Постанова № 75378405, 18.07.2018, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/4389/18 Справа № 205/7420/13-ц Головуючий у 1 й інстанції - Басова Н.В. Доповідач - Городнича В.С.

Категорія

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 липня 2018 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого - Городничої В.С.,

суддів - Варенко О.П., Лаченкової О.В.,

при секретарі - Порубай М.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі апеляційну скаргу Кредитної спілки "Взаємний кредит" на ухвалу Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 13 квітня 2018 року у справі за позовом Кредитної спілки "Взаємний кредит" до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, яка діє в своїх інтересах та в інтересах малолітньої ОСОБА_6, третя особа: Державна міграційна служба України Головного управління в Дніпропетровській області, Управління-служба у справах дітей Новокодацької районної у м. Дніпрі ради про виселення у зв'язку із самостійним вселенням у приміщення, -

ВСТАНОВИЛА:

В вересні 2015 року КС "Взаємний кредит" звернулась до суду першої інстанції із заявою про поновлення виконавчих дій у цивільній справі, посилаючись на те, що відповідачі повторно вселились у квартиру після їх примусового виселення.

19 грудня 2016 року КС "Взаємний кредит" звернулась до суду із заявою про уточнення вимог, в якій просить суд повторно виселити ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 з квартири АДРЕСА_1 на підставі виконавчих листів від 15 серпня 2014 року, у зв'язку з самостійним вселенням у приміщення.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 13 квітня 2018 року в задоволенні вказаної заяви було відмовлено.

Не погодившись із такою ухвалою, КС "Взаємний кредит" звернулось із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нову, якою повторно виселити ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 з квартири АДРЕСА_1.

В своїй апеляційній скарзі КС "Взаємний кредит" посилається на те, що оскаржувана ухвала постановлена судом з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.

ОСОБА_3 подав до суду відзив, в якому просить залишити апеляційну скаргу КС "Взаємний кредит" без задоволення, а ухвалу суду - без змін.

Інші учасники справи своїм правом, передбаченим положеннями ст. 360 ЦПК України щодо подання відзиву на вказану апеляційну скаргу не скористались.

В порядку п. 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року №1402-VIII, апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах.

Відповідно ч. 3 ст. 82 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», переведення судді на посаду судді до іншого суду того самого або нижчого рівня може здійснюватися без конкурсу тільки у випадках реорганізації, ліквідації або припинення роботи суду, в якому такий суддя обіймає посаду судді.

Згідно ч. 6 ст. 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», у разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті «Голос України» повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.

Тож, до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах апеляційний суд Дніпропетровської області продовжує здійснювати свої повноваження та переглядати рішення судів перших інстанцій.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу - залишити без задоволення, а ухвалу суду - залишити без змін, з огляду на наступне.

Із матеріалів справи вбачається, що рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 25 квітня 2014 року, залишеним без змін у цій частині рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 30 липня 2014 року та ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 11 лютого 2015 року, виселено ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6

На підставі вищевказаних судових рішень Ленінським районним судом м. Дніпропетровська 15 серпня 2014 року видано виконавчі листи про виселення ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 з квартири АДРЕСА_1 без надання іншого житлового приміщення.

Постановами державного виконавця Ленінського ВДВС ДМУЮ від 05 листопада 2014 року виконавчі провадження з примусового виконання вищевказаних виконавчих листів від 15 серпня 2014 року були закінченні у зв'язку із виконанням у повному обсязі.

В акті державного виконавця Ленінського ВДВС ДМУЮ від 17 березня 2015 року зазначено, що на момент виходу з метою перевірки стану арештованого майна, а саме: квартири АДРЕСА_1 виявлено, що в зазначеній квартирі знаходяться особи, яких було примусово виселено на підставі рішення суду, а саме: ОСОБА_2, ОСОБА_4

Згідно ст. 78 Закону України "Про виконавче провадження", в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, державний виконавець перевіряє стан виконання рішення про виселення боржника на наступний день після закінчення строку, встановленого частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення.

У разі невиконання боржником рішення самостійно державний виконавець виконує його примусово.

Державний виконавець зобов'язаний письмово повідомити боржника про день і час примусового виселення. Боржник вважається повідомленим про примусове виселення, якщо повідомлення надіслано йому за адресою, за якою має здійснюватися виселення, чи за іншою адресою, достовірно встановленою державним виконавцем. Відсутність боржника, повідомленого про день і час виселення, під час виконання рішення не є перешкодою для виконання рішення.

Виселення полягає у звільненні приміщення, зазначеного у виконавчому документі, від особи (осіб), яка виселяється, її майна, домашніх тварин та у забороні такій особі користуватися цим приміщенням. Примусовому виселенню підлягають виключно особи, зазначені у виконавчому документ.

Виселення здійснюється у присутності понятих за сприянням поліцейських з обов'язковим описом майна державним виконавцем. Один примірник акта опису майна вручається під розписку боржнику. За необхідності державний виконавець в установленому законом порядку забезпечує зберігання майна боржника з покладенням пов'язаних з цим витрат на боржника.

У разі якщо виконання рішення здійснюється за відсутності осіб, які підлягають виселенню, державний виконавець зобов'язаний провести опис майна. Описане майно передається для відповідального зберігання особі, визначеній державним виконавцем.

Передане для зберігання майно боржника видається йому державним виконавцем на підставі акта після відшкодування боржником витрат, пов'язаних із зберіганням такого майна. У разі якщо боржник відмовляється відшкодувати витрати, пов'язані із зберіганням майна, вони компенсуються за рахунок реалізації частини майна боржника.

Зберігання майна здійснюється протягом не більше двох місяців. Після закінчення двомісячного строку не витребуване майно реалізується в порядку, визначеному цим Законом. Отримані від реалізації кошти, за вирахуванням понесених витрат, перераховуються боржнику. У разі якщо майно не було реалізовано, розпорядження ним здійснюється в порядку, встановленому для розпорядження безхазяйним майном.

Про виконання рішення про виселення боржника державний виконавець складає акт, що підписується особами, які брали участь у виконанні.

У разі якщо особі, яка підлягає виселенню, має бути надано інше житлове приміщення, державний виконавець надсилає відповідному житловому чи іншому органу повідомлення про строк виконання рішення щодо надання такого приміщення. У разі ненадання у визначений строк іншого житлового приміщення державний виконавець складає відповідний акт і звертається до суду з поданням про встановлення порядку подальшого виконання рішення. До вирішення судом зазначеного питання виконавчі дії не провадяться.

У разі якщо особа самостійно вселилася у приміщення, з якого вона була примусово виселена, повторне її виселення може бути здійснено державним виконавцем на підставі ухвали суду, який прийняв рішення про виселення. Виконавче провадження в такому разі підлягає поновленню за постановою державного виконавця.

Відповідно до ч. 4 ст. 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров'я, в якому вона проживає.

Отже, зазначеною нормою матеріального права за умови встановлення місця проживання батьків (усиновлювачів) або одного з них місце проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, презюмується місцем їх проживання.

За змістом частин першої, другої, четвертої статті 12 Закону України "Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей", держава охороняє і захищає права та інтереси дітей при вчиненні правочинів щодо нерухомого майна. Неприпустиме зменшення або обмеження прав і охоронюваних законом інтересів дітей при вчиненні будь-яких правочинів стосовно нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти. Для здійснення таких правочинів потрібна попередня згода органів опіки та піклування.

В ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 народився і був зареєстрований у спірній квартирі її син ОСОБА_6, тобто останній набув право користування цим жилим приміщенням, позбавлення яким його матері шляхом її повторного виселення з цієї квартири з урахуванням положень вищенаведених норм закону порушує його житлові права, стосовно якого рішення суду про виселення не ухвалювалося.

Відмовляючи КС "Взаємний кредит" у повторному виселенні, суд першої інстанції виходив із того, що заявником не надано належних доказів повторного вселення у спірну квартиру відповідачів, їх проживання у цій квартирі та наявності там їх особистих речей після рішення суду про їх виселення.

В своїй апеляційній скарзі КС "Взаємний кредит" посилається на те, що відповідачі всупереч рішенню Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 25 квітня 2014 року вселились в спірну квартиру та мешкають в ній безпідставно, а тому є всі правові підстави для їх повторного виселення.

Однак, колегія суддів відхиляє такі доводи апелянта, оскільки останнім не було надано належних доказів в підтвердження того, що відповідачі дійсно мешкають в квартирі АДРЕСА_2.

Окрім цього, актом державного виконавця від 17 березня 2015 року факту проживання відповідачів в спірній квартирі виявлено не було.

Щодо посилань апелянта на проживання в спірній квартирі ОСОБА_5 разом з її дітьми, то КС "Взаємний кредит" не було надано жодних доказів щодо наявності рішення суду стосовно виселення сина ОСОБА_5 - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, а тому колегія суддів вважає такий довід безпідставним, оскільки виселення дитини без рішення суду і всупереч положенням діючого законодавства України порушить житлові права останнього.

Відповідно до ст. 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Тож, враховуючи вищевикладене, колегією суддів не було встановлено передбачених положеннями ст. 376 ЦПК України підстав для скасування оскаржуваної ухвали, а доводи апеляційної скарги щодо проживання будь-кого із відповідачів в квартирі АДРЕСА_2 шляхом самовільного вселення належними, допустимими та достатніми в розумінні вимог ст. ст. 76 - 80 ЦПК України доказами не підтверджується.

А тому, керуючись положеннями ст. ст. 259, 367, 374, 375 ЦПК України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Кредитної спілки "Взаємний кредит" - залишити без задоволення.

Ухвалу Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 13 квітня 2018 року - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий: В.С. Городнича

Судді: О.П. Варенко

О.В. Лаченкова