Рішення № 75379593, 20.06.2018, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 червня 2018 року № 826/2816/18

Суддя Київського окружного адміністративного суду Лапій С.М., розглянувши в місті Києві у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ФОП ОСОБА_1 до Києво-Святошинської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення від 30.12.2016,-

В С Т А Н О В И В :

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулась ФОП ОСОБА_1 з позовом до Києво-Святошинської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення про анулювання свідоцтва платника єдиного податку від 30.12.2016 №239.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішення про анулювання свідоцтва платника єдиного податку від 30.12.2016 №239 прийнято протиправно, оскільки у позивача станом на день прийняття оскаржуваного рішення був відсутній податковий борг.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.02.2018 справу передано за підсудністю до Київського окружного адміністративного суду.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 07.052018 позовну заяву прийнято до розгляду.

Представник позивача надав суду заяву, в якій просив розглядати справу за його відсутності.

Представник відповідача до судового засідання не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

На підставі ст.ст. 196, 205 КАС України судом прийнято рішення про розгляд справи у порядку письмового провадження.

Судом встановлено, що ФОП ОСОБА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, з 01.01.2013 здійснювала підприємницьку діяльність за спрощеною системою оподаткування.

Позивачкою станом на 01.07.2017 виявлений факт виключення її з реєстру платників єдиного податку.

Для з’ясування підстав виключення її з реєстру платників єдиного податку позивачкою направлено запит про надання інформації від 13.07.2017 до відповідача.

Листом від 19.07.2017 № /Г/10-13-13-01 Києво-Святошинська ОДПІ у Київській області повідомила про те, що за результатами камеральної перевірки щодо порушення платником єдиного податку вимог перебування на спрощеній системі оподаткування встановлено, що позивачем вчинено порушення умов перебування на спрощеній системі оподаткування, а саме - не сплачено протягом двох послідовних кварталів податкові зобов’язання по єдиному податку (акт від 30.12.2016 №239/10-13-13-01/НОМЕР_1),

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем прийнято рішення від 30.12.2016 №239 про анулювання свідоцтва платника єдиного податку, згідно з яким на підставі абз. 8 пп.298.2.3 п.298.2 ст.298 Податкового кодексу України за наявності податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів – в останній день другого із двох послідовних кварталів у розмірі 13 584,77 грн., позивача було виключено з реєстру платників єдиного податку з 01.01.2017 року.

При цьому суд звертає увагу, що в акті не зазначено, протягом яких саме послідовних кварталів виникла заборгованість.

Позивачкою подано запит про надання інформації по єдиному податку до Головного управління ДФС у Харківській області, оскільки певний період своєї діяльності вона перебувала там на обліку.

Головне управління ДФС у Харківській області розглянуло запит про надання інформації з питання виникнення боргу по єдиному податку позивача та повідомило наступне:

«Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (НОМЕР_1) згідно даних АС «Податковий блок» з 15.12.2010 р. була основним платником податків у Київській ОДПІ м.Харкова ГУ ДФС у Харківській області (Московський район) та з 01.01.2013 здійснювала підприємницьку діяльність за спрощеною системою оподаткування, тобто з 01.01.2013 по 30.06.2013 2 група 20%, з 01.07.2013 по 31.12.2013 – 3 група 5%. Станом на 31.12.2013 р. заборгованість по єдиному податку по ФОП ОСОБА_1 склала 475,05 грн.».

Як слідує із свідоцтва про перебування на спрощеній системі оподаткування, позивачка здійснювала підприємницьку діяльність за спрощеною системою оподаткування на 3-й групі 5% з 01.04.2013.

Отже, вказана на 31.12.2013 сума заборгованості у розмірі 475,05 грн. є помилковою, оскільки була нарахована за ІІ квартал 2013 року, коли позивач перебував вже в іншій групі платників єдиного податку та за іншою ставкою, ніж згідно даних, що мали місце в АС «Податковий блок».

Як слідує з оскаржуваного рішення, позивачка виключена з реєстру платника єдиного податку 01 січня 2017 року.

Отже, для анулювання свідоцтва платника єдиного податку у позивачки мала бути заборгованість станом на 30.12.2016 року.

Згідно з обліковими та платіжними документами позивача за період 1 квартал 2013 – 1 квартал 2017 єдиний податок був сплачений вчасно та в повному обсязі, що свідчить про відсутність заборгованості станом на 30.12.2016

Натомість, жодного документу, що підтверджує виникнення податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів відповідачем не надано.

У відзиві на позовну заяву відповідач посилався лише на дані інтегрованої картки платника ІТС «Податковий блок».

Отже, у податкового органу були відсутні підстави для анулювання свідоцтва платника єдиного податку позивача.

Частиною 2 ст. 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно зі ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Всупереч наведеним вимогам відповідач не надав суду достатніх беззаперечних доказів щодо правомірності своїх рішень, а тому заявлені позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

З огляду на зазначене та беручи до уваги докази, які наявні у матеріалах справи у їх сукупності, суд дійшов висновку, що вимоги позивача обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

До позовної заяви позивачкою додано докази сплати судового збору у сумі 1762, 00 грн. (квитанція про сплату від 07.02.2018 № 91817).

Оскільки суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, відшкодуванню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягають судові витрати у сумі 1762,00 грн.

Керуючись ст.ст. 9, 14, 73 - 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення про анулювання свідоцтва платника єдиного податку Києво-Святошинської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області від 30.12.2016 №239.

Зобов'язати Києво-Святошинську ОДПІ ГУ ДФС у Києвській області поновити ФОП ОСОБА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 (08130, АДРЕСА_1) в реєстрі платників єдиного податку з 01.01.2017 року шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.

Стягнути на користь ФОП ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) за рахунок бюджетних асигнувань Києво-Святошинської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області сплачений згідно квитанції від 07.02.2018 № 91817 судовий збір у сумі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Лапій С.М.