Постанова № 75373777, 16.07.2018, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

пр. Науки, 5, м. Харків, 61022, тел. (057) 702-00-72

Е-mail: inbox@dna.arbitr.gov.ua

Постанова

Іменем України

16.07.2018 справа №905/483/18

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого (судді-доповідача): суддів: при секретарі судового засідання: за участю представників: від прокуратури: від позивача: від відповідача: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 ОСОБА_4 ОСОБА_5 – за посвідченням ОСОБА_6 – за довіреністю не з'явивсярозглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова будівельна компанія Луч”, м. Київ на рішення господарського суду Донецької області від14.05.2018р. (повний текст 15.05.2018р.)у справі№905/483/18 (суддя Мельниченко Ю.С.)за позовомКерівника Слов’янської місцевої прокуратури, м.Слов’янськ, Донецька область в інтересах держави в особі: Слов’янської міської ради, м.Слов’янськ, Донецька область до про Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова будівельна компанія Луч”, м. Київ стягнення штрафних санкцій за договором підряду № 33 від 23.03.2017р. в розмірі 104 558 грн. 01 коп.

ВСТАНОВИВ:

У березні 2018 року до господарського суду звернувся Керівник Слов’янської місцевої прокуратури, м.Слов’янськ, Донецька область в інтересах держави в особі: Слов’янської міської ради, м.Слов’янськ, Донецька область (далі – Позивач) із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова будівельна компанія Луч”, м. Київ (далі – Відповідач) про стягнення штрафних санкцій за договором підряду № 33 від 23.03.2017р. в розмірі 104 558 грн. 01 коп.

Рішенням господарського суду Донецької області від 14.05.2018 позовні вимоги задоволені у повному обсязі.

Відповідач, не погодившись з рішенням суду, подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги заявник посилається на те, що рішення у справі судом першої інстанції винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права України, а також при неповному з’ясуванні обставин справи.

Зокрема, скаржник вважає, що суд першої інстанції помилково не прийняв до уваги доводи Відповідача з приводу неналежного виконання Позивачем зобов’язань за спірним Договором, оскільки своєчасне виконання обов’язку з проведення будівельних робіт було зумовлене зустрічним виконанням зобов’язання Замовника з надання будівельного майданчика в належному стані та проектно – кошторисної документації, яка б враховувала в тому числі, обєм робіт, необхідність у виконання яких, виникла пілся початку проведення робіт. За таких обставин, Відповідач не мав реальної можливості провести будівельні роботи у передбачений Договором строк (до 30.05.2017р.) з причин, які не залежали від його волі, що на думку Відповідача давало йому право на перегляд цих строків.

На адресу Донецького апеляційного господарського суду від Слов’янської місцевої прокуратури надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якій Прокурор наполягав на тому, що п. 6.1.1. договору не передбачено обов’язку передання будівельного майданчику саме за актом приймання-передачі. Також за твердженням Прокурора не відповідають дійсності доводи Відповідача в частині невиконання замовником п. 6.1.2. Договору, оскільки точки підключення до джерел водо-і електропостачання визначені в проекті організації будівництва та в іншій документації, яка своєчасно передана підряднику. Жодних листів на адресу замовника – Слов’янської міської ради від підрядника з приводу не визначення замовником точки підключення до джерел водо- і електропостачання не надходило, що свідчить про те, що Відповідач намагається свою вину в частині неналежного виконання умов договору перекласти на Слов’янську міську раду.

Прокурор у судове засідання з’явився, у судовому засіданні заперечував проти доводів апеляційної скарги, надав пояснення, аналогійні, викладеним у відзиві.

Позивач у судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечив з підстав, викладених у відзиві. Зокрема, за змістом відзиву Позивач зазначив, що згідно акту передачі документації переданий один примірник проектної документації. Таким чином на момент укладення договору підряду № 33 від 23.03.2017р., а відтак доводи Відповідача є необґрунтованими та не спростовують його вину у порушенні виконання зобов’язання поза межами строку, встановленого Договором підряду.

Відповідно до ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Рішенням господарського суду в межах даної справи, встановлені наступні обставини:

- факт укладення 23.03.2017 р. між сторонами Договору підряду №33 (далі– Договір), за умовами п.1.1 якого підрядник (Відповідач) приймає на себе зобов’язання на свій ризик виконати роботи по об’єкту: закупівля робіт (в тому числі обладнання, матеріалів, монтажних та пусконалагоджувальних робіт) в рамках проекту “Житло для переселенців”: Реконструкція гуртожитку по вул. Вокзальна, 8 (колишня вул. Свердлова, 8) м. Слов’янська Донецької області з метою розселення тимчасових переселенців і потерпілих жителів м. Слов’янська (код ДК 021:2015-45000000-7 будівельні роботи) (далі об’єкт), а замовник (Позивач) прийняти та оплатити такі роботи відповідно до проектно-кошторисної документації;

– продовження сторонами строку дії Договору підряду до 30.05.2017 на підставі Додаткової угоди № 1 від 13.05.2017р.;

– факт підписання сторонами без доповнень та зауважень актів виконаних робіт на загальну суму 442172,93 грн. (акти виконаних робіт №1, №2 (за квітень 2017р.), № 3, №4 (за травень 2017р.) та довідок про вартість виконаних робіт та витрати до кожного з цих актів;

– факт оплати виконаних робіт за наведеденими актами виконаних робіт.

Наведені обставини сторонами не оспорюються.

В обґрунтування позову Прокурор посилався на те, що Відповідачем у передбачені договором підряду № 33 від 23.03.2017р. строки виконання робіт не дотримано, роботи не виконано у повному обсязі, що відповідно до умов зазначеного Договору передбачає можливість застосування штрафних санкцій (пені) на підставі п.7.4. Договору у розмірі 104558,01грн.

В суді першої інстанції Відповідач не визнавав позовних вимог, посилаючись на відсутність реальної можливості проведення будівельних робіт в передбачений Договором строк (до 30.05.2017 року) з причин, які не залежали від його волі, що давало йому право на перегляд цих строків, про що він заздалегідь інформував своїми листами Позивача. На думку Відповідача, своєчасне виконання його обов’язку в проведенні будівельних робіт з реконструкції гуртожитку було зумовлене зустрічним виконанням зобов’язання Позивача з надання будівельного майданчика в належному стані та проектно-кошторисної документації, яка б врахувала, в тому числі, об’єм робіт, необхідність у виконанні яких, виникла після початку проведення реконструкції. Доводи, наведені у відзиві на позовну заяву є аналогійними доводам апеляційної скарги.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із доведеності факту неналежного виконання Відповідачем його зобов'язань за Договором підряду №33 від 23.03.2017р. щодо своєчасного виконання реконструкції гуртожитку у строк, встановлений Договором.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Судом першої інстанції, з чим погоджується судова колегія, встановлено, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом та своєю правовою природою є договором підряду, який підпадає під правове регулювання глави 61 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду (ч. 1 ст. 846 ЦК України).

У відповідності до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором (ч. 1 ст. 216 ГК України ).

За змістом ч. 2 ст. 217 ГК України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч. 1 ст.230 ГК України).

За змістом ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У пункті 7.4. Договору сторонами визначено, що за порушення строків виконання робіт при наявності вини підрядника останній сплачує замовнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від ціни невиконаних робіт за кожний день прострочки.

В свою чергу, Відповідач у апеляційній скарзі зазначає про відсутність своєї вини у невиконанні умов Договору у встановлений строк на з посиланням на надання Позивачем будівельного майданчика в неналежному стані. За таких обставин, Відповідач не мав реальної можливості провести будівельні роботи у передбачений Договором строк (до 30.05.2017р.) з причин, які не залежали від його волі, що на думку Відповідача давало йому право на перегляд цих строків.

Колегія суддів зазначає про безпідставність таких доводів з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, листом вих. № 112/1 від 04.05.2017р. Відповідач повідомив замовника про неможливість виконанати обумовлені роботи у визначений Договором строк (до 15.05.2017р.) у зв’язку з чим просив продовжити термін виконання Договору на час проведення відповідних змін до проектно-кошторисної документації шляхом підписання відповідної додаткової угоди.

За результатами проведених переговорів, сторони дійшли згоди про продовження терміну виконання Договору до 30.05.2017р. шляхом підписання додаткової угоди № 1 від 13.05.2017р. до Договору підряду № 33 від 23.03.2017р., про що свідчить протокол технічної наради №1 від 04.05.2017р. (а.с. 76 зворот).

Тобто, сторони за взаємною згодою продовжили строк виконання робіт до 30.05.2017р. При цьому, сума Договору становить 7 711 444,51грн.

В свою чергу, в матеріалах справи наявні докази виконання робіт на суму 442 172,93 грн., однак доказів виконання робіт на залишок суми за Договором, яка становить 7 269 271,58грн. у строк до 30.05.2017р., матеріали справи не містять.

Інших доказів звернення Відповідача у погоджений сторонами строк – до 30.05.2017р. щодо неможливості виконання умов Договору – матеріали справи не містять.

Крім того, згідно з п. 11.5.2. Договору, саме на Відповідача покладено обов’язок з виконання підготовчих робіт, необхідних для використання будівельного майданчика (фронту робіт).

Колегія суддів також зазначає, що твердження Відповідача про наявність у нього права на перегляд строків виконання робіт за Договором через відсутність можливості для початку робіт є лише припущенням апелянта та суперечить умовам укладеного між сторонами правочину.

За таких обставин, враховуючи відсутність доказів погодження іншого строку виконання робіт, Прокурором правомірно нараховано суму пені у розмірі 104 558,01грн. за період з 31.05.2017р. по 20.06.2017р. та погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог.

Будь-яких порушень норм матеріального або процесуального права в діях суду першої інстанції при розгляді ним зазначеної справи судова колегія не вбачає.

З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду Донецькоїобласті від 14.05.2018 у справі № 905/483/18 ґрунтується на всебічному, повному та об’єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду першої інстанції.

Відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по розгляду апеляційної скарги відносяться на Відповідача.

Керуючись ст.ст. 270, 275, 276, 282 Господарського процесуального кодексу України, суд –

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова будівельна компанія Луч”, м. Київ– залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Донецької області від 14.05.2018 у справі № 905/483/18– залишити без змін.

Судові витрати, понесені у зв’язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції – покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю “Фінансова будівельна компанія Луч”, м. Київ.

Постанову може бути оскаржено до Верховного Суду у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня проголошення судового рішення або складання повного судового рішення.

Повний текст постанови складено та підписано 19.07.2018р.

Головуючий (суддя-доповідач): О.В. Стойка

Судді: І.В. Зубченко

ОСОБА_3