Ухвала суду № 75380475, 18.07.2018, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

18 липня 2018 р. м. Чернівці Справа № 824/606/18-а

Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Григораш В.О., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання протиправним рішення,-

встановив:

В поданому до суду адміністративному позові ОСОБА_1 (позивач) просить визнати протиправним рішення Головного Управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (відповідач) про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах та зобов'язати відповідача призначити пенсію за віком на пільгових умовах з 19.10.2017 року.

Суд зазначає, що після надходження на адресу суду вищевказаного адміністративного позову, проводились повторні автоматизовані розподіли справи, проте за відсутності потрібної кількості суддів для розподілу справи автоматичний розподіл справи не відбувся.

12.07.2018 року за наявності потрібної кількості суддів для проведення розподілу справи, проведено автоматизований розподіл справи за результатами якого справу передано на розгляд головуючому судді Григорашу В.О.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 4 ст. 161 КАС України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Згідно з ч. 2 ст. 94 КАС України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом.

Позивач надав суду копію Висновку Державної експертизи умов парці від 14.09.2005 року №2/05-242, проте вказаний письмовий доказ суд не може прийняти як належний, оскільки його копія є нечитабельною.

Крім того, згідно з ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону №3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" установлено з 01 січня 2018 року прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць, для працездатних осіб у розмірі - 1762,00 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону № 3674-VI за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою ставка судового збору встановлюються у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Як встановлено з матеріалів справи, позивачем подано до суду адміністративний позов, який містить одну вимогу немайнового характеру за яку необхідно сплатити судовий збір у розмірі 704,80 грн (0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб).

Позивачем судовий збір не сплачено, натомість подано клопотання про звільнення від сплати судового збору, або зменшення розміру судового збору до 200,00 грн. В обґрунтування вказаного клопотання позивачем зазначено, що єдиним джерелом доходу для нього є заробітна плата, розмір якої за один місяць складає 1615,00 грн. Позивач зазначив, що вказане підтверджується укладеним з ним трудовим договором, проте сам договір до позовної заяви позивач не додав. Жодних інших доказів неможливості сплати судового збору при зверненні до адміністративного суду з даною позовною заявою позивачем не надано.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 року №3674-VI враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.

Перевіривши вказане клопотання, суд вважає, що у його задоволенні необхідно відмовити, виходячи з наступного.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Дана стаття встановлює можливість полегшення судом тягаря судових витрат для фізичних осіб з низьким рівнем достатку. Положення статті спрямовані на те, щоб судові витрати не були перешкодою для доступу до суду малозабезпечених осіб, і слугують гарантуванню принципу рівності всіх осіб у правах щодо доступу до суду незалежно від майнового стану.

Із системного аналізу наведених положень випливає, що процесуальний закон зобов'язує суд з'ясувати майновий стан особи з метою зменшення тягаря несення судових витрат.

Водночас, сама подача клопотання про звільнення або зменшення сплати судового збору, без його обґрунтування та надання відповідних доказів на підтвердження таких обставин, не є достатньою підставою для звільнення або зменшення сплати судового збору.

Враховуючи вищезазначене суд дійшов висновку про необґрунтованість клопотання позивача про звільнення або зменшення сплати судового збору, у зв'язку з чим відмовляє у його задоволенні.

Вказані недоліки позовної заяви унеможливлюють вирішення питання про відкриття провадження у справі, оскільки позивачем не дотримано вимог ст. 161 КАС України. З огляду на викладене, є достатні підстави для залишення позовної заяви без руху та надання строку для усунення її недоліків, у встановлений судом строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

У зв'язку з цим, для усунення недоліків позовної заяви позивачу необхідно:

- надати суду читабельну копію Висновку Державної експертизи умов парці від 14.09.2005 року №2/05-242;

- надати документ про сплату судового збору в сумі 704,80 грн.

Також, суд вважає за необхідне зазначити, що згідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Відповідно до частини першої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для залишення даної позовної заяви без руху.

На підставі наведеного та керуючись статтями 169, 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву залишити без руху.

2. Встановити п`ятиденний строк для усунення недоліків, зазначених в мотивувальній частині ухвали, з дати отримання копії ухвали.

3. Копію ухвали невідкладно направити позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя В.О. Григораш