Рішення № 75379118, 10.07.2018, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 липня 2018 року № 810/2557/18

Київський окружний адміністративний суд ОСОБА_1,

за участі: секретаря судового засідання Приходько Н.І.,

позивача - ОСОБА_2,

представника відповідача - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулась фізична особа-підприємець ОСОБА_2 з позовом до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області, у якому просить: визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 12.04.2018 №0049705402 та від 12.04.2018 №0049695402.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що оскаржуваними повідомленнями-рішеннями до нього були безпідставно застосовані штрафні санкції у розмірі 10% на суму - 4167,57 грн. за затримку сплати суми грошового зобов’язання по єдиному податку з фізичних осіб в розмірі 41765,70 грн., та у розмірі 20% на суму – 5176,60 грн. за затримку сплати суми грошового зобов’язання по єдиному податку з фізичних осіб в розмірі 25883,00 грн. Наполягав, що ним своєчасно та в повному обсязі сплачувалися суми грошових зобов`язань по єдиному податку, що підтверджується банківськими платіжними дорученнями.

Відповідач проти позову заперечував, надав суду письмові заперечення на позовну заяву, в яких зазначив, що проведеною перевіркою було встановлено порушення позивачем вимог пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України щодо своєчасності сплати податкових зобов’язань з єдиного податку. А тому вважає податкові повідомлення - рішення законними та правомірними.

Ухвалою суду від 24.05.2018 відкрито спрощене позовне провадження в даній адміністративній справі.

У судове засідання, призначене на 10.07.2018 прибули представник позивача та представник відповідача.

У ході судового розгляду, позивач зменшив позовні вимоги, в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0049695402 від 12 квітня 2018 року, яким застосовано штрафну санкцію у розмірі 20% у сумі – 5176,60 грн. за затримку сплати суми грошового зобов’язання по єдиному податку з фізичних осіб в розмірі 25883,00 грн. Також, зазначив, що погоджується з нарахованими Податковим органом штрафними санкціями у розмірі 10% на суму 1162,66 грн, оскільки ним було несвоєчасно сплачено узгоджену суму грошових зобов`язань у розмірі 11626,60 грн.

У зв'язку з чим, при вирішенні справи, судом досліджується лише правомірність нарахування відповідачем суми штрафних санкцій у розмірі 3004, 91 грн.

Відповідач з позовом не погодився, у його задоволенні просив суд відмовити.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши учасників справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про наступне.

Як убачається з матеріалів справи, позивач відповідно до запису від 24.06.2003 у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є фізичною особою-підприємцем (а.с. 11-13).

З 01 січня 2012 року ОСОБА_2 перебуває на обліку в ОДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області як платник єдиного податку 3 групи, що підтверджується свідоцтвом платника єдиного податку серії А №910355 від 18 червня 2012 року (а.с. 14).

Державним податковим інспектором управління доходів і зборів з фізичних осіб Києво-Святошинського відділення ГУ ДФС у Київській області, 27.03.2018 проведено перевірку, за результатами якої складено акт №1031/2945405913/10-36-54-02 про результати перевірки дотримання вимог податкового законодавства, в частині своєчасності сплати узгоджених сум податкових зобов’язань суб'єктом підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_2

У ході перевірки встановлено, що позивачем порушено пункт 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, а саме - несвоєчасно сплачено суму грошового зобов`язання.

За результатами вказаної перевірки було прийнято податкове повідомлення-рішення №0049705402 від 12.04.2018 року, яким застосовано штрафну санкцію у розмірі 10% у сумі - 4167,57 грн. за затримку сплати суми грошового зобов’язання по єдиному податку з фізичних осіб у розмірі 41765,70 грн.

Як встановлюється з Акта перевірки, зазначена заборгованість утворилась у зв`язку із тим, що позивач несвоєчасно сплачував самостійно задекларовані суми грошових зобов`язань по єдиному податку.

Так, відповідно до поданих позивачем податкових декларацій, в останнього виникли такі податкові зобов`язання та граничні терміни їх сплати:

І квартал 2016 року, відповідно до податкової декларації (а.с.20), поданої 05.05.2016, задекларовано суму податку у розмірі 7865,08 грн. Граничний термін сплати - 20.03.2016, податкове зобов`язання сплачене 10.05.2016.

ІІ квартал 2016 року, відповідно до податкової декларації (а.с.28), поданої 08.06.2016, задекларовано суму податку у розмірі 2132,70 грн. Граничний термін сплати - 21.05.2016, податкове зобов`язання сплачено 18.08.2016.

ІІІ квартал 2016 року, відповідно до податкової декларації (а.с.24), поданої 07.11.2016, задекларовано суму податку у розмірі 9325,21 грн. Граничний термін сплати - 20.08.2016, податкове зобов`язання сплачено 17.11.2016.

IV квартал 2016 року, відповідно до податкової декларації (а.с.22), поданої 08.02.2017, задекларовано суму податку у розмірі 29295,21 грн. Граничний термін сплати - 20.02.2017, податкове зобов`язання сплачено 20.02.2017.

І квартал 2017 року, відповідно до податкової декларації (а.с.26) задекларовано суму податку у розмірі 6750,00 грн. Граничний термін сплати - 20.02.2017, податкове зобов`язання сплачене 24.04.2017.

ІІ квартал 2017 року, відповідно до податкової декларації (а.с.26), поданої 23.08.2017 задекларовано суму податку у розмірі 15651,70 грн. Граничний термін сплати - 21.05.2017, податкове зобов`язання сплачено 14.09.2017.

ІІІ квартал 2017 року, відповідно до податкової декларації (а.с.31), поданої 08.11.2017 задекларовано суму податку у розмірі 8496,60 грн. Граничний термін сплати - 24.08.2017, податкове зобов`язання сплачено 18.11.2017.

IV квартал 2017 року, відповідно до податкової декларації (а.с.33), поданої 09.02.2018 задекларовано суму податку у розмірі 18216,50 грн. Граничний термін сплати - 20.02.2018, податкове зобов`язання сплачено 16.02.2018.

З цих підстав відповідачем було здійснено розрахунок штрафних санкцій (а.с. 17), які у свою чергу позивачем не сплачувались, а тому Податковим органом прийнято податкове-повідомлення рішення, яким зобов`язано сплатити штраф.

Не погоджуючись з прийнятим відповідачем податковим повідомленням-рішенням у частині застосування штрафних санкцій у розмірі 17,00 грн., 2527,48 грн. та 460,43 грн. , позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, які склались між сторонами спору, суд зазначає наступне.

Згідно зі статтею 35 Податкового кодексу України, сплата податків та зборів здійснюється в грошовій формі у національній валюті України, крім випадків, передбачених цим Кодексом або законами з питань митної справи. Сплата податків та зборів здійснюється в готівковій або безготівковій формі, крім випадків, передбачених цим Кодексом або законами з питань митної справи. Порядок сплати податків та зборів встановлюється цим Кодексом або законами з питань митної справи для кожного податку окремо.

Статтею 36 Податкового кодексу України передбачено, що податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом. Виконання податкового обов'язку може здійснюватися платником податків самостійно або за допомогою свого представника чи податкового агента. Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

У відповідності до статті 38 Податкового кодексу України, виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк. Сплата податку та збору здійснюється платником податку безпосередньо, а у випадках, передбачених податковим законодавством, - податковим агентом, або представником платника податку. Спосіб, порядок та строки виконання податкового обов'язку встановлюються цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з пунктом 296.3 статті 296 ПК України, платники єдиного податку третьої - шостої груп подають до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду.

Згідно з підпунктом 49.18.2 пункту 49.18 статті 49 ПК України, податкова декларація подається за базовий звітній (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя). Пунктом 49.20 вказаної статті встановлено, якщо день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем.

Відповідно до п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Підпунктом 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 ПК визначено, що податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно до пункту 295.3 статті 295 ПК, платники єдиного податку третьої - шостої груп сплачують єдиний податок протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітній) квартал.

Згідно зі статтею 126 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

У свою чергу, відповідно до пункту 294.1 статті 294 ПК України, податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку третьої - шостої груп є календарний квартал.

Під час розгляду справи, представник відповідача зазначив, що нарахування штрафних санкцій податковим органом здійснено у зв'язку з несвоєчасною сплатою позивачем самостійно задекларованих податкових зобов'язань за IV квартал 2016 року у розмірі 29 295, 21 грн та ІІI квартал 2017 року у розмірі 4 604,30 грн, а саме - прострочення сплати податкових зобов'язань на один день, що підтверджується інтегрованою карткою платника податків (а.с. 49-55).

Натомість, позивач стверджував, що ним своєчасно та у повному обсязі було сплачено податкові зобов'язання, які ним відображено у податкових деклараціях. На підтвердження чого, надав суду оригінали квитанцій від 17.02.2017 №0.0.708941573.1 на суму 29 295, 21 грн та від 18.11.2018 №0.0.896778700.1 на суму 8496,60 грн.., що, на його думку, підтверджують факт своєчасної оплати податкових зобов'язань (а.с. 43-44).

Наполягав, що у розумінні Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» обов’язок сплати податкового зобов'язання в разі внесення суми готівкових коштів через касу банку для подальшого переказу на рахунок органу казначейської служби є виконаним з моменту прийняття до виконання банком документа на переказ готівки разом із сумою коштів у готівковій формі. А тому, він не несе відповідальність за несвоєчасне перерахування банком коштів на казначейський рахунок.

Суд погоджується з вказаними доводами позивача з огляду на наступне.

Загальні засади функціонування платіжних систем в Україні, поняття та загальний порядок проведення переказу коштів в межах України та відповідальність суб'єктів переказу встановлено Законом України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» №2346-III від 05.04.2001.

Згідно з пунктом першим статті 8 цього Закону, банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в дня його надходження.

У разі надходження розрахункового документа клієнта до обслуговуючого банку після закінчення операційного часу банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в цьому розрахунковому документі, не пізніше наступного робочого дня.

Пунктом 8.4 статті 8 цього Закону визначено, що міжбанківський переказ виконується в строк до трьох операційних днів. Внутрішньобанківський переказ виконується в строк, встановлений внутрішніми нормативними актами банку, але не може перевищувати двох операційних днів.

Таким чином, платіжні доручення клієнтів виконуються банком протягом цього ж робочого дня або не пізніше наступного робочого дня і не можуть перевищувати два операційні дні для внутрішньобанківського переказу коштів, а для міжбанківського переказу коштів не можуть перевищувати три операційні дні або в інші строки, якщо це передбачено в договорі.

Статтею 24 Закону передбачено, що подання ініціатором до банку або іншої установи - члена платіжної системи документа на переказ готівки і відповідної суми коштів у готівковій формі здійснюється протягом операційного часу. Реквізити документів на переказ готівки та особливості їх оформлення встановлюються Національним банком України.

При використанні документа на переказ готівки ініціювання переказу вважається завершеним з моменту прийняття до виконання банком або іншою установою - членом платіжної системи документа на переказ готівки разом із сумою коштів у готівковій формі. Прийняття документа на переказ готівки до виконання засвідчується підписом уповноваженої особи банку або іншої установи - члена платіжної системи чи відповідним чином оформленою квитанцією.

Обов’язок сплати податкового зобов'язання в разі внесення суми готівкових коштів через касу банку для подальшого переказу на рахунок органу казначейської служби є виконаним з моменту прийняття до виконання банком документа на переказ готівки разом із сумою коштів у готівковій формі.

Як убачається з наданої суду позивачем квитанції від 17.02.2017 №0.0.708941573.1, податкове зобов’язання у розмірі 29 295,21 грн сплачено ним 17 лютого 2017 року, тобто, за два дні до спливу граничного терміну (а.с.43).

А сплата 18.11.2018 суми 8496,60 грн підтвержується квитанцією від 18.11.2018 №0.0.896778700.1, тобто, вказана сплата відбулась також за два дні до спливу граничного терміну (а.с. 44).

З огляду на це, суд доходить висновку, що позивачем виконано обов'язок щодо сплати податкового зобов’язання за ІV квартал 2016 року та за ІІІ квартал 2017 року в строки, передбачені пунктом 295.1 статті 295 Податкового кодексу України, а тому висновки контролюючого органу про сплату єдиного податку позивачем у вказаних вище періодах з порушенням термінів є помилковими.

Також, вказаним податковим повідомленням-рішенням податковим органом було нараховано позивачу штрафну санкцію у розмірі 17, 00 грн. за прострочення на 22 дні сплати позивачем штрафу у розмірі 170, 00 грн. за несвоєчасне подання податкової декларації за II квартал 2017 року.

Судом встановлено, що ФОП ОСОБА_2 було прострочено граничну дату декларування суми податку за II квартал 2017 року, у зв'язку з чим ним було самостійно сплачено штрафну санкцію, визначену податковим законодавством у розмірі 170,00 грн., що підтверджується квитанцією від 14.09.2017 №0.0.848304010.1 (а.с.30).

Сплата штрафної санкції в даному випадку не пов’язана із грошовим зобов’язанням позивача, визначеним у податковій декларації за другий квартал 2017 року, так як податкового боргу у позивача по даній штрафній санкції не виникло, оскільки податкове повідомлення-рішення контролюючим органом не приймалось, а встановлена санкція була сплачена позивачем самостійно. Тому, підстави для застосування положень, встановлених статтею 126 Податкового кодексу України, відсутні.

За таких обставин, враховуючи вищенаведене, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а податкове повідомлення-рішення від 12.04.2018 №0049705402 є протиправним у частині застосування штрафних у розмірі 17,00 грн., 2527,48 грн. та 460,43 грн.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Частиною третьою цієї ж статті передбачено, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб’єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

До позовної заяви позивачем додано докази сплати судового збору на загальну суму 704, 80 грн. (квитанція від 14.05.2018 №0.0.1034797857.1).

Оскільки суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення частини позовних вимог у зв’язку із протиправними діями відповідача, судові витрати підлягають частковому відшкодуванню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань Києво-Святошинською об`єднаною державною податковою інспекцією ГУ ДФС у Київській області.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати прийняте Києво-Святошинською об`єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Київській області податкове повідомлення-рішення від 12.04.2018 №0049705402, у частині застосування штрафної санкції у сумі - 3004 (три тисячі чотири) грн 91 коп. за затримку сплати суми грошового зобов`язання по єдиному податку з фізичних осіб.

Стягнути на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (вул. Машинобудівників, 11. кв. 51, м. Вишневе, Київська область, РНОКПП НОМЕР_1) за рахунок бюджетних асигнувань Києво-Святошинської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області (вул. Ломоносова, 34, м. Вишневе, Київська область, код ЄДРПОУ 39471029) судовий збір у сумі 352 (триста п`ятдесят дві) грн 40 коп.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Лисенко В.І.

Дата складення і підписання повного тексту рішення - 16 липня 2018 р.