Постанова № 75380031, 31.05.2018, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

31 травня 2018 рокусправа № 808/3445/17

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючий суддя: Бишевська Н.А.

судді: Добродняк І.Ю. Семененко Я.В.

за участю секретаря судового засідання: Кязимової Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро

апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" Волкова О.Ю.

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 04.12.2017 (суддя Калашник Юлія Вікторівна)

у справі № 808/3445/17

за адміністративним позовом ОСОБА_2

до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" Волкова О.Ю.

про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

13.11.2017 ОСОБА_2 звернулась до суду з адміністративним позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" Волкова Олександра Юрійовича , в якому просила:

- визнати протиправною бездіяльність Уповноваженої особи ФГВФО на ліквідацію ПАТ "Банк "Михайлівський" Волкова О. Ю. щодо невключення до Переліку рахунків, за якими вкладники ПАТ «Банк Михайлівський» мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб інформації про ОСОБА_2 як вкладника, який має право на відшкодування коштів в сумі 80 654,45 грн. по поточному рахунку № НОМЕР_1;

- зобов'язати Уповноважену особу ФГВФО на ліквідацію ПАТ "Банк "Михайлівський" Волков О. Ю. включити інформацію про ОСОБА_2 до Переліку рахунків вкладників ПАТ «Банк Михайлівський», за якими вони мають право на відшкодування коштів за вкладами, за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та подати до цього Фонду додаткову інформацію про позивача як вкладника, який має право на відшкодування коштів в сумі 80654,45 грн. про поточному рахунку № НОМЕР_1, для внесення даних щодо позивача до Загального Реєстру вкладників ПАТ «Банк Михайлівський», які отримують кошти в межах гарантованої суми відшкодування за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Позовні вимоги обґрунтовані безпідставністю позбавлення ОСОБА_2 права на відшкодування коштів за вкладом за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 4 грудня 2017 р. у справі № 808/3445/17 вищевказаний адміністративний позов задоволено.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 та ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» укладено договори, відповідно до яких кошти в розмірі 40 000 грн. та 40 000 грн. передані у власність ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр». 19.05.2016 позичені кошти повернуті на поточний рахунок позивача. Після оголошення ліквідації ПАТ «Банк Михайлівський» позивач звернулася до банківської установи з заявою про включення до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «Банк Михайлівський» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Уповноваженою особою повідомлено позивача, що правочин з перерахування коштів в розмірі 40000 грн. та 40 000 грн. з рахунку ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» на рахунок позивача визнано нікчемним. З огляду на те, що на момент прийняття рішення про ліквідацію банку грошові кошти перебували на рахунках позивача суд дійшов висновку про відсутність підстав вважати правочин укладений позивачем нікчемним.

Дослідивши встановлені по справі обставини, з врахуванням приписів чинного законодавства, що регулює спірні відносини, суд дійшов висновку, що у відповідача відсутні підстави для застосування до правочину позивача наслідків нікчемності, оскільки перевірка проведена без врахування всіх обставин фінансової діяльності позивача, та зокрема відносин з ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр», що свідчить про необґрунтованість та протиправність прийнятого рішення.

Не погодившись з постановою суду, Уповноваженою особою ФГВФО на ліквідацію ПАТ "Банк "Михайлівський" Волковим О. Ю. подано апеляційну скаргу, згідно якої скаржник просить скасувати постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 4 грудня 2017 р. у справі № 808/3445/17 та винести нову - про відмову у задоволенні позову.

Скаржник вказує, що судом першої інстанції необґрунтовано визнано протиправною бездіяльність відповідача щодо не включення позивача до Переліку вкладників, оскільки відповідачем здійснювались передбачені законом дії щодо перевірки правомірності укладених правочинів.

При цьому скаржник вважає, що суд першої інстанції не врахував, що за результатами перевірки правочинів укладених між ОСОБА_2 та ПАТ «Банк Михайлівській» встановлено нікчемність операцій з виконання Банком платіжних документів від ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» по перерахуванню коштів на рахунок позивача, у зв'язку з чим позивач не має права на відшкодування коштів за рахунок Фонду. Зазначає, що операції з перерахування коштів ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» на рахунок позивача вчинено в період дії постанови Національного банку України № 917/БТ, якою обмежено здійснення певних операцій ПАТ «Банк Михайлівський», проте, всупереч наявної заборони ПАТ «Банк Михайлівський» проведено операції по перерахуванню коштів ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр».

Як встановлено судом першої інстанції, підтверджується матеріалами справи та не спростовується сторонами, у ОСОБА_2 був відкритий банківський рахунок у ПАТ "Банк Михайлівський" за договором № 840-015-000001882 банківського рахунку «Поточний рахунок для обслуговування строкового вкладу (депозиту)» від 02.10.2015, згідно з п.1 якого Банк по ініціативі Клієнта відкриває Клієнту на його ім'я поточний рахунок НОМЕР_1 в Доларах США для зберігання грошей Клієнта і здійснює його розрахунково-касове обслуговування за допомогою платіжних інструментів відповідно до вимог чинного законодавства України, умов цього договору та розпоряджень Клієнта, а Клієнт зобов'язується оплачувати послуги Банку (а. с.14).

При цьому у п.3 вказаного Договору зазначено, що за користування коштами на рахунку, якщо це передбачено умовами банківського рахунку «Поточний рахунок для обслуговування строкового вкладу (депозиту)», Банк нараховує та сплачує Клієнту проценти на умовах та за ставкою згідно з Тарифами Банку, шляхом зарахування їх на рахунок (капіталізація процентів).

В подальшому між ОСОБА_2 (Сторона-1) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-розрахунковий центр» (Сторона-2) укладені наступні договори:

- договір № 980-015-000169269 від 29.12.2015, за умовами якого Сторона-1 передає Стороні-2 грошові кошти в розмірі, порядку та на строк, передбачені цим договором, а Сторона-2 зобов'язується повернути кошти Стороні-1 та виплатити проценти, в порядку та на умовах, встановлених цим договором (а. с.16).

У п.1.2 даного договору передбачено, що Сторона-2 приймає від Стороні-1 у власність кошти на наступних умовах: сума коштів 40000 грн.; строк користування коштами 181 день; розмір процентів за користування коштами - ставка: 27,51 % річних після утримання податку з таких процентів; періодичність сплати нарахованих процентів щомісячно, 15 числа місяця (починаючи з календарного місяця, наступного за місяцем підписання договору), наступного за календарним місяцем користування коштами, а проценти за місяць в якому кошти повертаються, в т. ч. при достроковому поверненні коштів не пізніше дня повернення коштів; Сторона-2 сплачує Стороні-1 проценти у безготівковій формі на рахунок НОМЕР_1 в ПАТ «Банк Михайлівський», код банку 380935; Сторона-2 повертає Стороні-1 кошти у безготівковій формі на рахунок НОМЕР_1 в ПАТ «Банк Михайлівський», код банку 380935.

- договір № 980-015-000214719 від 01.04.2016, за умовами якого Сторона-1 передає Стороні-2 грошові кошти в розмірі, порядку та на строк, передбачені цим договором, а Сторона-2 зобов'язується повернути кошти Стороні-1 та виплатити проценти, в порядку та на умовах, встановлених цим договором (а. с.15).

У п.1.2 даного договору передбачено, що Сторона-2 приймає від Стороні-1 у власність кошти на наступних умовах: сума коштів 40000 грн.; строк користування коштами 185 днів; розмір процентів за користування коштами - ставка: 27 % річних після утримання податку з таких процентів; періодичність сплати нарахованих процентів щомісячно, в дату, що відповідає даті підписання договору, за період з дати попередньої виплати (а для першої виплати з дня, наступного за датою укладення договору) по дату, що передує даті фактичної виплати процентів, а проценти за місяць, в якому кошти повертаються, в т. ч. при достроковому поверненні коштів не пізніше дня повернення коштів за період аналогічний вищезазначеному; Сторона-2 сплачує Стороні-1 проценти у безготівковій формі на рахунок № НОМЕР_1 в ПАТ «Банк Михайлівський», код банку 380935; Сторона-2 повертає Стороні-1 повертає позивачу кошти у безготівковій формі на рахунок № НОМЕР_1 в ПАТ «Банк Михайлівський», код банку 380935.

У день укладання цих договорів (29.12.2015 та 01.04.2016), з банківського рахунку ОСОБА_2 у ПАТ "Банк "Михайлівський" грошові кошти у загальному 80 000 грн. перераховані на розрахунковий рахунок ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» в інших банках (а. с.17).

19.05.2016 на виконання умов вищевказаних договорів від 29.12.2015 та від 01.04.2016 з банківського рахунку ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» на рахунок ОСОБА_2 надійшли кошти у розмірі 654,45 грн. (оплата процентів) та у розмірі 80000 грн. (повернення коштів) (а. с.11, 12, 25).

22.12.2015 Постановою Правління НБУ № 217/БТ "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Банк "Михайлівський" до категорії проблемних та запровадження особливого режиму контролю за діяльністю банку" установлено факт здійснення ПАТ "Банк Михайлівський" ризикової діяльності, віднесено його до категорії проблемних строком на 180 днів та запроваджено обмеження в діяльності (а. с.26-28).

27.04.2016 Постановою Правління НБУ № 295/БТ "Про окремі питання діяльності Публічного акціонерного товариства "Банк "Михайлівський" та внесення змін до постанови Правління Національного банку України від 22 грудня 2015 року № 917/БТ" встановлені для ПАТ "Банк Михайлівський" обмеження в діяльності, в тому числі не здійснювати кредитні операції з юридичними особами в обсязі, що перевищує обсяг таких операцій на дату прийняття постанови (у розрізі валют) без урахування нарахованих доходів за цими операціями та обсягу зобов'язань з кредитування, що надані банкам і клієнтам (а. с.29, 30).

На підставі рішення НБУ від 23.05.2016 № 14/БТ "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Банк "Михайлівський" до категорії неплатоспроможних" Виконавчою дирекцією ФГВФО прийнято рішення від 23.05.2016 № 812 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "Банк "Михайлівський" та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку".

01.06.2016 Тимчасовою адміністрацією ПАТ "Банк "Михайлівський" складено акт №2 про проведення перевірки правочинів (у тому числі договорів), які відповідають критеріям нікчемності, в якому зазначено про виявлення правочинів, які мають ознаки нікчемності: виконання 19.05.2016 ПАТ «Банк Михайлівський» платіжних документів ТОВ «Інвестиційний розрахунковий центр» з перерахування коштів на рахунки 12 160 фізичних осіб у сумі 1 298 015 973,74 грн. (а. с.39-42).

При цьому відповідно до витягу з Додатку 2 до акту № 2, складеного та підписаного Уповноваженою особою ФГВФО, в перелік вкладників, платіжні документи яких від ТОВ «Інвестиційний розрахунковий центр» були 19.05.2016 виконані ПАТ «Банк Михайлівський», входить ОСОБА_2, сума коштів 80 645,45 грн. (а. с.42).

Також 01.06.2016 Тимчасовою адміністрацією ПАТ "Банк "Михайлівський" винесено наказ № 42/2, яким затверджено результати перевірки правочинів, викладені в акті № 2 від 01.06.2016, відповідно до якого встановлена нікчемність правочинів та застосовано наслідки нікчемності правочинів з подальшим виданням відповідного розпорядження (а. с.42).

12.07.2016 Правлінням НБУ прийнято рішення № 124-рш «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк "Михайлівський", на підставі якого, Виконавчою дирекцією ФГВФО прийнято рішення від 12.07.2016 № 1213 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «Банк Михайлівський» та делегування повноважень ліквідатору банку».

Рішенням Виконавчої дирекції ФГВФО від 24.01.2017 № 265 Волкову О. Ю. делеговані повноваження ліквідатора ПАТ «Банк Михайлівський» (а. с.44, 66).

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що листом від 15.06.2017 № ЗГ/20911 Уповноважена особа ФГВФО на ліквідацію ПАТ "Банк "Михайлівський" Волков О. Ю. у відповідь на звернення повідомив ОСОБА_2 про те, що договори № 980-015-000169269 від 29.12.2015 та № 980-015-000214719 від 01.04.2016 укладені всупереч вимог чинного законодавства, а тому підстави для включення інформації відносно ОСОБА_2 до переліку рахунків вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду (а. с.10).

ОСОБА_2, вважаючи протиправною бездіяльність відповідача по не включенню до повного Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «Банк Михайлівський» за рахунок ФГВФО, звернулась до суду з даним адміністративним позовом.

Суд першої інстанції встановив наявність підстав для включення інформації відносно ОСОБА_2 до переліку рахунків вкладників, а посилання відповідача на нікчемність правочину з переказу ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» на розрахунковий рахунок позивача у ПАТ «Банк Михайлівський» грошових коштів у розмірі 80654,45 грн., як на підставу відмови у такому включенні не відповідають вимогам чинного законодавства.

Скаржник наполягає на нікчемності вищевказаних правочинів в силу положень ст.215 ЦК України та п.п.1, 2, 7, 8, 9 ч.3 ст.38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», посилаючись на те, що позивач не є вкладником проблемного банку, адже правовідносини які склались між Позивачем та ПАТ «Банк Михайлівський» не мають відношення до вкладу, а також на те, що кошти були зараховані на рахунок позивача в супереч постанови Національного банку України № 917/БТ «Про віднесення ПАТ «Банк Михайлівський» до категорії проблемних та запровадження особливого режиму контролю за діяльністю банку», оскільки вказаною постановою відносно Банку встановлено обмеження в частині здійснення кредитних операцій з юридичними особами.

Апеляційний суд стосовно наведених доводів скаржника зазначає наступне:

Спірні відносини регулюються Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» від 23.02.2012 № 4452-VI (далі - Закон № 4452) та Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 09.08.2012 № 14, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 07.09.2012 за № 1548/21860, яким затверджено Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами (далі - Положення № 14).

Так, згідно з положеннями ч.1 ст.26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» від 23.02.2012 № 4452-VI (в редакції на момент виникнення спірних відносин, далі - Закон № 4452) Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

Гарантії Фонду не поширюються на відшкодування коштів за вкладами у випадках, передбачених цим Законом.

Відповідно до ч.2 ст.26 Закону № 4452 вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

При цьому перелік підстав, за наявності яких Фонд не відшкодовує коштів за вкладами зазначено у частині 4 статті 26 Закону № 4452.

Порядок визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами наведений у статті 27 Закону № 4452, за приписами ч.ч.1-3 якої уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Нарахування відсотків за вкладами припиняється в останній день перед початком процедури виведення Фондом банку з ринку (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність", - у день прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку).

Уповноважена особа Фонду протягом одного робочого дня (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність", - протягом 15 робочих днів) з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.28 Закону № 4452 Фонд розпочинає виплату відшкодування коштів вкладникам, їх уповноваженим представникам чи спадкоємцям у національній валюті України з наступного робочого дня після затвердження виконавчою дирекцією Фонду реєстру вкладників для здійснення виплат гарантованої суми відшкодування.

Фонд не пізніше ніж за 30 днів до закінчення визначеного цим Законом строку ліквідації банку публікує оголошення в газетах "Урядовий кур'єр" або "Голос України" та на своєму офіційному веб-сайті про завершення Фондом виплат гарантованої суми відшкодування.

Відповідно до п.1 ч.5 ст.36 Закону № 4452 під час тимчасової адміністрації не здійснюється: задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку.

В свою чергу у ч.6 ст.36 Закону № 4452 зазначено, що обмеження, встановлене пунктом 1 частини п'ятої цієї статті, не поширюється на зобов'язання банку щодо:

1) виплати коштів за вкладами вкладників за договорами, строк яких закінчився, та за договорами банківського рахунку вкладників. Зазначені виплати здійснюються в межах суми відшкодування, що гарантується Фондом, в національній валюті України. Вклади в іноземній валюті перераховуються в національну валюту України за офіційним курсом гривні, встановленим Національним банком України до іноземних валют на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації відповідно до цієї статті;

5) виконання операцій з виплати переказу коштів фізичних та юридичних осіб, що надійшли на їхні рахунки з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку.

Згідно з п.п.1, 3, 4, 11 ч.2 ст.37 Закону № 4452 Фонд безпосередньо або уповноважена особа Фонду у разі делегування їй повноважень має право:

вчиняти будь-які дії та приймати рішення, що належали до повноважень органів управління і органів контролю банку;

продовжувати, обмежувати або припиняти здійснення банком будь-яких операцій;

повідомляти сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів;

вчиняти дії, спрямовані на виконання плану врегулювання, відповідно до цього Закону та нормативно-правових актів Фонду.

У ч.2 ст.38 Закону № 4452 встановлено, що протягом дії тимчасової адміністрації Фонд зобов'язаний забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

У відповідності до п.п.1, 2, 7, 8, 9 ч.3 ст.38 Закону № 4452 (в редакції на момент вчинення спірних договорів) правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав:

банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог;

банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим;

банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;

банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов'язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України;

здійснення банком, віднесеним до категорії проблемних, операцій, укладення (переоформлення) договорів, що призвело до збільшення витрат, пов'язаних з виведенням банку з ринку, з порушенням норм законодавства.

Відповідно до п.1 ч.4 ст.38 Закону № 4452 Фонд протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.

За приписами п.п.1-3 р.ІІІ Положення № 14 Фонд розпочинає процедуру ліквідації банку не пізніше наступного робочого дня після офіційного отримання рішення Національного банку України про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку, крім випадку, коли ліквідація здійснюється за ініціативою власників банку.

Уповноважена особа Фонду протягом одного робочого дня (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України «Про банки і банківську діяльність», - протягом 15 робочих днів) з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує та подає до Фонду:

перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду (далі - Перелік) (додаток 8), із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню;

переліки вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4-8, 11 частини четвертої статті 26 Закону.

Переліки вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів: 4-6 частини четвертої статті 26 Закону - подаються за структурою інформаційного рядка файла «N»; 7, 8 і 11 частини четвертої статті 26 Закону - подаються за структурою інформаційного рядка файла «М».

Перелік складається станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Визначений у Переліку залишок гарантованої суми надається з урахуванням розрахункових сум, сплачених вкладнику протягом дії тимчасової адміністрації у неплатоспроможному банку.

Якщо вкладник не отримав свої вклади у межах суми граничного розміру відшкодування протягом дії тимчасової адміністрації, така сума відшкодування включається до Переліку.

При цьому у п.5 р.ІІІ Положення № 14 передбачено, що протягом процедури ліквідації уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників стосовно: зменшення (збільшення) кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування; зміни розміру належних їм сум; зміни особи вкладника; змін реквізитів вкладників; змін розміру сум разом із змінами реквізитів вкладників.

Отже, уповноважена особа ФГВФО наділена повноваженнями на формування повного переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в неплатоспроможному банку за рахунок коштів Фонду.

При цьому процедура визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами передбачає такі послідовні етапи: складення уповноваженою особою ФГВФО переліку вкладників та визначення розрахункових сум відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду; передача уповноваженою особою ФГВФО сформованого переліку вкладників до Фонду; складення Фондом на підставі отриманого переліку вкладників Загального реєстру; затвердження виконавчою дирекцією Фонду Загального реєстру.

За визначеннями, наведеними у статті 2 Закону № 4452:

вклад - кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти;

вкладник - фізична особа (у тому числі фізична особа - підприємець), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.

Таким чином, передбачені Законом № 4452 гарантії за вкладом поширюються на осіб, які мають правовий статус вкладника неплатоспроможного банку у розумінні статті 2 Закону № 4452, і такий статус, серед іншого, передбачає наявність вкладу, залученого, зокрема, на умовах договору банківського рахунка.

Так, за приписами ч.ч.1, 2 ст.1066 ЦК України за договором банківського рахунку банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами.

Договір банківського рахунку укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунку в банку на умовах, погоджених сторонами (ч.1 ст.1067 ЦК України).

У відповідності до ч.ч.1, 2 ст.1068 ЦК України банк зобов'язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка.

Банк зобов'язаний зарахувати грошові кошти, що надійшли на рахунок клієнта, в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не встановлений договором банківського рахунка або законом.

Також за визначенням п.1.37 ст.1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» від 05.04.2001 № 2346-III розрахунково-касове обслуговування - послуги, що надаються банком клієнту на підставі відповідного договору, укладеного між ними, які пов'язані із переказом коштів з рахунка (на рахунок) цього клієнта, видачею йому коштів у готівковій формі, а також здійсненням інших операцій, передбачених договорами;

Як зазначено вище, відповідачем не спростовується та підтверджується матеріалами справи, що до запровадження у ПАТ «Банк Михайлівський» тимчасової адміністрації позивачу у ПАТ «Банк Михайлівський» був відкритий розрахунковий рахунок на підставі відповідного договору і 19.05.2016 на цей розрахунковий рахунок зараховано позичені кошти на суму 80 654,45 грн., які надійшли позивачці від ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» на виконання договорів позики від 29.12.2015 та від 01.04.2016.

При цьому, договір банківського рахунка, за яким був відкритий ОСОБА_2 рахунок у ПАТ «Банк Михайлівський» нікчемним не визнавався.

Щодо посилання відповідача на те, що транзакції, здійснені ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» 19.05.2016 щодо перерахування коштів на суму 80 654,45 грн. на розрахунковий рахунок ОСОБА_2 є нікчемними в силу ст.ст.215, 216 ЦК України та п.п.1, 2, 7, 9 ч.3 ст.38 Закону № 4452, то фактично відповідач визнав нікчемним переказ коштів (транзакції), тобто розрахункові банківські операції з перерахування коштів з одного рахунку на інший.

На дату запровадження в ПАТ «Банк Михайлівський» тимчасової адміністрації кошти, які позивач передавав у позику ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» на умовах договорів позики, вже обліковувались на його розрахунковому рахунку в банку, а тому ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» повернуло їх ОСОБА_2 разом з нарахованими процентами.

За визначенням ч.1 ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч.ч.2, 5 ст.202 ЦК України правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

До правовідносин, які виникли з односторонніх правочинів, застосовуються загальні положення про зобов'язання та про договори, якщо це не суперечить актам цивільного законодавства або суті одностороннього правочину.

В свою чергу, стаття 215 ЦК України встановлює підстави для визнання правочину недійсним, а стаття 216 цього Кодексу - правові наслідки визнання правочину недійсним.

За визначенням статті 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність» від 07.12.2000 № 2121-III розрахункові банківські операції - рух грошей на банківських рахунках, здійснюваний згідно з розпорядженнями клієнтів або в результаті дій, які в рамках закону призвели до зміни права власності на активи.

Також за визначенням п.1.24 ст.1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» переказ коштів (далі - переказ) - рух певної суми коштів з метою її зарахування на рахунок отримувача або видачі йому у готівковій формі. Ініціатор та отримувач можуть бути однією і тією ж особою.

Отже, здійснена 19.05.2016 ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» розрахункова банківська операція з перерахування коштів на суму 80654,45 грн. на розрахунковий рахунок ОСОБА_2 у ПАТ «Банк Михайлівський», являється лише свідченням руху певної суми коштів з одного банківського рахунку на інший, і не є правочином у розумінні приписів Цивільного кодексу України.

Наведе свідчить про протиправність визначення відповідачем нікчемною вищевказаної транзакцій з посиланням на положення чинного законодавства (ст.ст.215, 216 ЦК України та п.п.1, 2, 7, 8, 9 ч.3 ст.38 Закону № 4452), які стосуються виключно правочинів, і, як наслідок, про відсутність законних підстав для не включення позивача до переліку вкладників ПАТ «Банк Михайлівський», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду через зазначену нікчемність.

Таким чином, вірним є висновок суду першої інстанції про те, що посилання відповідача на нікчемність правочину з переказу ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» на розрахунковий рахунок позивача у ПАТ «Банк Михайлівський» грошових коштів у розмірі 80654,45 грн., як на підставу для включення інформації відносно ОСОБА_2 до переліку рахунків вкладників, не відповідають вимогам чинного законодавства.

Разом з тим, апеляційний суд погоджуючись з доводами скаржника про відсутність у даному випадку протиправної бездіяльності відповідача, оскільки останній займав активну позицію по перевірці договорів (правочинів) позивача на підставі, а також по наданню ОСОБА_2 письмової відповіді на її запит з питання включення до Переліку рахунків, за якими вкладники ПАТ «Банк Михайлівський» мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду, а тому постанова суду першої інстанції в частині визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо невключення до Переліку рахунків, за якими вкладники ПАТ «Банк Михайлівський» мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб інформації про позивача як вкладника, який має право на відшкодування коштів в сумі 80 654,45 грн. по поточному рахунку № НОМЕР_1, підлягає скасуванню.

Водночас апеляційний суд, враховуючи вищенаведені приписи п.п.1-3, 5 р.ІІІ Положення № 14, вважає правомірною постанову суду першої інстанції в частині задоволення позовної вимоги про зобов'язання відповідача включити інформацію про позивача до Переліку рахунків вкладників ПАТ «Банк Михайлівський», за якими вони мають право на відшкодування коштів за вкладами, за рахунок коштів Фонду та подати до цього Фонду додаткову інформацію про позивача як вкладника, який має право на відшкодування коштів в сумі 80654,45 грн. про поточному рахунку № НОМЕР_1, для внесення даних щодо позивача до Загального Реєстру вкладників ПАТ «Банк Михайлівський», які отримують кошти в межах гарантованої суми відшкодування за рахунок коштів ФГВФО.

Стаття 317 КАС України визначає підстави для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення .

Так, згідно з ч.1 ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції під час розгляду справи не в повному обсязі дослідив обставини, які мають значення для справи, неправильно застосував норми матеріального права, внаслідок чого оскаржене судове рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню в частині задоволення позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності відповідача.

Керуючись ст.ст.310, 315, 317, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" Волкова О. Ю. на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 4 грудня 2017 р. у справі №808/3445/17 задовольнити частково.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 4 грудня 2017 р. у справі № 808/3445/17 в частині задоволення позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності Уповноваженої особи ФГВФО на ліквідацію ПАТ "Банк "Михайлівський" Волкова О. Ю. щодо не включення до Переліку рахунків, за якими вкладники ПАТ «Банк Михайлівський» мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб інформації про ОСОБА_2 як вкладника, який має право на відшкодування коштів в сумі 80 654,45 грн. по поточному рахунку НОМЕР_1 скасувати.

В іншій частині постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 4 грудня 2017 р. у справі № 808/3445/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку в порядку та строки передбачені ст.329 КАС України.

Головуючий суддя: Н.А. Бишевська

Суддя: І.Ю. Добродняк

Суддя: Я.В. Семененко