Рішення № 75379574, 18.07.2018, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 819/844/18

18 липня 2018 рокум. ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Мартиць О.І. розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Теребовлянського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області про зобов'язання вчинити певні дії., -

ВСТАНОВИВ:

11 травня 2018 року до Тернопільського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Теребовлянського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області про зобов'язання вчинити певні дії, в якій просить зобов'язати відповідача внести зміни в актовий запис про шлюб ОСОБА_1 №5 від 24.10.1965, складений виконавчим комітетом Острівецької сільської ради Теребовлянського району Тернопільської області, а саме в графі національність нареченої змінити з "українка" на "полька".

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що її батько народився в період існування Польської республіки, дотримувався польських звичаїв та традицій, сповідував католицизм, відвідував польський костел та впродовж усього життя вважав себе поляком. Відповідно до статті 11 Закону України "Про національні меншини в Україні" громадяни України мають право вільно обирати та відновлювати національність. З цією метою позивач звернулася до відповідача із заявою про внесення змін у актовий запис про її шлюб.

Однак, висновком відповідача від 21.04.2018, позивачу було відмовлено у задоволенні заяви про внесення змін до актового запису про шлюб ОСОБА_1 №5 від 24.10.1965, шляхом виправлення національності нареченої з "українка" на "полька".

З огляду на викладене, ОСОБА_1 вважає, що у відповідача були відсутні законодавчо визначені підстави для прийняття відмови у внесенні відповідних змін до актового запису про її шлюб №5 від 24.10.1965, що зумовило звернення позивача до суду з даним адміністративним позовом.

Ухвалою судді Тернопільського окружного адміністративного суду від 16.05.2018 позовну заяву ОСОБА_1 до Теребовлянського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області про зобов'язання вчинити певні дії залишено без руху та надано позивачеві строк для усунення виявлених недоліків позовної заяви до 30.05.2018.

Позивач виконала вимоги ухвали про залишення позовної заяви без руху у строк, встановлений судом.

30.05.2018 ухвалою суду прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання на 27.06.2018 о 11:00. 27.06.2018 судом постановлено ухвалу про відкладення розгляду справи на 18.07.2018 о 09:30 у зв'язку з неявкою учасників справи у судове засідання.

У судове засідання 18.07.2018 позивач не з'явилась, надіславши 06.07.2018 на адресу суду клопотання про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Представник відповідача 18.07.2018 в судове засідання не прибув, надіславши 11.07.2018 на адресу суду листа, у якому просить розглядати справу без присутності представника Теребовлянського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області.

Суд зазначає, що відповідачем не було надано у строк, встановлений судом, відзиву на позовну заяву.

Відповідно до частини шостої статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Таким чином, враховуючи положення частини третьої статті 194, частини дев'ятої статті 205, частини четвертої статті 229 КАС України, суд дійшов висновку про наявність підстав для розгляду справи у порядку письмового провадження без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу та за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з'ясувавши обставини справи, оцінивши подані докази у їх сукупності, на підставі чинного законодавства, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 звернулась до Теребовлянського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області із заявою про внесення змін до актового запису про її шлюб №5 від 24.10.1965 шляхом виправлення національності нареченої з "українка" на "полька".

За наслідками розгляду поданих позивачем матеріалів, Теребовлянським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області складено висновок від 21.04.2018 №476/14-01-09.7 щодо відмови у внесенні змін до актового запису про шлюб позивача №5 від 24.10.1965 у зв'язку з відсутністю законодавчого врегулювання даного питання (арк.спр.9-10). Крім того, у висновку зазначено, що відомості про національність нареченої "українка" внесені до актового запису про шлюб позивача відповідно до наданого нею паспорта громадянина СРСР серії VII-KT №541312, з огляду на що відповідач вважає, що при реєстрації вказаного актового запису про шлюб не було допущено помилки, оскільки ОСОБА_1 при отриманні паспорта скористалась своїм правом на вибір національності, яка в подальшому була зафіксована в згаданому актовому записі.

Не погоджуючись із вказаною відмовою, позивач звернулась до суду з даним адміністративним позовом.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходив із наступного.

Відносини, пов'язані з проведенням державної реєстрації актів цивільного стану, внесенням до актових записів цивільного стану змін, їх поновленням і анулюванням, визначення засад діяльності органів державної реєстрації актів цивільного стану регулюються положеннями Закону України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану" від 01.07.2010 № 2398-VI (далі – Закон №2398-VІ) та Правилами внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затвердженими наказом Міністерства юстиції України 12.01.2011 №96/5 (надалі - Правила).

Відповідно до статті 2 Закону №2398-VІ, актами цивільного стану є події та дії, які нерозривно пов'язані з фізичною особою і започатковують, змінюють, доповнюють або припиняють її можливість бути суб'єктом цивільних прав та обов'язків. Державній реєстрації, відповідно до вказаного Закону, підлягають народження фізичної особи та її походження, шлюб, розірвання шлюбу у випадках, передбачених законом, зміна імені, смерть.

Статтею 6 Закону №2398-VІ передбачено, що відділи державної реєстрації актів цивільного стану, зокрема, проводять державну реєстрацію народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті, вносять зміни до актових записів цивільного стану, поновлюють та анулюють їх. Органи державної реєстрації актів цивільного стану видають відповідні свідоцтва про державну реєстрацію актів цивільного стану.

Відповідно до статті 9 Закону №2398-VІ державна реєстрація актів цивільного стану проводиться з метою забезпечення реалізації прав фізичної особи та офіційного визнання і підтвердження державою фактів народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті. Державна реєстрація актів цивільного стану проводиться шляхом складення актових записів цивільного стану. Актовий запис цивільного стану є безспірним доказом фактів, реєстрація яких посвідчується, до спростування його в судовому порядку.

Державна реєстрація народження дитини проводиться з одночасним визначенням її походження та присвоєнням їй прізвища, власного імені та по батькові. Державна реєстрація народження дитини проводиться за письмовою або усною заявою батьків чи одного з них (стаття 13 Закону № 2398-VІ).

Згідно з частиною першою статті 22 Закону №2398-VІ, внесення змін до актового запису цивільного стану проводиться відповідним органом державної реєстрації актів цивільного стану за наявності достатніх підстав. За наслідками перевірки зібраних документів орган державної реєстрації актів цивільного стану складає обґрунтований висновок про внесення змін до актового запису цивільного стану або про відмову в цьому. У разі відмови у внесенні змін до актового запису цивільного стану у висновку вказуються причини відмови та зазначається про можливість її оскарження в судовому порядку.

Внесення змін до актового запису цивільного стану проводиться, зокрема, за заявою особи, щодо якої складено актовий запис, спадкоємців померлого. Заява про внесення змін до актового запису цивільного стану подається до відповідного органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання заявника, а у випадках, передбачених законодавством, - за місцем зберігання актового запису цивільного стану (частини друга, третя статті 22 Закону № 2398-VІ).

Відповідно до пункту 2.6 Правил, разом із заявою про внесення змін до актового запису заявником подаються: свідоцтва про державну реєстрацію актів цивільного стану у яких зазначені неправильні, неповні відомості або відомості, які підлягають зміні, інші документи, необхідні для розгляду заяви та вирішення питання по суті.

Інші документи - це паспорт або паспортний документ (документ, що посвідчує особу), свідоцтво (а) про реєстрацію акта (ів) цивільного стану, тобто документи, які підтверджують родинні стосунки у відповідності до норм п.п.2.1., 2.5 Правил.

Відповідно до пункту 2.7 Правил, на підтвердження достовірності представлених заявником документів про державну реєстрацію актів цивільного стану відділом ДРАЦС додаються до матеріалів справи повні витяги з державного реєстру актів цивільного стану громадян, копії відповідних актових записів цивільного стану, на підставі яких вирішується питання щодо необхідності внесення змін або відмови в цьому.

Згідно з пунктом 2.12 Правил, на підставі зібраних документів та за наслідками перевірки відділ ДРАЦС складає обґрунтований висновок про внесення змін до актового запису цивільного стану або про відмову у цьому за наведеною формою. У разі відмови у внесенні змін до актового запису цивільного стану у висновку мають бути вказані причини відмови та зазначено про можливість її оскарження у судовому порядку, що відповідає диспозиції норми статті 22 Закону №2398-VІ.

Відповідно до пункту 2.15.9 Правил висновок відділу державної реєстрації актів цивільного стану про внесення змін до актового запису складається, якщо під час державної реєстрації акту цивільного стану були допущені помилки (перекручення, пропуск відомостей, окремих слів або граматичні помилки чи вказані неправильні відомості).

Як вбачається із матеріалів справи, зокрема, з Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу із зазначенням відомостей про другого з подружжя №00019995403 від 20.04.2018 (арк.спр.17), у актовому записі про шлюб позивача №5 від 24.10.1965, складеному виконавчим комітетом Острівецької сільської ради Теребовлянського району Тернопільської області, у відомостях про дружину вказано: прізвище до державної реєстрації шлюбу: "Медвідь", прізвище після державної реєстрації шлюбу: "Башук", власне ім'я, по батькові: "Надія Корнієвна", національність: "українка".

Крім того, позивачем надано копію метрики про народження та копію її перекладу з польської на українську мову (арк.спр.18-19). Однак, оформлення та засвідчення зазначених вище документів не відповідає вимогам частини восьмої статті 94 КАС України, оскільки іноземні офіційні документи повинні бути легалізовані у встановленому порядку. Таким чином, зазначені документи не можуть бути визнані судом допустимими доказами у справі, відтак суд не бере їх до уваги.

З огляду на викладене, суд зазначає, що будь-яких належних та допустимих доказів, які б підтверджували, що під час державної реєстрації акту цивільного стану про шлюб позивача були допущені помилки (в тому числі, рішення суду, яке набрало законної сили, про встановлення факту належності позивача до певної національності), ОСОБА_1 не надано.

Разом з тим, у Постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України №12 від 29.09.2016 "Про узагальнення практики вирішення адміністративними судами спорів, які виникають у зв'язку з відмовою органу державної реєстрації актів цивільного стану", зокрема, вказано, що при розгляді справ, пов'язаних з відмовою органу державної реєстрації актів цивільного стану неприпустимим є вихід адміністративного суду за межі публічно-правових аспектів справи і встановлення юридичних фактів, що мають значення для внесення змін до актових записів цивільного стану. Суд не уповноважений встановлювати достовірність обставин, засвідчених поданими документами, чи іншим способом встановлювати юридичні факти; такі справи належать до цивільної юрисдикції і вирішуються, зокрема, у порядку окремого провадження.

Відповідно до статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Статтею 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (стаття 72 КАС України).

Згідно з частиною першою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З огляду на викладене, враховуючи зазначені обставини та положення чинного законодавства, суд дійшов висновку про відсутність законних підстав для задоволення позовних вимог.

З урахуванням вимог статті 139 КАС України сплачений при зверненні до суду судовий збір у даному випадку позивачу не присуджується.

Керуючись статтями 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 (місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1) до Теребовлянського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області (місцезнаходження: вул. Князя Василька, 150, м. Теребовля, Теребовлянський район, Тернопільська область, 48100, код ЄДРПОУ 21161606) про зобов'язання вчинити певні дії, - відмовити у повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 18 липня 2018 року.

Головуючий суддя Мартиць О.І.

копія вірна:

Суддя Мартиць О.І.