Рішення № 75381427, 02.04.2018, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/14935/17 2/335/560/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2018 року м. Запоріжжя

Орджонікідзевський районний суд м.Запоріжжя у складі: головуючого судді Калюжної В.В., за участю секретаря: Ведмедьової В.В., розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа Третя Запорізька державна нотаріальна контора про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом, за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа Третя Запорізька державна нотаріальна контора про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 про визнання права власності в порядку спадкування.

У позовній заяві зазначала, що 21 листопада 2016 року помер ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1, який постійно проживав і був зареєстрований на день смерті за адресою: Україна, Автономна АДРЕСА_1. На день смерті спадкодавця ОСОБА_4 залишилось таке майно: 1/2 частина квартири № 31, що знаходиться за адресою: Україна, місто Запоріжжя, вул. Новицького Якова, будинок № 7-а.

Зазначене майно ОСОБА_1 прийняла в установлений законом шестимісячний строк за заповітом ОСОБА_4, який було складено на її користь 14.12.2011 року, посвідчене ОСОБА_5, приватним нотаріусом Феодосійського міського нотаріального округу АР Крим, за реєстровим № 2724, шляхом подачі нотаріусу заяви про прийняття спадщини. Спадкова справа № 140/2017 від 15.06.2017 року, що підтверджується Витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі. Інших спадкоємців, які подали заяву про прийняття спадщини немає.

17 червня 2017 року ОСОБА_1 звернулася до Третьої Запорізької державної нотаріальної контори з заявою щодо отримання на її ім'я свідоцтва про право на спадщину за вищезазначеним заповітом після померлого 21 листопада 2016 року ОСОБА_4

Постановою державного нотаріуса Третьої Запорізької державної нотаріальної контори ОСОБА_6 від 17.06.2017 року ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, посвідченим ОСОБА_5, приватним нотаріусом Феодосійського міського нотаріального округу АР Крим за реєстровим № 2724, після померлого 21 листопада 2016 року ОСОБА_4 на частину квартири АДРЕСА_2, оскілька ОСОБА_1 не надала відомостей стосовно кола спадкоємців, а саме - відповідної довідки з переліком осіб, які проживали та були зареєстровані разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, виданої компетентними органами України. Але це, неможливо, оскільки спадкодавець був зареєстрований на день смерті та постійно проживав за адресою: Україна, Автономна АДРЕСА_1, а це на теперішній час є тимчасово окупованою територією України.

Інша частина квартири АДРЕСА_2 належала ОСОБА_7 на підставі свідоцтва про право на спадщину (2-3998) 19.11.2003 року. 16 травня 2001 року ОСОБА_7 померла. На випадок своєї смерті залишила заповіт щодо зазначеної частини квартири на користь ОСОБА_2, котрий цей спадок прийняв в установлений законом шестимісячний строк, але до теперішнього часу за ним так і не зареєстрована зазначена частина нерухомого майна.

Позивач просила суд визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_2, в порядку спадкування за заповітом, посвідченим ОСОБА_5, приватним нотаріусом Феодосійського міського нотаріального округу АР Крим за реєстровим № 2724, після померлого 21 листопада 2016 року ОСОБА_4

У січні 2018 року ОСОБА_2 звернувся до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_3 про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом.

Позовні вимоги ОСОБА_2 обґрунтовано тим, що 1/2 частина квартири АДРЕСА_2 належала ОСОБА_7 на підставі свідоцтва про право на спадщину. 16 травня 2011 року ОСОБА_7 померла. На випадок своєї смерті залишила заповіт щодо зазначеної частини квартири на користь ОСОБА_2, посвідчений ОСОБА_8, державним нотаріусом Першої феодосійської державної нотаріальної контори, 18.10.2005 року, зареєстрований в реєстрі за № 2269.Цей спадок ОСОБА_2 прийняв в установлений законом шестимісячний строк, що підтверджується його заявою, зареєстрованою в книзі обліку та реєстрації спадкових справ за № 78 приватним нотаріусом Феодосійського міського нотаріального округу Автономної Республіки Крим, Україна, ОСОБА_9, спадкова справа № 31/2011 та Витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі, але до теперішнього часу за ним так і не зареєстрована зазначена частина нерухомого майна.

Інша 1/2 частина квартири АДРЕСА_2 належала ОСОБА_4 на підставі договору дарування частини квартири, посвідченого, ОСОБА_10, приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Запорізької області 16.08.2013 року, зареєстровано в реєстрі за № 9149.

21.11.2016 року помер ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, який постійно проживав і був зареєстрований на день смерті за адресою: Україна, Автономна АДРЕСА_1.

На день смерті ОСОБА_4 залишилось майно, а саме 1/2 (одна друга) частина квартири № 31, що знаходиться за адресою: Україна, місто Запоріжжя, вул. Новицького Якова, будинок № 7-а, яку він на випадок своєї смерті заповідав ОСОБА_1. Заповіт на її користь був складений 14.12.2011 року, посвідчений ОСОБА_5, приватним нотаріусом Феодосійського міського нотаріального округу АР Крим, за реєстровим № 2724. Вказаний спадок, ОСОБА_1 прийняла шляхом подачі нотаріусу Третьої Запорізької державної нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини. Заведена спадкова справа № 140/2017 від 15.06.2017 року.

Але з вказаним порядком прийняття спадщини після померлого ОСОБА_4, ОСОБА_2 не згоден, оскільки вважає, що заяву про прийняття спадщини необхідно подавати нотаріусу за останнім місцем проживання спадкодавця. У ОСОБА_4 інших спадкоємців не має. Тому, ОСОБА_2 вважає, що йому повинна належати вся квартира, а тому просив суд визнати за ОСОБА_2 право власності на квартиру АДРЕСА_2.

Ухвалою суду від 13.03.2018 року прийнято зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом для спільного розгляду з первісним позовом.

Учасники справи у судове засідання не з’явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, від уповноважених представників до суду надійшли заяви про розгляд справи у їх відсутності.

Представник позивача первісний позов підтримав і просить задовольнити, зустрічний позов визнав частково. Представник відповідача зустрічний позов підтримав і просить задовольнити, проти задоволення первісного позову заперечує.

Представник третьої особи у судове засідання не з’явився, подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутністю.

При вищевикладених обставинах, та у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін на підставі наявних у справі доказів, без фіксації судового процесу.

Дослідивши матеріали справи, оглянувши матеріали спадкової справи, перевіривши обставини справи доказами в межах заявлених позовних вимог, суд встановив наступне.

Судом встановлено з матеріалів справи, що 21 листопада 2016 року помер ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії VІІ-МЮ № 708553, видане органом РАЦС Москви № 10 Багатофункціональним центром надання державних послуг району Басманний 24.11.2016 року, актовий запис № 689.

ОСОБА_4 постійно проживав і був зареєстрований на день смерті за адресою: Україна, Автономна Республіка Крим, місто Феодосія, бульвар Старшинова, будинок № 8-а (вісім «а»)АДРЕСА_3 (сорок шість).

На день смерті спадкодавця ОСОБА_4 залишилось таке майно: 1/2 частина квартири № 31, що знаходиться за адресою: Україна, місто Запоріжжя, вул. Новицького Якова, будинок № 7-а.

Інша частина квартири АДРЕСА_2 належала ОСОБА_7 на підставі свідоцтва про право на спадщину №2-3998 від 19.11.2003 року виданого Третьою Запорізькою державною нотаріальною конторою, що підтверджується Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно, видане ОП ЗМБТІ від 24.11.2003 року, № витягу: 2078589.

16 травня 2001 року ОСОБА_7 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть 1-АП № 269460, виданим відділом державної реєстрації актів цивільного стану .

На випадок своєї смерті ОСОБА_7 залишила заповіт щодо зазначеної частини квартири на користь ОСОБА_2, який цей спадок прийняв в установлений законом шестимісячний строк, що підтверджується його заявою, зареєстрованою в книзі обліку та реєстрації спадкових справ за № 78 приватним нотаріусом Феодосійського міського нотаріального округу Автономної Республіки Крим, Україна, ОСОБА_9, спадкова справа № 31/2011 та Витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі, але до теперішнього часу за ним так і не зареєстрована зазначена частина нерухомого майна.

ОСОБА_1 прийняла в установлений законом шестимісячний строк за заповітом ОСОБА_4, який було складено на її користь 14.12.2011 року, посвідчене ОСОБА_5, приватним нотаріусом Феодосійського міського нотаріального округу АР Крим, за реєстровим № 2724, шляхом подачі нотаріусу заяви про прийняття спадщини, що підтверджується копією спадкової справи № 140/2017 від 15.06.2017 року, Витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі, виданим Третьою Запорізькою державною нотаріальною конторою (№ витягу: 48085457, № спадкової справи у Спадковому реєстрі: 60797301). Інших спадкоємців, які подали заяву про прийняття спадщини немає.

17 червня 2017 року ОСОБА_1 звернулася до Третьої Запорізької державної нотаріальної контори з заявою щодо отримання на її ім'я свідоцтва про право на спадщину за вищезазначеним заповітом після померлого 21 листопада 2016 року ОСОБА_4

Постановою державного нотаріуса Третьої Запорізької державної нотаріальної контори ОСОБА_6 від 17.06.2017 року ОСОБА_1 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, посвідченим ОСОБА_5, приватним нотаріусом Феодосійського міського нотаріального округу АР Крим за реєстровим № 2724, після померлого 21 листопада 2016 року ОСОБА_4 на частину квартири АДРЕСА_2.

Як зазначено у постанові нотаріуса, спадкоємець за заповітом, ОСОБА_1 не надала відомостей стосовно кола спадкоємців, а саме - відповідної довідки з переліком осіб, які проживали та були зареєстровані разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, виданої компетентними органами України.

Разом із тим, суд встановив, що надання такої довідки є неможливим, оскільки спадкодавець ОСОБА_11 був зареєстрований на день смерті та постійно проживав за адресою: Україна, Автономна АДРЕСА_1, а це на теперішній час є тимчасово окупованою територією України.

Згідно зі ст. 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ч.1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням.

Відповідно до ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Згідно ст. 1268 ЦК визнається, що спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Так, судом встановлено, що після смерті 16.05. 2011 року ОСОБА_7 у встановлений законом строк ОСОБА_2 як спадкоємець за заповітом прийняв спадщину у вигляді 1/2 частини квартири АДРЕСА_2, що підтверджується його заявою, зареєстрованою в книзі обліку та реєстрації спадкових справ за № 78 приватним нотаріусом Феодосійського міського нотаріального округу Автономної Республіки Крим, Україна, ОСОБА_9, спадкова справа № 31/2011 та Витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі.

Судом також встановлено, після смерті ОСОБА_7 ОСОБА_2 прийняв спадщину у вигляді 1/2 частину спірної квартири, яка належала спадкодавцю, але не оформив її. Разом із тим, факт відсутності реєстрації 1/2 частини спірної квартири не свідчить про відсутність прав на спадщину у спадкоємця ОСОБА_2, адже відповідно до ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини, та згідно ч. 3 ст. 1296 ЦК України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Також, після смерті 21.11.2016 року ОСОБА_7 у встановлений законом строк ОСОБА_1 як спадкоємець за заповітом прийняла спадщину у вигляді 1/2 частини квартири АДРЕСА_2, що підтверджується її заявою, копією спадкової справи № 140/2017 від 15.06.2017 року, Витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі, виданим Третьою Запорізькою державною нотаріальною конторою (№ витягу: 48085457, № спадкової справи у Спадковому реєстрі: 60797301).

Доводи ОСОБА_2 про те, що заяву про прийняття спадщини ОСОБА_1 подано нотаріусу не за останнім місцем проживання спадкодавця, є безпідставними з огляду на таке.

Згідно до ч.3 ст. 1221 ЦК України в особливих випадках місце відкриття спадщини встановлюється законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 11-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», у разі, якщо останнім місцем проживання спадкодавця є тимчасово окупована територія, місцем відкриття спадщини є місце подання першої заяви, що свідчить про волевиявлення щодо спадкового майна, спадкоємців, виконавців заповіту, осіб, заінтересованих в охороні спадкового майна, або вимоги кредиторів.

Отже, на підставі встановлених судом обставин та відповідно до ст.1268 ЦК України, ОСОБА_1 прийняла спадщину у встановленому законом порядку та у встановлений законом строк і є спадкоємцем за заповітом після померлого ОСОБА_4 і має право на оформлення спадщини та відповідного права власності на спадкове майно померлого ОСОБА_4 яке складається з 1/2 частини квартири АДРЕСА_2.

Разом із тим, державний нотаріус, посилаючись на відсутність довідки з переліком осіб, які проживали та були зареєстровані разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, відмовив у видачі свідоцтва про право на спадщину позивачу.

Тому ОСОБА_1 не може в іншому порядку, ніж шляхом ухвалення судового рішення про визнання за нею права власності на спадкове майно, реалізувати своє право на спадщину.

Таким чином, наявні законні підстави для визнання за ОСОБА_1 права власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_2 у порядку спадкування за заповітом після померлого ОСОБА_4, тому позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.

Крім того, враховуючи встановлені судом обставини за ОСОБА_2 слід визнати право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_2 у порядку спадкування за заповітом після померлої ОСОБА_7, тому його позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 76-82, 89, 247, 263-265 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, ІПН НОМЕР_1, право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_4 в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_4, який помер 21 листопада 2016 року.

Зустрічний позов ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, ІПН НОМЕР_2, право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_4 в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_7, яка померла 16 травня 2011 року.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Запорізької області шляхом подання апеляційної скарги через суд першої інстанції протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.

Суддя: В.В. Калюжна