Постанова № 75381855, 18.07.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 липня 2018 рокуЛьвів№ 876/3950/18

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді Шавеля Р.М.,

суддів Улицького В.З. та Костіва М.В.,

з участю секретаря судового засідання - Герман О.В.,

а також сторін (їх представників):

від позивача - не з'явився;

від відповідача - не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській обл. на рішення Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської обл. від 13.04.2018р. в адміністративній справі за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській обл. про визнання дій протиправними і зобов'язання провести перерахунок пенсії за вислугу років (суддя суду І інстанції: П’ятковський В.І., час та місце ухвалення рішення суду І інстанції: 14 год. 44 хв. 13.04.2018р., м.Коломия, дата складання повного тексту рішення суду І інстанції: 17.04.2018р.),-

В С Т А Н О В И Л А:

31.07.2017р. позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому, із врахуванням остаточно сформульованих позовних вимог, просив визнати протиправними дії відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській обл. щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії з урахуванням одноразових додаткових видів грошового забезпечення, а саме: матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, індексації грошового забезпечення, одноразової грошової допомоги при звільненні; зобов'язати пенсійний орган провести перерахунок належної йому пенсії за вислугу років з 15.07.2016р. з врахуванням в грошовому забезпеченні, яке він отримував з 01.01.2008р. по день звільнення, і з якого перераховується пенсія, одноразових додаткових видів грошового забезпечення, а саме: матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, індексації заробітної плати, одноразової грошової допомоги при звільненні, та здійснити відповідні виплати з врахуванням проведених виплат; судові витрати стягнути з відповідача, допустити судове рішення до негайного виконання в межах суми стягнення за один місяць; зобов'язати пенсійний орган подати до суду протягом місяця, з дня набрання судовим рішенням законної сили, звіт про виконання рішення суду (а.с.2-5, 38, 43).

Під час судового розгляду представник позивача відмовився від частини позовних вимог щодо проведення перерахунку та виплати пенсії із врахуванням індексації заробітної плати і одноразової грошової допомоги при звільненні (а.с.86).

Рішенням Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської обл. від 13.04.2018р. заявлений позов задоволено; визнано неправомірними дії відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській обл. щодо відмови ОСОБА_2 у проведенні перерахунку пенсії з урахуванням в грошовому забезпеченні одноразових додаткових видів грошового забезпечення, а саме: матеріальної допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань; зобов'язано пенсійний орган провести позивачу перерахунок пенсії за вислугу років з 15.07.2016р., з врахуванням в грошовому забезпеченні, з якого перераховується пенсія, одноразових додаткових видів грошового забезпечення, отриманих ним в складі грошового забезпечення з 01.01.2008р. по день звільнення, а саме: матеріальної допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, та здійснити відповідні виплати з врахуванням проведених виплат; вирішено питання про розподіл судових витрат (а.с.85-90).

Не погодившись із винесеним судовим рішенням, його оскаржив відповідач Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській обл., який покликаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою у задоволенні заявленого позову відмовити (а.с.94-97).

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що матеріальні допомоги, одноразова грошова допомога при звільненні не відносяться до щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, є одноразовими виплатами та не входять до складових грошового забезпечення, визначених ст.43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», з яких обчислюється пенсія. Крім того, одноразова грошова допомога при звільненні не є об'єктом нарахування внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Також в представленій позивачем довідці, що видана Військовою частиною А0742, не зазначено, чи стягувався єдиний внесок на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з додаткових видів грошового забезпечення.

Водночас, позивачем не дотриманий строк звернення до суду, встановлений приписами ст.ст.122, 123 КАС України.

Позивач не скористався своїм правом та не подав в порядку ст.304 КАС України відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі протягом строку, встановленого в ухвалі від 15.06.2018р. про відкриття апеляційного провадження.

У зв'язку з неявкою в судове засідання учасників справи фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до вимог ч.4 ст.229 КАС України не здійснювалося. Також в порядку ч.2 ст.313 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача по справі, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, з наступних підстав.

Як слідує з матеріалів справи, позивач ОСОБА_2 отримує з 01.11.2008р. (за поданням від 10.11.2008р. та особистою заявою від 04.11.2008р.) пенсію, яка призначена відповідно до вимог Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»; до часу виходу на пенсію проходив військову службу в Збройних Силах України; на час звільнення в запас мав звання старшого прапорщика (а.с.10).

15.07.2017р. позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив здійснити перерахунок його пенсії з урахуванням одноразових додаткових видів грошового забезпечення, а саме: індексації грошового забезпечення, одноразової матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, грошової допомоги на оздоровлення, одноразової грошової допомоги при звільненні, винагороди за тривалість безперервної служби, які визначені довідкою Військової частини А0742 від 14.07.2017р. (а.с.6)

Згідно відповіді Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській обл., яка викладена в листі № 557/Р-15 від 24.07.2017р., для врахування до складу грошового забезпечення, з якого обчислено пенсію, одноразових додаткових видів грошового забезпечення правових підстав немає (а.с.7).

Задовольняючи заявлений позов, суд першої інстанції виходив з того, що заявлені позовні вимоги (із урахуванням уточнень в судовому засіданні) ґрунтуються на нормах чинного законодавства; також судом вирішено здійснити перерахунок пенсії позивача із врахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, починаючи з 15.07.2016р., що відповідає приписам ст.ст.51, 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

При цьому із змісту мотивувальної частини рішення суду слідує, що розглядуваний позов підлягає до часткового задоволення; представником позивача не заперечено доводи представника відповідача щодо неврахування під час перерахунку пенсії сум індексації, з яких не сплачувалися внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, та суми одноразової грошової допомоги при звільненні.

Розглядаючи наведений спір колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до ч.3 ст.43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.7 постанови КМ України № 393 від 17.07.1992р. «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їх сімей» пенсії обчислюються з розміру грошового забезпечення, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 р. - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з урахуванням таких його видів:

відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням;

щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії. Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їхніх сімей визначені Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Військовослужбовцям у зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Частиною першою ст.9 цього Закону установлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Частинами другою і третьою цієї статті визначено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Постановою КМ України № 1294 від 07.11.2007р. «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу» упорядковано структуру та умови грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та затверджено схеми посадових окладів і додаткових видів грошового забезпечення за категоріями військовослужбовців (п.3 цієї постанови).

Згідно зі схемою додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України (щомісячних та одноразових, додаток № 25 до постанови КМ України № 1294 від 07.11.2007р.) до одноразових віднесені такі види грошового забезпечення: винагорода, призначення та виплата якої пов'язана з обсягом та складностями роботи, що виконується під час проходження військової служби; матеріальна допомога на початкове обзаведення (вид матеріального забезпечення військовослужбовців, передбачений ст.9-1 Закону Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей») а також одноразова матеріальна допомога військовослужбовцям строкової військової служби.

Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» також гарантовано право військовослужбовців, крім військовослужбовців строкової служби, на щорічну основну відпустку із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення (ч.1 ст.10-1 цього Закону).

Умови, розмір та порядок виплати військовослужбовцям зазначеної допомоги визначені постановою КМ України № 1294 від 07.11.2007р. «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу» та Інструкцією про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затв. наказом Міністра оборони України № 260 від 11.06.2008р.

Так, розмір грошової допомоги на оздоровлення визначається виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (крім винагород та морського грошового забезпечення), на які військовослужбовець має право за займаною ним штатною посадою на день вибуття в щорічну основну відпустку (пп.3 п.5 постанови КМ України № 1294 від 07.11.2007р., пп.30.4 п.30 розділу XXX вищевказаної Інструкції).

Наведеними нормативними актами також регламентовано умови та порядок виплати військовослужбовцям матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань.

Розмір матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань установлюється за рішенням Міністра оборони України виходячи з наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі Міністерства оборони України (пп.3 п.5 постанови КМ України № 1294 від 07.11.2007р., пп.33.1, 33.3 п.33 розділу XXXIII вказаної Інструкції).

Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України «Про індексацію грошових доходів населення», згідно зі ст.1 якого індексація грошових доходів населення - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Тобто індексація є частиною державної системи соціального захисту громадян, спрямованою на підтримання їх купівельної спроможності.

Аналіз зазначених норм матеріального права дає підстави вважати, що грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, індексація, з яких сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців, з розміру якого обчислюється пенсія.

За змістом ч.2 ст.9 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» особам, які мають право на пенсію за цим Законом, при звільненні зі служби, зокрема за власним бажанням, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

Частиною 2 ст.9 Закону Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» визначено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

При цьому ст.15 Закону Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», як і ст.9 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», військовослужбовцям при звільненні з військової служби за власним бажанням виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

За змістом п.17 ст.11 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» військовослужбовці підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню.

Частиною 2 ст.20 цього Закону обчислення страхових внесків застрахованих осіб, зазначених, зокрема, у пункті 17 статті 11 цього Закону, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.

Також Закон України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» (у редакції, чинній на час призначення пенсії позивачу) визначає порядок справляння та використання збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Пунктом 4 ч.1 ст.1 цього Закону визначено, що платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є, зокрема, військовослужбовці, особи рядового і начальницького складу.

Аналіз зазначених норм матеріального права дає підстави вважати, що військовослужбовці підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, тому мають сплачувати страхові внески та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з суми сукупного оподатковуваного доходу, обчисленого відповідно до законодавства України.

За змістом ч.3 ст.43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» пенсія військовослужбовців обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії.

Ця норма не містить положень про включення до грошового забезпечення такої виплати, як одноразова грошова допомога при звільненні. Правові підстави для її виплати встановлені ст.15 Закону Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та ст.9 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», які пов'язані зі звільненням особи зі служби.

Таким чином, хоча вказана виплата й підпадає під ознаки одноразової допомоги, але має інше правове призначення.

Тобто, одноразова грошова допомога при звільненні не входить до додаткового грошового забезпечення, яке повинно враховуватися при нарахуванні пенсії, оскільки відноситься до разових платежів і має характер окремих гарантій держави щодо соціального захисту громадян, зокрема військовослужбовців.

Згідно довідки Військової частини А0742 від 14.07.2017р. протягом 01.01.2007р.-31.10.2008р. позивачу виплачені індексація, грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога та вихідна допомога (а.с.9).

Відповідно до супровідного листа Військової частини А0742 від 14.07.2017р. за вх.№ 350/402/468 на всі виплати, які вказані у довідці, страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування сплачувалися своєчасно (а.с.17).

Звідси, грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, з якої сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, повинна включатися до складу грошового забезпечення позивача ОСОБА_2, з розміру якого обчислюється пенсія.

Із матеріалів справи слідує, що ОСОБА_2 не звертався до 15.07.2017р. із заявами щодо проведення перерахунку пенсії, відповідач рішень з цього приводу не приймав, та відповідно позивач не оскаржував дії чи бездіяльність пенсійного органу.

Згідно ч.2 ст.122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч.3 ст.123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги дату звернення позивача до суду із розглядуваним позовом (31.07.2017р.), пропуск позивачем строку звернення до суду та відсутність доводів про поважність його пропуску, колегія суддів приходить до висновку про відсутність обґрунтованих підстав для поновлення спірного строку звернення суду із розглядуваним позовом, у зв'язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню лише за період, починаючи з 31.01.2017р.

При цьому, позовні вимоги про зобов'язання провести перерахунок та виплату пенсії за вислугу років за період з 15.07.2016р. до 30.01.2017р. включно належить залишити без розгляду у зв'язку з пропуском строку звернення до суду.

Покликання суду першої інстанції на приписи ст.ст.51, 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» є помилковим, оскільки наведена норма встановлює правила для перерахунку пенсії за рішенням суб'єкта владних повноважень в разі подачі додаткових документів та при визнанні останнім права на такий перерахунок пенсії (тобто, за відсутності спору про такий перерахунок); при цьому наведений нормативно-правовий акт не регулює питання строків звернення до суду.

Також спірні щомісячні пенсійні виплати здійснюються на постійній основі, один раз на місяць протягом невизначеного періоду часу, а тому у разі виникнення підстав для перерахунку розмірів пенсії визначається лише дата, з якої особа має право на перерахунок чи отримання пенсії у певному розмірі. Обмеження періоду, протягом якого суб'єкт владних повноважень має здійснювати обчислення пенсії відповідно до вимог закону, є безпідставним та суперечить вимогам ст.19 Конституції України.

При вирішенні наведеного спору колегія суддів враховує правову позицію Верховного Суду України по наведеній категорії справ, яка викладена в постановах від 10.03.2015р. у справі № 21-70а15 та від 12.09.2017р. у справі № 21-115а16.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до переконливого висновку про часткову обґрунтованість та підставність заявленого позову, через що останній підлягає до часткового задоволення, із залишенням частини позовних вимог без розгляду.

При цьому у порядку ч.ч.1, 3 ст.139 КАС України підлягають стягненню на користь ОСОБА_2 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській обл. судові витрати в розмірі 640 грн. сплаченого судового збору.

Водночас, понесені судові витрати по сплаті судового збору за подання до апеляційного суду апеляційної скарги слід покласти на апелянта Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській обл.

Також колегія суддів враховує, що рішення суду першої інстанції позивачем не оскаржувалося, а відтак останній погодився з таким в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо врахування під час перерахунку пенсії індексації грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні.

З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права (незастосування закону, який підлягав застосуванню), порушення норм процесуального права (невідповідність мотивувальної частині резолютивній частині рішення), що призвело до неправильного вирішення справи, через що рішення суду підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про часткове задоволення заявленого позову, з вищевикладених мотивів.

При цьому, колегія суддів вважає за необхідне скасувати рішення суду в повному обсязі, виходячи із процесуальної неможливості усунути вищевказані недоліки судового рішення шляхом його часткового скасування або зміни.

Також із врахуванням особливостей розглядуваного спору, відсутність будь-яких перешкод для реального та своєчасного виконання суб'єктом владних повноважень покладених на нього обов'язків згідно цього судового рішення, апеляційний суд не вбачає правових підстав для встановлення судового контролю в порядку ст.382 КАС України.

Керуючись ст.ст.139, 122, 123, ч.4 ст.229, ч.3 ст.243, ст.310, ч.2 ст.313, п.п.2, 3 ч.1 ст.315, п.4 ч.1 ст.317, ч.1 ст.319, ч.1 ст.321, ст.ст.322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській обл. задовольнити частково.

Рішення Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської обл. від 13.04.2018р. скасувати та прийняти нову постанову, якою позов ОСОБА_2 задовольнити частково.

Визнати відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській обл., яка викладена листі № 557/Р-15 від 24.07.2017р., від проведення перерахунку пенсії ОСОБА_2 із урахуванням одноразових додаткових видів грошового забезпечення, а саме матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, грошової допомоги на оздоровлення, на які нараховувалися і сплачувалися внески (збори) на загальнообов'язкове державне пенсійне (соціальне) страхування, - протиправною.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській обл. здійснити перерахунок призначеної ОСОБА_2 пенсії із врахуванням виплачених йому одноразових додаткових видів грошового забезпечення, а саме матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, грошової допомоги на оздоровлення, на які нараховувалися і сплачувалися внески (збори) на загальнообов'язкове державне пенсійне (соціальне) страхування, включивши такі до розрахунку грошового забезпечення для призначення (перерахунку) пенсії, починаючи з 31.01.2017р. включно, та провести виплату нарахованих сум (за виключенням проведених виплат).

Позовні вимоги про зобов'язання провести перерахунок та виплату пенсії за період з 15.07.2016р. до 30.01.2017р. включно - залишити без розгляду у зв'язку з пропуском строку звернення до суду.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_2 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській обл. (юридична адреса: 76018, м.Івано-Франківськ, вул.Січових Стрільців, 15; код ЄДРПОУ 20551088) судові витрати в розмірі 640 (шістсот сорок) грн. сплаченого судового збору.

Понесені судові витрати по сплаті судового збору за подання до апеляційного суду апеляційної скарги покласти на апелянта Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській обл.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення; у випадку оголошення судом апеляційної інстанції лише вступної та резолютивної частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Р. М. Шавель судді В. З. Улицький М. В. Костів Дата складення повного судового рішення: 18.07.2018р.