Рішення № 75379974, 16.07.2018, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710 РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Харків

16.07.2018 р. справа №820/4961/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Сліденко А.В.,

за участі секретаря - Стрєлка О.В.,

позивач - не прибув, подав заяву про слухання у відсутність,

представника відповідача - ОСОБА_1,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні справу за позовом

ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про1) визнання протиправною бездіяльності ГУПФУ в Харківській області (61022, м. Харків, пл. свободи, 5, Держпром, 3 під., 2 пов., код ЄДРПОУ 14099344) щодо відмови від здійснення перерахунку пенсії ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, НОМЕР_2, виданий Лозівським МРВ УМВС України в Харківській області 21.01.2000 р., адреса: 64300, АДРЕСА_1) згідно з довідкою Управління поліції охорони в Харківській області від 22.03.2018 р. №132/43/40/5-2018; 2) зобов'язання ГУПФУ в Харківській області (61022, м. Харків, пл. свободи, 5, Держпром, 3 під., 2 пов., код ЄДРПОУ 14099344) призначити і виплачувати пенсію ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, НОМЕР_2, виданий Лозівським МРВ УМВС України в Харківській області 21.01.2000 р., адреса: 64300, АДРЕСА_1) згідно з довідкою Управління поліції охорони в Харківській області від 22.03.2018 р. №132/43/40/5-2018, а саме з урахуванням фактично отриманої ним протягом 24 календарних місяців перед звільненням зі служби в ОВС України сум доплати за службу у нічний час у розмірі 5099,81 грн., доплати за службу у святкові дні у розмірі 810,60 грн., індексації у розмірі 3660,22 грн. та матеріальної допомоги на оздоровлення у розмірі 5800,00 грн., починаючи з 01.01.2018 р.; 3) встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі за цим адміністративним позовом, зобов'язавши відповідача подати до суду звіт про виконання ним судового рішення у визначений судом строк, - встановив:

Заявлені вимоги обґрунтовані тим, що громадянин має право на перерахунок пенсії у зв’язку із неправильним обчисленням усіх складових оплати праці при первісному призначенні пенсії, але відповідне письмове звернення до тероргану ПФУ протиправно залишено без задоволення.

Відповідач, ГУ ПФУ в Харківській області, з поданим позовом не погодився.

Аргументуючи заперечення проти позову зазначив, що відсутні умови для проведення перерахунку розміру призначеної пенсії.

Суд, вивчивши доводи позову і заперечень проти позову, повно виконавши процесуальний обов'язок із збору доказів, перевіривши доводи сторін добутими доказами, з'ясувавши обставини фактичної дійсності, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.

За матеріалами справи судом встановлено, що позивачу пенсія призначена у порядку Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", у якості пенсіонера особа знаходиться на обліку в ГУ ПФУ в Харківській області.

27.03.2018 р. позивач одразу двома письмовими документами звернувся до владного суб’єкта з приводу перерахунку розміру первісно призначеної пенсії у зв’язку з невірним обчисленням базової величини для обрахунку пенсії.

Одне звернення оформлено у відповідності до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (затвердженого постановою правління ПФУ від 31.01.2007р. №3-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.02.2007р. за №135/13402), далі за текстом – Порядок №3-1) письмовою заявою за формою 1.

Інше звернення оформлено листом довільної форми.

На звернення громадянина у формі листа довільної форми владним суб’єктом було надано відповідь листом від 26.04.2018 р. №2744/П-14, у якому зазначено, що пенсії обчислюються з розміру основного та додаткового щомісячного грошового забезпечення, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. Законом не передбачено включення до пенсії будь-яких допомог, індексації, компенсаційних виплат за роботу у нічний час чи у святкові дні. Також зазначено, що одноразова допомога при звільненні не входить до додаткових видів грошового забезпечення, яка повинна враховуватись при обчисленні пенсії, оскільки відноситься до разових платежів і має характер окремих гарантій держави щодо соціального захисту громадян, зокрема, військовослужбовців.

З пояснень представника владного суб’єкта у судовому засіданні судом виявлено, що рішення за заявою громадянина по формі 1 до Порядку №3-1 владним суб’єктом у спірних правовідносинах не приймалось.

Перевіряючи відповідність закону вчиненого владним суб’єктом у даному випадку управлінського діяння, суд зазначає, що правовідносини з приводу соціального захисту громадянина шляхом одержання коштів як виплат за пенсією унормовані як приписами загальних норм права, до яких належать положення ст.46 Конституції України, ст. 25 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, Закону України «Про пенсійне забезпечення», Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", так і спеціальних норм права, до яких у даному випадку відносяться положення Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

На подальший розвиток положень Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" Правлінням Пенсійного фонду України було прийнято Порядок №3-1.

Пунктом 17 Порядку №3-1 передбачено, що не пізніше 10 днів після надходження заяви з необхідними для призначення, переведення з одного виду пенсії на інший та відновлення раніше призначеної пенсії документами орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, переведення з одного виду пенсії на інший та відновлення раніше призначеної пенсії або про відмову в призначенні, переведенні з одного виду пенсії на інший та відновленні раніше призначеної пенсії.

Відповідно до п. 18 Порядку №3-1 рішення щодо призначення, переведення з одного виду пенсії на інший та відновлення раніше призначеної пенсії оформляється розпорядженням органу, що призначає пенсії.

Оскільки ані законом, ані Порядком №3-1 не передбачено спеціального та окремого механізму перерахунку розміру вже призначеної пенсії у зв’язку з допущеними в обрахунках помилками або неврахуванням певних виплат, то суд вважає за необхідне керуватись в означеному випадку загальною процедурою призначення пенсії.

За таких обставин, суд доходить переконання, що не прийнявши за заявою громадянина по формі 1 до Порядку №3-1 рішення за процедурою п.п. 17 і 18 Порядку №3-1 владний суб’єкт вчинив бездіяльність.

Тому владного суб’єкта належить зобов’язати реалізувати управлінську функцію у порядку п.п. 17 і 18 Порядку №3-1 з прийняттям за заявою "Про призначення/перерахунок пенсії" від 27.03.2018 р. відповідного рішення у формі розпорядження.

При цьому, владному суб’єкту належить урахувати, що відповідно до ч. 3 ст. 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Вирішуючи спір, суд звертає увагу позивача, що перелік виплат, котрі є складовими елементами визначення показника для обчислення пенсії, чітко викладений у законі.

Стосовно позивача таким законом є Закон України «Про Національну поліцію», де ч. 1 ст. 94 передбачено, що поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання.

Правила визначення грошового забезпечення поліцейського урегульовані приписами постанови КМУ від 11.11.2015 р. №988 та приписами Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання (затверджено наказом МВС України від 06.04.2016р. №260, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29.04.2016 р. №669/28799; далі за текстом – Порядок №260).

Згідно з п. 3 Порядку №260 до складу грошового забезпечення входять: 1) посадовий оклад; 2) оклад за спеціальним званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер); 4) премії; 5) одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Окремо п. 7 постанови КМУ від 17.07.1992 р. №393 деталізовано, що пенсії обчислюються з розміру грошового забезпечення, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 р. - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з урахуванням таких його видів: відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії. Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням. Середня сума щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається шляхом ділення на 24 загальної суми цих видів грошового забезпечення за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.

Системно аналізуючи положення наведених норм права, суд доходить висновку, що оскільки виплата одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби у порядку ст. 9 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» за своєю правовою суттю та призначенням не належить до щомісячних платежів, то указаний платіж не може бути врахований при обчисленні розміру пенсії.

Продовжуючи розгляд справи, суд зауважує, що щорічна допомога на оздоровлення (хоча і передбачена п. 4 постанови КМУ від 11.11.2015 р. №988) за своєю правовою суттю і призначенням не належить до щомісячних платежів. Водночас, оскільки ця допомога повинна бути об’єктом для нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, а відтак, у силу ч. 3 ст. 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" входить до обрахунку пенсії цивільних публічних службовців, то суд не знаходить підстав для позбавлення позивача права на розумні очікування ідентичності (тотожності) вирішення однакових питань правового характеру.

Вирішуючи спір у частині платежів із компенсації оплати праці у святкові дні та нічний час, суд зважає, що за приписами Закону України «Про оплату праці», п.п. 3 п. 5 Постанови КМУ №988 та п. 11 розділу ІІ Порядку №260 ці платежі мають постійний характер, зумовлені потребою в компенсації понесених працівником трудових зусиль, є об’єктом справляння єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, а тому однозначно мають бути включені у розрахунок розміру пенсії, адже є компенсацією з боку роботодавця за виконану найманим працівником роботу.

Відносно сум індексації суд зазначає, що згідно з ст. 2 Закону України «Про індексацію доходів населення» вбачається, що об’єктом індексації є, зокрема, доходи громадян з оплати праці (грошового забезпечення).

Оскільки оплата праці є складовим елементом для обчислення розміру пенсії відповідно до ст. 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та п. 7 постанови КМУ від 17.07.1992 р. №393, то і нарахована на оплату праці індексація також входить до базової величини розрахунку розміру пенсії за умови сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування).

Отже, згадані вище платежі мають бути прийняті владним суб’єктом до обрахунку розміру пенсії позивача, проте лише за умови, що ці платежі були об’єктом справляння єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

З приєднаної до справи довідки Управління поліції охорони в Харківській області від 22.03.2018 р. вбачається, що суми індексації не піддавались справлянню єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

Окрім того, суд не вважає за можливе погодитись з проголошеним у засіданні доводом владного суб’єкта про те, що перерахунок пенсії не здійснюється за особистим зверненням пенсіонера.

Так, згідно з ч. 4 ст. 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Системно проаналізувавши положення наведених норм закону, суд доходить висновку, що у силу приписів загальних норм права (ст.ст. 84, 99 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та ст.ст. 44, 45 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування») перерахунок розміру вже призначеної пенсії за загальним правилом відбувається за письмовою заявою самого пенсіонера. При цьому, заява особи є приводом для початку процедури вирішення питання про перерахунок пенсії, а подія збільшення розміру оплати праці за прирівняною посадою є фактичною підставою для проведення перерахунку пенсії.

На відміну від цього загального правила перерахунок розміру пенсій, призначених за Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", відбувається за спеціальною процедурою ч. 4 ст. 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (затвердженого постановою КМУ від 13.02.2008 р. №45; далі за текстом – Порядок №45), Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (затвердженого постановою правління ПФУ від 31.01.2007р. №3-1, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15.02.2007р. за №135/13402), далі за текстом – Порядок №3-1) або за матеріалами повідомлень органів проходження публічної служби (органів видачі довідок про розмір грошового забезпечення), або за матеріалами власних особистих письмових заяв пенсіонерів. При цьому, і у даному випадку також діє раніше згадане судом правило, згідно з яким особиста заява особи (рівно як і надходження матеріалів від органу проходження служби) є приводом для початку процедури вирішення питання про перерахунок пенсії, а подія збільшення розміру оплати праці за прирівняною посадою є фактичною підставою для проведення перерахунку пенсії.

Окремо суд звертає увагу владного суб’єкта, що невірне визначення розміру первісно призначеної пенсії у силу приписів ст. 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" не позбавляє пенсіонера права у будь-який час після виявлення такої події самостійно ініціювати процедуру виправлення допущеного недоліку шляхом подання до тероргану ПФУ особистої письмової заяви.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Судовим розглядом виявлено, що при реалізації управлінської функції владний суб’єкт не перевірив та не з’ясував дійсної правової природи згаданих у довідці від 22.03.2018 р. №132/43/40/5-2018 виплат, не надав цій обставині належної юридичної оцінки та не виклав у тексті оскарженого рішення власних суджень з приводу справляння єдиного соціального внеску з усіх виплачених на користь громадянина платежів відповідно до довідки від 22.03.2018 р. №132/43/40/5-2018.

Оскільки правова природа проведених виплат владним суб’єктом достовірно не з’ясована, суд не вбачає за можливе обтяжити ГУ ПФУ області обов’язком врахувати ці платежі при обчисленні правильного розміру пенсії.

У разі встановлення дійсних підстав призначення та проведення виплат, згаданих у довідці від 22.03.2018 р., а також справляння з цих виплат єдиного соціального внеску з поширенням відповідних правових наслідків, владний суб’єкт не обмежується судом в обсязі реалізації компетенції на власний розсуд згідно зі ст. 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

За таких обставин, заявлені вимоги підлягають задоволенню в частині визнання вчиненої бездіяльності владного суб’єкта протиправною та обтяження владного суб’єкта обов’язком повторно вирішити питання про перерахунок пенсії заявника в порядку ст. 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" на підставі довідки Управління поліції охорони в Харківській області від 22.03.2018р. №132/43/40/5-2018.

Підстав для застосування положень ст. 382 КАС України у спірних правовідносинах суд не знаходить.

Розподіл судових витрат належить провести за правилами ст.ст. 139, 143 КАС України та Закону України “Про судовий збір”.

Керуючись ст.ст. 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст.6-9, ст.ст.72-77, 211, 241-243, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

вирішив:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Харківській області (місцезнаходження – 61022, Харківська область, місто Харків, пл. Свободи, буд. 5, Держпром, 3 під’їзд, 2 поверх; ідентифікаційний код – 14099344) за заявою ОСОБА_2 (місцезнаходження - 64300, АДРЕСА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний код – 14099344) "Про призначення/перерахунок пенсії" від 27.03.2018 р.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Харківській області (місцезнаходження – 61022, Харківська область, місто Харків, пл. Свободи, буд. 5, Держпром, 3 під’їзд, 2 поверх; ідентифікаційний код – 14099344) вирішити питання про перерахунок пенсії у порядку ст.43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" на підставі заяви ОСОБА_2 (місцезнаходження - 64300, АДРЕСА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний код – 14099344) "Про призначення/перерахунок пенсії" від 27.03.2018 р.

В решті вимог – позов залишити без задоволення.

Роз'яснити, що рішення підлягає оскарженню шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного адміністративного суду у порядку п. 15.5 Розділу VII КАС України та у строк згідно з ч. 1 ст. 295 КАС України, а саме: протягом 30 днів з дати складення повного судового рішення.

Роз’яснити, що рішення набирає законної сили відповідно до ст. 255 КАС України, а саме: після закінчення строку подання скарги усіма учасниками справи або за наслідками процедури апеляційного перегляду.

Рішення у повному обсязі виготовлено порядку ч. 3 ст. 243 КАС України 18 липня 2018 року.

Суддя Сліденко А.В.