Рішення № 75379859, 05.06.2018, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

05 червня 2018 року м. РівнеСправа №817/707/18

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Щербакова В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 доВолодимирецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинення певних дій,В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Володимирецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області (далі – Володимирецьке ОУ ПФУ Рівненської області) про визнання бездіяльності протиправною щодо не проведення перерахунку пенсії відповідно до ч.2 ст.56 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", та зобов'язання вчинення дій щодо проведення перерахунку пенсії з урахуванням вищевказаної норми із збільшенням пенсії на 1% заробітку за кожен рік роботи понад стаж 15 років, але не вище 75% заробітку, починаючи з 26.07.2017 та виплати пенсії за віком з урахуванням проведеного перерахунку.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 є пенсіонером та має статус потерпілої внаслідок Чорнобильської катастрофи 3 категорії. Зазначено, що в грудні 2017 позивач звернулася із заявою до Володимирецького ОУ ПФУ Рівненської області із вимогою провести перерахунок призначеної їй пенсії за віком із збільшенням на 1% заробітку за кожен рік роботи понад мінімальний стаж 15 років відповідно до ч.2 ст.56 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”. Однак відповідач листом за №34/05-01 від 03.01.2018 відмовив ОСОБА_1 у здійсненні такого перерахунку, посилаючись на те, що пенсія їй призначена на умовах ст.28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”. Вважає дану відмову протиправною, тому просить у судовому порядку зобов’язати відповідача провести такий перерахунок і виплату пенсії.

Ухвалою суду від 02.04.2018 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), та встановлено відповідачу строк для подання суду відзиву на позовну заяву (відзив).

У встановлений судом строк відповідачем подано до суду відзив, в якому він заперечив проти позовних вимог. Відзив обґрунтований тим, що згідно з ч.2 ст.56 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорії 1, 2, 3, 4 за умови стажу роботи не менше як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на 1% заробітку за кожен рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75% заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком №1, чоловіки 10 років і більше, жінки 7 років 6 місяців і більше не вище 85% заробітку. Зазначив, що розрахунок та підвищення до пенсії позивача за понаднормовий стаж проведено на підставі ст.28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”. Більше того, 11.10.2017 у відповідній частині набрав чинності Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій” від 03.10.2017 №2148, згідно з п.2 п.п.3 розділу І якого норму ч.2 ст.56 Закон України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” доповнено словами і цифрами “у разі призначення пенсії на умовах частини другої ст.27 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”. З огляду на це стверджує про відсутність підстав для перерахунку пенсії позивачу. За таких обставин, просив суд відмовити у задоволенні позову повністю.

Повно і всебічно з’ясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими доказами, судом встановлено, що ОСОБА_1 є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 3), що підтверджується копією посвідчення Серії Б №649482, виданого 10.08.1993 (а.с.8).

Перебуваючи на обліку у Володимирецькому ОУ ПФУ, позивач отримує пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09.07.2003 із зниженням пенсійного віку згідно зі ст.55 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №796-ХІІ від 28.02.1991 (а.с.8, зворотній бік).

22.12.2017 позивач звернулась до Володимирецького ОУ ПФУ Рівненської області із заявою про перерахунок призначеної їй пенсії з урахуванням положень частини 2 статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №796-ХІІ від 28.02.1991 (а.с.10).

03.01.2018 Володимирецьке ОУ ПФУ Рівненської області листом за №34/05-01 (а.с.11) відмовило позивачу у перерахунку пенсії у зв’язку з тим, що розрахунок та підвищення до пенсії позивача за понаднормативний стаж проведено відповідно до ст.28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, а тому відсутні підстави для застосування пункту 2 статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №796-ХІІ від 28.02.1991.

Не погоджуючись з бездіяльністю пенсійного органу, ОСОБА_1 звернулася до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, які виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Частиною першою статті 9 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-ІV від 09.03.2003, який набрав чинності 01.01.2004, передбачено, що за рахунок коштів Пенсійного фонду України в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності; пенсія у зв'язку з втратою годувальника.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення, визначає Закон України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №796-XII від 28.02.1991.

Згідно зі статтею 55 цього Закону, особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", за наявності відповідного страхового стажу, зменшеного на кількість років зменшення пенсійного віку, але не менше 15 років страхового стажу. Також цією статтею передбачено, що призначення та виплата пенсій названим категоріям провадиться відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" і цього Закону.

Статтею 56 цього Закону встановлені пільги щодо обчислення стажу роботи (служби). Так, згідно з пунктом 2 цієї статті, право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4, за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 процентів заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком № 1, чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище 85 процентів заробітку.

11.10.2017 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсії" №2148-VIII від 03.10.2017, згідно із пунктом 3 частини 2 розділу І якого частину 2 статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №796-XII від 28.02.1991, доповнено словами і цифрами: "у разі призначення пенсії на умовах частини другої статті 27 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування".

Згідно з частиною другою статті 27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-ІV від 09.03.2003, за бажанням застрахованої особи частина розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до дня набрання чинності цим Законом, може бути визначена відповідно до раніше діючого законодавства, а частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутого після набрання чинності цим Законом, - відповідно до цього Закону. При цьому, частина розміру пенсії за віком, обчислена за раніше діючим законодавством, не може перевищувати максимальних розмірів пенсій, визначених законом для відповідних категорій пенсіонерів, та не може бути нижчою, ніж розмір трудової пенсії за віком з урахуванням цільової грошової допомоги на прожиття, що діяли на день набрання чинності цим Законом.

Відповідно до частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-ІV від 09.03.2003, мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. У разі виплати застрахованій особі довічної пенсії, передбаченої цим Законом, пенсії або аналогічної виплати, встановленої в інших державах, мінімальний розмір пенсії за віком у солідарній системі встановлюється з урахуванням зазначених сум.

Абзацом 2 цієї частини встановлено, що за кожний повний рік страхового стажу понад 35 років чоловікам і 30 років жінкам пенсія за віком збільшується на 1% розміру пенсії, обчисленої відповідно до статті 27 цього Закону, але не більш як на 1 % мінімального розміру пенсії за віком, зазначеного в абзаці першому цієї частини. Наявний в особи понаднормовий страховий стаж не може бути обмежений.

Системний аналіз вказаних правових норм свідчить на користь того, що призначення та виплата пенсій особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, провадиться за нормами Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-ІV від 09.03.2003 із урахуванням додаткових пільг, встановлених Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №796-XII від 28.02.1991. Іншими словами, норми спеціального закону в даному випадку застосовуються субсидіарно із нормами загального закону, доповнюють і конкретизують їх.

Відповідно до цього, для громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, розрахункова величина, визначена у абзаці 2 частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-ІV від 09.03.2003 (понаднормовий страховий стаж) має пільговий характер і визначена в частині 2 статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №796-XII від 28.02.1991.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 06.02.2018 року (справа №560/675/17).

Наявними матеріалами справи підтверджено, що позивач віднесена до потерпілих від Чорнобильської катастрофи (категорія 3), перебуває на обліку у Володимирецькому ОУ ПФУ Рівненської області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-ІV від 09.03.2003 із зниженням пенсійного віку згідно зі ст.55 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №796-ХІІ від 28.02.1991. Відповідно до цього, позивач не лише має право на пенсію в повному розмірі як громадянка, віднесена до потерпілих від Чорнобильської катастрофи категорії 3, а й право на збільшення такої пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад стаж, встановлений в частині 2 статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №796-XII від 28.02.1991, тобто понад 15 років.

Відтак, суд вважає протиправною бездіяльність відповідача у не проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 із збільшенням пенсії на 1 % заробітку за кожен рік роботи понад стаж 15 років, але не вище 75% заробітку.

При цьому, суд зауважує, що за правилами частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. В даній справі відповідачем не доведено, що пенсія позивачу призначена на умовах, інших ніж передбачені у частині другій статті 27 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" №1058-ІV від 09.03.2003.

Відповідно до статті 44 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-ІV від 09.03.2003, заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Частиною 4 статті 45 цього Закону зазначено, що перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті 35, частиною другою статті 38, частиною третьою статті 42 і частиною п'ятою статті 48 цього Закону, провадиться в такі строки: у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.

Як встановлено з матеріалів справи, позивач звернулася до відповідача з відповідною заявою щодо врахування при обчисленні розміру пенсійної виплати пільги, передбаченої ч.2 ст.56 Закону №796-XII, 22.12.2017.

Виходячи з наведеного, суд дійшов висновку, що у спірних правовідносинах при обчисленні розміру пенсійної виплати позивачу з урахуванням ч.2 ст.56 Закону №796-XII підлягає застосуванню саме частина 4 статті 45 Закону №1058-ІV, яка регламентує строки здійснення перерахунку пенсії при зверненні громадян із відповідними заявами.

Враховуючи, що позивач із відповідною заявою звернулася 22.12.2017, то її права, свободи та інтереси підлягають судовому захисту починаючи з 01.01.2018.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на викладене, відповідач не довів ті обставини, на яких ґрунтується його відзив, в той час як вимоги позивача в частині протиправної бездіяльності відповідача підтверджені належними та допустимими доказами, що наявні у матеріалах справи.

Разом з тим, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень (ч.1 ст.2 КАС України).

Згідно з ч.2 ст.9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб’єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Наслідком розв'язання публічно-правового спору по суті має бути захист порушеного суб'єктивного права позивача, а тому, перевіряючи дії (бездіяльність) суб'єкта владних повноважень відповідно до закріплених у ч.2 ст.2 КАС України критеріям, суд, врахувавши положення ч.2 ст.9 КАС України, вважає, що охоронювані законом права, свободи та інтереси позивача порушені бездіяльністю Володимирецького ОУ ПФУ Рівненської області, яка полягає у відмові перерахувати пенсію ОСОБА_1 із врахуванням пільг, встановлених ч.2 ст.56 Закону №796-XII. Відтак, належним способом відновлення порушених прав, свобод та законних інтересів позивача є саме зобов’язання такого органу Пенсійного Фонду здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2018.

При цьому, позовні вимоги щодо здійснення такого перерахунку та виплати пенсії з 26.07.2017 задоволенню не підлягають з огляду на їх безпідставність.

Зважаючи на викладене, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Враховуючи положення ст.139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (ч.3). При цьому, при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа (ч.1).

Керуючись статтями 241-246, 255, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Володимирецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області щодо відмови у перерахунку пенсії ОСОБА_1 на підставі її заяви від 22 грудня 2017 року з урахуванням збільшення пенсії на 1% заробітку за кожний рік роботи понад 15 років, але не вище 75% заробітку, визначеного частиною 2 статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Зобов’язати Володимирецьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Рівненської області (вул.Соборна, 28, смт.Володимирець, Рівненська область, 34300; ідентифікаційний код 40377142) здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 (вул.Гагаріна, 28, с.Полиці, Володимирецький район, Рівненська область, 34374; ідентифікаційний код НОМЕР_1) починаючи з 1 січня 2018 року із урахуванням збільшення пенсії на 1% заробітку за кожний рік роботи понад 15 років, але не вище 75% заробітку, визначеного частиною 2 статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

У задоволенні вимоги щодо зобов'язання Володимирецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 із урахуванням збільшення пенсії на 1% заробітку за кожний рік роботи понад 15 років, але не вище 75% заробітку, визначеного частиною 2 статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", починаючи з 26 липня 2017 року - відмовити.

Стягнути із суб'єкта владних повноважень - Володимирецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області (вул.Соборна, 28, смт.Володимирець, Рівненська область,34300; ідентифікаційний код 40377142), за рахунок його бюджетних асигнувань, на користь позивача ОСОБА_1 (вул.Гагаріна, 28, с.Полиці, Володимирецький район, Рівненська область,34374; ідентифікаційний код НОМЕР_1) судовий збір в сумі 528,60грн. (п'ятсот двадцять вісім гривень шістдесят копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд (пп.15.5 п.15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України).

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 17 липня 2018 року.

Суддя Щербаков В.В.