Ухвала суду № 75380203, 12.07.2018, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

з питань залишення позовної заяви без розгляду

12 липня 2018 р. справа № 820/1516/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Горшкової О.О.,

при секретарі судового засідання - Лук'янчук О.І.,

за участю: представника позивача – ОСОБА_1, представника відповідача - ОСОБА_2, представника третьої особи - ОСОБА_3,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні питання про залишення позовної заяви без розгляду по адміністративній справі за позовом ОСОБА_4 до Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу, м. Київ, ОСОБА_5, третя особа: Публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк" про визнання дій неправомірними та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_4, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд визнати протиправними дії та скасувати рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу, м. Київ, ОСОБА_5 від 11.08.2016 року про державну реєстрацію прав та їх обмежень (з вікриттям розділу), індексний номер: 30902620, яким зареєстровано за публічним акціонерним товариством "УКРСИББАНК" право власності на нежитлові приміщення 1-го поверху № 11, 12, І; 2-го поверху № 1-:-16 (після реконструкції №№ 1, 78, 12, 14), ІІ в літ. "В-2", об'єкт житлової нерухомості; Ні. за адресою: м. Харків, вул. Воробйова, 10.

У судовому засіданні, представник позивача звернувся до суду із клопотанням про поновлення строку звернення до суду із даним адміністративним позовом, мотивуючи своє клопотанням тим, що ОСОБА_4 дізнався про порушення своїх законних прав та інтересів лише з інформаційної довідки з єдиного державного реєстру речових прав на нерухоме майно, яка сформована 28.02.2018 року. Саме з цього строку, на думку позивача, слід вести облік шестимісячного строку звернення до суду, який, як вважає позивач, було ним дотримано, а тому відсутні підстави для залишення позовну без розгляду.

Також, у судовому засіданні представник позивача, обґрунтовуючи наявність підстав, які перешкоджали позивачу звернутись до суду за захистом своїх прав після витребування з володіння ОСОБА_4 нежитлового приміщення за адресою: м. Харків, вул. Воробйова, 10 на підставі рішенням Київського районного суду м. Харкова від 06.11.2015 року по справі № 640/70047/15-ц (залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 14.04.2016 року) зазначив, що звернення до суду потребували залучення значного обсягу грошових коштів та знання сучасних технологій, якими позивач не володіє.

Представник позивача також вказав, що пан ОСОБА_4 немає фаху та необхідного багажу знань щодо сучасних інновацій що, в свою чергу, обмежує право позивача на захист своїх прав.

При цьому, представник позивача зазначив, про порушення своїх прав ОСОБА_4 дізнався шляхом опитування населення щодо особливостей користування та використання даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно.

Представник відповідача через канцелярію суду 111.07.2018 року (вх. № 01-26/34547/18) надав клопоатння про залишення позовної заяви без розгляду на наслідками пропущення позивачем строків звернення до суду. В обґрунтування заявленого клопотання, представник відповідача зазначив, що спірне рішення про державну реєстрацію прав та їх обмежень (з вікриттям розділу), індексний номер: 30902620, яким зареєстровано за публічним акціонерним товариством "УКРСИББАНК" право власності на нежитлові приміщення 1-го поверху № 11, 12, І; 2-го поверху № 1-:-16 (після реконструкції №№ 1, 78, 12, 14), ІІ в літ. "В-2", об'єкт житлової нерухомості; Ні. за адресою: м. Харків, вул. Воробйова, 10. прийнято приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, м. Київ, ОСОБА_5 від 11.08.2016 року. При цьому, позивач звернувся до суду з даним позовом лише в березні 2018 року, тобто більше , ніж через рік після прийняття спірного рішення, жодним чином не мотивуючи наявність об'єктивних поважним причин пропуску звернення до суду. На підставі вищезазначеного, представник відповідача просив позов залишити без розгляду, посилаючись на вимоги ст.ст. 122, 123 КАС України.

У судовому засіданні 12.07.2018 року судом поставлено на обговорення питання про залишення позовної заяви без розгляду.

Представники позивача та відповідача підтримали свої правові позиції, викладені у клопотаннях.

Представник третьої особи підтримав клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду.

Суд, оцінивши наявні в матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на повному, всебічному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, вважає, що вказаний адміністративний позов підлягає залишенню без розгляду, виходячи з наступного.

Відповідно до частин першої та другою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Слід зауважити, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Тобто, чинне законодавство, обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

При цьому, суд зазначає, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для особи на вчинення певних дій (у даному випадку - на подання позову до суду). Оскільки дане поняття за своєю суттю є оціночним, суд у кожному конкретному випадку має надати правову оцінку відповідним обставинам та, як наслідок, визначити, чи можуть такі обставини бути визнані поважними.

Суд зазначає, що практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа "Стаббігс та інші проти Великобританії", справа "Девеер проти Бельгії").

Таким чином, для вирішення питання про наявність або відсутність пропуску строку звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів особи необхідно з'ясувати, яким саме рішенням, дією чи бездіяльністю порушені права цієї особи, коли розпочався перебіг цього строку.

Частиною третьою статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

При цьому, суд зазначає, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для особи на вчинення певних дій (у даному випадку - на подання позову до суду). Оскільки дане поняття за своєю суттю є оціночним, суд у кожному конкретному випадку має надати правову оцінку відповідним обставинам та, як наслідок, визначити, чи можуть такі обставини бути визнані поважними.

Проаналізувавши клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду із даним позовом, судом встановлено, що вказані обставини не є поважними причинами пропуску строку звернення до суду із вказаним адміністративним позовом, оскільки вони об’єктивно не позбавляли та не обмежували позивача можливості реалізувати своє право на судовий захист більше, ніж через рік після прийняття спірного рішення.

Водночас, представник позивача не вказав суду об'єктивних, непереборних причин, які перешкоджали позивачу звернутись до суду з метою захисту своїх прав та законних інтересів з 2016 року, приймаючи також до уваги те, що нежитлове приміщення за адресою: м. Харків, вул. Воробйова, 10 рішенням Київського районного суду м. Харкова від 06.11.2015 року по справі № 640/70047/15-ц (залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 14.04.2016 року) витребувано з незаконного володіння ОСОБА_4 у квітні 2016 року.

Про вказані обставини був обізнаний представник позивача, який був присутній під час оголошення вказаних рішень суду, що, в свою чергу, також вказує на обізнаність позивача про можливість настання для нього наступних негативних наслідків, з урахуванням того, що правові підстави для державного реєстратора вчинити реєстраційні дії по проведенню реєстрації права влансності на нерухоме майно безпосередньо передбачено ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Суд не приймає до уваги посилання представника позивача на те, що державним реєстратором не було повідомлено позивача про проведення реєстраційних дій щодо нежитлове приміщення за адресою: м. Харків, вул. Воробйова, 10, оскільки такі дії були вчинені суб'єктом владних повноважень в процесі виконання рішення суду по справі № 640/70047/15-ц, за яким вказане майно вибуло з незаконного володіння ОСОБА_4

Додатково суд звертає увагу, що Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачена заборона відмови у проведенні державної реєстрації прав з підстав, не передбачених вказаним нормативно- правовим актом.

При цьому, вирішуючи питання про залишення позову без розгляду, суд враховує, що день, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів.

Якщо цей день встановити точно неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). При цьому «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.

Водночас, суд звертає увагу на те, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин у випадку, якщо вони стали спірними. У випадку пропуску строку звернення до суду, підставами для визнання поважними причин такого пропуску є лише наявність обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Вказана правова позиція також узгоджується з правовою позицією Верховного суду України, яка викладена в постанові від 11.04.2018 року по справі № 826/13046/16.

Відповідно до пункту 8 частини першої статті 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

З урахуванням вищевикладеного, суд приходить висновку, що позивачем пропущено строк звернення до адміністративного суду, а наведені обставини пропуску звернення до суду не є поважними, об’єктивно непереборними, істотними та такими, що перешкоджали позивачу звернутись до суду та оскаржити дії відповідача за захистом своїх прав, починаючи з квітня 2016 року, з огляду на що суд відмовляє позивачу у задоволені клопотання про поновлення строків звернення до суду.

Будь-яких інших підстав для визначення причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними позивачем не зазначено, а судом не знайдено, у зв'язку із чим в задоволенні клопотання представника позивача про поновлення строку звернення до суду слід відмовити, а клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду задовольнити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 9, 122, 123, 183, 240, 243, 246, 248, 256, 370 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Визнати неповажними причини пропуску строку звернення позивача до суду з даним адміністративним позовом.

Відмовити позивачу у задоволенні клопотання про поновлення строку на звернення до суду з даним адміністративним позовом.

Клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду за наслідками пропущення строків звернення до адміністративного суду - задовольнити.

Адміністративний позов ОСОБА_4 до Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу, м. Київ, ОСОБА_5, третя особа: Публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк" про визнання дій неправомірними та скасування рішення - залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено Кодексом адміністративного судочинства України.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково у випадках, визначених статтею 294 цього Кодексу. Оскарження ухвали суду, яка не передбачена статтею 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст ухвали виготовлено 17 липня 2018 року.

Суддя Горшкова О.О.