Постанова № 75380155, 12.07.2018, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

12 липня 2018 рокусправа № 804/7622/17 головуючий суддя І інстанції - Захарчук-Борисенко Н.В.

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючий суддя (доповідач): Іванов С.М.

судді: Панченко О.М. Чередниченко В.Є.

за участю секретаря судового засідання: Яковенко О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Август Пром" на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2018 року (повний текст складено 20 квітня 2018 року) у справі № 804/7622/17 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Август Пром" до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Полтавській області про визнання протиправними та скасування приписів,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю"Август Пром" (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Полтавській області (далі - відповідач), в якому просило визнати протиправними та скасувати приписи Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Полтавській області від 09.10.2017 року № 131 та № 132.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2018 року у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Август Пром" до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Полтавській області про визнання протиправними та скасування приписів - відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "Август Пром" звернулось з апеляційної скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просило скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовано тим, що перевірка була проведена із порушенням вимог для її проведення, оскільки позивачу не були відомі питання, які повинні були бути з'ясовані під час перевірки. Зауважено, що в листі Служби безпеки України від 11.09.2017 року вбачається, що остання просить провести перевірку додержання вимог містобудівного законодавства та державних будівельних норм ТОВ «Татнєфть-АЗС-Україна», тобто було чітко вказано суб'єкт господарювання, господарську діяльність якого має перевірити відповідач, при цьому жодні посилання у вказаному листі на підприємство позивача у вказаному листі відсутні. Наголошено на тому, що всупереч приписів чинного законодавства уповноважену особу позивача було ознайомлено з направленням на проведення перевірки не перед її початком, як того вимагають приписи Закону № 877, а тільки через два дні після початку її проведення, а саме 28.09.2017 року, при цьому копію вказаного направлення представнику позивача вручено не було. Фактично перевірку було розпочато за відсутності керівника позивача або уповноваженої керівником особи, що є порушенням Закону № 877 та принципів здійснення державного нагляду (контролю).

Відповідачем - Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Полтавській області, подано відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого просить останню залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Зауважено, що перевірка була проведена за зверненням управління Служби безпеки України від 11.09.2017 року на об'єкті будівництва: «Реконструкція АЗС «Татнєфть № 8», замовником якого є саме ТОВ «Август Пром». Наголошено на тому, що відповідачем було виконано всі вимоги чинного законодавства в частині ознайомлення представника позивача Гнояного Г.О. з направленням для проведення позапланового заходу, про що свідчить відповідний запис та його підпис. Зазначено, що у зверненні управління Служби безпеки України було зазначено саме об'єкт перевірки, в той час, як відповідальність за встановлене порушення відповідно до ч. 10 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» несе саме замовник робіт. Зі змісту складеного за наслідками перевірки акту слідує, що під час перевірки була присутня уповноважена особа позивача, яка відмовилася від ознайомлення та підпису акту. Зауважено, що наявність формальних процедурних порушень з боку відповідача під час проведення перевірки не може бути самостійною підставою для скасування оскаржуваних приспів за умови наявності порушень з боку позивача на об'єкті перевірки із значними наслідками.

Представник позивача в судовому засіданні просив задовольнити вимоги апеляційної скарги на підставах, що в ній зазначені, та скасувати рішення суду першої інстанції і прийняти нове про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що у відповідності до ч. 4 ст. 229 КАС України не перешкоджає розгляду справи без участі останнього.

Заслухавши представника позивача, перевіривши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів останньої, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції, згідно наказу Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Полтавській області № 374П від 22.09.2017 року на підставі звернення відділу по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю Управління Служби безпеки України в Полтавській області від 5.09.2017 року № 1016-1.30/1/2154 про порушення суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, наказано провести позапланову перевірку на об'єкті будівництва: «Реконструкція АЗС «Татнефть № 8» за адресою: Полтавська область, Полтавський район, с. Копили, вул. Стрельнікова, 1в (347км. Траси М-03 Київ-Харків)». Предмет перевірки: необхідність проведення перевірки за дотриманням вимог законодавства в сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, вихідних даних для проектування під час будівництва вищезазначеного об'єкта.

Інспекцією в термін з 26.09.2017 по 09.10.2017 року проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих і будівельних робіт на об'єкті реконструкції АЗС «Татнєфть № 8» за адресою: Полтавська область, Полтавський район, с. Копили, вул. Стрельнікова, 1в (347 км траси М-03 Київ-Харків).

Зазначена перевірка проведена в присутності уповноваженої особи ТОВ «АВГУСТ ПРОМ».

Результати перевірки відповідачем зафіксовано актом № 09102017, відповідно до якого замовник - будівництва - ТОВ «АВГУСТ ПРОМ» виконує будівельні роботи з будівництва об'єкту «Реконструкція АЗС «Татнефть № 8» за адресою: Полтавська область, Полтавський район, с. Копили, вул. Стрельнікова, 1-в (347км. Траси М-03 Київ-Харків)», що за класом наслідків (відповідальності) належить до об'єктів із значними наслідками (ССЗ), без отримання дозволу на їх виконання, що є порушенням п. 3 частини 1 та частини 7 статті 34, статті 37 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та відповідно до ч. 1 ст. 376 Цивільного Кодексу України, є самочинним будівництвом, а саме: виконання будівельних робіт з реконструкції під автозаправний комплекс на чотири паливо-роздавальні колонки по чотири види палива, з підземними резервуарами пального блочного типу, операторською та приміщенням для надання супутніх послуг без документу, що дає право на їх виконання.

Уповноважена особа ТОВ «АВГУСТ ПРОМ» відмовився від ознайомлення та підпису акту перевірки від 09.10.2017 року.

За результатами виявлених під час перевірки порушень, відповідачем видано припис № 131 від 09.10.2017 року про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил та припис № 130 від 09.10.2017 року про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельних норм, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.

У зв'язку з виявленим порушенням видано припис № 131 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності та припис № 132 про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які направлені замовнику будівництва на юридичну адресу (51934, Дніпропетровська обл., місто Кам'янське, проспект Аношкіна, будинок 80/1, квартира 24,41,42) рекомендованим листом з повідомленням.

Визнання протиправними та скасування вказаних приписів і було предметом судового розгляду.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що перевірку призначено та проведено відповідачем у відповідності до приписів чинного законодавства. При цьому у зверненні правоохоронного органу конкретно визначено, саме об'єкт перевірки, в той час, як відповідальність за встановлене порушення відповідно до частини десятої статті 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» несе, саме замовник робіт, у зв'язку з чим оскаржувані приписи правомірно винесені відносно останнього. Наявність формальних процедурних порушень з боку відповідача під час проведення перевірки не може бути самостійною підставою для скасування оскаржуваних приписів за умови наявності порушення з боку позивача на об'єкті перевірки із значними наслідками. Зауважено, що позивача не заперечується факт того, що ТОВ «Август Пром» є замовником будівельних робіт на спірному об'єкті будівництва та факт виконання будівельних робіт з реконструкції під автозаправний комплекс на чотири паливо-роздавальні колонки по чотири види палива, з підземними резервуарами пального блочного типу, операторською та приміщенням для надання супутніх послуг без документу, що дає право на їх виконання. Колегія суддів апеляційного суду погоджується з рішенням суду першої інстанції та вважає за необхідне зазначити наступне.

Правовідносини у сфері містобудівної діяльності регулюються Законами України "Про основи містобудування", "Про архітектурну діяльність" від 20.05.1999 № 687-XIV, "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17.02.2011 № 3038-VI, "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудування" від 14.10.1994 № 208/94-ВР та іншими нормативно-правовими актами, прийнятими на виконання положень вказаних законів.

Відповідно до статті 7 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється шляхом, зокрема, контролю за дотриманням законодавства у сфері містобудівної діяльності, вимог будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування (далі - вихідні дані), проектної документації.

Частиною першою статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" встановлено, що державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно із абзацом 2 пункту 1 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553 (далі - Порядок № 553), державний архітектурно-будівельний контроль відповідно до повноважень, визначених статтею 7 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", здійснюється, зокрема, Державною архітектурною будівельною інспекцією.

Пунктом 2 Порядку № 553 передбачено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням, зокрема, вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції; інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об'єкта будівництва.

Відповідно до пунктів 5, 7, 9 Порядку № 553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки є:

подання суб'єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об'єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням;

необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів;

виявлення факту самочинного будівництва об'єкта;

перевірка виконання суб'єктом містобудівної діяльності вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю;

вимога головного інспектора будівельного нагляду Держархбудінспекції щодо проведення перевірки за наявності підстав, встановлених законом;

звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності;

вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати десяти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника не більше ніж на два робочих дні.

Під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язана пред'явити службове посвідчення та надати копію направлення для проведення позапланової перевірки.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва.

У разі виявлення факту самочинного будівництва об'єкта, щодо якого неможливо встановити суб'єкта містобудування, який будує чи збудував такий об'єкт, перевірка проводиться із залученням представників органів місцевого самоврядування та органів Національної поліції. Документи, оформлені за результатами такої перевірки, надсилаються до відповідного органу внутрішніх справ для встановлення особи суб'єкта містобудування.

За результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком (пункт 16 Порядку № 553).

Відповідно до пункту 17 Порядку № 553 у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт (далі - припис).

Аналіз наведених норм права свідчить про те, що контроль за дотриманням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт, який здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю, включає в себе конкретні заходи, спрямовані на виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності або спростування мотивів, що стали підставою для такої перевірки.

Так, підставою для проведення спірної перевірки стало звернення відділу по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю управління Служби безпеки України в Полтавській області з огляду на наявність інформації, що ТОВ «Татнєфть-АЗС-Україна» під час здійснення будівельних робіт (реконструкції) АЗС «Татнєфть № 8» за адресою: Полтавська обл., Полтавський район, с. Копили, вул. Стрельнікова, буд. 1 в (347 км. Траси М-03 Київ-Харків) порушило вимоги містобудівного законодавства, а саме виконували роботи без наявності проектної документації та дозволу на проведення будівельних робіт (а.с.54).

У відповідності до ч. 2 ст. 12 Закону України «Про організаційно-правові форми боротьби з організованою злочинністю» при здійсненні заходів боротьби з організованою злочинністю спеціальним підрозділам по боротьбі з організованою злочинністю Служби безпеки України надаються повноваження:

а) заводити оперативно-розшукові справи. Постанова про заведення справи затверджується начальником спеціального підрозділу;

б) на письмову вимогу керівників відповідних спеціальних підрозділів по боротьбі з організованою злочинністю одержувати від банків, а також кредитних, митних, фінансових та інших установ, підприємств, організацій (незалежно від форм власності) інформацію і документи про операції, рахунки, вклади, внутрішні та зовнішні економічні угоди фізичних і юридичних осіб. Отримання від банків інформації, яка містить банківську таємницю, здійснюється у порядку та обсязі, встановлених Законом України «Про банки і банківську діяльність». Отримання від Центрального депозитарію цінних паперів, Національного банку України та депозитарних установ інформації, що міститься у системі депозитарного обліку цінних паперів, здійснюється в порядку та обсязі, встановлених Законом України "Про депозитарну систему України". Документи та інформація повинні бути подані негайно, а якщо це неможливо - не пізніш як протягом 10 діб;

в) залучати до проведення перевірок, ревізій та експертиз кваліфікованих спеціалістів установ, організацій контрольних і фінансових органів;

г) одержувати інформацію з автоматизованих інформаційних і довідкових систем та банків даних, створюваних Верховним Судом України, Генеральною прокуратурою України, Антимонопольним комітетом України, Фондом державного майна України, міністерствами, відомствами, іншими державними органами України;

д) в разі одержання фактичних даних про організовану злочинну діяльність для їх перевірки витребувати та одержувати від державних органів, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій (незалежно від форм власності) інформацію і документи. Витребовувані документи та інформація повинні бути подані негайно або не пізніш як протягом 10 діб.

З огляду на вищенаведені правові норми, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку, що Служба безпеки України має право на ініціювання проведення перевірок кваліфікованих спеціалістів установ, організацій контрольних і фінансових органів.

Таким чином, підставою для проведення перевірки стала законна вимога правоохоронного органу про проведення перевірки, що узгоджується з приписами п. 7 Порядку № 553.

Щодо посилань позивача стосовно того, що у зверненні Служби безпеки України визначено суб'єкта господарювання ТОВ "Татнєфть-АЗС-Україна", замість якого проведено перевірку суб'єкта господарювання ТОВ "АВГУСТ ПРОМ", колегія суддів зазначає, що в такому зверненні конкретно визначено об'єкт перевірки, в той час як відповідальність за встановлене порушення відповідно до частини десятої статті 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" несе саме замовник робіт, у зв'язку з чим оскаржувані приписи винесені саме відносно останнього.

З приводу посилань заявника апеляційної скарги на те, що із направленням на проведення перевірки, останній був ознайомлений лише через два дні після початку її проведення, колегія суддів апеляційного суду зазначає, що приписами п. 7 Порядку № 553 встановлено, що під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язана пред'явити службове посвідчення та надати копію направлення для проведення позапланової перевірки.

З матеріалів справи вбачається, що спірна перевірка була призначена у період з 26.09.2017 року по 09.10.2017 року, представник позивача Гнойний Г.О. був ознайомлений з відповідним направленням на перевірку 28.09.2017 року, тобто під час проведення позапланової перевірки, що не суперечить приписам чинного законодавства.

При цьому вказані обставини також і спростовують посилання позивача на те, що керівник підприємства позивача чи уповноважена ним особа були відсутні під час проведення перевірки.

Слід зазначити, що відповідно до абз. 7 п. 12 Порядку № 553 у разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, у допуску посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки, відмови суб'єкта містобудування в наданні документів, необхідних для здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю, відсутності суб'єкта містобудування, якому у визначений цим Порядком строк було надіслано повідомлення про проведення перевірки, або його уповноваженої особи (за довіреністю) на об'єкті під час перевірки складається відповідний акт.

Таким чином, позивач не був позбавлений права не допустити посадових осіб відповідача до проведення перевірки, у разі якщо вважав, що остання є незаконною.

Колегія суддів апеляційного суду зауважує, що перевіркою встановлено виконання будівельних робіт з реконструкції під автозаправний комплекс на чотири паливо-роздавальні колонки по чотири види палива, з підземними резервуарами пального блочного типу, операторською та приміщенням для надання супутніх послуг без документу, що дає право на їх виконання.

Частиною першою статті 34 Закону України від 17 лютого 2011 року № 3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачено, що замовник має право виконувати будівельні роботи після направлення повідомлення про початок виконання будівельних робіт центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю (щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, які не потребують реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт або отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об'єктів будівництва, затвердженим центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування), або ж після реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт (щодо об'єктів будівництва, що належать до I - III категорій складності) (пункти 1, 2 частини першої статті 34 Закону).

Згідно з частиною другою статті 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» зазначені вище документи, що надають право на виконання будівельних робіт, є чинними до завершення будівництва.

Орган державного архітектурно-будівельного контролю у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, веде єдиний реєстр отриманих повідомлень про початок виконання підготовчих будівельних робіт, зареєстрованих декларацій про початок виконання підготовчих і будівельних робіт, виданих дозволів на виконання будівельних робіт, зареєстрованих декларацій про готовність об'єкта до експлуатації та виданих сертифікатів, повернених декларацій та відмов у видачі таких дозволів і сертифікатів, який формується на підставі інформації, поданої органами державного архітектурно-будівельного контролю (частини третя статті 34 Закону).

Враховуючи наведені норми та встановлені обставини, зокрема, ненадання позивачем доказів вчинення дій, направлених на реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт, або ж отримання будь-яких дозвільних документів на спірний об'єкт будівництва до перевірки, у відповідності до приписів частини першої статті 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність з боку позивача правопорушення у сфері містобудівної діяльності, яке було встановлене відповідачем.

Відповідно до положень частини десятої статті 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» замовник відповідно до закону несе відповідальність за експлуатацію об'єкта без зареєстрованої декларації.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про об'єкти підвищеної небезпеки» від 18.01.2001 № 2245-ІІІ об'єкт підвищеної небезпеки - об'єкт, на якому використовуються, виготовляються, переробляються, зберігаються або транспортуються одна або кілька небезпечних речовин чи категорій речовин у кількості, що дорівнює або перевищує нормативно встановлені порогові маси, а також інші об'єкти як такі, що відповідно до закону є реальною загрозою виникнення надзвичайної ситуації техногенного та природного характеру.

Згідно з п. 6 Порядку віднесення об'єктів будівництва до ІV- V категорії складності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.04.2011 № 557, до V категорії складності відносяться усі об'єкти будівництва, які визначено, як об'єкти підвищеної небезпеки згідно Закону України «Про об'єкти підвищеної небезпеки».

Згідно з п. 4.16 ДСТУ-НБВ. 1.2-16:2013 «Визначення класу наслідків (відповідальності) та категорії складності об'єктів будівництва», незалежно від класифікації за ознаками таблиці 1 встановлюється клас наслідків (відповідальності) не менше ніж: СС-3 для об'єктів підвищеної небезпеки, ідентифікованих згідно з Законом України «Про об'єкти підвищеної небезпеки».

Постановою Кабінету Міністрів України № 956 від 11.07.2002 «Про ідентифікацію та декларування безпеки об'єктів підвищеної небезпеки (НПАОП 0.00-6.21-02), (НПАОП 0.00-6.22-02)» для ідентифікації об'єктів підвищеної небезпеки до небезпечних речовин за їх властивостями відносяться такі категорії речовин: горючі рідини - рідини, які можуть самозайматися, а також займатися за наявності джерела горіння і самостійно горіти після його видалення. Горючі рідини з температурою спалаху, що дорівнює або менша 61 град. C у закритому тиглі або менша 66 град. C у відкритому тиглі, належать до легкозаймистих. Особливо небезпечними є легкозаймисті рідини, температура спалаху яких не перевищує 28 град. C (згідно з ГОСТ 12.1.044-89).

Бензин - рухлива, горюча здебільшого безбарвна рідина з характерним запахом; питома вага 0,700 0,780 кг./л.; легко випаровується, утворює з повітрям у певних концентраціях вибухові суміші, Т° спалаху нижче 0°. Більшість бензинів замерзає нижче -60 °C. Має від 4 до 12 атомів вуглецю. Близько 90 % добувають з нафти.

Відтак, автозаправна станція призначена для зберігання бензину, який належить до небезпечних речовин, тому є об'єктом підвищеної небезпеки та має значний ризик створення загрози життю та здоров'ю населення.

Враховуючи зазначене, а також те, що позивачем жодним чином не заперечується факт того, що ТОВ «АВГУСТ ПРОМ» є замовником будівельних робіт на об'єкті будівництва: «Реконструкція АЗС «Татнефть №8» за адресою: Полтавська область, Полтавський район, с.Копили, вул. Стрельнікова, 1в (347км. Траси М-03 Київ-Харків), як і не заперечується факт виконання будівельних робіт з реконструкції під автозаправний комплекс на чотири паливо-роздавальні колонки по чотири види палива, з підземними резервуарами пального блочного типу, операторською та приміщенням для надання супутніх послуг без документу, що дає право на їх виконання, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку про правомірність оскаржуваних приписів, що вірно було встановлено судом першої інстанції.

Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про помилкове застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, яке призвело б до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про залишення оскаржуваного рішення суду першої інстанції без змін.

Керуючись п.1 ч.1 ст.315, ч.1 ст.316, ст.ст.322, 325, 329 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Август Пром" - залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2018 року у справі № 804/7622/17 - залишити без змін.

Постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення в повному обсязі за наявності підстав, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Повний текст постанови складено 17 липня 2018 року.

Головуючий суддя: С.М. Іванов

Суддя: О.М. Панченко

Суддя: В.Є. Чередниченко