Ухвала суду № 75375912, 18.07.2018, Мирноградський міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Димитровський міський суд Донецької області)

Справа № 226/1489/18

Провадження №1-м/226/2/2018

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.07.2018 місто Мирноград

Димитровський міський суд Донецької області в складі:

головуючого – судді Клепки Л.І.,

за участю секретаря судового засідання Тіссен О.В.,

прокурора Савельєва В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Мирнограді клопотання Міністерства юстиції України про приведення вироку Російської Федерації у відповідність із законодавством України щодо

ОСОБА_1, громадянина України, який народився 16.10.1992 в місті Макіївці Донецької області, неодруженого, раніше не судимого, не працюючого, останнє відоме місце проживання ІНФОРМАЦІЯ_1 (Мирноград), вул. Сєрова, 19,

засудженого 06.06.2017 вироком Дзержинського районного суду міста Оренбургу, РФ, до покарання у вигляді 10 років позбавлення волі зі штрафом в розмірі 100000,00 рублів за вчинення злочинів, передбачених ч.3 ст.30 – пп. «а,г» ч.4 ст.228-1, ч.3 ст.30 – п. «а» ч.4 ст.228-1, ч.3 ст.30 – пп. «а,г» ч.4 ст.228-1, ч.3 ст.30 – ч.5 ст.228-1, ч.3 ст.30 – п. «а» ч.4 ст.228-1, ч.3 ст.30 – п. «а» ч.4 ст.228-1, ч.3 ст.30 – п. «а» ч.4 ст.228-1, ч.3 ст.30 – п. «а» ч.4 ст.228-1, ч.3 ст.30 – п. «а» ч.4 ст.228-1, ч.3 ст.30 – п. «а,г» ч.4 ст.228-1, ч.3 ст.30 – п. «а» ч.4 ст.228-1, ч.3 ст.30 – п. «а» ч.4 ст.228-1, ч.3 ст.30 – п. «а» ч.4 ст.228-1, ч.3 ст.30 – п. «а» ч.4 ст.228-1, ч.3 ст.30 – п. «а» ч.4 ст.228-1, ч.3 ст.30 – п. «а» ч.4 ст.228-1, ч.3 ст.30 – п. «а» ч.4 ст.228-1, ч.3 ст.30 – п. «а» ч.4 ст.228-1, ч.3 ст.30 – п. «а» ч.4 ст.228-1, ч.3 ст.30 – п. «а» ч.4 ст.228-1, ч.3 ст.30 – п. «а» ч.4 ст.228-1, ч.3 ст.30 – п. «а» ч.4 ст.228-1, ч.3 ст.30 – п. «а» ч.4 ст.228-1, ч.3 ст.30 – п. «а» ч.4 ст.228-1, ч.3 ст.30 – п. «а» ч.4 ст.228-1, ч.3 ст.30 – п. «а» ч.4 ст.228-1, ч.3 ст.30 – п. «а» ч.4 ст.228-1, ч.3 ст.30 – п. «а» ч.4 ст.228-1, ч.3 ст.30 – п. «а» ч.4 ст.228-1, ч.3 ст.30 – п. «а» ч.4 ст.228-1, ч.3 ст.30 – п. «а» ч.4 ст.228-1, ч.3 ст.30 – п. «а» ч.4 ст.228-1, ч.3 ст.30 – п. «а» ч.4 ст.228-1, ч.3 ст.30 – п. «а» ч.4 ст.228-1, ч.3 ст.30 – п. «а» ч.4 ст.228-1, ч.3 ст.30 – п. «а» ч.4 ст.228-1, ч.3 ст.30 – п. «а» ч.4 ст.228-1, ч.3 ст.30 – п. «а» ч.4 ст.228-1, ч.3 ст.30 – п. «а» ч.4 ст.228-1 із застосуванням ч.2 ст.69 Кримінального кодексу Російської Федерації,-

ВСТАНОВИВ:

18.06.2018 Міністерство юстиції України звернулось до суду з клопотанням про приведення вироку суду Російської Федерації у відношенні ОСОБА_1 у відповідність із законодавством України. У клопотанні зазначено, що 13.04.2018 наказом Міністерства юстиції України №1153/5 прийнято рішення про прийняття в Україну засудженого вироком російського суду громадянина України ОСОБА_1 відповідно до ст.606 КПК України, ст.3 Конвенції про передачу засуджених осіб 1983 року та на підставі запиту Міністерства юстиції Російської Федерації від 27.02.2018 №06-26798/18.

ОСОБА_1 засуджено вироком Дзержинського районного суду м. Оренбурга від 06.06.2017 до покарання у вигляді 10 років позбавлення волі зі штрафом в розмірі 100000,00 рублів за вчинення злочинів, передбачених ч.3 ст.30, пп. «а,г» ч.4 ст.228-1 (замах на незаконний збут наркотичних речовин з використанням інформаційно-телекомунікаційних мереж («Інтернет») організованою групою у великому розмірі); ч.3 ст.30, пп. «а,г» ч.4 ст.228-1 (замах на незаконний збут наркотичних речовин, частин рослин, що містять наркотичні речовини, з використанням інформаційно-телекомунікаційних мереж («Інтернет») організованою групою у великому розмірі); ч.3 ст.30, п. «а» ч.4 ст.228-1 (замах на незаконний збут наркотичних речовин з використанням інформаційно-телекомунікаційних мереж («Інтернет») організованою групою у великому розмірі, 34 епізоди); ч.3 ст.30, ч.5 ст.228-1 (замах на незаконний збут наркотичних речовин з використанням інформаційно-телекомунікаційних мереж («Інтернет») організованою групою в особливо великому розмірі) Кримінального кодексу Російської Федерації, що також є караними діяннями відповідно до законодавства України про кримінальну відповідальність. Крім того, за вироком суду ОСОБА_1 повинен відшкодувати в дохід держави штраф в розмірі 100000,00 рублів та процесуальні витрати в сумі 11270,00 рублів, стягнення яких не здійснювалося, наявне письмове зобов’язання засудженого відшкодувати штраф та витрати.

Засуджений ОСОБА_1 знаходиться в ФКУ «Виправна колонія №9 УФСВП Росії по Оренбурзькій області, кінець відбуття строку покарання – 11.09.2026.

Останнє відоме місце проживання ОСОБА_1 в Україні: Донецька область, м. Мирноград, вул. Сєрова, 19.

З метою забезпечення виконання в Україні покарання, призначеного громадянинові України російським судом, Міністерство просить визначити статті, частини статей КК України, якими передбачена відповідальність за кримінальні правопорушення, у вчиненні якого ОСОБА_1 визнано винуватим, визначити строк позбавлення волі, що підлягає відбуванню засудженим, із зазначенням початку такого строку; вирішити питання щодо виконання вироку в частині відшкодування штрафу та процесуальних витрат.

В судовому засіданні прокурор висловив думку про задоволення клопотання та необхідність приведення вироку Російської Федерації у відповідність із законодавством України.

Представник Міністерства юстиції України у судове засідання не з'явився. В клопотанні просив справу розглянути за відсутності представника.

Вислухавши думку прокурора, дослідивши матеріали клопотання, суд дійшов висновку, що клопотання підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається із наявного вироку суду Російської Федерації, ОСОБА_1 визнано винуватим у скоєнні низки злочинів та призначено покарання:

-за ч.3 ст.30 – п. «а,г» ч.4 ст.228-1 КК РФ (епізод від 10.09.2016) – 8 років 2 місяця позбавлення волі зі штрафом в розмірі 50000,00 рублів;

-за ч.3 ст.30 – п. «а,г» ч.4 ст.228-1 КК РФ (епізод від 12.09.2016) – 8 років 2 місяця позбавлення волі зі штрафом в розмірі 50000,00 рублів;

-за ч.3 ст.30 – п. «а,г» ч.4 ст.228-1 КК РФ (епізод від 11.09.2016) – 8 років 2 місяця позбавлення волі зі штрафом в розмірі 50000,00 рублів;

-за ч.3 ст.30 – ч.5 ст.228-1 КК РФ – 9 років позбавлення волі зі штрафом в розмірі 70000,00 рублів;

-за ч.3 ст.30 – п. «а» ч.4 ст.228-1 КК РФ (34 епізоди від 11-13.09.2016) – по 8 років позбавлення волі зі штрафом в розмірі 30000,00 рублів за кожним епізодом;

На підставі ч.2 ст.69 КК РФ шляхом часткового складання покарань за сукупністю злочинів остаточно ОСОБА_1 призначене покарання у вигляді 10 років позбавлення волі з відбуванням покарання у виправній колонії суворого режиму зі штрафом в розмірі 100000,00 рублів в дохід держави та стягнено в дохід держави 11270,00 рублів процесуальних витрат. Строк покарання визначено обчислювати з дня постановлення вироку 06.06.2017, зарахувавши до нього час тримання ОСОБА_1 під вартою з 12.09.2016 по 05.06.2017.

ОСОБА_1 знаходиться в ФКУ «Виправна колонія №9 УФСВП Росії по Оренбурзькій області», кінець відбуття ним строку покарання становить 11.09.2026.

Згідно з наданою з виправної установи характеристикою ОСОБА_1 характеризується задовільно, відповідно до медичної довідки є здоровим і працездатним. Згідно довідки ФКУ «Виправна колонія №9 УФСВП Росії по Оренбурзькій області» про наявність шкоди, завданої злочином, за місцем відбування покарання перебувають два виконавчих листи – щодо штрафу в сумі 100000,00 рублів та процесуальних витрат в розмірі 11270,00 рублів, утримання в рахунок погашення стягнень не здійснювалися.

Відповідно до листа Державної міграційної служби України від 15.01.2018 ОСОБА_1 є громадянином України.

Згідно письмової заяви ОСОБА_1, він висловив бажання бути переданим в Україну.

Вивченням вироку суду та конкретних норм національного закону про кримінальну відповідальність встановлено, що ОСОБА_1 засуджено за вчинення злочинів, передбачених ч.3 ст.30 – пп. «а,г» ч.4 ст.228-1, ч.3 ст.30 – п. «а» ч.4 ст.228-1, ч.3 ст.30 – пп. «а,г» ч.4 ст.228-1, ч.3 ст.30 – ч.5 ст.228-1, ч.3 ст.30 – п. «а» ч.4 ст.228-1, ч.3 ст.30 – п. «а» ч.4 ст.228-1, ч.3 ст.30 – п. «а» ч.4 ст.228-1, ч.3 ст.30 – п. «а» ч.4 ст.228-1, ч.3 ст.30 – п. «а» ч.4 ст.228-1, ч.3 ст.30 – п. «а,г» ч.4 ст.228-1, ч.3 ст.30 – п. «а» ч.4 ст.228-1, ч.3 ст.30 – п. «а» ч.4 ст.228-1, ч.3 ст.30 – п. «а» ч.4 ст.228-1, ч.3 ст.30 – п. «а» ч.4 ст.228-1, ч.3 ст.30 – п. «а» ч.4 ст.228-1, ч.3 ст.30 – п. «а» ч.4 ст.228-1, ч.3 ст.30 – п. «а» ч.4 ст.228-1, ч.3 ст.30 – п. «а» ч.4 ст.228-1, ч.3 ст.30 – п. «а» ч.4 ст.228-1, ч.3 ст.30 – п. «а» ч.4 ст.228-1, ч.3 ст.30 – п. «а» ч.4 ст.228-1, ч.3 ст.30 – п. «а» ч.4 ст.228-1, ч.3 ст.30 – п. «а» ч.4 ст.228-1, ч.3 ст.30 – п. «а» ч.4 ст.228-1, ч.3 ст.30 – п. «а» ч.4 ст.228-1, ч.3 ст.30 – п. «а» ч.4 ст.228-1, ч.3 ст.30 – п. «а» ч.4 ст.228-1, ч.3 ст.30 – п. «а» ч.4 ст.228-1, ч.3 ст.30 – п. «а» ч.4 ст.228-1, ч.3 ст.30 – п. «а» ч.4 ст.228-1, ч.3 ст.30 – п. «а» ч.4 ст.228-1, ч.3 ст.30 – п. «а» ч.4 ст.228-1, ч.3 ст.30 – п. «а» ч.4 ст.228-1, ч.3 ст.30 – п. «а» ч.4 ст.228-1, ч.3 ст.30 – п. «а» ч.4 ст.228-1, ч.3 ст.30 – п. «а» ч.4 ст.228-1, ч.3 ст.30 – п. «а» ч.4 ст.228-1, ч.3 ст.30 – п. «а» ч.4 ст.228-1, ч.3 ст.30 – п. «а» ч.4 ст.228-1 Кримінального кодексу Російської Федерації, що також є караними діяннями відповідно до законодавства України про кримінальну відповідальність, та такі діяння відповідають ч.2 ст.15, ч.3 ст.307 КК України.

Відповідно до довідки про відбуте покарання та покарання, що належить відбути, ОСОБА_1 станом на 26.01.2018 відбув 1 рік 4 місяці 14 днів з призначеного йому покарання, невідбута частина покарання складає 8 років 7 місяців 16 днів.

Здійснюючи процедуру приведення вироку у відповідність із законодавством України, суд виходить із положень Конституції України, глави 46 КПК України, якими регламентовано визнання та виконання вироків судів іноземних держав та передача засуджених осіб, Конвенції про передачу засуджених осіб 1983 року, та норм Кримінального кодексу України.

Так, відповідно до вимог ч.1 ст.602 КПК України вирок суду іноземної держави може бути визнаний і виконаний на території України у випадках і в обсязі, передбачених міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

Пунктом b) частини 1 статті 9 Європейської конвенції про передачу засуджених осіб визначено, що компетентні власті держави виконання вироку визнають вирок і таким чином замінюють міру покарання, призначену в державі визначення вироку, мірою покарання, передбаченою законодавством держави виконання вироку за такий самий злочин, згідно з положеннями статті 11.

Пунктами а), d) статті 11 Конвенції про передачу засуджених осіб встановлено, що при заміні вироку мають враховуватися зроблені щодо фактів висновки, які ясно викладені або припускаються в рішенні, ухваленому державою винесення вироку, а також не може посилюватися кримінальне покарання засудженої особи.

Крім того, умови передачі засуджених осіб і їх прийняття для відбування покарання визначені у ст.606 КПК України, а порядок розгляду судом питання про приведення вироку суду іноземної держави у відповідність із законодавством України регламентований положеннями ст.610 КПК України, відповідно до яких під час розгляду клопотання Міністерства юстиції України суд визначає статті (частини статей) закону України про кримінальну відповідальність, якими передбачена відповідальність за кримінальне правопорушення, вчинене засудженим громадянином України, і строк позбавлення волі, визначений на підставі вироку суду іноземної держави. При призначенні строку покарання у виді позбавлення волі, що підлягає відбуванню на підставі вироку суду іноземної держави, суд дотримується тривалості призначеного таким вироком покарання, крім випадків, визначених у ч.4 ст.610 КПК України. При цьому суд, як це визначено у ч.3 ст.603 КПК України, не перевіряє фактичні обставини, встановлені вироком суду іноземної держави, та не вирішує питання щодо винуватості особи.

Статтею 606 КПК України визначаються умови передачі засуджених осіб для відбування покарання в Україні: якщо ця особа є громадянином держави виконання вироку; якщо вирок набрав законної сили; якщо на час отримання запиту про передачу засуджений має відбувати покарання упродовж як найменш шести місяців або якщо йому ухвалено вирок до ув'язнення на невизначений строк; якщо на передачу згоден засуджений або з урахуванням його віку або фізичного чи психічного стану на це згоден законний представник засудженого; якщо кримінальне правопорушення, внаслідок вчинення якого було ухвалено вирок, є злочином згідно із законодавством держави виконання вироку або було б злочином у разі вчинення на її території, за вчинення якого може бути призначено покарання у виді позбавлення волі; якщо відшкодовано майнову шкоду, завдану кримінальним правопорушенням, а в разі наявності – також процесуальні витрати; якщо держава ухвалення вироку і держава виконання вироку згодні на передачу засудженого.

Разом з тим, відповідно ч.3 ст.609 КПК України Міністерство юстиції України в разі прийняття рішення щодо прийняття громадянина України, засудженого судом іноземної держави, для подальшого відбування покарання на території України звертається до суду з клопотанням про приведення вироку суду іноземної держави у відповідність із законодавством України.

Відповідно до ч.1 ст.610 КПК України клопотання Міністерства юстиції України про приведення вироку суду іноземної держави у відповідність із законодавством України відповідно до ч.3 ст.609 цього Кодексу розглядає суд першої інстанції за останнім відомим місцем проживання засудженої особи в Україні або за місцем знаходження Міністерства юстиції України.

Відповідно до діючого Кримінального кодексу України замах на незаконний збут наркотичних речовин, в тому числі частин рослин, що мстять наркотичні речовини, у великому та особливо великому розмірі, вчинений організованою групою, кваліфікується за ч.2 ст.15 ч.3 ст.307 КК України. Санкція за цей злочин передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від дев’яти до дванадцяти років із конфіскацією майна.

Згідно з вироком суду РФ дії ОСОБА_1 кваліфікувалися за ч.3 ст.30 – п. «а,г» ч.4 ст.228-1 КК РФ; ч.3 ст.30 – ч.5 ст.228-1 КК РФ та за ч.3 ст.30 – п. «а» ч.4 ст.228-1 КК РФ в редакції Федерального закону №18-ФЗ від 01.03.2012.

Санкція ч.4 ст.228-1 КК РФ в цій редакції закону передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від десяти до двадцяти років з позбавленням права займати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до двадцяти років або без такого та зі штрафом в розмірі до одного мільйона рублів чи в розмірі заробітної плати чи іншого доходу засудженого за період до п’яти років чи без такого. Санкція ч.5 ст.228-1 КК РФ в цій редакції закону передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від п’ятнадцяти до двадцяти років з позбавленням права займати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до двадцяти років або без такого та зі штрафом в розмірі до одного мільйона рублів чи в розмірі заробітної плати чи іншого доходу засудженого за період до п’яти років чи без такого або довічним позбавленням волі.

В той самий час, за кримінальним законодавством України всі зазначені у вироку суду епізоди злочинної діяльності ОСОБА_1 охоплюються складом злочину, передбаченого ч.2 ст.15 ч.3 ст.307 КК України.

Таким чином, за умови вчинення аналогічного кримінального правопорушення на території України дії засудженого мали бути кваліфіковані за ч.2 ст.15 ч.3 ст.307 КК України. Також суд зауважує, що окремій кваліфікації дії засудженого за ч.3 ст.307 КК України за кожний вчинений ним епізод злочинної діяльності не підлягають, оскільки диспозицією ч.3 ст.307 КК України передбачена така кваліфікуюча ознака як повторність, якою і охоплюються всі протиправні дії засудженого.

Відповідно до частини 3 статті 603 КПК України при розгляді клопотання Міністерства юстиції України про виконання вироку суду іноземної держави суд не перевіряє фактичні обставини, встановлені вироком суду іноземної держави, та не вирішує питання щодо винуватості особи.

Відповідно до ч.3 ст.68 КК України за вчинення замаху на злочин строк покарання не може перевищувати двох третин максимального строку покарання, передбаченого санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини цього Кодексу.

Отже, враховуючи, що максимальне покарання за ч.3 ст.307 КК України складає 12 років позбавлення волі, за діючим законодавством України покарання ОСОБА_1 за ч.2 ст.15 ч.3 ст.307 КК України не може перевищувати 8 років позбавлення волі.

З урахуванням наведеного та з огляду на те, що призначене засудженому ОСОБА_1 судом Російської Федерації покарання за своїм видом є сумісним із законодавством України та співвідноситься із заходами примусу, передбаченими КК України за вчинення аналогічних винних діянь, а за тривалістю – перевищує встановлену законодавством України межу, суд вважає за необхідне привести у відповідність із законодавством України вирок Дзержинського районного суду м. Оренбурга від 06.06.2017 та визначити, що ч.3 ст.30 – пп. «а,г» ч.4 ст.228-1, ч.3 ст.30 – п. «а» ч.4 ст.228-1, ч.3 ст.30 – пп. «а,г» ч.4 ст.228-1, ч.3 ст.30 – ч.5 ст.228-1, ч.3 ст.30 – п. «а» ч.4 ст.228-1, ч.3 ст.30 – п. «а» ч.4 ст.228-1, ч.3 ст.30 – п. «а» ч.4 ст.228-1, ч.3 ст.30 – п. «а» ч.4 ст.228-1, ч.3 ст.30 – п. «а» ч.4 ст.228-1, ч.3 ст.30 – п. «а,г» ч.4 ст.228-1, ч.3 ст.30 – п. «а» ч.4 ст.228-1, ч.3 ст.30 – п. «а» ч.4 ст.228-1, ч.3 ст.30 – п. «а» ч.4 ст.228-1, ч.3 ст.30 – п. «а» ч.4 ст.228-1, ч.3 ст.30 – п. «а» ч.4 ст.228-1, ч.3 ст.30 – п. «а» ч.4 ст.228-1, ч.3 ст.30 – п. «а» ч.4 ст.228-1, ч.3 ст.30 – п. «а» ч.4 ст.228-1, ч.3 ст.30 – п. «а» ч.4 ст.228-1, ч.3 ст.30 – п. «а» ч.4 ст.228-1, ч.3 ст.30 – п. «а» ч.4 ст.228-1, ч.3 ст.30 – п. «а» ч.4 ст.228-1, ч.3 ст.30 – п. «а» ч.4 ст.228-1, ч.3 ст.30 – п. «а» ч.4 ст.228-1, ч.3 ст.30 – п. «а» ч.4 ст.228-1, ч.3 ст.30 – п. «а» ч.4 ст.228-1, ч.3 ст.30 – п. «а» ч.4 ст.228-1, ч.3 ст.30 – п. «а» ч.4 ст.228-1, ч.3 ст.30 – п. «а» ч.4 ст.228-1, ч.3 ст.30 – п. «а» ч.4 ст.228-1, ч.3 ст.30 – п. «а» ч.4 ст.228-1, ч.3 ст.30 – п. «а» ч.4 ст.228-1, ч.3 ст.30 – п. «а» ч.4 ст.228-1, ч.3 ст.30 – п. «а» ч.4 ст.228-1, ч.3 ст.30 – п. «а» ч.4 ст.228-1, ч.3 ст.30 – п. «а» ч.4 ст.228-1, ч.3 ст.30 – п. «а» ч.4 ст.228-1, ч.3 ст.30 – п. «а» ч.4 ст.228-1, ч.3 ст.30 – п. «а» ч.4 ст.228-1 КК РФ відповідають ч.2 ст.15 ч.3 ст.307 КК України. Частина 2 ст.69 КК РФ відповідає ч.1 ст.70 КК України, які регламентують призначення покарання за сукупністю злочинів. В той самий час призначення покарання за сукупністю злочинів в даному випадку при приведенні вироку у відповідність із національним законодавством не застосовується, оскільки всі дії засудженого охоплюються нормою ч.3 ст.307 КК України.

Відповідно до п.1 ч.4 ст.610 КПК України при визначенні строку покарання у виді позбавлення волі, що підлягає відбуванню на підставі вироку суду іноземної держави, суд дотримується тривалості призначеного таким вироком покарання, крім випадків, якщо законом України про кримінальну відповідальність за кримінальне правопорушення максимальний строк позбавлення волі є меншим, ніж призначений вироком суду іноземної держави. В такому випадку суд визначає максимальний строк позбавлення волі, передбачений кримінальним законом України, що в даному випадку складає 8 років позбавлення волі.

Конфіскація майна ОСОБА_1 вироком іноземного суду не призначалася, тому не повинна застосовуватися і при відбуванні покарання на території України.

Згідно з ч.5 ст.610 КПК України відповідно до клопотання Міністерства юстиції України суд може також розглянути питання про виконання додаткового покарання, призначеного вироком суду іноземної держави. Невиконане додаткове покарання, призначене вироком суду іноземної держави, підлягає виконанню, якщо таке покарання за вчинення цього кримінального правопорушення передбачено законом України.

Санкцією ч.3 ст.307 КК України не передбачене додаткове покарання у вигляді штрафу, отже, штраф не має бути стягненим із засудженого.

Відповідно до ч.6 ст.610 КПК України процесуальні витрати в сумі 11270,00 рублів підлягають стягненню на користь держави, судом якої постановлено вирок.

Отже, слід вважати ОСОБА_1 засудженим за ч.2 ст.15 ч.3 ст.307 КК України до 8 років позбавлення волі.

Строк відбування покарання засудженому належить обраховувати з моменту ухвалення вироку 06.06.2017. При цьому відповідно до ч.5 ст.72 КК України в редакції Закону України «Про несення змін до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув'язнення у строк покарання» №838-VIII від 26.11.2015 у строк відбування покарання слід зарахувати час тримання ОСОБА_1 під вартою з 12.09.2016 по день набрання вироком законної сили 20.06.2017 із розрахунку: один день перебування під вартою дорівнює двом дням позбавлення волі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.372,602-604,610 КПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання Міністерства юстиції України задовольнити.

Привести вирок Дзержинського районного суду м. Оренбурга, РФ, від 06.06.2017 щодо громадянина України ОСОБА_1, засудженого за вчинення злочинів, передбачених ч.3 ст.30 – пп. «а,г» ч.4 ст.228-1, ч.3 ст.30 – п. «а» ч.4 ст.228-1, ч.3 ст.30 – пп. «а,г» ч.4 ст.228-1, ч.3 ст.30 – ч.5 ст.228-1, ч.3 ст.30 – п. «а» ч.4 ст.228-1, ч.3 ст.30 – п. «а» ч.4 ст.228-1, ч.3 ст.30 – п. «а» ч.4 ст.228-1, ч.3 ст.30 – п. «а» ч.4 ст.228-1, ч.3 ст.30 – п. «а» ч.4 ст.228-1, ч.3 ст.30 – п. «а,г» ч.4 ст.228-1, ч.3 ст.30 – п. «а» ч.4 ст.228-1, ч.3 ст.30 – п. «а» ч.4 ст.228-1, ч.3 ст.30 – п. «а» ч.4 ст.228-1, ч.3 ст.30 – п. «а» ч.4 ст.228-1, ч.3 ст.30 – п. «а» ч.4 ст.228-1, ч.3 ст.30 – п. «а» ч.4 ст.228-1, ч.3 ст.30 – п. «а» ч.4 ст.228-1, ч.3 ст.30 – п. «а» ч.4 ст.228-1, ч.3 ст.30 – п. «а» ч.4 ст.228-1, ч.3 ст.30 – п. «а» ч.4 ст.228-1, ч.3 ст.30 – п. «а» ч.4 ст.228-1, ч.3 ст.30 – п. «а» ч.4 ст.228-1, ч.3 ст.30 – п. «а» ч.4 ст.228-1, ч.3 ст.30 – п. «а» ч.4 ст.228-1, ч.3 ст.30 – п. «а» ч.4 ст.228-1, ч.3 ст.30 – п. «а» ч.4 ст.228-1, ч.3 ст.30 – п. «а» ч.4 ст.228-1, ч.3 ст.30 – п. «а» ч.4 ст.228-1, ч.3 ст.30 – п. «а» ч.4 ст.228-1, ч.3 ст.30 – п. «а» ч.4 ст.228-1, ч.3 ст.30 – п. «а» ч.4 ст.228-1, ч.3 ст.30 – п. «а» ч.4 ст.228-1, ч.3 ст.30 – п. «а» ч.4 ст.228-1, ч.3 ст.30 – п. «а» ч.4 ст.228-1, ч.3 ст.30 – п. «а» ч.4 ст.228-1, ч.3 ст.30 – п. «а» ч.4 ст.228-1, ч.3 ст.30 – п. «а» ч.4 ст.228-1, ч.3 ст.30 – п. «а» ч.4 ст.228-1, ч.3 ст.30 – п. «а» ч.4 ст.228-1 Кримінального кодексу Російської Федерації до 10 років позбавлення волі зі штрафом в розмірі 100000,00 рублів у відповідність із законодавством України.

Вважати ОСОБА_1 засудженим за вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст.15 ч.3 ст.307 Кримінального кодексу України до покарання у виді позбавлення волі строком 8 (вісім) років.

Штраф в сумі 100000,00 рублів в дохід держави з ОСОБА_1 не стягувати.

Строк відбування покарання ОСОБА_1 обраховувати з 06.06.2017, зарахувавши до нього строк його попереднього ув’язнення з 12.09.2016 по день набрання вироком законної сили 20.06.2017 із розрахунку один день попереднього ув’язнення за два дні позбавлення волі.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави (Російська Федерація) в порядку відшкодування процесуальних витрат 11270,00 рублів, що відповідно до курсу Національного Банку України на 18.07.2018 року складає суму 4733,17 грн.

Ухвала може бути оскаржена органом, що подав клопотання, особою, щодо якої вирішено питання про приведення вироку суду іноземної держави у відповідність із законодавством України, та прокурором до апеляційного суду Донецької області через Димитровський міський суд Донецької області протягом семи діб з моменту її проголошення, а засудженим – з моменту її вручення.

Суддя: Л.І. Клепка