Рішення № 75378765, 18.07.2018, Луганський окружний адміністративний суд

10.2.4

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

18 липня 2018 рокуСєвєродонецькСправа № 812/1598/18

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Петросян К.Є.,

за участю: секретаря судового засідання - Грищенко М.І.,

позивача – не прибув,

представника відповідача – ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Марківського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області про скасування рішення, зобов’язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

08 червня 2018 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_2 до Марківського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області, в якому позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про відмову позивачу в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах;

- зобов’язати відповідача призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах за пунктом “а” ст.13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, починаючи з 30.11.2017.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що рішенням Марківського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області від 23.02.2018 ОСОБА_2 відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах згідно пункту «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», п. 2 розділу XV «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

Підставою для відмови ОСОБА_2 у призначенні пенсії відповідач зазначає відсутність пільгового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах.

Позивач вважає, що вказані дії відповідача щодо відмови у призначенні пенсії на пільгових умовах є незаконними, а рішення Марківського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області від 23.02.2018 підлягає скасуванню, оскільки як вбачається з трудової книжки позивача серії БТ-1 № 9722840 від 31.07.1984, останній має загальний трудовий стаж понад 34 роки, з яких понад 19 років на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, тому на думку позивача він має право на отримання пенсії за віком на пільгових умовах за п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Позивач зазначає, що з заявою встановленої форми та підтверджуючими пільговий стаж документами він звернувся до відповідача 30.11.2017, тому вважає, що питання призначення пенсії повинно вирішуватися з моменту його звернення.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 11.06.2018 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

23.06.2018 від представника відповідача через канцелярію суду надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач не визнає позовні вимоги та просив відмовити у їх задоволенні з огляду на наступне.

30 листопада 2017 року позивач звернувся до Новопсковського відділу з питань призначення, перерахунку та виплати пенсій Марківського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області про призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно пункту ”а” статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” та пункту 2 статті 114 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» .

Ст.62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 20 постанови Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 “Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній” із змінами внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.2006 №920 “Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, у випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. Така довідка повинна видаватися на підставі первинних документів підприємством, установою, організацією, з якою особа перебувала в трудових відносинах. У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінпраці та Мінфіном.

Порядок підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років затверджено ОСОБА_3 правління Пенсійного фонду України 10.11.2006 №18-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2006 року за №1231/13105. Цей Порядок визначає механізм підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремої категорії працівників у разі ліквідації підприємства, установи та організації без визначення правонаступника.

До заяви про призначення пенсії позивачем були надані наступні документи:

- копія паспорта громадянина України серії ЕК 271228 виданого 26.09.1996 Слов’яносербським РВ УМВС України в Луганській області;

- копія довідки про присвоєння реєстраційного номера картки платника податків;

- копія довідки переселенця від 12.09.2016 № 928007006;

- трудова книжка БТ-1 № 9722840 з датою заповнення 31.07.1984;

- копія свідоцтва про навчання № 958 від 20.11.1996;

- копія військового квитка серії НО № 4415952;

- копія наказу про проведення атестації робочих місць;

- довідка про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній №99 від 14.03.2016;

- копія наказу по ВП Шахта ім. XIX з’їзду КПРС від 01.03.2004 №177, від 27.02.2009 №145 про проведення атестації робочих місць;

- копія наказу про припинення роботи підприємства №416 від 18.07.2014.

Станом на 23.02.2018 первинні документи про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній до заяви разом з пакетом документів позивачем не надано.

Згідно із частинами 1, 2, 3 статті 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» передбачено, що державні органи та органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до Конституції та законів України, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території діють лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом.

Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.

Відповідно до листа Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області 3226/02-02/1 від 28.03.2017, будь-які документи для призначення (перерахунку) пенсій (довідки, що підтверджують стаж роботи, довідки, які уточнюють пільговий характер роботи за Списком №1 та №2, довідки про заробітну плату, завірені первинні документи тощо), видані підприємствами, розташованими на непідконтрольній українській владі території, які не перереєстровані на контрольованій території, до роботи не застосовувати.

Відповідно до наданих позивачем документів загальний стаж роботи становить 26 років 6 місяців 28 днів, з них пільговий стаж для призначення пенсії на пільгових умовах згідно пункту “а” ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення ”, пункту 2 статті 114 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» становить 7 років 7 місяців 26 днів.

На думку відповідача, управлінням правомірно прийнято рішення про відмову позивачу у призначенні пенсії на пільгових умовах, з огляду на те, що обов’язковими критеріями призначення пенсії за віком на пільгових умовах є те, що до пільгового стажу зараховується періоди роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків, але лише за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи.

Ухвалою суду від 06.07.2018 постановлено подальший розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) осіб у судове засідання на 18.07.2018 (а.с.120).

Позивач повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду справи, не прибув у судове засідання. 18.07.2018 від представника позивача через канцелярію суду надійшло клопотання про розгляд справи без участі позивача.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, суду додатково пояснив наступне (а.с.123-124).

Загальний стаж роботи позивача становить 26 років 6 місяців 28 днів, з них пільговий стаж для призначення пенсії на пільгових умовах згідно пункту “а” ст.13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, пункту 2 статті 114 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» становить років 7 місяців 26 днів.

Відповідачем до пільгового стажу не зараховано періоди:

з 31.07.1984 по 10.10.1984 - загальний стаж - машиніст автокрану;

з 26.10.1984 по 24.10.1986 - військова служба;?

з 26.01.1987 по 31.07.1987 - загальний стаж - водій;

з 01.08.1987 по 13.05.1996 - загальний стаж - водій;

з 02.09.1996 по 30.06.2000 - пільговий стаж не підтверджено первинними документами, які знаходяться на непідконтрольній Україні території; (з 01.07.2004 підтвердження даними персоніфікованого обліку). Записи в трудовій книжці не містять інформації про проведення атестації робочого місця. ОСОБА_3 Кабінету Міністрів, України від 01.08.1992 №442 затверджено Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці;

з 01.07.2000 по 31.12.2003 - пільговий стаж не підтверджено первинними документами, які знаходяться на непідконтрольній Україні території. Записи в трудовій книжці не містять інформації про проведення атестації робочого місця. ОСОБА_3 Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 №442 затверджено Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці;

з 27.05.2004 по 30.06.2004 - пільговий стаж не підтверджено первинними документами, які знаходяться на непідконтрольній Україні території. Записи в трудовій книжці не містять інформації про проведення атестації робочого місця. Відповідно до п.2 ст. 24 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку страховий стаж обчислюється на підставі документів та в порядку. Визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Крім того, пояснила, що відповідачем до пільгового стажу зараховано періоди:

з 01.01.2004 по 26.05.2004 - пільговий стаж згідно даних персоніфікованого обліку 4 міс. 26 днів;

з 01.01.2007 по 28.02.2013 - пільговий стаж згідно даних персоніфікованого обліку 6 років 2 міс. 0 днів;

з 01.03.2013 по 31.03.2014 - пільговий стаж згідно даних персоніфікованого обліку 1 рік 1 міс. 0 днів.

Станом на 09.07.2018 первинні документи про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній до заяви разом з пакетом документів позивачем не надано.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.72-79 КАС України, суд дійшов наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.11-13).

Згідно довідки від 07.12.2017 № 7006 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи фактичне місце проживання/перебування: Луганська область, Новопсковський район, с.Осиново, вул.Подгорная, 55 (а.с.14).

30.11.2017 позивач звернувся із заявою до Марківського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області про призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. «а» ст.13 Закону України “Про пенсійне забезпечення» разом із копіями документів (а.с.65).

Рішенням від 23.02.2018 управління відмовило позивачу в призначенні пенсії згідно п.«а» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та п.1 ч.2 розділу ХV «Прикінцеві положення Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” через відсутність необхідного пільгового стажу (а.с.60-61, 101-102).

Згідно оскарженого рішення, відповідач зазначає, що відповідно до наданих позивачем документів загальний стаж його роботи становить 26 років 6 місяців 28 днів, з них пільговий стаж для призначення пенсії на пільгових умовах згідно пункту “а” ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, ч.2 статті 114 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» становить 7 років 7 місяців 26 днів, тобто період, який на думку відповідача, підтверджено відповідними документами.

Питання призначення, перерахунку і виплати пенсій врегульовано Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” № 1058-IV від 09.07.2003 з подальшими змінами і доповненнями (далі Закон № 1058).

Частиною 1 статті 114 Закону № 1058 передбачено, що право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Пунктом 1 частини 2 ст. 114 Закону № 1058 передбачено, що на пільгових умовах пенсія за віком призначається: 1) працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

За відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встановленого абзацами першим і третім - тринадцятим цього пункту, страхового стажу:

з 1 квітня 2015 року по 31 березня 2016 року - не менше 20 років 6 місяців у чоловіків і не менше 15 років 6 місяців у жінок;

з 1 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року - не менше 21 року у чоловіків і не менше 16 років у жінок;

з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 21 року 6 місяців у чоловіків і не менше 16 років 6 місяців у жінок;

з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року - не менше 22 років у чоловіків і не менше 17 років у жінок;

з 1 квітня 2019 року по 31 березня 2020 року - не менше 22 років 6 місяців у чоловіків і не менше 17 років 6 місяців у жінок;

з 1 квітня 2020 року по 31 березня 2021 року - не менше 23 років у чоловіків і не менше 18 років у жінок;

з 1 квітня 2021 року по 31 березня 2022 року - не менше 23 років 6 місяців у чоловіків і не менше 18 років 6 місяців у жінок;

з 1 квітня 2022 року по 31 березня 2023 року - не менше 24 років у чоловіків і не менше 19 років у жінок;

з 1 квітня 2023 року по 31 березня 2024 року - не менше 24 років 6 місяців у чоловіків і не менше 19 років 6 місяців у жінок.

Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п’ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону: чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи; жінкам - на 1 рік 4 місяці за кожний повний рік такої роботи.

Відповідно до п.1 ч.2 розділу ХV «Прикінцеві положення Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

Аналізуючи рішення відповідача від 23.02.2018 про відмову позивачу у призначенні пенсії на пільгових умовах суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Разом з тим, суд зауважує, що оскаржуване рішення взагалі не містить відомостей, які саме періоди роботи позивача відповідач зараховує до пільгового стажу роботи, а які не зараховує.

Як вбачається з позовної заяви позивач оскаржує рішення відповідача від 23.02.2018 з мотивів не віднесення періодів його роботи до пільгового стажу, зокрема: періоди роботи позивача на відокремленому підрозділі «Шахта імені XIX з’їзду КПРС» державного підприємства «Луганськвугілля» та відокремленому підрозділі «Шахта імені Артема» державного підприємства «Луганськвугілля».

При цьому, з додаткових пояснень відповідача вбачається, що останнім до пільгового стажу позивача не зараховано такі періоди роботи:

з 31.07.1984 по 10.10.1984 - загальний стаж - машиніст автокрану; з 26.10.1984 по 24.10.1986 - військова служба;

з 26.01.1987 по 31.07.1987 - загальний стаж - водій;

з 01.08.1987 по 13.05.1996 - загальний стаж - водій;

з 02.09.1996 по 30.06.2000 - пільговий стаж не підтверджено первинними документами, які знаходяться на непідконтрольній Україні території; (з 01.07.2004 підтвердження даними персоніфікованого обліку). Записи в трудовій книжці не містять інформації про проведення атестації робочого місця. ОСОБА_3 Кабінету Міністрів, України від 01.08.1992 №442 затверджено Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці;

з 01.07.2000 по 31.12.2003 - пільговий стаж не підтверджено первинними документами, які знаходяться на непідконтрольній Україні території. Записи в трудовій книжці не містять інформації про проведення атестації робочого місця. ОСОБА_3 Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 №442 затверджено Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці;

з 27.05.2004 по 30.06.2004 - пільговий стаж не підтверджено первинними документами, які знаходяться на непідконтрольній Україні території. Записи в трудовій книжці не містять інформації про проведення атестації робочого місця. Відповідно до п.2 ст. 24 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку страховий стаж обчислюється на підставі документів та в порядку. Визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Отже, періоди з 02.09.1996 по 30.06.2000, з 01.07.2000 по 31.12.2003, з 27.05.2004 по 30.06.2004 є спірними, оскільки на думку відповідача не підтверджені первинними документами, а записи в трудовій книжці не містять інформації про проведення атестації робочого місця.

З трудової книжки позивача серії БТ-1 № 9722840 від 31.07.1984 вбачається наступне:

- з 02.09.1996 по 06.09.1997 позивача прийнято учнем підземного гірника з повним робочим днем під землею на шахту «Слов’яносербська» виробничого об’єднання «Луганськвугілля»;

- з 07.09.1997 по 19.11.1997 позивач проходив курси з відривом від виробництва за професією гірник очисного забою ;

- з 20.11.1997 по 26.05.2004 позивач працював підземним гірником очисного забою п’ятого розряду з повним робочим днем під землею на шахті «Слов’яносербська» виробничого об’єднання «Луганськвугілля» та 26.05.2004 був звільнений за п.3 ст.38 КЗОТ України;

- з 07.06.2004 по 28.02.2013 позивач працював підземним гірником очисного забою п’ятого розряду з повним робочим днем під землею на відокремленому підрозділі «Шахта імені XIX з’їзду КПРС» та 28.02.2013 був звільнений за переводом до відокремленому підрозділі «Шахта імені Артема» державного підприємства «Луганськвугілля»;

- з 04.03.2013 позивача прийнято підземним гірником очисного забою п’ятого розряду з повним робочим днем під землею на відокремленому підрозділі «Шахта імені Артема» державного підприємства «Луганськвугілля»;

30.12.2013 проведена атестація робочого місця на відокремленому підрозділі «Шахта імені Артема» державного підприємства «Луганськвугілля» за умовами праці за професією підземний гірник очисного забою по списку №1, розряд п’ятий. Вказаний запис є останнім у трудовій книжці позивача (а.с.15-16, 69-72).

Записи про вищевказані періоди роботи позивача засвідчені відповідною печаткою підприємств і дефектів їх вчинення не мають.

Згідно довідки відокремленого підрозділу «Шахта імені Артема» ДП «Луганськвугілля» від 25.02.2016 № 150 вбачається, що період роботи позивача у період з 04.03.2013 по 25.02.2016 складає – 1 рік 5 місяців 1 день (а.с.32).

В оскаржуваному рішенні відповідач посилається на п.20 постанови Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 “Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній” із змінами внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.2006 №920 “Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній», а також на ОСОБА_3 правління Пенсійного фонду України 10.11.2006 №18-1, ч.ч. 1, 2, 3 статті 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» та лист Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області 3226/02-02/1 від 28.03.2017, де зазначено, що будь-які документи для призначення (перерахунку) пенсій, видані підприємствами, розташованими на непідконтрольній українській владі території, які не перереєстровані на контрольованій території, до роботи не застосовувати.

Разом з тим, відповідачем у рішенні не конкретизовано якої саме інформації не містять записи в трудовій книжці позивача.

З приводу того, що довідка № 150 від 25.02.2016 містить печатку відокремленого підрозділу «Шахта імені Артема» ДП «Луганськвугілля», де зазначено адресу м.Артемівськ Перевальського району Луганської області, суд зауважує, що з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань вбачається, що державне підприємство «Луганськвугілля» (код ЄДРПОУ 32473323) зареєстровано в якості юридичної особи за адресою: 03680, м.Київ, Святошинський район, пров.Приладний, 2а, та має у своїй структурі відокремлені підрозділи, зокрема, такі як Шахта імені XIX з’їзду КПРС та Шахта імені Артема, які зареєстровані за аналогічною адресою (а.с.106-119).

Згідно із частиною 3 статті 44 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” 09.07.2003 № 1058-IV органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Однак, матеріали справи не містять запитів Пенсійного органу з даного питання до ДП «Луганськвугілля».

Суд зазначає, що Європейський Суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що предмет і мета Конвенції як інструменту захисту прав людини потребують такого тлумачення і застосування її положень, завдяки яким гарантовані нею права були б не теоретичними чи ілюзорними, а практичними та ефективними (п.53 рішення у справі "Ковач проти України" від 7 лютого 2008 року, п.59 рішення у справі "Мельниченко проти України" від 19 жовтня 2004 року, п.50 рішення у справі "Чуйкіна проти України" від 13 січня 2011 року, п.54 рішення у справі "Швидка проти України" від 30 жовтня 2014 року тощо).

Це означає, що суд має оцінювати фактичні обставини справи з урахуванням того, що права, гарантовані Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, мають залишатися ефективними та людину не можна ставити в ситуацію, коли вона завідомо не може реалізувати своїх прав.

Відповідно до ч. 2 ст. 8 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

За статтею 14 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод користування правами та свободами, визнаними в цій Конвенції, має бути забезпечене без дискримінації за будь-якою ознакою.

У відповідності до статті 62 Закону № 1788 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно п. 2.2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників від 29 липня 1993 року № 58 до трудової книжки вносяться: відомості про працівника: прізвище, ім'я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження і заохочення: про нагородження державними нагородами України та відзнаками України, заохочення за успіх у роботі та інші заохочення відповідно до чинного законодавства України; відомості про відкриття, на які видані дипломи про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв'язку з цим винагороди.

Пунктом 2.4 Інструкції визначено, що усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).

Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.

Відповідно до пункту 1 Порядку № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Згідно із пунктом 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

У відповідності до абзацу сьомого пункту 20 Порядку № 637 у разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Таким чином, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, а уточнюючі довідки підприємств необхідні в разі відсутності відповідних відомостей у трудовій книжці.

Згідно Списку №1 виробництв, цехів, професій і посад на підземних роботах, на роботах з шкідливими умовами праці і в гарячих цехах, робота на яких надає право на державну пенсію на пільгових умовах, затвердженого ОСОБА_3 Міністрів СРСР від 22.08.1956 за № 1173, і який був діючим до 26.01.1991 розділ 1 “Гірничі роботи” підрозділ 1 “Підземні роботи” передбачає, що право на пенсію на пільгових умовах мають усі робітники, інженерно-технічні працівники та службовці, зайняті повний робочий день на підземних роботах з видобутку вугілля, руди, сланцю, нафти, озокериту, газу, графіту, азбесту, солі, слюди та інших рудних і нерудних копалин, в геологорозвідці, на дренажних шахтах, на будівництві шахт, рудників та інших підземних споруд, а також всі працівники, зайняті повний робочий день під землею на обслуговуванні зазначених вище робітників і службовців (медперсонал підземних здоровпунктів, працівники підземного телефонного зв'язку і т. д.).

Список № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджений ОСОБА_3 Міністрів СРСР №10 від 26.01.1991, що діяв до 11.03.1994, Список № 1, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 162 від 11.03.1994, що діяв до 16.01.2003, містять в собі підрозділ 1 розділу 1 “Підземні роботи в шахтах, рудниках і копальнях на видобуванні корисних копалин, в геологорозвідці, на дренажних шахтах, на будівництві шахт, рудників, копалень”: пунктом “а” у яких передбачено, що право на пенсію за віком на пільгових умовах мають усі робітники, зайняті повний робочий день на підземних роботах.

Таким чином, професії та посади згідно записів у трудовій книжці ОСОБА_4 з 02.09.1996 по день звернення позивача до відповідача за призначенням пенсії на пільгових умовах віднесені до Списку №1.

При цьому, згідно із пунктом 3 Порядку № 383 при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.92 (приклади у додатках 1, 2).

Згідно з пунктом 4 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.92 № 442 (далі - Порядок проведення атестації робочих місць), атестація робочих місць за умовами праці (далі - атестація) проводиться в строки, передбачені колективним договором, але не рідше одного разу на 5 років.

Зазначена постанова набула чинності з 21.08.1992. Це означає, що при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах для зарахування до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, певного 5-річного періоду роботи зі шкідливими і важкими умовами праці після 21.08.1992, відповідне право впродовж цього періоду повинне бути підтверджене за результатами атестації (пункт 4.1 Порядку № 383).

Відповідно до пункту 4.3 Порядку № 383 у разі підтвердження цього права за результатами атестації, вперше проведеної до 21.08.1997 (впродовж 5 років після введення в дію Порядку проведення атестації робочих місць, до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховується весь період роботи на даному підприємстві у виробництвах, передбачених списками, тобто період роботи із шкідливими умовами праці, до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення атестації та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку.

Згідно пункту 6 Порядку № 383 працівникам спеціалізованих підприємств і організацій (ремонтних, ремонтно-будівельних, монтажних та ін.), зайнятим повний робочий день на роботах із шкідливими умовами праці безпосередньо у виробничих структурних підрозділах інших підприємств та організацій за професіями та на посадах, передбачених Списками (36-2003-п), до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховуються періоди роботи, відпрацьовані на цих підприємствах або в організаціях, за результатами атестації відповідних робочих місць.

Пунктом 10 Порядку № 383 визначено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637.

Оскільки в трудовій книжці ОСОБА_4 є необхідні записи про його роботу у періоди з 02.09.1996 по 06.09.1997; з 07.09.1997 по 19.11.1997; з 20.11.1997 по 26.05.2004; з 07.06.2004 по 28.02.2013; а довідкою підтверджено період роботи з 04.03.2013 по 25.02.2016 – 1 рік 5 місяців 1 день, є дані про проведення атестації робочих місць (відповідні накази в матеріалах справи), тому у відповідача були відсутні підстави для відмови у зарахуванні вказаного стажу до пільгового за списком № 1 (а.с.26-27, 29, 33-40).

Зважаючи на те що відповідачем неправомірно було не зараховано до пільгового стажу позивача періоди роботи: з 02.09.1996 по 06.09.1997; з 07.09.1997 по 19.11.1997; з 20.11.1997 по 26.05.2004; з 07.06.2004 по 28.02.2013; з 04.03.2013 по 25.02.2016 – 1 рік 5 місяців 1 день, а також на те, що рішення відповідача від 23.02.2018 про відмову у призначенні пенсії на пільгових умовах не відповідає критеріям правомірності, закріпленим у частині другій статті 2 КАС України, суд дійшов висновку, що вказане рішення підлягає скасуванню. З урахуванням ч.2 ст.9 КАС України суд вважає за необхідне визнати протиправним та скасувати рішення Марківського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області від 23.02.2018 про відмову ОСОБА_4 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.

Що стосується обраного позивачем способу захисту порушеного права, суд зазначає таке.

З оскаржуваного рішення та заяви позивача вбачається, що ОСОБА_2 було надано до заяви наступні копії документів: паспорта громадянина України; довідки про присвоєння реєстраційного номера картки платника податків; довідки про взяття на облік внутрішньо-переміщеної особи від 12.09.2016 № 928007006; трудової книжки БТ-1 № 9722840 з датою заповнення 31.07.1984; свідоцтва про навчання № 958 від 20.11.1996; військового квитка серії НО № 4415952; наказу про проведення атестації робочих місць; довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній №99 від 14.03.2016; наказу по ВП Шахта ім. XIX з’їзду КПРС від 01.03.2004 №177, від 27.02.2009 №145 про проведення атестації робочих місць; наказу про припинення роботи підприємства №416 від 18.07.2014 (а.с.9, 65).

Разом з тим, до матеріалів справи позивачем було надано, в тому числі, довідку про підтвердження наявності трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 25.02.2016 № 150, якою підтверджено період роботи з 04.03.2013 по 25.02.2016 – 1 рік 5 місяців 1 день, а також відповідні накази про проведення атестації робочих місць, які не були в наявності у відповідача при прийнятті рішення, та відповідно правова оцінка даним документам оскаржуваним рішенням не надана (а.с.26-27, 29, 33-40).

Статтею 58 Закону № 1058-IV визначено, що Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати. Тобто, територіальний орган Пенсійного фонду має виключну компетенцію у питаннях призначення (переведення з одного виду пенсії на інший) та перерахунку пенсії. Повноваження територіального органу Пенсійного фонду у питаннях зарахування періодів роботи до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії, є дискреційними. Відповідно суд не повноважний втручатися до таких повноважень і не може підміняти територіальний орган Пенсійного фонду, уповноважений на виконання функцій з розрахунку та призначення пенсій громадянам, у питаннях призначення (переведення з одного виду пенсії на інший) та перерахунку пенсії.

Відповідно до пункту 2 частини другої статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Згідно з частиною третьою статті 245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Частиною четвертою цієї статті визначено, що у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Згідно з частиною другою статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Оскільки при прийнятті оскаржуваного рішення позивачем було надано відповідачу не всі наявні у нього документи, необхідні для призначення пенсії, суд приходить до висновку, що питання обчислення наявності або відсутності у позивача необхідного пільгового стажу підлягає розгляду відповідачем з урахуванням висновків рішення суду та на підставі всіх наявних документів.

Тому у спірних правовідносинах належним, достатнім та необхідним (ефективним) способом захисту порушеного права позивача є скасування рішення відповідача та зобов’язання відповідача повторно розглянути заяву позивача від 30.11.2017 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно з пунктом “а” статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”.

З огляду на викладене позовні вимоги належить задовольнити частково.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат, суд виходить з того, що відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно із частиною третьою статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду з позовом позивачем сплачено судовий збір в розмірі 704,80 грн, з урахуванням часткового задоволення позовних вимог, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає стягненню 352,40 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 5 - 9, 44, 73-77, 79, 94, 139, 241 246, 255, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_2 до Марківського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області про скасування рішення, зобов’язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Марківського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області від 23.02.2018 про відмову ОСОБА_2 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.

Зобов’язати Марківське об’єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області повторно розглянути заяву ОСОБА_2 від 30.11.2017 про призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

У задоволенні решти вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, фактичне місце проживання/перебування: 92342, Луганська область, Новопсковський район, с.Осиново, вул.Подгорная, 55) за рахунок бюджетних асигнувань Марківського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області (41247405, місцезнаходження: 92400, Луганська область, Марківський район, вул.Центральна, 20) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 352,40 грн (триста п’ятдесят дві гривні 40 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд.

Повний текст рішення суду складено та підписано 19 липня 2018 року.

Суддя ОСОБА_5