Постанова № 75381712, 19.07.2018, Апеляційний суд Київської області

Справа № 361/1801/18 Головуючий у І інстанції Петришин Н. М.Провадження № 22-ц/780/2550/18 Доповідач у 2 інстанції Верланов С. М.Категорія 26 19.07.2018

ПОСТАНОВА

Іменем України

19 липня 2018 року апеляційний суд Київської області у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого судді - Верланова С.М.,

суддів - Олійника В.І., Приходька К.П.,

за участю секретаря - Вергелес О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства «Українська інноваційна компанія» на ухвалу судді Броварського міськрайонного суду Київської області від 04 квітня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства «Українська інноваційна компанія» про стягнення невиплаченої суми вкладу,

В С Т А Н О В И В :

У березні 2018 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до публічного акціонерного товариства «Українська інноваційна компанія» (далі - ПАТ «Українська інноваційна компанія») про стягнення невиплаченої суми вкладу.

Позовна заява ОСОБА_2 мотивована тим, що 03 вересня 2015 року між ним та публічним акціонерним товариством «Український інноваційний банк» (далі - ПАТ «Укрінбанк») був укладений договір банківського вкладу №10-2378114, за умовами якого він передав ПАТ «Укрінбанк» грошові кошти в розмірі 1 032,71 доларів США із виплатою йому 0,5 % річних. Договір укладений безстроково із виплатою процентів щомісяця. Проте відповідач свої зобов'язання за договором не виконав, кошти з процентами позивачу не повернув. На підставі постанови Національного банку України № 934 від 24 грудня 2015 року ПАТ «Укрінбанк» віднесено до категорії неплатоспроможних і запроваджено тимчасову адміністрацію. Позивач зазначав, що ПАТ «Українська інноваційна компанія» є правонаступником ПАТ «Укрінбанк».

Посилаючись на порушення своїх прав як споживача фінансової (банківської) послуги, ОСОБА_2 просив стягнути з відповідача на свою користь суму вкладу в розмірі 27 124 грн. 62 коп., що станом на 23 березня 2018 року еквівалентно 1 032,71 доларів США.

Ухвалою судді Броварського міськрайонного суду Київської області від 04 квітня 2018 року відкрито провадження у даній справі.

Не погоджуючись з ухвалою судді першої інстанції, ПАТ «Українська інноваційна компанія» подало апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та направити справу на розгляд за підсудністю до Сєверодонецького міського суду Луганської області, посилаючись на порушення судом правил територіальної підсудності.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суддею першої інстанції не враховано, що даний позов має пред'являтися відповідно до вимог ч.2 ст.27 ЦПК України за місцезнаходженням юридичної особи. Вказує, що правовідносини між сторонами випливають із договору банківського вкладу і на них не поширюється законодавство щодо захисту прав споживачів. Крім того зазначає, що відповідач ПАТ «Українська інноваційна компанія» не є банківською установою.

Позивач ОСОБА_2 подав письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких вказує, що суд першої інстанції обґрунтовано відкрив провадження за місцем його проживання, як споживача фінансової послуги. Доводи апеляційної скарги відповідача є безпідставними і надуманими, не ґрунтуються на вимогах закону, не спростовують висновків суду щодо підсудності даної справи Броварському міськрайонному суду Київської області.

Заслухавши доповідь - судді доповідача, пояснення учасників справи, які з'явилися в судове засідання, вивчивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Постановляючи ухвалу про відкриття провадження у справі, суддя першої інстанції виходив із того, що цивільна справа підсудна Броварському міськрайонному суду Київської області за місцем проживання позивача ОСОБА_2

Колегія суддів погоджується з такими висновками судді першої інстанції, оскільки вони ґрунтуються на матеріалах справи та відповідають вимогам закону.

Відповідно до ч.5 ст.28 ЦПК України позови про захист прав споживачів можуть пред'являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування споживача або за місцем заподіяння шкоди чи виконання договору.

З матеріалів справи вбачається, що у березні 2018 року ОСОБА_2 звернувся до Броварського міськрайонному суду Київської області з позовом до ПАТ «Українська інноваційна компанія» про стягнення невиплаченої суми вкладу, посилаючись на порушення своїх прав, як споживача фінансової (банківської) послуги.

Тобто, позивач звернувся до суду на захист своїх прав, що витікають із договору банківського вкладу (депозиту), що у свою чергу свідчить про наявність спору, пов'язаного із захистом прав споживачів фінансово-кредитних послуг.

У пункті 2 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 12 квітня 1996 року «Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів» судам роз'яснено, що до відносин, які регулюються законом України «Про захист прав споживачів» належать, зокрема, ті, що виникають із договорів про надання фінансово-кредитних послуг (у тому числі про надання кредитів, відкриття й ведення рахунків, проведення розрахункових операцій, приймання і зберігання цінних паперів, надання консультаційних послуг).

Крім того, відповідно до рішення Конституційного Суду України у справі щодо офіційного тлумачення положень Закону України «Про захист прав споживачів» №15-рп/2011 від 10 листопада 2011 року Конституційний Суд України дійшов висновку, що положення вказаного Закону, які спрямовані на захист прав споживачів кредитних послуг та збалансування цих прав з іншими суспільними цінностями, слід розуміти так, що їх дія поширюється на правовідносини між кредитодавцем та позичальником (споживачем) за договором про надання споживчого кредиту, що виникають як під час укладення, так і виконання такого договору.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що даний позов підсудний Броварському міськрайонному суду Київської області відповідно до ч.5 ст.28 ЦПК України, оскільки витікає із спору щодо захисту прав споживачів, а тому суддя першої інстанції дійшов правильного висновку про відкриття провадження у справі.

Доводи апеляційної скарги про те, що суддею першої інстанції не враховано, що даний позов має пред'являтися відповідно до вимог ч.2 ст.27 ЦПК України за місцезнаходженням юридичної особи, є необґрунтованими, оскільки ст.27 ЦПК України визначає загальні правила підсудності, а ст.28 ЦПК України, яка надає позивачу право вибору підсудності, є спеціальною нормою і підлягає застосуванню при визначенні підсудності за вказаними у ній видами позовів.

Також є необґрунтованими посилання в апеляційній скарзі на те, що на дані правовідносини не поширюється Закон України «Про захист прав споживачів», оскільки в даному випадку прийняття грошей від позивача та зобов'язання їх повернути з процентами є фінансовою послугою, що передбачено п.4 ч.1 ст.4 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» (залучення фінансових активів із зобов'язанням щодо наступного їх повернення), а відтак є послугою у розумінні п.17 ст.1 Закону України «Про захист прав споживачів» і підпадає під дію цього закону.

Що стосується доводів апеляційної скарги про те, що відповідач ПАТ «Українська інноваційна компанія» не є банківською установою, то вони є безпідставними, оскільки спірні правовідносини виникли із повернення банківського вкладу, а відповідач є правонаступником ПАТ «Укрінбанк», назву якого змінено. Крім того, обставини щодо належності відповідача та встановлення порушенням ним прав позивача підлягають встановленню судом під час розгляду справи по суті, а не під час вирішення питання про відкриття провадження.

Відповідно до ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала судді першої інстанції є законною і обґрунтованою, судом додержано вимоги матеріального та процесуального права, а тому цю ухвалу відповідно до ст.375 ЦПК України необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення, оскільки доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст.367, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд Київської області у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Українська інноваційна компанія» залишити без задоволення.

Ухвалу судді Броварського міськрайонного суду Київської області від 04 квітня 2018 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий

Судді