Ухвала суду № 75376298, 19.07.2018, Василівський районний суд Запорізької області

311/79/18

19.07.2018 Провадження №1-кп/311/80/2018

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 липня 2018 року м. Василівка

Василівський районний суд Запорізької області в складі: головуючого судді Нікандрової С.О., за участю секретаря судового засідання Гончарової К.Ю., учасників кримінального провадження: прокурора Петренко В.О., захисника - адвоката Петренко А.В., представника потерпілого - адвоката ОСОБА_2, обвинуваченого ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань №12017080190001263 від 19 жовтня 2017 року, за обвинуваченням:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Енергодар, Запорізької області, українця, громадянина України, офіційно не працюючого, одруженого, має на утриманні дочку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживає за адресою: АДРЕСА_2, раніше судимого:

- 14.07.2000 року Енергодарським м/с Запорізької області за ст. 17, ч. ч. 2, 3 ст. 140, ч. 2 ст. 142, ст. 42 КК України до 4 років позбавлення волі. 06.07.2001 звільнився з Перевальської ВК Луганської області умовно достроково. Не відбутий термін 2 роки 6 місяців 15 днів.

- 05.12.2001 року Енергодарським м/с Запорізької області за ч. З ст. 185, ст. 71 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі. 04.04.2006 звільнився з Софіївської ВК № 55 по відбуттю строку покарання.

- 12.11.2008 року Михайлівським р/с Запорізької області за ч. 4 ст. 296, ч. 2 ст. 263, ст. 70 КК України до 3 років позбавлення волі, з іспитовим строком 1 рік.

- 08.07.2009 року Токмакським р/с Запорізької області за ч.2 ст. 187, ст. 69 КК України до 5 років 2 місяців позбавлення волі. 06.05.2014 звільнився з Софіївської ВК № 55 по відбуттю строку покарання (судимість в установленому законом порядку не знята і не погашена),

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.296, ч.1 ст.263 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Василівського районного суду Запорізької області перебуває кримінальне провадження №12017080190001263 від 19 жовтня 2017 року, за обвинуваченням ОСОБА_3, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.296, ч.1 ст.263 КК України.

В судовому засіданні в порядку ч.3 ст.331 КПК України судом поставлено на обговорення питання про доцільність продовження обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Прокурор вважає, що запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_3 у вигляді тримання під вартою продовжити на 60 днів, оскільки ризики, передбачені ст.177 КПК України, які були встановлені при обранні запобіжного заходу на даний час не відпали і продовжують існувати, а обрання іншого більш м`якого запобіжного заходу не зможе запобігти зазначеним ризикам.

Представник потерпілого - адвокат ОСОБА_2 підтримала позицію прокурора, просила продовжити запобіжний захід відносно обвинуваченого у вигляді тримання під вартою.

Обвинуваченим ОСОБА_3 і захисником було заявлено клопотання зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на більш м`який запобіжний захід, не пов`язаний з триманням під вартою.

Вивчивши матеріали кримінального провадження, вислухавши думки учасників судового розгляду, суд приходить до наступних висновків.

Ухвалою Василівського районного суду від 24 січня 2018 року до ОСОБА_3 застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 24 березня 2018 року.

Ухвалою Василівського районного суду від 20 березня 2018 року обвинуваченому ОСОБА_3 продовжений запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, тобто до 24 травня 2018 року.

Ухвалою Василівського районного суду від 23 травня 2018 року обвинуваченому ОСОБА_3 продовжений запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, тобто до 23 липня 2018 року.

Таким чином, 23 липня 2018 року спливає строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_3, тому суд, діючи відповідно до вимог ч.3 ст.331 КПК України до спливу продовженого строку зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання під вартою обвинуваченого, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Відповідно до положень ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочину діяльність.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке, можливо, буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.

Міра запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3 обрана з урахуванням характеру і тяжкості інкримінованих йому злочинів, конкретних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого він обвинувачується, покарання, яке йому загрожує, та даних, які характеризують особу обвинуваченого ОСОБА_3, який зокрема неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення тяжких злочинів, у тому числі: хуліганства з застосуванням холодної зброї та розбою.

Відповідними ухвалами суду були встановлені ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, у зв'язку з чим тримання обвинуваченого під вартою в повній мірі відповідає меті, з якою був застосований і продовжений цей вид запобіжного

заходу, в тому числі зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи та не суперечить практиці Європейського суду з прав людини, зокрема позиціям, викладеним в рішеннях Європейського суду з прав людини у справах «Летельє проти Франції», «Лабіта проти Італії», а також вимогам Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Практика Європейського суду з прав людини, свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.

Вирішуючи клопотання про зміну запобіжного заходу обвинуваченого ОСОБА_3 з тримання під вартою інший більш м`який запобіжний захід, суд вважає доводи обвинуваченого та захисника про можливість уникнення наявним ризикам шляхом застосування більш м'якого запобіжного заходу сумнівними з огляду на конкретні обставини справи та особу обвинуваченого. Оцінюючи доводи сторони захисту щодо відсутності ризику незаконного впливу на свідків і потерпілого, суд зауважує, що судовий розгляд кримінального провадження ще не завершений, судом вирішено питання про повторний допит потерпілого і свідка обвинувачення, які значною мірою можуть вплинути на результати розгляду справи. За таких обставин, ризик незаконного впливу на потерпілого і свідків обвинувачення, встановлений судом під час обрання запобіжного заходу, на сьогодні продовжує існувати. Додаткових обставин, які б не були предметом розгляду суду під час обрання запобіжного заходу, стороною захисту не наведено. Доводи сторони захисту щодо потреби обвинуваченого в медичному обстеженні і подальшому лікуванні об'єктивно матеріалами справи не підтверджені, а отже судом до уваги не приймаються.

Суд приходить до переконання, що застосований запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_3 на даний час відповідає конкретним підставам і меті запобіжного заходу, обґрунтованій підозрі, характеру та тяжкості діянь, які інкримінуються обвинуваченому, сукупна тривалість застосування обраного відносно обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на даний час не виходить за межі розумного строку.

За таких обставин, є підстави для продовження обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів, тобто до 17 вересня 2018 року включно, оскільки для запобігання встановлених судом ризиків застосування більш м'якого запобіжного заходу не буде ефективним і не сприятиме своєчасному розгляду кримінального провадження, а відповідно заявлене обвинуваченим клопотання про зміну запобіжного заходу задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.177, 178, 183, 194, 331, 336, 372 Кримінального процесуального кодексу України, суд,-

У Х В А Л И В:

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, тобто до 17 вересня 2018 року включно.

В задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_3 про зміну запобіжного заходу - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя С.О.Нікандрова