Постанова № 75381603, 18.07.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/7346/18 Суддя (судді) першої інстанції: Каракашьян С.К.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 липня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - доповідача Глущенко Я.Б.,

суддів Кузьмишиної О.М., Пилипенко О.Є.,

секретаря: Андрієнко Н.А.,

розглянувши у письмовому провадженні справу за заявою Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю «Провайд-сервіс» про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту, за апеляційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 11 травня 2018 року, -

У с т а н о в и в:

ГУ ДФС у м. Києві звернулося у суд із заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Провайд-сервіс», у якій просило підтвердити обґрунтованість умовного адміністративного арешту майна ТОВ «Провайд-сервіс».

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 11 травня 2018 року закрито провадження у справі.

Судове рішення умотивовано тим, що із поданих до суду матеріалів убачається спір про право.

Не погоджуючись із судовим рішенням, заявник подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу та направити справу до суду першої інстанції для розгляду.

В обгрунтування вимог скарги посилається на порушення судом процесуальних строків розгляду заяви, а також на те, що КАС не передбачає закриття провадження у справах даної категорії після винесення судом ухвали про відкриття провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду - без змін, з таких підстав.

Судом установлено, що на підставі наказу ГУ ДФС у м. Києві від 03 травня 2018 року №7870 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Провайд-сервіс» працівниками контролюючого органу здійснено вихід за податковою адресою платника податків.

Посадовими особами ТОВ «Провайд-сервіс» відмовлено у допуску до проведення перевірки, про що представниками контролюючого органу складено акт від 07.05.2018 року №573/26-15-14-01-03/38866083.

Підставою для звернення до суду із заявою про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту слугувало прийняте керівником ГУ ДФС у м. Києві рішення про застосування адміністративного арешту на підставі пп.94.6.1 п. 94.6 ст. 94 Податкового кодексу.

Закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції виходив із того, що наявний спір про право між товариством та контролюючим органом, з огляду на оскарження товариством в адміністративному порядку наказу про призначення перевірки.

Відповідно до пункту 94.1 Податкового кодексу адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.

Згідно з пунктом 94.4 статті 94 Податкового кодексу арешт може бути накладено контролюючим органом на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків.

Відповідно до підпункту 94.2.3 пункту 94.2 статті 94 Податкового кодексу платника податків від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу є підставою для арешту майна платника.

Згідно з пунктом 94.10 статті 94 Податкового кодексу арешт на майно може бути накладено рішенням керівника контролюючого органу (його заступника), обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 283 КАС провадження у справах за зверненням органів доходів і зборів при здійсненні ними визначених законом повноважень здійснюється на підставі заяви таких органів щодо підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків.

Частиною 7 ст. 283 КАС передбачено, що у разі постановлення судом ухвали про відкриття провадження у справі суд приймає рішення по суті заявлених вимог не пізніше 96 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення заявника до суду. Розгляд заяви відбувається за участю органу доходів і зборів, що її вніс, та платника податків, стосовно якого її внесено.

Враховуючи викладене, арешт на майно як винятковий спосіб забезпечення виконання обов'язків платником податків застосовується за рішенням керівника контролюючого органу, прийнятим за наявності законних підстав (зокрема, відмови платника податків від допуску посадових осіб контролюючого органу), обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом шляхом розгляду відповідного подання.

За приписами ч. 4 ст. 283 КАС суд ухвалою відмовляє у відкритті провадження за заявою, якщо із поданих до суду матеріалів вбачається спір про право.

Таким чином, розгляд справи про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків здійснюється на підставі заяви органів доходів і зборів за умови, якщо до закінчення розгляду справи за таким поданням, суд не встановить наявності спору про право.

Спір про право у розумінні ч. 4 ст. 283 КАС наявний у разі, коли платник податків висловлює незгоду з рішенням контролюючого органу, яке було підставою для виникнення обставин для внесення відповідного подання.

При цьому, КАС не містить переліку будь-яких критеріїв такої незгоди як підстави для висновку про існування спору про право. Отже, у кожному конкретному випадку в залежності від змісту правовідносин суд оцінює форму вираження відповідної незгоди учасника провадження на предмет існування спору. Така незгода має втілюватись у вчиненні учасником процесу необхідних дій для відновлення порушеного права.

Наявність спору про право в окремих випадках може бути виявлена також і після відкриття провадження у справі за відповідною заявою.

Аналогічна правова позиція наведена в постанові Верховного Суду від 22 травня 2018 року у справі №808/1030/17.

Судом установлено, що, не погоджуючись із наказом про призначення перевірки, ТОВ «Провайд-сервіс» звернулося до ГУ ДФС у м. Києві із скаргою в порядку адміністративного оскарження.

Колегія суддів уважає, що факт оскарження наказу, за яким працівників контролюючого органу не було допущено до проведення перевірки, що зумовило виникнення передумов для звернення контролюючого органу із заявою у цій справі, підтверджує наявність спору про право в цих правовідносинах у розумінні ч. 4 ст. 283 КАС.

При цьому, перевищення судом процесуальних строків розгляду подання не спростовує факту встановлення під час розгляду справи обставин щодо наявності спору про право та не вплинуло на правильність вирішення питання.

Отже, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції та не свідчать про порушення судом норм матеріального чи процесуального права, які могли б призвести до неправильного вирішення справи.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 315 КАС за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

За змістом частини 1 статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Керуючись статтями 34, 243, 272, 283, ч. 2 ст. 311, 312, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 331 КАС, суд

П о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві залишити без задоволення.

Ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 11 травня 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя - доповідачЯ.Б. Глущенко суддя О.М. Кузьмишина суддяО.Є. Пилипенко

(Повний текст постанови складений 18 липня 2018 року.)