Постанова № 75380522, 17.07.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 825/1637/18 Суддя (судді) першої інстанції: Непочатих В.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Бабенка К.А., суддів: Літвіної Н.М., Сорочка Є.О., розглянувши адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 04 травня 2018 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

Відповідно до п. 2 частини першої ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Згідно з п. 3 частини першої ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 04 травня 2018 року у задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, Позивачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить судове рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове судове рішення про задоволення її адміністративного позову.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, Рішення суду першої інстанції - скасувати, ухвалити нове Рішення, яким адміністративний позов в частині задовольнити, а в іншій частині залишити без розгляду з наступних підстав.

Позивач з 07.06.2017 року перебуває на обліку у Відповідача та отримує пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб».

21.02.2018 року Позивач звернулася до Відповідача із Заявою про перерахунок їй пенсії з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення: матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та одноразових премій, за результатом розгляду якої, Листом Відповідача від 05.03.2018 року №1690/03/М-12, копія якого наявна в матеріалах справи (а.с.15-17), Позивачу у зазначеному відмовлено.

Відповідно до частини третьої ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року № 2262-ХІІ (надалі - Закон № 2262), пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, та у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п. 7 Постанови Кабінету Міністрів України «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей» від 17 липня 1992 року №393, пенсії обчислюються з розміру грошового забезпечення, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 р. - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з урахуванням таких його видів: відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії. Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням. Середня сума щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається шляхом ділення на 24 загальної суми цих видів грошового забезпечення за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.

Відповідно до частин першої, другої ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 року № 2011-XII (надалі - Закон № 2011-XII), держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів; до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Постановою Кабінету Міністрів України «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу» від 7 листопада 2007 року № 1294 (надалі - Постанова № 1294) упорядковано структуру та умови грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та затверджено схеми посадових окладів і додаткових видів грошового забезпечення за категоріями військовослужбовців (пункт 3 цієї Постанови).

Згідно зі схемою додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України (щомісячних та одноразових, додаток № 25 до Постанови № 1294), до одноразових віднесені такі види грошового забезпечення: винагорода, призначення та виплата якої пов'язана з обсягом та складностями роботи, що виконується під час проходження військової служби; матеріальна допомога на початкове обзаведення (вид матеріального забезпечення військовослужбовців, передбачений статтею 9-1 Закону № 2011-ХІІ), а також одноразова матеріальна допомога військовослужбовцям строкової військової служби.

Законом №2011-ХІІ також гарантовано право військовослужбовців, крім військовослужбовців строкової служби, на щорічну основну відпустку із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення (частина перша статті 10-1 цього Закону).

Умови, розмір та порядок виплати військовослужбовцям зазначеної допомоги визначені Постановою № 1294 та Інструкцією «Про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам» затвердженої Наказом Міністра оборони України від 11 червня 2008 року №260, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 14 липня 2008 року за №638/15329 (надалі - Інструкція). Так, розмір грошової допомоги на оздоровлення визначається з посадового окладу, окладу за військовим званням та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (крім винагород та морського грошового забезпечення), на які військовослужбовець має право за займаною ним штатною посадою на день вибуття в щорічну основну відпустку (підпункт 3 пункту 5 Постанови №1294, підпункт 30.4 пункту 30 розділу ХХХ Інструкції).

Наведеними нормативними актами також регламентовано умови та порядок виплати військовослужбовцям матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань.

Розмір матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань установлюється за рішенням Міністра оборони України з наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі Міністерства оборони України (підпункт 3 пункту 5 Постанови № 1294, підпункти 33.1, 33.3 пункту 33 розділу ХХХІІІ Інструкції).

Отже, зазначені виплати є додатковими видами грошового забезпечення, які відповідно до частини другої статті 9 Закону № 2011-ХІІ відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців та мають враховуватись при визначенні його розміру для призначення пенсії Позивачу, за умови сплати з них єдиного внеску.

А як вбачається з Довідки про доходи Позивача за липень 2015 року по червень 2017 року (а.с.22), єдиний внесок із зазначених виплат сплачено.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною зокрема, в його Постановах від 01 березня 2018 року у справі №761/17387/17 за позовом ОСОБА_4 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії, від 14 березня 2018 року у справі №272/963/17 за позовом ОСОБА_5 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, Головного управління Національної поліції в Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії, від 22 березня 2018 року у справі №604/319/17 за позовом ОСОБА_6 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії.

Відповідно до частини другої ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, вимоги якої Відповідачем не виконано.

Проте, згідно з частиною другою ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Позивач наполягає на перерахунку їй пенсії з 13 липня 2017 року, адміністративний позов нею подано 29 березня 2018 року, тобто, із частковим пропущенням встановленого Кодексом адміністративного судочинства України строку, у зв'язку з чим адміністративний позов в частині позовних вимог за період з 13 липня 2017 року по 29 вересня 2017 року підлягає залишенню без розгляду.

Відповідно до п. 8 частини першої ст.240 Кодексу адміністративного судочинства України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Згідно з частиною третьою ст. 123 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Питання щодо пропуску строку звернення до адміністративного суду судом першої інстанції не розглядалось та про його поновлення Позивачем заявлено не було.

Відповідно до частини першої ст. 317 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення є, зокрема неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

А згідно з частиною другою ст. 317 Кодексу адміністративного судочинства України, неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню; порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

У зв'язку з вищевикладеним, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, тому Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 04 травня 2018 року скасовується, ухвалюється нове Рішення, яким адміністративний позов в частині залишається без розгляду, а в іншій частині задовольняється.

Відповідно до частини першої ст. 257 Кодексу адміністративного судочинства України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

А згідно з п. 2 частини п'ятої ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Керуючись ст.ст. 123, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково, Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 04 травня 2018 року скасувати, ухвалити нове Рішення, яким адміністративний позов задовольнити частково.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (код за ЄДРПОУ 21390940) здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) з 30 вересня 2017 року, у розмірі 52 % її грошового забезпечення з якого сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, з урахуванням грошової допомоги на оздоровлення, матеріальні допомоги для вирішення соціально-побутових питань та премій, згідно Довідки про доходи № 14, виданої 09 лютого 2018 року військовою частиною 3066.

Адміністративний позов в частині позовних вимог за період з 13 липня 2017 року по 29 вересня 2017 року залишити без розгляду.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (код за ЄДРПОУ 21390940) на користь ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) 1762,00 (одну тисячу сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп. судового збору, сплаченого Квитанціями від 29 березня 2018 року № 0.0.999648667.1 та від 16 травня 2018 року №156.

Постанова набирає законної сили з моменту її підписання та в касаційному порядку оскаржена бути не може, крім передбачених п. 2 частини п'ятої ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України випадків.

Постанову складено у повному обсязі 17.07.2018 року.

Головуючий суддя Бабенко К.А.

Судді: Літвіна Н.М.

Сорочко Є.О.