Рішення № 75374739, 18.07.2018, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/2745/18

2-а/357/187/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 липня 2018 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючий - суддя Дубановська І. Д. ,

при секретарі - Боженко Т. В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у приміщенні суду в м. Біла Церква позовну заяву ОСОБА_1 до Інспектора Управління патрульної поліції у м. Києві Твердохліба Івана Олександровича, третя особа: Департамент патрульної поліції про визнання дій протиправними та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -

В С Т А Н О В И В:

В березні 2018 року до суду надійшов вищезазначений адміністративний позов, в якому позивач просив: визнати дії інспектора поліції Твердохліба Івана Олександровича протиправними та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАА № 310027 від 28.02.2018 року.

В обгрунтування позову зазначав, що 28.02.2018 року перебуваючи в м. Києві, ним в присутності працівника поліції, що проводив розгляд справи (який в порушення ст. 279 КУпАП навіть не представився) та свідків було заявлено ряд клопотань, а саме: відкласти розгляд справи та надати можливість скористатися юридичною допомогою адвоката, розгляд справи проводити за місцем його проживання, оскільки вирішити ряд процесуальних питань на місці, було неможливо, надати можливість дати пояснення як особисто, так і свідкам, роз'яснити йому права, передбачені КУпАП. Всі без виключення клопотання працівником поліції проігноровані та не розглянуті, що позбавило його можливості, будь-яким чином захистити свої права.

Представник відповідача та третьої особи надав до суду відзив в якому заперечував проти позову, посилаючись на те, що відповідач по справі діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та Кодексом України про адміністративні правопорушення.

22.03.2018 року у справі відкрите провадження та призначене судове засідання.

02.04.2018 року судове засідання відкладене в зв'язку із неявкою учасників справи.

26.04.2018 року судове засідання відкладене в зв'язку із клопотанням позивача.

18.07.2018 року в судове засідання з'явився позивач, представник відповідача та третьої особи просив розглядати справу за відсутності відповідача та третьої особи.

В ході розгляду справи судом заслухані пояснення позивача, досліджені матеріали справи, з яких суд встановив наступне.

13.02.2018 року відносно позивача складено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАА № 310027.

Згідно зазначеної постанови 28.02.2018 року о 18:46 год. позивач здійснив стоянку на місці для інвалідів, чим порушив п. 8.4 ПДР - порушення вимог інформаційно-вказівних актів.

За вчинення зазначеного правопорушення на позивача накладене адміністративне стягнення у розмірі 1 020 грн.

Зазначені обставини підтверджуються наявними в матеріалах справи письмовими доказами.

Відповідно до ч. 5 ст. 122 КУпАП зупинка чи стоянка транспортних засобів на місцях, що позначені відповідними дорожніми знаками або дорожньою розміткою, на яких дозволено зупинку чи стоянку лише транспортних засобів, якими керують водії з інвалідністю або водії, які перевозять осіб з інвалідністю (крім випадків вимушеної стоянки), а так само створення перешкод водіям з інвалідністю або водіям, які перевозять осіб з інвалідністю, у зупинці чи стоянці керованих ними транспортних засобів, неправомірне використання на транспортному засобі розпізнавального знака "Водій з інвалідністю" - тягнуть за собою накладення штрафу від шістдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Зі змісту ч. 2 ст. 222 КУпАП вбачається, що розгляд правопорушень передбачених ч. 1 ст. 122 КУпАП віднесений до компетенції органів Національної поліції

Справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення (ч.1 ст. 276 КУпАП).

При цьому згідно рішення Конституційного суду України від 26.05.2015 року № 5-рп/2015 словосполучення "за місцем його вчинення", яке міститься в положенні частини першої статті 276 Кодексу, визначає адміністративно-територіальну одиницю, на яку поширюється юрисдикція відповідного органу, уповноваженого законом розглядати справу про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі.

Згідно ч. 1 ст. 283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В судовому засіданні позивач вину у вчиненні ним адміністративного правопорушення не визнав та пояснив суду, що автомобілем він не керував, паркування на місці для інвалідів не здійснював.

Згідно оглянутого в судовому засіданні відеозапису наданого позивачем з місця події, вбачається, що він заявляв ряд клопотань, зокрема про розгляд справи за місцем його проживання та щодо надання йому можливості звернутися за наданням правової допомоги до адвоката.

Ані відеозапис наданий позивачем, ані відеозапис з нагрудної камери інспектора Бабенка І.В. наданий представником відповідача та третьої особи не містить відомостей про задоволення чи відхилення заявлених позивачем клопотань.

Такі дії відповідача порушили право позивача гарантоване ст. 59 Конституції України, згідно якої кожен має право на професійну правничу допомогу та ст. 268 КУпАП, згідно якої особа, що притягається до адміністративної відповідальності має право користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права.

Також, суд наголошує, що відповідач не виконав свій обов'язок довести правомірність своїх дій, оскільки в матеріалах справи відсутні докази того, що саме позивач здійснив паркування транспортного засобу з порушенням п. 8.4 Правил дорожнього руху України.

Відповідно до ч. 2 ст. 6 Конвенції з прав людини та основоположних свобод кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

Суд зазначає, що при винесенні оскаржуваної постанови порядок встановлений законом не дотриманий, вина позивача у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 122 КУпАП не доведена.

Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Отже, суд вважає за необхідне позов задовольнити.

Керуючись ст.ст. 9, 77, 139, 241-246, 255, 286, 293, 295 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Інспектора Управління патрульної поліції у м. Києві Твердохліба Івана Олександровича, третя особа: Департамент патрульної поліції про визнання дій протиправними та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити.

Визнати дії інспектора поліції Твердохліба Івана Олександровича протиправними та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАА № 310027 від 28.02.2018 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку повністю або частково до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення складене в нарадчій кімнаті та проголошене - 18.07.2018 року.

СуддяІ. Д. Дубановська