раніше призначених пенсій (стаття 63), виключно Верховна Рада України шляхом прийняття законів визначає види грошового забезпечення для обчислення та перерахунку пенсій військовослужбовців та осіб, які мають право на пенсію за Законом. Перелік щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, введення яких є підставою для перерахунку пенсій зазначених категорій осіб, визначається виключно законами України.

При цьому, приписами ч. 3 ст. 43 Закону № 2262-ХІІ визначено виключний перелік певних видів складових грошового забезпечення військовослужбовця на підставі яких проводиться призначення пенсії.

Таким чином, включення одноразової грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань до складу грошового забезпечення, що виплачується військовослужбовцям, не доводить наявність підстав для їх включення до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія, оскільки такі підстави законодавчо не закріплені.

Відповідно до п. 7 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей" (в редакції чинній на час виникнення спірних відносин) пенсії обчислюються з таких видів грошового забезпечення, зокрема, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії. Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням. Середня сума щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається шляхом ділення на 24 загальної суми цих видів грошового забезпечення за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.

Таким чином, перелік видів грошового забезпечення, які враховуються при призначенні пенсії, визначений наведеною постановою Кабінету Міністрів України, відповідає приписам ч. 3 ст. 43 Закону №2262-ХІІ.

Враховуючи те, що приписи ч. 3 ст. 43 Закону №2262-ХІІ не передбачають врахування всіх видів грошового забезпечення, які були виплачені військовослужбовцю за час проходження служби, а наведений вказаною нормою перелік видів грошового забезпечення, які є підставою для призначення пенсії, є вичерпним, то дії відповідача щодо відмови позивачу у перерахунку пенсії з урахуванням одноразової грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, одноразової грошової допомоги при звільненні є правомірними.

Наведені висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду наведеною у постанові від 20.02.2018 року по справі №286/2987/16-а.

Щодо доводів позивача про врахування одноразової грошової допомоги при звільненні до складу грошового забезпечення для перерахунку пенсії, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 9 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" особам рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом та звільняються зі служби за станом здоров'я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. У разі звільнення зі служби за віком, у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, у зв'язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі, систематичним невиконанням умов контракту командуванням, а також у зв'язку з настанням особливого періоду та небажанням продовжувати військову службу військовослужбовцем-жінкою, яка має дитину (дітей) віком до 16 років одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби виплачується за наявності вислуги 10 років і більше. Особам рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом, при звільненні зі служби за власним бажанням, через сімейні обставини або інші поважні причини, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, які мають вислугу 10 років і більше виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

З аналізу зазначеної норми колегія суддів дійшла висновку, що одноразова грошова допомога при звільненні не входить до складу грошового забезпечення, яке повинно враховуватися при нарахуванні пенсії, оскільки має характер окремих гарантій держави щодо соціального захисту громадян, зокрема військовослужбовців. Одноразова допомога при звільненні не пов'язана з виконанням позивачем своїх службових обов'язків та отриманням за це грошової допомоги, а пов'язана саме з фактом звільнення зі служби.

Також колегія суддів зазначає, що ч. 3 ст. 43 Закону № 2262-XII не містить положень про включення до грошового забезпечення такої виплати, як одноразова грошова допомога при звільненні. Правові підстави для її виплати встановлені ст. 9 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", які пов'язані зі звільненням особи зі служби.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань та одноразова грошова допомога при звільненні обґрунтовано не враховано відповідачем при визначенні розміру грошового забезпечення позивача для обчислення пенсії та її перерахунку.

Щодо правової позиції Верховного Суду України, яка викладена в постанові від 10 березня 2015 року в справі № 21-70а15, на яку посилається позивач в апеляційній скарзі щодо необхідності віднесення сум матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, з яких справлялися страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до одноразових додаткових видів грошового забезпечення, колегія суддів зазначає, що в указаній правовій позиції не враховане рішення Конституційного Суду України від 13 травня 2015 року №4-рп/2015, оскільки останнє прийняте після винесення зазначеної постанови Верховного Суду України.

Відповідно до ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно п.1 ч.1 ст. 315 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, колегія суддів, переглянувши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, вважає, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з приписами норм матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 326 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19.04.2018 по справі № 820/1882/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя (підпис)О.М. МінаєваСудді(підпис) (підпис) Я.М. Макаренко А.П. Бенедик Повний текст постанови складено 18.07.2018 р.