Постанова № 75374608, 18.07.2018, Апеляційний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №278/657/18 Головуючий у 1-й інст. Дубовік О. М.

Категорія 2 Доповідач Миніч Т. І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 липня 2018 року Апеляційний суд Житомирської області в складі:

Головуючого судді Миніч Т.І.

суддів: Трояновської Г.С.,

Павицької Т.М.

секретаря

судового засідання Ковальської Я.В.

без повідомлення учасників справи

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі апеляційну скаргу ОСОБА_3

на ухвалу судді Житомирського районного суду Житомирської області від 10 травня 2018 року під головуванням судді Дубовік О.М.

у цивільній справі №278/657/18 за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3, треті особи: Виконавчий комітет Тетерівської сільської ради Житомирського району Житомирської області, ОСОБА_5 про визнання свідоцтва про право власності недійсним, -

в с т а н о в и в :

У березні 2018 року ОСОБА_4 звернулась до суду з позовом. Просила визнати недійсним свідоцтво серії НОМЕР_1 про право власності на житловий будинок АДРЕСА_1, видане Виконавчим комітетом Денишівської сільської ради 13.02.2007 року, на ім'я ОСОБА_3

08.05.2018 року позивачка через свого представника ОСОБА_6 звернулася до суду із заявою про забезпечення позову, в якій просила вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на житловий будинок АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_3 на праві приватної власності згідно свідоцтва про право власності серія НОМЕР_1, видане Виконавчим комітетом Денишівської сільської ради 13.02.2017 р.; до набрання чинності рішенням у справі заборонити будь-яким особам у будь-який спосіб вчиняти будь-які дії щодо житлового будинку АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_3 на праві приватної власності згідно свідоцтва про право власності серія НОМЕР_1, видане Виконавчим комітетом Денишівської сільської ради 13.02.2017 р. В обґрунтування заяви посилалася на те, що їй стало відомо від відповідача, що останній має намір продати спірний житловий будинок, у якому вона проживає. Продаж, або відчуження в інший спосіб відповідачем житлового будинку значно ускладнить ефективний захист прав та інтересів позивача, за захистом яких вона звернулась до суду, адже право власності відповідача на спірний житловий будинок є предметом спору у даній справі.

Ухвалою судді Житомирського районного суду Житомирської області від 10 травня 2018 року заяву представника ОСОБА_7 - ОСОБА_6 про забезпечення позову - задоволено.

Вжито заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на житловий будинок АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_3 на праві приватної власності згідно свідоцтва про право власності серія НОМЕР_1, видане Виконавчим комітетом Денишівської сільської ради 13.02.2017 р.

Цією ж ухвалою до набрання чинності рішенням у справі заборонено будь-яким особам у будь-який спосіб вчиняти будь-які дії щодо житлового будинку АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_3 на праві приватної власності згідно свідоцтва про право власності серія НОМЕР_1, видане Виконавчим комітетом Денишівської сільської ради 13.02.2017 р.

У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_3 порушує питання про скасування зазначеної ухвали, посилаючись на порушення судом норм процесуального права. Вважає, що доводи заявника викладені в заяві про забезпечення позову надумані та не ґрунтуються на жодних доказах, а тому не можуть бути підставою для застосування заходів забезпечення позову. Крім того, судом не були враховані вимоги ст.ст.151,153 ЦПК України та роз'яснення Пленуму Верховного суду України з цього приводу.

Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно зі свідоцтвом про право власності від 13 лютого 2007 року серії НОМЕР_1 ОСОБА_3 належить на праві приватної власності житловий будинок, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1(а.с.4).

З матеріалів справи вбачається, що в даній справі позивачем заявлено вимогу про визнання недійсним свідоцтва про право власності на житловий будинок АДРЕСА_1, видане Виконавчим комітетом Денишівської сільської ради 13.02.2007 року на ім'я ОСОБА_3, серія НОМЕР_1. Тобто, позивачем оспорюється одноособове право відповідача на спірний будинок.

Ухвалою судді Житомирського районного суду від 29.03.2018 року позовну заяву ОСОБА_4 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі(а.с.20).

Крім того, в матеріалах справи міститься копія ухвали судді Житомирського районного суду від 17 січня 2018 року про відкриття загального позовного провадження у цивільній справі № 278/3167/17 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про позбавлення права користування житлом (а.с.12).

Задовольняючи заяву про забезпечення позову, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що відповідно до ч.ч.1,2 ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з ч.1 ст.153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

Відповідно до п.1 ч.1 ст.150 ЦПК України передбачено можливість забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу (ч.ч.5,6 ст.153 ЦПК України).

Відповідно до роз'яснень, які викладені у п.4 Постанови Пленуму ВСУ №9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має

з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх

вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно

виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення

виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати

обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також

відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати

особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

В даному випадку судом враховано, що між сторонами дійсно виник спір з приводу права власності на нерухоме майно, а також, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання можливого рішення суду про задоволення позову, а тому суд першої інстанції правильно вважав, що позов слід забезпечити шляхом накладення арешту на спірне нерухоме майно. Таке рішення узгоджується з вимогами закону.

Разом з тим, про недостатність лише цього виду забезпечення позивачем нічого не зазначено у поданій до суду заяві.

Крім того суд також зовсім не обгрунтував необхідність забезпечення позову ще і у інший спосіб - заборону вчиняти будь-які дії із спірним нерухомим майном.

Проте, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не лише позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв»язку із застосуванням відповідних заходів.

Зокрема, вжита судом заборона «будь-яким особам у будь-який спосіб вчиняти будь-які дії» щодо спірного житлового будинку є неконкретною та підлягає широкому тлумаченню, в тому числі і охоплює заборону користування цим нерухомим майном його власником, що є неприпустимим.

За наведених обставин та відповідно до п.3 ч.1 ст.376 ЦПК, оскаржуване судове рішення в цій частині вимог підлягає скасуванню з ухваленням нового - про відмову у задоволенні заяви в цій частині.

Керуючись ст.ст.258,259,367,374,379,381-384 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задоволити частково.

Скасувати ухвалу судді Житомирського районного суду Житомирської області від 10 травня 2018 року в частині застосування заходів забезпечення позову у вигляді заборони будь-яким особам у будь-який спосіб вчиняти будь-які дії щодо житлового будинку АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_3, до набрання чинності рішенням у справі, та постановити в цій частині нове судове рішення - про відмову у задоволення заяви про забезпечення позову.

В решті ухвалу залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та з цього часу протягом тридцяти днів може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду.

Головуючий: Судді: