Ухвала суду № 75374089, 18.07.2018, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"18" липня 2018 р. м. Київ Справа№ 910/2566/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Скрипки І.М.

суддів: Гончарова С.А.

Шаптали Є.Ю.

при секретарі судового засідання Григораш Н.М.

за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання від 18.07.2018

розглянувши в приміщенні суду апеляційну скаргу Київської міської ради

на рішення Господарського суду м. Києва від 18.04.2016 (повний текст складено 21.04.2017)

у справі № 910/2566/16 (суддя Балац С.В.)

за позовом Релігійної організації "РЕЛІГІЙНЕ УПРАВЛІННЯ ЦЕРКВИ ІСУСА ХРИСТА СВЯТИХ ОСТАННІХ ДНІВ В УКРАЇНІ"

до Київської міської ради

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: ОСОБА_3 (третя особа-1)

ОСОБА_4 (третя особа-2)

про визнання незаконним та недійсним рішення

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.04.2016 у справі №910/2566/16 позов задоволено.

Визнано недійсним рішення від 24.09.2015 №6/1909 Київської міської ради "Про розірвання договору оренди земельної ділянки площею 0,9289 га на вул. Глибочицькій у Шевченківському районі м. Києва, укладеного між Київською міською радою та Релігійним Управлінням Церкви Ісуса Христа Святих Останніх Днів в Україні № 91-6-00490 від 26.09.2005".

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 30.01.2018 рішення Господарського суду міста Києва від 18.04.2016 у справі №910/2566/16 скасовано, прийнято нове про відмову в позові.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 15.05.2018 постанову Київського апеляційного господарського суду від 30.01.2018 у справі № 910/2566/16 скасовано, справу передано на новий розгляд до Київського апеляційного господарського суду.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.06.2018 апеляційну скаргу відповідача передано на розгляд судді Київського апеляційного господарського суду Скрипці І.М., сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Скрипка І.М., судді Гончаров С.А., Шаптала Є.Ю.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 25.06.2018 у справі №910/2566/16 розгляд апеляційної скарги призначено на 18.07.2018.

17.07.2018 до Київського апеляційного господарського суду від представника позивача надійшли пояснення по суті спору.

В судовому засіданні апеляційної інстанції 18.07.2018 від третьої особи - 2 надійшла заява про відвід судді Гончарова С.А.

Вказана заява обґрунтована тим, що суддя Гончаров С.А. брав участь у розгляді цієї справи в 2016 та 2017 роках в апеляційному провадженні, що підтверджується доданими до цієї заяви документами, а саме: звітом про передачу судової справи №910/2566/16 раніше визначеному складу суду від 19.12.2016 та ухвалою у цій же справі від 03.10.2017, яку підписав суддя Гончаров С.А. На думку заявника зазначені документи чітко підтверджують, що суддя Гончаров С.А. брав участь у розгляді цієї справи в апеляційному провадженні в 2016 - 2017 роках.

Зазначає, що постановою Верховного Суду в складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 15.05.2018 постанову Київського апеляційного господарського суду від 30.01.2018 у справі №910/2566/16 скасовано, а справу передано на новий розгляд до Київського апеляційного господарського суду.

Відповідно до ч. 8 ст. 39 ГПК України суд вирішує питання про відвід без повідомлення учасників справи.

Статтею 39 ГПК України встановлено, що:

- питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі;

- питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість;

- якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У цьому випадку вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Колегія суддів, розглянувши заяву про відвід судді Гончарова С.А. у справі №910/2566/16, дійшла висновку про її необґрунтованість з огляду на наступне.

Право подавати заяву про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об'єктивності та неупередженості розгляду справи. Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплені основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її цивільного позову в національному суді, серед яких - розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Бочан проти України" суд нагадує, що "безсторонність", в сенсі п. 1 статті 6, має визначатися відповідно до суб'єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об'єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об'єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв'язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі.

У рішенні по справі "Олександр Волков проти України" зазначено наступне. Як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ'єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: суб'єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об'єктивним у цій справі, та об'єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності. Проте між суб'єктивною та об'єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об'єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об'єктивний критерій), а й може бути пов'язана з питанням його або її особистих переконань (суб'єктивний критерій). Отже, у деяких випадках, коли докази для спростування презумпції суб'єктивної безсторонності судді отримати складно, додаткову гарантію надасть вимога об'єктивної безсторонності. У цьому відношенні навіть вигляд має певну важливість - іншими словами, "має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється". Адже йдеться про довіру, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість. Насамкінець, концепції незалежності та об'єктивної безсторонності тісно пов'язані між собою та залежно від обставин можуть вимагати спільного розгляду.

Відвід - це процесуальний інститут, що містить умови, за яких особа не може брати участі у конкретній справі. Відвід судді в господарському процесі як правова категорія - це висловлена в письмовій формі недовіра колегії господарського суду на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі внаслідок виявлення будь-якої особистої прихильності чи упередженості, заявлена учасником розгляду конкретної справи.

Згідно зі ст. 35 ГПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу.

У рішенні у справі "Білуха проти України" зазначено: "стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного".

Як уже було зазначено, право на подання заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об'єктивності та неупередженості розгляду справи, оскільки статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її позову в національному суді і до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відповідно до ч. 4 ст. 35 ГПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Оскільки суддя Гончаров С.А. не входив до складу колегії суддів Київського апеляційного господарського суду 31.01.2018 у даній справі і не приймав участь в ухваленні постанови, яка в подальшому була скасована Верховним Судом 15.05.2018, колегія суддів дійшла висновку про необґрунтованість заявленого судді Гончарову С.А. відводу, справа підлягає передачі для визначення автоматизованою системою відповідно до ст. 32 ГПК України судді, який має вирішити питання про відвід, заявлений представником позивача.

Керуючись ст. ст. 32, 39, 234 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИВ:

Передати справу №910/2566/16 для визначення автоматизованою системою відповідно до ст. 32 ГПК України судді, який має вирішити питання про відвід, заявлений третьою особою - 2 ОСОБА_4

Головуючий суддя І.М. Скрипка

Судді С.А. Гончаров

Є.Ю. Шаптала