Рішення № 75373717, 18.07.2018, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"18" липня 2018 р. Справа № 924/471/18

м. Хмельницький

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Виноградової В.В.,

за участю секретаря судового засідання Пасічник Б.О., розглянувши матеріали справи

за позовом міського комунального підприємства "Хмельницьктеплокомуненерго", м. Хмельницький

до фізичної особи-підприємця Купратої Світлани Петрівни, м. Хмельницький

про стягнення 8128,98 грн.

за участю представників:

від позивача: Прокопова Т.В. - за довіреністю від 30.05.2018 р. №1308/02

від відповідача: не з'явився

Відповідно до ст. 240 ГПК України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

встановив: міське комунальне підприємство "Хмельницьктеплокомуненерго" звернулось до суду з позовом до фізичної особи-підприємця Купратої Світлани Петрівни про стягнення 8128,98 грн. заборгованості.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає про невиконання відповідачем обов'язку зі здійснення розрахунків за спожиту теплову енергію, передбаченого договором про надання послуг з теплопостачання від 05.05.2011 р. №2800/599. При цьому посилається на положення ст. 526 ЦК України, ст. 174 ГК України, ст. 19 Закону України "Про теплопостачання", ст. 32 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", п. п. 12, 18 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 р. №630.

Відповідач повноважного представника в судове засідання не направив, письмового відзиву на позов не надав, про причини неявки та неподання відзиву не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про судовий розгляд справи. Ухвала суду від 22.06.2018 р. направлялась на адресу відповідача, зазначену в позовній заяві та відомостях ЄДРЮО, ФОП та ГФ і повернута на адресу суду із відміткою відділення поштового зв'язку - "за закінченням встановленого строку зберігання". При цьому судом враховуються положення ст. 242 ГПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами відповідно до приписів ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.

Повноважний представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі.

Розглядом матеріалів справи встановлено:

05.05.2011 р. між міським комунальним підприємством "Хмельницьктеплокомуненерго" (виконавець) та ФОП Купратою Світланою Петрівною (споживач) укладено договір про надання послуг з теплопостачання №2800/599 (далі - договір), за умовами п. 1 якого виконавець зобов'язується своєчасно надавати споживачеві відповідної якості послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, а споживач зобов'язується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, що передбачені договором.

У п. п. 3.1, 3.2 договору сторони визначили приміщення, у яке постачається теплова енергія, що знаходиться за адресою: 29000, м. Хмельницький, вул. Соборна, буд. 43 та опалювальну площу займаного споживачем приміщення - 65,50 кв.м.

У пункті 5 договору сторонами було погоджено тарифи на послуги у випадку, коли замовник користується круглорічним тарифом, зокрема, з централізованого постачання гарячої води - 29,79 гривень за м. куб.; з централізованого опалення - 8,96 грн. за м.кв.

Відповідно до п. 6 договору плата за надані послуги за наявності засобів обліку теплової енергії справляється за їх показаннями згідно Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води та водовідведення.

Споживач, що має прилади обліку, щомісячно подає виконавцю звіт про фактичне споживання теплової енергії (показники розрахункових приладів обліку) до 25 числа розрахункового місяця. При відсутності приладів обліку або виході його з ладу, кількість теплової енергії, що відпущена споживачу, визначається виконавцем розрахунковим способом, згідно з нормами споживання теплової енергії (п. п. 6.5, 6.6 договору).

Згідно з п. 6.7 договору тариф на постачання теплової енергії та порядок розрахунків, які вказані в договорі, вказані на день укладання договору і можуть змінюватись за рішенням компетентних державних органів.

Відповідно до п. 6.8 договору виконавець повідомляє споживача письмово (шляхом направлення повідомлення чи в рахунку за послуги) або в засобах масової інформації про зміну тарифів та додаткового погодження із споживачем не потребує.

У разі зміни тарифів споживач сплачує за надані послуги за новими тарифами з дня введення їх в дію (п. 6.9 договору).

За умовами п. 7 договору розрахунок за спожиту теплову енергію проводиться в грошовій формі відповідно до встановлених тарифів.

Розрахунковим періодом є календарний місяць (п. 7.1 договору).

Оплата використаної теплової енергії здійснюється споживачем наступним чином: попередня оплата в розмір 50% розрахункової місячної норми споживання теплової енергії до 15 числа поточного (розрахункового) місяця; остаточні розрахунки проводяться до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим (п. 7.2 договору).

Згідно з п. 7.3 договору у платіжному дорученні споживач повинен обов'язково зазначати номер договору, дату, підпис та призначення платежу.

Пунктом 7.4 договору встановлено, що за наявності заборгованості у споживача за цим договором виконавець зараховує кошти, що надійшли від споживача, як погашення заборгованості за послуги, надані у минулі періоди за цим договором.

Відповідно до п. 9 договору за наявності у приміщенні засобів обліку теплової енергії справляння плати за нормативами (нормами) споживання не допускається, крім випадків, передбачених договором на встановлення засобів обліку.

Умовами договору на споживача покладено обов'язок, зокрема, оплачувати послуги в установлений договором строк; дотримуватися вимог нормативно-правових актів у сфері житлово-комунальних послуг (пп. 1, пп. 6 п. 14 договору).

Відповідно до п. 28 договору він набуває чинності з 05.05.2011 р. та діє до 05.05.2012 р. Договір вважається продовженим, якщо за місяць до закінчення строку його дії однією із сторін не буде письмово заявлено про його розірвання або необхідність перегляду умов, передбачених п. 29 договору.

За приписами п. 29.1 договору припинення дії договору не звільняє споживача від обов'язку повної сплати за спожиту теплову енергію.

Договір підписаний сторонами, скріплений відтиском печатки позивача.

У наданому позивачем звіті про споживання теплової енергії відповідачем зазначено дані про споживання відповідачем теплової енергії протягом січня-квітня 2018 р. та гарячого водопостачання в січні, квітні 2018 р.

У матеріалах справи наявні рахунки за №599 від 29.01.2018 р. на суму 7182,10 грн. (дебіторська заборгованість на початок місяця - 3966,00 грн., гаряча вода - 473,60 грн., опалення по лічильнику - 2742,50 грн.), від 27.02.2018 р. на суму 9455,46 грн. (дебіторська заборгованість на початок місяця - 7182,10 грн., опалення по лічильнику - 2273,36 грн.), від 30.03.2018 р. (дебіторська заборгованість на початок місяця - 9455,46 грн., опалення по лічильнику - 1793,65 грн.), від 10042018 р. на суму 8128,98 грн. (дебіторська заборгованість на початок місяця - 7149,11 грн., гаряча вода - 284,16 грн., опалення по лічильнику - 360,08 грн. та 335,63 грн.).

У матеріали справи надано копію акта прийняття теплового вузла обліку по вул. Соборній, 43 у м. Хмельницькому (дата прийняття 15.10.2014 р.), акта обстеження лічильника обліку ГВП від 09.06.2017 р. (за підписом представника позивача), постанов Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 07.11.2017 р., №1369 (про встановлення для позивача тарифу на теплову енергію для потреб інших споживачів (крім населення) в розмірі 1494,86 грн./Гкал без ПДВ), від 07.11.2017 р. №1371 (про встановлення для позивача тарифу на послуги з постачання гарячої води для потреб інших споживачів (крім населення) в розмірі 78,93 грн. без ПДВ), оголошення у газеті про встановлення тарифів на послугу з централізованого постачання гарячої води, на теплову енергію з 29.11.2017 р., а також складені позивачем розрахунки заборгованості.

Несплата відповідачем заборгованості за послуги з опалення та гарячого водопостачання за період січень-квітень 2018 р. в сумі 8128,98 грн. за договором про надання послуг з теплопостачання від 05.05.2011 р. №2800/599 стала підставою для звернення позивача до суду з позовом про її стягнення.

Аналізуючи подані докази, оцінюючи їх у сукупності, суд до уваги бере таке.

Відповідно до ч. 2 п. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

З положень ст. 509 ЦК України, ст. 173 ГК України вбачається, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Нормами ст. 627 ЦК України встановлено свободу договору, тобто відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Як убачається з матеріалів справи, між сторонами укладено договір про надання послуг з теплопостачання від 05.05.2011 р. №42800/599.

Відповідно до ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. Аналогічні положення містить ст. 275 ГК України.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України та ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язань або їх зміна не допускається.

Відповідно до ст. 19 Закону України "Про теплопостачання" споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Згідно зі ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), стаття 610 ЦК України визначає як порушення зобов'язання.

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як убачається з матеріалів справи, позивач надав відповідачу послуги з опалення та гарячого водопостачання в січні-квітні 2018 р., однак відповідач своєчасно та в повному обсязі свої договірні зобов'язання щодо оплати спожитої теплової енергії не виконав, утворивши заборгованість в сумі 8128,98 грн. Доказів сплати зазначеної заборгованості, а також доказів, які би спростовували позовні вимоги, суду не надано.

Згідно зі ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Таким чином, з огляду на вищенаведене, суд доходить висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 8128,98 грн. заборгованості за договором про надання послуг з теплопостачання від 05.05.2011 р. №42800/599 обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Витрати зі сплати судового збору відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на відповідача у зв'язку із задоволенням позову.

Керуючись ст. ст. 2, 4, 74, 86, 129, 233, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов міського комунального підприємства "Хмельницьктеплокомуненерго", м. Хмельницький до фізичної особи-підприємця Купратої Світлани Петрівни, м. Хмельницький про стягнення 8128,98 грн. задовольнити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця Купратої Світлани Петрівни, АДРЕСА_1 (ід.номер НОМЕР_1) на користь міського комунального підприємства "Хмельницьктеплокомуненерго", м. Хмельницький, вул. Пересипкіна, буд. 5 (код 03356571) 8128,98 грн. (вісім тисяч сто двадцять вісім гривень 98 коп.) заборгованості, 1762,00 грн. (одну тисячу сімсот шістдесят дві гривні 00 коп.) витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України).

Апеляційна скарга подається в порядку, передбаченому ст. 257 ГПК, з урахуванням п. 17.5 Розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України.

Повне рішення складено 19.07.2018 р.

Суддя В.В. Виноградова

Віддрук. 3 прим. 1 - до справи, 2 - позивачу (29000, м. Хмельницький, вул. Пересипкіна, 5), 3 - відповідачу (29000, АДРЕСА_1). Всім рек. з пов. про вруч.