Постанова № 75381521, 19.07.2018, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

19 липня 2018 рокусправа № 811/1324/18

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючий суддя: Ясенова Т.І.

судді: Суховаров А.В. Головко О.В.

секретар судового засідання: Троянов А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 22 травня 2018 року (суддя 1-ї інстанції Брегей Р. І.) у справі за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області про визнання протиправною та скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області звернулось з позовом до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області, в якому просило визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу, прийняту старшим державним виконавцем Красною А. О. Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області від 18.04.2018 року по ВП № 56082752 щодо накладення штрафу в сумі 51000 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що в провадженні державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області Красної А. О. перебуває виконавчий лист по справі № 404/6631/17 про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області провести ОСОБА_2 перерахунок та виплату пенсії відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей» № 900 від 23 грудня 2015 року, статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постанов Кабінету міністрів України № 988 від 11 листопада 2015 року «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», № 947 від 18 листопада 2015 року «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 9 березня 2006 року № 268», починаючи з 01 січня 2016 року.

На виконання вищезазначеного судового рішення ГУПФУ проведено розрахунок пенсії ОСОБА_2 та нараховано доплату в сумі 30 857,10 грн. з урахуванням раніше виплачених сум за період з 01.01.2016 року по 31.03.2018 року. Доплату в сумі 3618,54 грн. за період з 01.01.2018 року переведено на поточний рахунок АТ «Ощадбанк» платіжним дорученням № 2759 від 19.03.2018 року.

Доплату до пенсії за період з 01.01.2016 року по 31.12.2017 року ОСОБА_2 отримає на умовах та в порядку, визначеному постановою Кабінету міністрів України № 103 від 21.02.2018 року, яка прийнята на виконання статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», та якою встановлено порядок виплати перерахованих пенсій.

18.04.2018р. винесено постанову про накладення на позивача штрафу в розмірі 5100грн. за невиконання рішення суду в повному обсязі за відсутності поважних причин.

Позивач вважає вищевказану постанову протиправною, оскільки УПФУ вчинено дії по виконанню рішення суду в межах визначених повноважень, оскільки кошти для виплати відповідного перерахунку будуть виділятись у відповідності до визначених постановою № 103 строків, тому у територіального органу ПФУ відсутня фінансова можливість виконати судове рішення у повному обсязі, тобто судове рішення не виконано в повному обсязі у зв'язку з наявність поважних причин, зокрема відсутністю фінансування.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 22 травня 2018 року відмовлено у задоволенні адміністративного позову.

В апеляційній скарзі позивач посилається на неповне з'ясування судом обставин справи, неправильність застосування норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати постанову суду та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги посилається на доводи, аналогічна доводам, викладеним у адміністративному позові. Також зазначає, що у даній справі необхідно врахувати правову позицію Верховного Суду України від 22.11.2016 року, відповідно до якої невиконання судового рішення в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин. Накладення штрафу у такому випадку жодним чином не захищає право особи на отримання бюджетних коштів.

Зважаючи на викладене, позивач вважає що у державного виконавця відсутні законні підстави для винесення постанови у про накладення на позивача штрафу.

У запереченні на апеляційну скаргу відповідач вказуює на безпідставність та необґрунтованість доводів апеляційної скарги, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін, як законне та обґрунтоване.

В судове засідання суду апеляційної інстанції сторони не прибули, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Від позивача надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності його представника.

Відповідно до частини 1 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Судом встановлено, що на підставі рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 06.02.208 року видано виконавчий лист №404/6631/17(2а/404/86/18) від 21.05.2018р. про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області провести ОСОБА_2 перерахунок та виплату пенсії відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей» № 900 від 23 грудня 2015 року, статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постанов Кабінету Міністрів України № 988 від 11 листопада 2015 року «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», № 947 від 18 листопада 2015 року «Про внесення змін до постанови Кабінету міністрів України від 9 березня 2006 року № 268», починаючи з 1 січня 2016 року.

Постановою старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області Красної А. О. від 02.04.2018 року відкрито виконавче провадження №56082752.

Листом за вих. № 6271/08-02 від 11.04.2018 року Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області повідомило державного виконавця, що на виконання судового рішення ГУПФУ у Кіровоградській області проведено розрахунок пенсії ОСОБА_2 та нараховано доплату в сумі 30 857,10 грн. з урахуванням раніше виплачених сум за період з 01.01.2016 року по 31.03.2018 року. Доплату в сумі 3618,54 грн. за період з 01.01.2018 року переведено на поточний рахунок АТ «Ощадбанк» платіжним дорученням № 2759 від 19.03.2018 року.

Доплату до пенсії за період з 01.01.2016 року по 31.12.2017 року ОСОБА_2 отримає на умовах та в порядку, визначеному постановою Кабінету міністрів України № 103 від 21.02.2018 року.(а. с. 12)

Оскільки відповідачем судове рішення не було виконано у повному обсязі, 18.04.2018 року старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області Красною А. О. винесено постанову про накладення штрафу на Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області за відсутністю поважних причин повного виконання рішення.

Правомірність та обґрунтованість вказаної постанови є предметом спору, який передано на вирішення суду.

Відповідно до частини 1 статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. (частина 2 статті 371 КАС України)

Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Положеннями статті 2 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що виконавче провадження здійснюється з дотриманням, зокрема, обов'язковості виконання рішень.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про виконавче провадження», підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів - виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Згідно пункту 1 частини 1 статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» (Закону №1404-VIII) виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону - за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

За рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню). (ст. 26 Закону №1404-VIII)

У відповідності до статті 63 Закону №1404-VIII за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність. (частина 2 Закону №1404-VIII)

Частиною 1 статті 75 Закону №1404-VIII передбачено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

З аналізу норм чинного законодавства вбачається, що безумовною підставою для накладення штрафу є невиконання рішення суду та постанови про відкриття провадження без поважних причин у визначений строк.

Відповідно до частини 1 статті 18 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

В частині третій вказаної статті наведений перелік дій, які має право вчиняти державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження, зокрема: проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; звертатися до суду або органу, який видав виконавчий документ, із заявою (поданням) про роз'яснення рішення у випадках, передбачених цим Законом, до суду, який видав виконавчий документ, - із заявою (поданням) про встановлення чи зміну порядку і способу виконання рішення, про відстрочку чи розстрочку виконання рішення; викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що знаходяться у виконавчому провадженні, а в разі неявки боржника без поважних причин виносити постанову про його привід через органи внутрішніх справ; накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом тощо.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Кіровоградській області вимоги виконавчого документа у встановлений законом строк в повному виконані не були, у зв'язку з чим на позивача (боржника) накладено штраф у розмірі 5100,00 грн. за невиконання рішення суду постановою від 18.04.2018 року.

Як вбачається з пояснень (адміністративного позову, апеляційної скарги) УПФУ в Кіровоградській області, невиплата у повному обсязі нарахованої ОСОБА_2 суми за виконавчим листом, зумовлена наявністю постанови КМУ № 103 від 21.02.2018 року, якою було визначено порядок проведення перерахунку пенсій особам начальницького і рядового складу внутрішніх справ (міліції) за прирівняною посадою з розміру грошового забезпечення поліцейського.

Вказані вище доводи позивача суд сприймає критично з огляду на наступне.

За приписами пункту 1 постанови Кабінету міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» призначені згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон) до 1 березня 2018 р. (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 1 березня 2018 р. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».

Таким чином, вказана постанова регулює встановлює обов'язок здійснення відповідного перерахунку, та як наслідок порядок її виплати.

У межах даної справи орган Пенсійного фонду здійснив перерахунок та зобов'язаний здійснити виплату за вказаним перерахунком у повному обсязі, оскільки це визначено судовим рішенням, тобто зобов'язання виплати суми перерахунку у повному обсязі здійснюється УПФУ не у добровільному порядку за приписами Постанови № 103, а у примусовому порядку на виконання судового рішення.

За викладених обставин застосування приписів постанови № 103 є безпідставним та суперечить вимогам спеціального Закону України «Про виконавче провадження», який регулює порядок примусового виконання судового рішення.

Крім того, статтею 378 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення, яким позивач (боржник) не скористався.

Таким чином, накладаючи штраф постановою від 18.04.2018 року на Головне управління Пенсійного фонду України в кіровоградській області, державний виконавець діяв у межах своїх повноважень та у спосіб передбачений чинним законодавством.

Доводи апеляційної скарги щодо необхідності застосування правової позиції Верховного Суду України, не спростовують вище викладених висновків, оскільки відсутність фінансування УПФУ не доведена документально, не надано доказів вчинення будь-яких дій на отримання фінансування для виконання судового рішення.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції вірно встановлено обставини справи та правильно застосовано до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують. Підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись статтями 241-245, 250, 287, 315, 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області - залишити без задоволення.

Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 22 травня 2018 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з 19.07.2018 та відповідно до частини 3 статті 272 КАС України касаційному оскарженню не підлягає.

Повне судове рішення складено 19.07.2018.

Головуючий: Т.І. Ясенова

Суддя: А.В. Суховаров

Суддя: О.В. Головко