Рішення № 75380307, 19.07.2018, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

19 липня 2018 р. справа № 645/2172/18

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Біленський О.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (61000, АДРЕСА_1, рнокпп НОМЕР_1) до Індустріального об’єднаного управління пенсійного фонду України м. Харкова (61082, м. Харків, Московський проспект, 198/3, код ЄДРПОУ 41248021) про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до Фрунзенського районного суду м.Харкова з позовом до Індустріального об’єднаного управління пенсійного фонду України м. Харкова, в якому просить суд:

- визнати дії Індустріального об’єднаного управління пенсійного фонду України м. Харкова щодо неврахування для перерахунку пенсії довідок управління освіти і молоді адміністрації м. Алушта Республіки Крим від 27.12.2017 року вих. № 2915/01-10, від 27.12.2017 року вих. № 2914/01-10, від 27.12.2017 року вих. № 2910/01-10, протиправними;

- зобов’язати Індустріальне об’єднане управління пенсійного фонду України м. Харкова здійснити перерахунок з моменту звернення до Пенсійного фонду 18.01.2018 року, призначеної пенсії, з урахуванням розміру заробітної плати за період з січня 1994 року по вересень 1999 року, виходячи із довідок управління освіти і молоді адміністрації м. Алушта Республіки Крим від 27.12.2017 року вих. № 2915/01-10, від 27.12.2017 року вих. № 2914/01-10, від 27.12.2017 року вих. № 2910/01-10.

Ухвалою Фрунзенського районного суду м.Харкова від 03.05.2018 року вказаний адміністративний позов передано на розгляд до Харківського окружного адміністративного суду.

18.05.2018 року справа №645/2172/18 за позовом ОСОБА_1 до Індустріального об’єднаного управління пенсійного фонду України м. Харкова про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії надійшла в провадження судді Біленського О.О.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 26.06.2018 року відкрито спрощене провадження в адміністративній справі згідно з положеннями п.2 ч.1 ст.263 КАС України, якою унормовано що суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Згідно з положеннями ч.4 ст.229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до положень ч.2 ст.263 КАС України, справи, визначені частиною першою цієї статті, суд розглядає у строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Згідно з положеннями ч.1 та ч.2 ст.262 КАС України, розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що ОСОБА_1, зареєстрована у Немишлянському р-ні м. Харкова (раніше Фрунзенський р-н) та отримує пенсію в розмірі 1908,88 грн. Під час нарахування пенсій для вирахування коефіцієнту трудового стажу було взято 2 її останніх роки на роботі. 19.01.2018 року позивач звернулась із заявою про перерахунок пенсії по заробітній платі враховуючи для визначення коефіцієнту за період 1994 - 1999 років, при цьому надала довідки управління освіти і молоді адміністрації м. Алушти, Республіки Крим від 27.12.2017 р. вих. 2915/01-10, від 27.12.2017 р. вих. 2914/01-10, від 27.12.2017 р. вих. 2910/01-10, оскільки до 11.04.2001 року вона мешкала на території автономної республіки Крим України. Рішенням Індустріального об’єднаного УПФУ м. Харкова від 18.01.2018 року №16 (яке видано позивачу тільки 20.03.2018 року) відмовлено у перерахунку пенсії оскільки вищезазначені довідки видані на тимчасово окупованій території і відповідно до ч. 2, 3, 4 ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим тимчасово окупованої території України» не створюють жодних юридичних наслідків. З вказаним рішенням позивач не згодна, та вважає, що ним порушені її права на законний перерахунок пенсії виходячи з того, що позивач маю право на перерахунок пенсії виходячи із коефіцієнту, що буде обраховуватись із періоду страхового стажу який вона визначить, у зв'язку з чим звернувся до суду з даним позовом.

Представник відповідача надав до суду відзив на позов, в якому зазначив, що беззаперечним є те, що будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом, а будь-який документ, виданий таким органом або такою особою, є недійсним і не створює правових наслідків. Згідно з п. 1 ст. З Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» сухопутна територія Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, внутрішні води України цих територій визнається тимчасово окупованою територією. А тому зазначені місця роботи позивача на час розгляду справи та видачі довідок є тимчасово окупованою територією України. З огляду на викладене, Індустріальне об’єднане управління Пенсійного фонду України м. Харкова не має правових підстав для здійснення перерахунку, призначеної пенсії ОСОБА_1, з урахуванням розміру заробітної плати за період з січня 1994 року по вересень 1999 року, виходячи із довідок управління освіти і молоді адміністрації м. Алушта Республіки Крим від 27.12.2017 року вих. № 2915/01-10, від 27.12.2017 року вих. № 2914/01-10, від 27.12.2017 року вих. № 2910/01-10.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1, зареєстрована у Немишлянському р-ні м. Харкова (раніше Фрунзенський р-н) та отримує пенсію в розмірі 1908,88 грн. Під час нарахування пенсій для вирахування коефіцієнту трудового стажу було взято 2 її останніх роки на роботі.

19.01.2018 року позивач звернулась із заявою про перерахунок пенсії по заробітній платі враховуючи для визначення коефіцієнту за період 1994 - 1999 років, при цьому надала довідки управління освіти і молоді адміністрації м. Алушти, Республіки Крим від 27.12.2017 р. вих. 2915/01-10, від 27.12.2017 р. вих. 2914/01-10, від 27.12.2017 р. вих. 2910/01-10.

Рішенням Індустріального об’єднаного УПФУ м. Харкова від 18.01.2018 року №16 відмовлено у перерахунку пенсії оскільки вищезазначені довідки видані на тимчасово окупованій території і відповідно до ч. 2, 3, 4 ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим тимчасово окупованої території України» не створюють жодних юридичних наслідків.

Згідно з частинами 1 - 2 статті 4 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» на тимчасово окупованій території на строк дії цього Закону поширюється особливий правовий режим перетину меж тимчасово окупованої території, вчинення правочинів, проведення виборів та референдумів, реалізації інших прав і свобод людини і громадянина. Правовий режим тимчасово окупованої території передбачає особливий порядок забезпечення прав і свобод громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території.

На підставі частини 1 статті 17 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» передбачено, що у разі порушення положень цього Закону державні органи України застосовують механізми, передбачені Законами України та нормами міжнародного права, з метою захисту миру, безпеки, прав, свобод і законних інтересів громадян України, які перебувають на тимчасово окупованій території, а також законних інтересів держави Україна.

Згідно із статтею 18 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» громадянам України гарантується дотримання у повному обсязі їхніх прав і свобод, передбачених Конституцією України, у тому числі соціальних, трудових, виборчих прав та прав на освіту, після залишення ними тимчасово окупованої території.

Правовий статус органів та посадових осіб, які діють на території України та створені і проводять свою діяльність не у відповідності із законодавством України, визначено, зокрема, Законом України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України».

Згідно із частинами 1,2,3 статті 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» передбачено, що державні органи та органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до Конституції та законів України, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території діють лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом.

Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.

На підставі статті 62 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно із статтею 64 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» пенсії обчислюються за встановленими нормами у процентах до середньомісячного заробітку, що визначається відповідно до статей 65-67 цього Закону, який громадяни одержували перед зверненням за пенсією.

Статтею 65 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» визначено загальний порядок визначення середньомісячного заробітку для обчислення пенсій, згідно якого середньомісячний заробіток для обчислення пенсій береться за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд протягом усієї трудової діяльності незалежно від перерв у роботі та за період роботи, починаючи з 1 липня 2003 року до моменту звернення за пенсією. Заробіток за період роботи до 1 липня 2003 року враховується на підставі документів про нараховану заробітну плату (виплати, дохід), виданих у встановленому законодавством порядку, а за період роботи починаючи з 1 липня 2003 року - за даними персоніфікованого обліку відомостей у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.

Статтею 81 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» визначено, що призначення пенсій і оформлення документів для їх виплати здійснюється органами Пенсійного фонду України.

Згідно із пунктом 1 частини 1 статті 8 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані інвалідами в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

Пунктом 1 частини 1 статті 9 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено, що відповідно до цього Закону за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються, у тому числі, пенсія за віком.

Частиною 4 статті 24 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

На підставі частини 1 статті 26 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років.

Згідно із частиною 1 статті 40 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.

На підставі частини 1 статті 44 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-1V, заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

На підставі п. п. 3 пункту 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" затвердженого Постановою правління ПФУ від 25 листопада 2005 року №22-1 за бажанням пенсіонера ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) по 30 червня 2000 року із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам.

Згідно із пунктом 2.10 вказаного Порядку довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами.

У випадках, коли архівні установи не мають можливості видати довідку за встановленою формою з розшифровкою виплачених сум за видами заробітку, вони можуть видавати довідки, що відповідають даним, наявним в архівних фондах, без додержання цієї форми.

Установлення заробітку для обчислення пенсії на підставі показань свідків не допускається. Виписка зі штатного розпису про посадовий оклад, профспілкові квитки, квитки партій та рухів, громадських об'єднань не є документами, що засвідчують фактичний заробіток для обчислення розміру пенсії.

Судом встановлено, що позивач звернулась до відповідача з заявою щодо здійснення перерахунку пенсії з урахуванням розміру заробітної плати за період з січня 1994 року по вересень 1999 року, виходячи із довідок управління освіти і молоді адміністрації м. Алушта Республіки Крим від 27.12.2017 року вих. № 2915/01-10, від 27.12.2017 року вих. № 2914/01-10, від 27.12.2017 року вих. № 2910/01-10.

Суд зазначає, що згідно з п. 1 ст.3 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» сухопутна територія Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, внутрішні води України цих територій визнається тимчасово окупованою територією.

Отже, довідки, видані 27.12.2017 року Управління освіти і молоді адміністрації м. Алушта Республіки Крим, з огляду на приписи ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» є недійсними і не створюють правових наслідків.

Таким чином, суд приходить до висновку, що дії Індустріального об’єднаного управління пенсійного фонду України м. Харкова щодо неврахування для перерахунку пенсії довідок управління освіти і молоді адміністрації м. Алушта Республіки Крим від 27.12.2017 року вих. № 2915/01-10, від 27.12.2017 року вих. № 2914/01-10, від 27.12.2017 року вих. №2910/01-10 є правомірними, та такими, що вчинені на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством України.

Також, з наявних матеріалів справи судом не встановлено факту подання позивачем архівних довідок про заробітну плату позивача за період з січня 1994 року по вересень 1999 року, що унеможливлює здійснення Індустріальним об’єднаним управлінням пенсійного фонду України м. Харкова здійснення перерахунок з моменту звернення до Пенсійного фонду 18.01.2018 року, призначеної пенсії, з урахуванням розміру заробітної плати за період з січня 1994 року по вересень 1999 року.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За приписами ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України.

Зважаючи на встановлені у справі обставини та, з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні адміністративного позову.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів ст.139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 19, 139, 205, 229, 241-247, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (61000, АДРЕСА_1, рнокпп НОМЕР_1) до Індустріального об’єднаного управління пенсійного фонду України м. Харкова (61082, м. Харків, Московський проспект, 198/3, код ЄДРПОУ 41248021) про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії – відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 19.07.2018 року.

Суддя Біленський О.О.