Рішення № 75379812, 16.07.2018, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

16 липня 2018 року Справа № 808/1578/18 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі судді Конишевої О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 (69068, АДРЕСА_1)

до Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя (69014, м. Запоріжжя, вул. Карпенка - Карого, 25-А)

про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя (далі - відповідач), в якому позивач просить суд визнати дії відповідача протиправними та зобов'язати його вчинити певні дії.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 27.02.2018 року він звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком згідно із Законом України "Про державну службу" від 10.12.2015 року № 889-VIII.Листом від 05.03.2018 року № 138/Ч-1 відповідач повідомив позивача про те, що йому відмовлено у призначенні пенсії за віком згідно із Законом України "Про державну службу" від 10.12.2015 року № 889-VIII, у зв'язку із відсутністю стажу державної служби не менше 20 років.Не погоджуючись з такими діями відповідача та вважаючи їх протиправними позивач звернувся до суду з даним позовом за захистом своїх прав.

Ухвалою суду від 18 червня 2018 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження. Сторонам повідомлено про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у судовому засіданні 16 липня 2018 року. Відповідачу запропоновано у 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на позовну заяву.

Представник відповідача позов не визнав та 03.07.2018надав відзив на адміністративний позов, у якому зазначив, що в призначенні пенсії за віком відповідно до пункту 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 року № 889-VIII позивачу було відмовлено у зв'язку з недостатністю необхідного стажу державної служби, тому у діях Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя відсутня будь - яка протиправність. За таких обставин у задоволенні позову необхідно відмовити.

Відповідно до п. 2 ч.1 ст.263 КАС України, суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Відповідно до ч.4 ст.229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Враховуючи викладене, суд вважає за можливе розглядати дану справу за правилами спрощеного позовного провадження.

Суд, оцінивши повідомлені позивачем обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі.

Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

Судом встановлено, що позивач з 21.02.2015 перебуває на обліку в Шевченківському об’єднаному управлінні Пенсійного фонду України та отри мує пенсію за віком, призначену згідно з Законом України «Про загальнообов'язкове держа вне пенсійне страхування» від 09.07.2003.

27.02.2018 позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії державного службовця відповідно до Закону №889-УІІІ, п. п. 3, 4 Порядку призначення пенсій деяким ка тегоріям осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 №622 як особі, що має стаж роботи на державній службі понад 20 років.

Листом № 138/Ч-1 від 05.03.2018відповідач відмовив позивачу у призначенні пенсії державного службовця відповідно до За кону №889-УІІІ через те, що посадовим особам контрольних органів згідно зі ст. 343.1 Пода ткового кодексу України присвоюються спеціальні звання, і, відповідно, ці посади не належать до категорії посад державної служби, визначених ст. 25 Закону №3723-ХІІ, тому права на при значення пенсії за Законом №3723-XII позивач не має.

Не погодившись із зазначеною відмовою позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

01.05.2016 року набрав чинності Закон України "Про державну службу" № 889-VIII від 10.12.2015 року (далі - Закон № 889-VIII).

Пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VIII визнано такими, що втратили чинність, зокрема, Закон України "Про державну службу" від 16.12.1993 № 3723-ХІІ, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.

Згідно із пунктом 12 Закону № 889-VIII для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Положеннями частини 1 статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 року № 3723-ХІІ (далі Закон - № 3723-ХІІ) визначено, що на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом 1 частини 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.

Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону №3723-ХІІ за наявності страхо вого стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаче ного абзацом першим частини першої ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове держа вне пенсійне страхування», з урахуванням стажу державної служби, передбаченого пунктом 2 цього Порядку, якщо до набрання чинності Законом України від 10.12.2015 р. №889-УІІІ «Про державну службу» не призначалася пенсія відповідно до Закону №3723-ХІІ, мають:

чоловіки, які досягли віку 62 роки. До досягнення зазначеного віку право на призначення пенсії мають чоловіки ІНФОРМАЦІЯ_1 і старші після досягнення ними такого віку:

61 рік - які народилися по 31.12.1954 р.;

61 рік 6 місяців - які народилися з 1 січня 1955 р. по 31.12.1955 р.;

жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про за гальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

З аналізу викладених норм слідує, що із набранням чинності Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 року № 889-VIIIдержавні службовці втратили право на призначення спеціальних пенсій та отримали право на призначення пенсій на загальних підставах, тобто відповідно до положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Разом із тим, законодавцем збережене право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 року № 3723-ХІІ, зокрема, для осіб, які станом на 01.05.2016 року займали посади державної служби та мали не менше як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, або які мали не менше як 20 років стажу на таких посадах.Відповідно до частини сімнадцятої ст. 37 Закону №3723-ХІІ період роботи посадових осіб в органах державної податкової та митної служб на посадах, на яких відповідно до закону присвоювалися спеціальні та/або персональні звання, зараховується до стажу державної слу жби, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.

Пунктом 8 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VIII визначено, що стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.

Таким чином, законодавцем передбачено, що стаж державної служби слід визначати за законом, який діяв на час її проходження.

Для призначення пенсії державного службовця відповідно до Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 року № 3723-ХІІ, стаж державної служби обраховується відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про порядок обчислення стажу державної служби" від 3 травня 1994 року № 283 (далі - Порядок № 283).

Перелік посад державної служби, які обіймали особи - державні службовці, що належать до певної категорії посад, передбачених Законом №3723, визначається Кабінетом Міністрів України (ст. 25 Закону №3723-ХІІ). Абзацами другим та третім пункту другого Порядку обчи слення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 р. №283, передбачено, що до стажу державної служби зараховується робота (слу жба) на посадах керівних працівників і спеціалістів в апараті органів державної податкової служби, її територіальних органів, а також на посадах суддів, слідчих, прокурорів, інших службових осіб, яким присвоєно персональні звання.

Відповідно до Закону №3723-ХІІ на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягай віку 62 роки, та жінки, які досягай пенсійного віку встановленого ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі перед баченого абз. 1 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне стра хування», у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнені; - зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службо вців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним слу жбовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків за робітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу7 за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'яз кове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальноо бов'язкове державне пенсійне страхування.

Згідно з п. 10 Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-УІІІ, державні службо вці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених ст. 25 Закону №889-УІІІ та актами Кабінету Міністрів України мають право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону №3723-ХІІ у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Відповідно до п. 12 Прикінцевих положень Закону №889-УІІІ, державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, відне сених до відповідних категорій посад державної служби, визначених ст. 25 Закону №889-УІІІ та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону №3723-ХІІ у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Відповідно до частини сімнадцятої ст. 37 Закону №3723-ХІІ період роботи посадових осіб в органах державної податкової та митної служб на посадах, на яких відповідно до закону присвоювалися спеціальні та/або персональні звання, зараховується до стажу державної слу жби, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.

Пунктом 4 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2016 р. №229 (далі - Порядок №229) встановлено, що стаж державної служби обчислюється відповідно до ч. 2 ст. 46 Закону №889-УІІІ. До стажу державної служби зараховуються: час перебування на посаді державної служби відповідно до закону; час перебування на посадах, на яких присвоюються військові та спеціальні звання.

Відповідно до п. 8 Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-УІІІ стаж держа вної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.

Згідно з пунктом 6 Порядку №229 стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності Законом об числюється відповідно до п. 8 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889- VIII.

Перелік посад державної служби, які обіймали особи - державні службовці, що належать до певної категорії посад, передбачених Законом №3723, визначається Кабінетом Міністрів України (ст. 25 Закону №3723-ХІІ). Абзацами другим та третім пункту другого Порядку обчи слення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 р. №283, передбачено, що до стажу державної служби зараховується робота (слу жба) на посадах керівних працівників і спеціалістів в апараті органів державної податкової служби, її територіальних органів, а також на посадах суддів, слідчих, прокурорів, інших слу жбових осіб, яким присвоєно персональні звання.

Відповідно до ст. 1 Закону №3723-ХІІ державна служба в Україні - це професійна діяль ність осіб, які займають посади в державних органах та їх апараті щодо практичного вико нання завдань і функцій держави та одержують заробітну плату за рахунок державних коштів. Ці особи є державними службовцями і мають відповідні службові повноваження.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 зазначеного Закону регулювання правового становища держав них службовців, що працюють в апараті органів прокуратури, судів, дипломатичної служби, митного контролю, служби безпеки, внутрішніх справ та інших, здійснюється відповідно до цього Закону, якщо інше не передбачено законами України. Із наведеної норми вбачається, що правове становище державних службовців, які працюють в апараті інших органів, може регу люватися іншими спеціальними законами. При цьому Закон №3723-ХІІ застосовується до та ких службовців в частині, яка не врегульована спеціальними законами.

Спеціальним законом, що визначав статус державної податкової служби в Україні, її фу нкції та правові основи діяльності був Закон України «Про державну податкову службу в Ук раїні» від 04.12.1990 №509-ХІІ, а з 12.08.2012 - Податковий кодекс України.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» державна податкова адміністрація України, якій за змістом частин 2,3 цієї статті підпорядковані держа вні податкові адміністрації в областях, а їм, у свою чергу, - відповідні державні податкові ін спекції, є центральним органом виконавчої влади та відповідно до Положення про Державну податкову адміністрацію України, затвердженого постановою КМУ від 26.05.2007 №778 (чинного на час виникнення спірних відносин), забезпечує реалізацію єдиної державної пода ткової політики, державної політики у сфері контролю за виробництвом і обігом спирту, ал когольних напоїв, тютюнових виробів, здійснює міжгалузеву координацію у цій сфері та здій снює свої повноваження, зокрема, через державні податкові інспекції.

Згідно п.1 Положення про Державну податкову службу України від 12.05.2011 №584 до системи органів Державної податкової служби належать центральний апарат та територіа льні органи державні податкові служби в Автономній Республіці Крим, містах Києві та Сева стополі, областях, округах, державні податкові інспекції у районах, містах, районах у містах, міжрайонні, об’єднанні та спеціалізовані державні податкові інспекції.

Посадовою особою органу державної податкової служби за правилами ч. 1 ст. 15 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» може бути особа, яка має освіту за фа хом та відповідає кваліфікаційним вимогам, установленим Державною податковою адмініст рацією України. Посадові особи Органів державної податкової служби підлягають атестації, після якої таким особам присвоюються спеціальні звання (ч. 5, 6 ст. 15 Закону). Статтею 6 цього Закону визначено, що видатки на утримання органів державної податкової служби ви значаються Кабінетом Міністрів України і фінансуються з державного бюджету.

Аналіз наведених правових норм дає підстав для висновку, що посадові особи державної податкової служби, яким за наслідками атестації присвоєно спеціальні звання, та які займали посади в державних органах щодо практичного виконання завдань і функцій держави (зокрема у сфері податкової політики) у період до 12.08.2012, перебувають на державній службі та є державними службовцями.

Абзацами 1, 2 пункту 344.1 статті 344 Податкового кодексу України передбачено, що пе нсійне забезпечення посадових осіб контролюючих органів, крім діючих у них підрозділів по даткової міліції, здійснюється в порядку та на умовах, передбачених Законом України «Про державну службу». Період роботи зазначених осіб (у тому числі тих, яким присвоєні спеціа льні звання) у контролюючих органах зараховується до стажу державної служби та стажу ро боти на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, що дає право на приз начення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» незалежно від місця ро боти на час досягнення віку, передбаченого зазначеним Законом.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 22.10.2013 у справі 21-340а13, де колегія суддів дійшла висновку, що посадові особи державної податкової служби, яким присвоєно спеціальні звання, є державними службовцями зі спеціальним стату сом, а тому період проходження такої служби в податкових органах має зараховуватися до стажу державної служби, який дає право на пенсію державного службовця відповідно до ст. 37 Закону №3723-ХІІ.

Відповідно до записів, здійснених у трудовій книжці позивача, з 08.07.1993 по 03.06.2010 він працював на різних посадах в органах державної податкової служби України, правонасту пником яких на сьогоднішній день є Державна фіскальна служба України, а з 30.06.2010 по 14.02.2014 - в органах Пенсійного фонду України, тобто стаж державної служби згідно з трудової книжкою становить більше 20 років.

Позивач народився 20.02.1955, а отже на момент звернення до відповідача за призначення пенсії як держслужбовцю (27.02.2018), досяг встановленого пенсійного віку (63 роки при потрібних 62).

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що згідно з пунктами 10 і 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 10.12.2015 №889-УІІІ «Про державну службу» позивач має право на призначення пенсії державного службовця відповідно до ст. 37 Закону України від 16.12.1993 №3723-ХІІ «Про державну службу», п. п. 3-4 Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 №622.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Оскільки факт порушення права позивача знайшов своє підтвердження у ході розгляду справи, то позовні вимоги слід задовольнити.

Керуючись ст. ст. 9, 137, 139, 242-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (69068, АДРЕСА_1,ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя (69014, м. Запоріжжя, вул. Карпенка - Карого, 25-А, код ЄДРПОУ 41248959) задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправними дії Шевченківського об’єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 на підставі пунктів 10 і 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-УІІІ пенсії державного служ бовця відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723- XII, п. п. 3-4 Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 №622, як особі, що має стаж роботи на державній службі понад 20 років.

Зобов'язати Шевченківське об’єднане управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя призначити з 27.02.2018 ОСОБА_1, на підставі пунктів 10 і 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-УІІІ пенсію державного службовця відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службувід 16.12.1993 №3723-ХІІ, п. п. 3-4 Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 №622, як особі, що має стаж роботи на державній службі понад 20 років, виходячи з розміру 60% заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та відповідного рангу за останнім мі сцем роботи на державній службі, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

Присудити на користь ОСОБА_1 (69068, АДРЕСА_1,ідентифікаційний номер НОМЕР_1) суму судового збору у розмірі 704, 80 грн. (сімсот чотири гривні 80 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя (69014, м. Запоріжжя, вул. Карпенка - Карого, 25-А, код ЄДРПОУ 41248959).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду – якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відповідно до п.п. 15.5 п. 15 ч. 1 Перехідних положень КАС України рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду – протягом п’ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлений 16.07.2018.

Суддя О.В. Конишева