Рішення № 75379549, 29.05.2018, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 травня 2018 року м.Київ № 826/1818/18

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого – судді Панової Г.В., при секретарі судового засідання: Касьянової О.В.,

за участю:

від позивача – ОСОБА_1,

від відповідача – ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Управління пенсійного фонду України у Києво – Святошинському районі Київської області

про визнання протиправними дії та зобов’язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Управління пенсійного фонду України у Києво – Святошинському районі Київської області, в якому просить суд:

- визнати неправомірними дії Управління пенсійного фонду України у Києво – Святошинському районі Київської області щодо відмови мені у виплаті основної пенсії у розмірі визначеному в статті 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” як інваліду II групи, не менше 8 мінімальних пенсій за віком, та додаткової пенсії за шкоду, яка повинна становити для інвалідів групи 75 процентів мінімальної пенсії за віком;

- зобов’язати Управління пенсійного фонду України у Києво – Святошинському районі Київської області нарахувати та виплатити мені основну пенсію у розмірі визначеному в статті 50 та частини 4 статті 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” як інваліду II групи, не менше 8 мінімальних пенсій за віком, та додаткової пенсії за шкоду, яка повинна становити для інвалідів II групи 75 процентів мінімальної пенсії за віком з 04.01.2018.

В обгрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він є інвалідом 2-ї групи внаслідок захворювання пов’язаного з участю в ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, а тому згідно з Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» має право на збільшений розмір пенсії, який повинен становити не менше 8 мінімальних пенсій за віком, а також на щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю - у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком. Проте, даний час він отримує пенсію в значно меншому розмірі.

У свою чергу, вказує позивач, звернувшись до Управління пенсійного фонду України у Києво – Святошинському районі Київської області з заявою про проведення перерахунку пенсійних виплат відповідно до діючого Закону він отримав відповідь про відмову у проведенні відповідного перерахунку. Разом із цим, позивач зазначає, що у вказаному листі відповідач посилається нормативні акти, що мають меншу юридичну силу ніж Закон.

З огляду на зазначене, позивач вважає, що такі дії Управління пенсійного фонду України у Києво – Святошинському районі Київської області щодо відмови у проведенні йому перерахунку пенсії відповідно приписів Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» не відповідають положенням Конституції України та суперечать приписам Віденської конвенції про цивільну відповідальність за ядерну шкоду, порушують його законні права та інтереси, а тому є протиправними.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.02.2018 на підставі пункту 2 частини 1 статті 29 Кодексу адміністративного судочинства України зазначену справу передано для розгляду за підсудністю до Київського окружного адміністративного суду.

Ухвалою Київського Окружного адміністративного суду від 26.03.2018 адміністративну справу № 826/1818/18 прийнято до провадження та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження із проведенням судового засідання на 08.05.2018.

У судовому засіданні 08.05.2018 представник відповідача надав відзив на адміністративний позов та просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування доводів заперечень зазначив, відповідно до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (зі змінами внесеними Законом України “Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України” № 76-VIIІ від 28.12.2014 до ст.ст. 50, 51, 52, 54) щомісячна додаткова пенсія за шкоду заподіяну здоров’ю, застосовується у порядку та розмірах встановлених Кабінетом Міністрів України).

У свою чергу, що Постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1210 затверджено Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Відповідач зауважив, що саме цей Порядок і визначає механізм обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв’язку із втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до статей 54, 57 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

Звертав увагу суду, що відповідно до пункту 11 цього Порядку мінімальний розмір пенсії для учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС з інвалідністю II групи становить 160 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, а саме: з 01.10.2017 – 1452,00 грн. У разі ж коли розмір пенсійної виплати у цих осіб не досягає 255 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність (що становить 3702,60 грн.), виплачується щомісячна державна адресна допомога до пенсії у сумі, що не вистачає до зазначених розмірів.

У свою чергу, відповідно до пункту 13 вказаного Порядку - розмір щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" для осіб, що належать до категорії 1 з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС з інвалідністю II групи становить 379,6 грн.

Представник відповідача наголошував, що саме відповідні суми державної пенсії у розмірі 3702,60 грн. та щомісячної додаткової пенсії у розмірі - 379,6 грн. належать позивачу до виплати та будь-яких підстав для проведення перерахунку пенсії в іншому порядку – немає.

З огляду на зазначене, Києво-Святошинське об’єднане управління Пенсійного фонду України Київської області позовні вимоги вважає безпідставними та такими, що задоволенню не підлягають.

Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та надав пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві, просив позов задовольнити.

Розглянувши подані документи і матеріали, з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких грунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Позивач, ОСОБА_1, є особою, постраждалою внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджується наявною у матеріалах справи копіями посвідчення категорії І, серії А № 133462 та вкладкою до цього посвідчення № 665488 с, виданими Київською обласною державною адміністрацією 24.07.2012.

Разом з цим, судом встановлено, що позивач є інвалідом ІІ-ї групи з числа учасників ліквідації аварії на ЧАЕС, інших ядерних аварій та випробувань, перебуває на обліку у Києво-Святошинському об’єднаному управлінні ПФУ Київської області (раніше Управління пенсійного фонду України у Києво – Святошинському районі Київської області) та отримує пенсію по інвалідності внаслідок захворювання пов’язаного з роботами по ліквідації наслідків на ЧАЕС (категорія І, 70% втрати професійної здатності), що підтверджується поясненнями сторін, даними пенсійного посвідчення № НОМЕР_1 серії ААЇ № 430698 від 28.02.2018 та розпорядження на перерахунок пенсій з 01.10.2017.

Зі змісту вказаного розпорядження вбачається, що загальний розмір нарахованої ОСОБА_1 пенсії з 01.10.2017 становить 3702, 60 грн. та складається з розміру державної пенсії у сумі 3283,60 грн. та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю – у сумі 369,00 грн.

Як зазначає позивач, з огляду на те, що відповідно до приписів Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» розмір його основної пенсії повинен становити не менше 8 мінімальних пенсій за віком, а розмір щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю - 75 % мінімальної пенсії за віком, він звернувся до Управління пенсійного фонду України у Києво – Святошинському районі Київської області із заявою про проведення перерахунку розміру призначеної йому пенсії.

Як вбачається з наявного в матеріалах справи листа № 6/П-01 від 15.01.2018 за результатом розгляду вказаного звернення позивача, Управління пенсійного фонду України у Києво – Святошинському районі Київської області повідомило останньому, що підстав для проведення перерахунку пенсії з 01.10.2017 в іншому порядку не має.

Вважаючи таку відповідь суб’єкта владних повноважень незаконною, а бездіяльність протиправною та такою, що порушує його законні права та інтереси, гарантії соціального захисту, позивач звернувся до суду із даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами у справі, суд зазначає про таке.

Відповідно до частини 2 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Приписами статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. При цьому, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Разом з цим, статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності.

Це право гарантується загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, зокрема їх соціального захисту, в тому числі і особливості пенсійного забезпечення цих осіб визначені Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 28.02.1991 № 796-XII який також визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення відповідних категорій громадян.

Вказаним Законом передбачено, що пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді:

а) державної пенсії;

б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

У свою чергу, законодавцем було встановлено, що особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірах: - інвалідам II групи - 75 процентів мінімальної пенсії за віком (стаття 49 в редакції станом на момент прийняття та набрання чинності цим Законом).

Крім того, цим же Законом в редакції від 17.06.1993 законодавцем було визначено, зокрема, що в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, відносно яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими: по II групі інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком.

Водночас, Законом України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28.12.2014 № 76-VIII, який набрав чинності з 1 січня 2015 року, було внесено зміни до відповідних норм Закону “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 28.02.1991 № 796-XII.

Так, після внесення змін текст статті «Додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до категорії 1» була викладена у такій редакції: "Особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України". А приписами статті 54 Закону (у редакції від 01.01.2015) було встановлено, що умови, порядок призначення та мінімальні розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв’язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначаються актами Кабінету Міністрів України з відповідних питань.

Положеннями статті 50 Закону встановлено, що особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.

У свою чергу, згідно з приписами статті 53 Закону додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

23.11.2011 Кабінетом Міністрів України було прийнято Постанову «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», яка набрала чинності з 1 січня 2012 року.

Вказаною Постановою було затверджено Порядок визначення механізму обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв’язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до статей 54, 57 і 59 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” (далі - пенсії).

Пунктом 11 цього Порядку (у редакції від 17.11.2017) визначено мінімальний розмір пенсії для учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї: осіб з інвалідністю II групи - 160 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Тобто цією нормою передбачено лише мінімальний розмір пенсії для відповідної категорії населення.

При цьому, суд зауважує, що Рішенням Конституційного Суду України від 25 січня 2012 року визначено, що в аспекті конституційного подання положення частини 2 статті 96, пунктів 2, 3, 6 статті 116 Конституції України треба розуміти так, що повноваження Кабінету Міністрів України щодо розробки проекту закону про Державний бюджет України та забезпечення виконання відповідного закону пов'язані з його функціями, в тому числі щодо реалізації політики у сфері соціального захисту та в інших сферах. Кабінет Міністрів України регулює порядок та розміри соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, відповідно до Конституції та законів України. Суди під час вирішення справ про соціальний захист громадян керуються, зокрема, принципом законності. Цей принцип передбачає застосування судами законів України, а також нормативно-правових актів відповідних органів державної влади, виданих на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, в тому числі нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України, виданих у межах його компетенції‚ на основі і на виконання Бюджетного кодексу України, закону про Державний бюджет України на відповідний рік та інших законів України.

Відповідно до приписів Закону України від 01.01.2017, підстава 1789-19 «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин» Кабінет Міністрів України може приймати рішення щодо порядку застосування і розмірів державних соціальних стандартів та гарантій, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевих бюджетів та фондів загальнообов’язкового державного соціального і пенсійного страхування.

У свою чергу, Законом України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» не передбачається обмежень щодо застосування статтей 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Крім того, суд звертає увагу, що встановлення у законах України пільг, компенсацій та гарантій громадянам України, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, обумовлено виконанням державою свого конституційного обов’язку, передбаченого статтею 16 Основного Закону України, щодо подолання наслідків Чорнобильської катастрофи та збереження генофонду Українського народу. Такі пільги, компенсації та гарантії є особливою формою відшкодування завданої шкоди вказаній категорії громадян, а тому скасування чи обмеження цих пільг, компенсацій і гарантій без рівноцінної їх заміни свідчитиме про відступ держави від її конституційного обов’язку.

Конституційний Суд України у Рішенні від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій наголосив на недопустимості скасування окремих пільг, компенсацій та гарантій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, зазначивши, що „відповідно до статті 16 Конституції України забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України, подолання наслідків Чорнобильської катастрофи є обов’язком держави. Одним із тяжких наслідків аварії на ЧАЕС стала втрата здоров’я громадянами. Законами України таких громадян віднесено до відповідних категорій, вони потребують відновлення втраченого здоров’я, постійної медичної допомоги та соціального захисту з боку держави“ (пункт 4 мотивувальної частини).

У Рішенні у справі про рівень пенсії і щомісячного довічного грошового утримання від 11 жовтня 2005 року № 8-рп/2005 Конституційний Суд України, зокрема, встановив, що Закон № 796 визначає основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров’я, оскільки відповідно до статті 50 Конституції України кожен має право на безпечне для життя і здоров’я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди; Конституційний Суд України неодноразово констатував, що Конституція та закони України виокремлюють певні категорії громадян України, які потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави (абзаци одинадцятий, чотирнадцятий пункту 5 мотивувальної частини).

Скасування пільг, компенсацій та гарантій не відповідає конституційному обов’язку держави, передбаченому у статті 16 Основного Закону України, щодо осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, тому пільги, компенсації та гарантії є такими, що захищені Конституцією України від негативних наслідків для цієї категорії осіб при внесенні змін до законодавства України.

З наведеного вбачається, що позивач не може бути позбавлений гарантованого державою та встановленого у Законі України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” права на отримання пенсії як інваліду ІІ групи, відносно якого встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою у розмірі не нижче 8 мінімальних пенсій за віком з 04.01.2018.

Разом із цим, суд зазначає, пунктом 13 «Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (затвердженого постановою КМУ від 23.11.2011 № 1210) встановлено: щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" виплачується у таких розмірах: особам, що належать до категорії 1 з інвалідністю II групи - 379,6 гривні.

Тобто, з наведеного вбачається, що вказаною нормою фактично обмежено право відповідної категорії осіб на отримання встановленої та гарантованої державою на законодавчому рівні щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком, зокрема права позивача з 04.01.2018, що у свою чергу є неприпустимим.

Разом з цим, суд звертає увагу, що внесені Законом України від 28.12.2014 № 76-VIII зміни стосуються обмеження чи скасування пільг, компенсацій і гарантій, призвели до звуження прав осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, зниження рівня їх соціального забезпечення.

У свою чергу, суд наголошує, що обмеження чи скасування Законом № 76-VIII пільг, компенсацій і гарантій, установлених Законом № 796, фактично є відмовою держави від її зобов’язань, передбачених статтею 16 Конституції України, у тому числі, щодо соціального захисту осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Приписи статті 3 Конституції України, згідно з якими держава відповідає перед людиною за свою діяльність (частина друга), зобов’язують державу обґрунтовувати зміну законодавчого регулювання, зокрема, у питаннях обсягу пільг, компенсацій та гарантій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Отже, Закон № 76-VIII в частині скасування або обмеження пільг, компенсацій і гарантій, установлених Законом № 796, щодо соціального захисту осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, суперечить положенню частини другої статті 3 Конституції України, відповідно до якого держава відповідає перед людиною за свою діяльність.

Таким чином, на підставі викладеного, суд дійшов висновку, що позивач не може бути позбавлений права на отримання державної пенсії” як інваліду II групи, не менше 8 мінімальних пенсій за віком, та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, яка повинна становити для інвалідів II групи 75 процентів мінімальної пенсії за віком з 04.01.2018.

Відповідно до статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Необхідність здійснення правосуддя саме на підставі принципу верховенства права закріплена також у статті 129 Конституції України, яка є нормою прямої дії.

Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, коли судом здійснюється розгляд справ про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, у яких обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На виконання цих вимог відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не надано суду достатніх доказів, які б спростовували твердження позивача та не доведено правомірності прийнятих рішень.

Враховуючи зазначене, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України, доказів, наявних у матеріалах справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини 1 статті 143 Кодексу адміністративного судочинства України у рішенні суд також вирішує питання щодо судових витрат.

Оскільки позивач є інвалідом ІІ групи та відповідно до пункту 9 частини 1 статті 5 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI про судовий збір відноситься до категорії осіб звільнених від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях – судові витрати на її користь стягненню не підлягають.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати неправомірними дії Управління пенсійного фонду України у Києво – Святошинському районі Київської області щодо відмови у виплаті ОСОБА_1 основної пенсії у розмірі визначеному в статті 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” як інваліду II групи, не менше 8 мінімальних пенсій за віком, та додаткової пенсії за шкоду, яка повинна становити для інвалідів групи 75 процентів мінімальної пенсії за віком.

3. Зобов’язати Управління пенсійного фонду України у Києво – Святошинському районі Київської області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 основну пенсію у розмірі визначеному в статті 50 та частини 4 статті 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” як інваліду II групи, не менше 8 мінімальних пенсій за віком, та додаткової пенсії за шкоду, яка повинна становити для інвалідів II групи 75 процентів мінімальної пенсії за віком з 04.01.2018.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Панова Г. В.

Дата виготовлення і підписання повного тексту рішення - 04 червня 2018 р.