Постанова № 75381083, 16.07.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2018 рокуЛьвів№ 876/2968/18

головуючий-суддя Довга О.І.,

суддя Затолочний В.С.,

суддя Матковська З.М.

секретар судового засідання Гнатик А.З.

представник позивача ОСОБА_1

представник відповідач Борка В.В.

третя особа ОСОБА_3

представник третьої особи ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Тячівського районного суду Закарпатської області від 20 лютого 2018 року (головуючий суддя Розман М.М., м.Тячів, проголошено 14:26:29) у справі № 307/1103/17 за адміністративним позовом ОСОБА_5 до конкурсної комісії Нижньоапшанської сільської ради, виконавчого комітету Нижньоапшанської сільської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, ОСОБА_3 про визнання протиправним та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В:

27 квітня 2017 року ОСОБА_5 звернулась в суд з адміністративним позовом до конкурсної комісії Нижньоапшанської сільської ради (відповідач-1), виконавчого комітету Нижньоапшанської сільської ради (відповідач-2), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет позову на стороні відповідачів ОСОБА_3, в якому просила визнати протиправними дій відповідача-1 щодо визначення переможців конкурсу на зайняття вакантних посад спеціаліста-державного реєстратора Нижньоапшанської сільської ради Тячівського району; визнати протиправним та скасувати рішення відповідача-1 щодо визначення переможців конкурсу на зайняття вакантних посад спеціаліста-державного реєстратора Нижньоапшанської сільської ради Тячівського району відповідно до протоколу №1 від 11 квітня 2017 року.

В обґрунтування вимог позову ОСОБА_5 покликалась на те, що Нижньоапшанською сільською радою проведено конкурс на заміщення вакантної посади державного реєстратора. Протоколом Конкурсної комісії № 1 від 11 квітня 2017 року визначено переможця конкурсу, якого рекомендовано для призначення на відповідну посаду. Позивачка вважала, що комісією не дотримано процедуру проведення конкурсу на зайняття вакантних посад державної служби, а саме, не забезпечено проведення ефективного, об'єктивного та справедливого конкурсного відбору на засадах забезпечення рівного доступу до посади державного реєстратора, що призвело до порушення прав та інтересів учасників в частині бути призначеним на посади за умови дотримання законної процедури проведення конкурсу.

Рішенням Тячівського районного суду Закарпатської області від 20 лютого 2018 року позов задоволено, визнано протиправним та скасовано рішення конкурсної комісії Нижньоапшанської сільської ради від 11 квітня 2017 року ( протокол №1 від 11 квітня 2017 року) в частині визначення переможців на зайняття вакантних посад спеціаліста-державного реєстратора Нижньоапшанської сільської ради Тячівського району.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій, покликаючись на порушенням норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти постанову, якою відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

В обгрунтування вимог апеляційної скарги ОСОБА_3 зазначає, що порядок проведення конкурсу на заміщення вакантних посад державних службовців, у цьому спорі, регулюється порядком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 15 лютого 2002 року №169. Цей порядок не передбачає необхідності наявності стажу роботи у кандидата для можливості участі у конкурсі. Особа, яка подала апеляційну скаргу, вважає, що правові підстави для визнання протиправним та скасування рішення конкурсної комісії Нижньоапшанської сільської ради від її квітня 2017 року відсутні, оскільки порядок проведення конкурсу не порушений.

Поряд з цим, апелянт покликається на норми Наказу №11 Національного агентства України з питань державної служби від 13 вересня 2011 року "Про Довідник типових професійно-кваліфікаційних характеристик посад державних службовців", яким передбачено можливість призначення особи на посаду державної служби без відповідного стажу роботи, а тому ОСОБА_3 стверджує, що мав об'єктивне право брати участь у проведенні конкурсу, як кандидат на відповідну посаду, та обґрунтовано визнано переможцем конкурсу.

Третя особа та її представник в судовому засіданні підтримують вимоги апеляційної скарги, просять її задовольнити.

Представник відповідача апеляційну скаргу підтримує, просить її задовольнити.

Представник позивача у судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечує, просить її відхилити, а рішення суду першої інстанції - залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з огляду на наступні підстави.

Судом встановлено, що 11 квітня 2017 року виконавчим комітетом Нижньоапшанської сільської ради оголошено конкурс на заміщення вакантної посади державного реєстратора Нижньоапшанської сільської ради, про що поміщено оголошення в газеті "Дружба" від 11 березня 2017 року та створено конкурсну комісію для проведення конкурсного відбору.

До участі у конкурсі допущено чотири особи а саме: ОСОБА_6, ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_7

Разом з тим, відповідно до змісту Протоколу № 1 "Про допуск кандидатів до іспиту на заміщення вакантної посади спеціаліста державного реєстратора Нижньоапшанської сільської ради Тячівського району" від 10 квітня 2017 року судом встановлено, що кандидата ОСОБА_3 допущено до складання іспиту, відповідно до пункту 1.4 порядку проведення іспиту кандидатів на заміщення вакантної посади спеціаліста державного реєстратора Нижньоапшанської сільської ради. Водночас, кандидат ОСОБА_3, якого в результаті Протоколом №1 10 квітня 2017 року визнано переможцем конкурсного відбору, має вищу освіту за напрямком "Правознавство" та здобув кваліфікацію магістра року права, однак не має необхідного стажу роботу.

Позивач як учасник конкурсного відбору, покликаючись на порушення порядку проведення конкурсу, та оголошення його переможцем особу, яка не відповідає кваліфікаційним вимогам щодо посади державного реєстратора, звернулась до суду про скасування такого рішення.

Приймаючи оскаржене судове рішення, суд першої інстанції дійшов висновку, що рішення конкурсної комісії Нижньоапшанської сільської ради від 11 квітня 2017 року в частині визначення переможців на зайняття вакантних посад спеціаліста-державного реєстратора Нижньоапшанської сільської ради Тячівського району є протиправним з огляду на невідповідність переможця конкурсу кваліфікаційними вимогами для державних реєстраторів прав на нерухоме майно, державних реєстраторів юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, крім вимог, передбачених Законами України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань".

Колегія суддів апеляційного адміністративного суду погоджується з таким висновком з огляду на наступне.

Відповідно до ст.10 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та ст. 6 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" державним реєстратором є громадянин України, який має вищу освіту за спеціальністю правознавство, відповідає кваліфікаційним вимогам, встановленим Міністерством юстиції України, та перебуває у трудових відносинах з суб'єктом державної реєстрації прав. Відповідно до наказу Міністерства Юстиції України від 29.12.2015 року за №2790/5 "Про врегулювання відносин, пов'язаних зі статусом державного реєстратора" кваліфікаційними вимогами для державних реєстраторів прав на нерухоме майно, державних реєстраторів юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, крім вимог, передбачених Законами України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" є вільне володіння державною мовою, стаж роботи за фахом на державній службі на посаді не нижче провідного спеціаліста не менше 1 року або стаж роботи в інших сферах управління не менше 3 років.

Отже, кваліфікаційні вимоги передбачають обов'язкову наявність у кандидатів не менше 1 року стажу роботи за фахом на державній службі на посаді не нижче провідного спеціаліста або стаж роботи в інших сферах управління не менше 3 років, а відтак невідповідність такій вимозі створює перешкоду для зайняття посади державного реєстратора.

Як уже зазначалось вище у кандидата на посаду ОСОБА_3 необхідний кваліфікаційний стаж відсутній, що відповідно виключає можливість зайняття згаданої посади з огляду на норми Законів України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань".

З врахуванням наведеного апеляційний суд відхиляє покликання ОСОБА_3 на норми чинного на момент проведення конкурсу Наказу №11 Національного агентства України з питань державної служби від 13 вересня 2011 року "Про Довідник типових професійно-кваліфікаційних характеристик посад державних службовців" щодо можливості призначення особи на посаду державної служби без відповідного стажу роботи. Абзацом 6 пункту 2.4 цього довідника передбачено, що особи, що не мають відповідної освіти або стажу, встановлених кваліфікаційними вимогами, але мають достатній практичний досвід та успішно виконують у повному обсязі покладені на них завдання та обов'язки, можуть бути, як виняток, залишені на займаній посаді або допущені до її зайняття, крім керівних посад, за умови, якщо за результатами оголошеного на заміщення цих посад конкурсу неможливо підібрати кандидатуру, яка відповідає встановленим вимогам до освітнього та освітньо-кваліфікаційного рівня державного службовця. Відтак, ця норма передбачає можливість зайняття посади особою, що вже виконує службові обов'язки за певною посадою, а не щодо призначення особи за результатами конкурсного відбору.

Апеляційний суд нагадує, що в адміністративному позові позивач просила визнати протиправними дії щодо визначення переможців конкурсу на зайняття вакантних посад спеціаліста-державного реєстратора Нижньоапшанської сільської ради Тячівського району, а також скасування рішення щодо визначення переможців конкурсу на зайняття вакантних посад спеціаліста-державного реєстратора. Водночас, апеляційний суд звертає увагу на те, що проведення конкурсу на заміщення вакантної посади на державну службу регулюється Порядком проведення конкурсу на зайняття посад державної служби, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №246 від 25 березня 2016року. В цій же постанові уряду зазначено, що порядок проведення конкурсу на заміщення вакантних посад державних службовців, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 15 лютого 2002 р. № 169 (Офіційний вісник України, 2002 р., № 8, ст. 351), застосовується під час прийняття на службу в органи місцевого самоврядування відповідно до Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування".

Статтею 1 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" передбачено, що Служба в органах місцевого самоврядування - це професійна, на постійній основі діяльність громадян України, які займають посади в органах місцевого самоврядування, що спрямована на реалізацію територіальною громадою свого права на місцеве самоврядування та окремих повноважень органів виконавчої влади, наданих законом.

Статтею 2 цього ж Закону визначено, що посадовою особою місцевого самоврядування є особа, яка працює в органах місцевого самоврядування, має відповідні посадові повноваження щодо здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій і отримує заробітну плату за рахунок місцевого бюджету. Згідно ж статті 7 Закону правовий статус посадових осіб місцевого самоврядування визначається Конституцією України, законами України "Про місцеве самоврядування в Україні" "Про статус депутатів місцевих рад", "Про вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів", цим та іншими законами України.

Отже, саме статус, якого набуває особа-кандидат після успішного проходження конкурсного відбору, а не вид установи, в якій така служба проходитиме є основним аспектом, щодо визначення нормативно встановленого Порядку проведення конкурсу на зайняття посад державної служби, який підлягатиме до застосування під час проведення конкурсного відбору.

Відповідно, у цій справі конкурсний добір проводився на посаду державного службовця, що здійснює свою діяльність при органі місцевого самоврядування. При цьому, за результатами конкурсу особа набуватиме статусу саме державного службовця, а відповідно правовий статус державного службовця визначається та регулюється Законом України "Про державну службу". Отже, на переконання апеляційного суду порядок проведення конкурсу на зайняття посад державної служби у цьому спорі повинен визначатись відповідно до Порядку, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №246 від 25 березня 2016року.

Згідно з ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Зазначене положення поширюється на доказування правомірності оскаржуваного рішення (дії чи бездіяльності). Окрім доказування правових підстав для рішення (тобто правомірності), суб'єкт владних повноважень повинен доказувати фактичну підставу, тобто наявність фактів, з якими закон пов'язує можливість прийняття рішення, вчинення дії чи утримання від неї.

В розумінні ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним, обґрунтованим та відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, тому оскаржувану ухвалу слід залишити без змін.

Відповідно до ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст.242, 243, 268, 286, 315, 316, 321, 322, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення, а рішення Тячівського районного суду Закарпатської області від 20 лютого 2018 року у справі № 307/1103/17 - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня проголошення.

У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя О. І. Довга судді В. С. Затолочний З. М. Матковська Повне судове рішення складено 18 липня 2018 року.