Рішення № 75373373, 17.07.2018, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-21-42, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" липня 2018 р.м. ХарківСправа № 922/1402/18

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Кухар Н.М.

при секретарі судового засідання Руденко О.О.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Харківської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком", м.Харків, до Управління праці та соціального захисту населення Дергачівської районної державної адміністрації, м.Дергачі Харківської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: - Дергачівська районна державна адміністрація Харківської області, м.Дергачі Харківської області, - Управління Державної казначейської служби України у Дергачівському районі Харківської області, м.Дергачі Харківської області, про стягнення 283842,78 грн. за участю представників:

позивача - ОСОБА_1 (довіреність № 2549 від 12.12.2017);

відповідача - не з'явився;

третьої особи (Дергачівська районна державна адміністрація Харківської області) - не з'явився;

третьої особи (Управління Державної казначейської служби України у Дергачівському районі Харківської області) - не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Укртелеком" в особі Харківської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком", м.Харків, 29.05.2018 звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Управління праці та соціального захисту населення Дергачівської районної державної адміністрації, м.Дергачі Харківської області, про стягнення 283842,78 грн., з яких 254325,61 грн. - невідшкодована заборгованість по витратах, понесених внаслідок надання послуг зв'язку пільговим категоріям населення, 23403,04 грн. - втрати від впливу інфляційних процесів, 6114,09 грн. - 3% річних. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач в порушення вимог Бюджетного кодексу України, Постанов Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 № 256 та від 29.01.2003 № 117, не відшкодував позивачу вартість наданих послуг зв'язку пільговим категоріям населення.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 31.05.2018 за вищевказаним позовом було відкрито провадження у справі № 922/1402/18; справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання у справі. Даною ухвалою до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору було залучено на стороні відповідача: Дергачівську районну державну адміністрацію Харківської області та Управління Державної казначейської служби України у Дергачівському районі Харківської області.

У відзиві на позовну заяву, який було надано до суду 11.06.2018, відповідач проти позову заперечував, посилаючись на те, що Законом України "Про Державний бюджет України на 2017 рік" не було передбачено видатки на фінансування пільг окремим категоріям громадян, у зв’язку з чим у районному бюджеті на 2017 рік не було передбачено видатки на дану програму. Зважаючи на це між позивачем та відповідачем не було укладено договір про відшкодування витрат, пов’язаних з наданням послуг зв’язку пільговим категоріям населення на період з 01.01.2017 по 31.12.2017, на відміну від попередніх років. Сторонами щомісячно складалися акти звіряння за формою "3-пільга", в яких відображено, що відповідач не визнає зобов'язань з відшкодування заборгованості за 2017 рік. Це обумовлено тим, що договір на 2017 рік не було укладено, а отже, на думку відповідача він не має господарських зобов'язань перед позивачем.

У відповідь на відзив відповідача, який надійшов до суду 14.06.2018, позивач не погодився з доводами відповідача, оскільки чинним законодавством не передбачено обов'язковості укладення договору про відшкодування витрат за надані послуги зв'язку пільговим категоріям громадян, оскільки зобов'язання сторін у даній справі виникають безпосередньо із Законів України і не залежать від їх бажання, а отже відповідач зобов'язаний компенсувати витрати позивача на надання послуг на пільгових умовах, не залежно від наявності чи відсутності відповідного договору.

21.06.2018 до суду надійшли письмові заперечення відповідача на відповідь позивача на відзив, в яких відповідач проти відповіді позивача заперечував на підставах, викладених у відзиві на позовну заяву.

Ухвалою господарського суду від 26.06.2018 підготовче провадження у справі № 922/1402/18 було закрито; справу призначено до судового розгляду по суті на 16.07.2018.

11.07.2018 до суду надійшло клопотання третьої особи на стороні відповідача – Дергачівської районної державної адміністрації про проведення слухання справи без участі її представника. Проти задоволення позовних вимог третя особа заперечувала в повному обсязі без визначення підстав своїх заперечень.

У зв'язку з відпусткою судді Кухар Н.М., судове засідання, призначене на 16.07.2018, на підставі рішення зборів суддів господарського суду Харківської області № 6-1/2016 від 28.03.2016 було перенесено на 17.07.2018 о 10:30.

У судовому засіданні, яке відбулося 17.07.2018, представник позивача підтримала заявлені позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не зявився, але 10.07.2018 подав через канцелярію суду клопотання про розгляд справи без його участі.

Третя особа на стороні відповідача - Державна казначейська служба України у судове засідання не з'явилась; письмових пояснень щодо заявленого позову не надала; про причину неявки суд не повідомила; про час та місце судового засідання була повідомлена належним чином.

Приймаючи до уваги, що відповідачем було заявлено про розгляд справи без його участі, суд визнав за можливе розглянути справу за відсутністю доказів належного повідомлення відповідача про час та місце судового засідання на підставі наявних у матеріалах справи доказів, згідно ст. 202 ГПК України, оскільки його неявка не перешкоджатиме розгляду справи по суті.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

Позивач у справі - Публічне акціонерне товариство "Укртелеком" є оператором телекомунікацій, який надає телекомунікаційні послуги споживачам відповідно до вимог Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Закону України "Про телекомунікації", Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2012р. № 295, інших законодавчих актів України.

Відповідно до ч. 3 ст. 63 Закону України "Про телекомунікації", телекомунікаційні послуги (послуги зв'язку) споживачам, які мають установлені законодавством України пільги з їх оплати, надаються операторами, провайдерами телекомунікацій відповідно до законодавства України.

Згідно п. 63 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2012р. № 295 визначено, що встановлені законами пільги з оплати послуг зв'язку надаються споживачеві відповідно до законодавства за місцем його проживання з дня пред'явлення ним документа, що підтверджує право на пільги.

Статтею 19 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії", встановлено, що пільги щодо оплати житлово-комунальних, транспортних послуг і послуг зв'язку та критерії їх надання визначаються виключно законами України.

Як свідчать матеріали справи, у період з 01.01.2017 до 31.12.2017 (включно) Харківською філією Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" надано послуги зв'язку на пільгових умовах населенню м. Дергачі та Дергачівського району Харківської області, що включені до Єдиного державного автоматизованого реєстру осіб, які мають право на пільги та мають встановлені законодавством України пільги з їх оплати (згідно Законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист", "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", "Про охорону дитинства") на загальну суму 254325,61 грн.

Згідно п. 20-4 ст. 91 Бюджетного кодексу України, видатки на відшкодування витрат за пільговий зв'язок окремим категорій громадян віднесено до видатків місцевих бюджетів.

Частиною 6 ст. 48 Бюджетного кодексу України передбачено, що бюджетні зобов'язання щодо виплати субсидій, допомоги, пільг з оплати спожитих житлово- комунальних послуг та послуг зв'язку (в частині абонентної плати за користування квартирним телефоном), компенсацій громадянам з бюджету, на що згідно із законами України мають право відповідні категорії громадян, обліковуються Казначейством України незалежно від визначених на цю мету бюджетних призначень.

Постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 № 256 (в редакції до 24.06.2017р.) (надалі - Постанова № 256) встановлено, що головні розпорядники коштів місцевих бюджетів здійснюють розрахунки з постачальниками послуг на підставі поданих ними щомісячних звітів щодо послуг, наданих особам, які мають право на відповідні пільги.

При цьому, згідно п. 3 Порядку № 256, головними розпорядниками коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання програм соціального захисту населення є керівники головних управлінь, управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, виконавчих органів рад, до компетенції яких належать питання соціального захисту населення.

Відповідно до п. 3 Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги, що затверджене Постановою Кабінету Міністрів України від 29.01.2003 № 117 (надалі - Положення № 117) структурні підрозділи з питань соціального захисту населення районних, районних у містах Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів з питань соціального захисту населення міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад (Уповноважені органи) організовують збирання, систематизацію і зберігання інформації для Реєстру та забезпечують її автоматизоване використання для контролю відомостей, які подаються підприємствами та ;гсатзащями, що надають послуги, для розрахунків за надані" пільговикам послуги.

Пунктом 11 Положення № 117 передбачено, що Уповноважений орган, зокрема, зобов'язаний звіряти інформацію, що міститься в Реєстрі, з інформацією, яка надходить від підприємств та організацій, що надають послуги, уточнювати інформацію про виявлені розбіжності, проводити розрахунки, складати та подавати фінансовим органам районних, районних у містах Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів міських рад акти звіряння за формою "3-пільга".

Наказом Міністерства соціальної політики від 04.11.2016р. № 1296 затверджено Методичні рекомендації з розроблення положень про структурні підрозділи з питань соціального захисту населення місцевих державних адміністрацій, в яких визначені повноваження відповідних структурних підрозділів соціального захисту населення щодо реалізації державної політики у сфері соціального захисту населення.

Зокрема, пп. 27 та пп. 32 п. 4.5 розділу IV Методичних рекомендацій, місцевий структурний підрозділ соціального захисту населення проводить розрахунки з організаціями-надавачами послуг за надані пільги окремим категоріям громадян та забезпечує ведення Єдиного державного автоматизованого реєстру осіб, які мають право на пільги.

Відповідно до п. 5 Положення про управління праці та соціального захисту населення, що затверджене розпорядженням голови Дергачівської РДА від 03.04.2013 № 108 та розміщено у вільному доступі на сайті Дергачівської РДА за посиланням http://dergachirda.gov.ua/, УПСЗН Дергачівської РДА проводить електронні звірки інформації від організацій-надавачів послуг щодо витрат, пов'язаних з наданням пільг окремим категоріям громадян, з відомостями, що містяться в Єдиному державному автоматизованому реєстрі осіб, які мають право на пільги та здійснює розрахунки з організаціями - надавачами послуг за надані пільги окремим категоріям громадян та призначені житлові субсидії населенню.

З огляду на викладене, відшкодування витрат, понесених позивачем внаслідок надання населенню м. Дергачі та Дергачівського району послуг зв'язку на пільгових умовах, повинен був здійснювати відповідач за рахунок видатків з місцевого бюджету.

Проте, в порушення вимог Бюджетного кодексу України, Постанов Кабінету Міністрів України від від 04.03.2002 № 256 та від 29.01.2003 № 117, відповідач не відшкодував позивачу вартість наданих послуг зв'язку пільговим категоріям населення, внаслідок чого станом на 01.01.2018 заборгованість Управління праці та соціального захисту населення Дергачівської районної державної адміністрації склала 254325,61 грн.

На виконання п. 10 Положення № 117, позивач подавав на паперових та електронних носіях розрахунки щодо вартості послуг, наданих пільговикам у минулому місяці.

Розрахунки за формою "№ 2-пільга" щомісячно надсилались позивачем на електронну адресу відповідача, що підтверджується доданими скріншотами (знімками екрану) комп'ютера позивача, з якого були відправлені розрахунки.

Також списки за формою "№ 2-пільга" щомісячно надавались відповідачу у паперовому вигляді, що підтверджується копіями листів з доказами їх направлення відповідачу.

Відповідно до п. 11 Положення № 117 та п. 2 Постанови № 256 (в редакції до 24.06.2017), відповідач був зобов'язаний щомісяця звіряти інформацію, що міститься в Реєстрі з отриманою від позивача інформацією, та здійснювати розрахунки з ним на підставі поданих позивачем щомісячних звітів щодо послуг, наданих особам, які мають право на відповідні пільги, однак порушив свої зобов'язання та розрахунків не здійснив.

Питання щодо погашення існуючої заборгованості за послуги зв'язку, надані на пільгових умовах, яка станом на 01.01.2018 склала 254325,61 грн. за період з 01.01.2017 по 31.12.2017, відповідачем вирішено не було.

Позивачем на адресу відповідача була направлена вимога від 30.04.2018р. № 26-15/320 про сплату заборгованості у сумі 254325,61 грн., яка залишена відповідачем без задоволення.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України та п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст. 222 Господарського Кодексу України, учасники господарських відносин, які порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії або звернення до суду.

Одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається (ст. 525 Цивільного кодексу України, п. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).

Відповідач, який є розпорядником коштів бюджетного фінансування вищевказаних соціальних пільг населення смт. Зачепилівка та Зачепилівського району Харківської області, зобов'язаний був здійснювати відшкодування витрат, понесених позивачем внаслідок надання послуг зв'язку пільговим категоріям населення, які проживають на вищезазначеній території, за рахунок державних субвенцій.

При цьому, неналежне фінансування заходів соціального захисту окремих категорій громадян не є підставою для звільнення відповідача від відшкодування вказаних вище витрат, понесених Позивачем та не може бути підставою для звільнення відповідальності за порушення такого зобов'язання шляхом примусового стягнення.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Факт неналежного виконання відповідачем зобов'язань щодо відшкодування позивачу наданих пільговій категорії населення послуг зв'язку підтверджується актами звіряння розрахунків за надані послуги зв'язку населенню пільгових категорій, зведеним реєстром звіряння за телефонізацію та користування телефонами громадянами пільгових категорій станом на 01.01.2016р., підписаним сторонами та завіреним їх печатками розрахунком заборгованості по витратах, понесених внаслідок надання послуг зв'язку та не відшкодованих відповідачем своєчасно.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 617 Цивільного кодексу України, ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України та рішення Європейського суду з прав людини у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" від 18.10.2005р., відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках Державного бюджету України на відповідний рік, не виправдовує бездіяльність органу державної влади і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення грошового зобов'язання.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 15.05.2012р. у справі №3-28гс12.

Європейським судом також засвідчено, що безпідставним є посилання держави на відсутність бюджетного фінансування, оскільки реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена в залежність від бюджетних асигнувань. Оскільки таке право декларовано державою, то відповідно держава через створювані нею органи несе обов'язок щодо своєчасної та повної виплати саме у розмірах, які нею ж визначені та закріплені в Законі (справа «Кечко проти України», заява № 63134/00, рішення від 08.11.2005).

До того ж норми чинного законодавства України, що визначають порядок надання пільг з оплати послуг звязку, не ставлять надання таких пільг у залежність від наявності чи то відсутності бюджетного фінансування.

Відсутність бюджетного фінансування не може бути підставою для звільнення від обовязку оплатити за надані послуги та відповідальності за порушення зобов'язання.

Соціальні пільги на отримання телекомунікаційних послуг для ряду категорій громадян встановлено Законами України, в яких закріплені норми, що реалізують державні гарантії категоріям громадян та є нормами прямої дії.

З огляду на це, обов'язок оператора телекомунікацій надавати пільги визначеним категоріям громадян кореспондується з безумовним обов'язком уповноважених органів відшкодувати такі пільги.

Чинне законодавство України не передбачає обов'язковості укладення договору про відшкодування витрат за надані послуги зв'язку пільговим категоріям громадян, оскільки зобов'язання сторін у даній справі виникають безпосередньо із Законів України і не залежать від їх бажання, а отже відповідач зобов'язаний компенсувати витрати позивача на надання послуг на пільгових умовах незалежно від наявності чи відсутності відповідного договору.

Така правова позиція узгоджується із судовою практикою, що склалась при розгляді спорів у справах № 906/621/17, № 927/498/17, 927/465/17 Великою Палатою Верховного Суду України.

Згідно п. 3 Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають права на пільги (далі - Положення), уповноваженими органами, які організовують ведення Реєстру, є структурні підрозділи з питань соціального захисту населення районних, районних у містах Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів з питань соціального захисту населення міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад.

Таким Уповноваженим органом у м. Дергачі та Дергачівському районі є відповідач, який, згідно п. 11 Положення, зобов'язаний:

- звіряти інформацію, що міститься в Реєстрі, з інформацією, яка надходила від позивача, і у разі виявлення розбіжностей щодо загальної кількості пільговиків або розміру пільг, що надаються конкретному пільговику, уточнювати отриману інформацію;

- складати акти звіряння розрахунків за надані пільговикам послуги згідно з формою "3-пільга";

- до 15 числа подавати фінансовому органу акти звіряння розрахунків згідно з формою "3-пільга";

- виконувати інші обов'язки, зазначені в Положенні.

Позивач щомісячно складав та направляв відповідачу підписані зі свого боку акти звіряння за формою "3-пільга", жоден з цих актів не був повернутий до Харківської філії ПАТ "Укртелеком" з підписами уповноважених осіб УПСЗН Дергачівської РДА.

Згідно п. 63 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2012 № 295, визначено, що встановлені законами пільги з оплати послуг зв'язку надаються споживачеві відповідно до законодавства за місцем його проживання з дня пред'явлення ним документа, що підтверджує право на пільги.

Отже, позивач надає послуги на пільгових умовах починаючи з дня пред'явлення документа про право на пільги до отримання від уповноваженого органу інформації про виявлені невідповідності отриманих від надавача послуг даних з даними Реєстру.

ПАТ "Укртелеком" не має доступу до Реєстру пільговиків, а отже єдиною підставою для внесення змін в розрахунки за формою "2-пільга" є отримана від органів соціального захисту інформація про виявлені розбіжності.

Проте, відповідачем не надано доказів надання позивачеві інформації про виявлені невідповідності в наданих позивачем розрахунках з даними Реєстру, а отже вся заявлена до стягнення заборгованість є документально підтвердженою.

З огляду на викладене, доводи відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, не спростовують правомірності заявлених позивачем вимог.

У зв'язку з тим, що витрати, понесені позивачем внаслідок надання послуг зв'язку пільговим категоріям населення, в сумі 254325,61 грн. не були добровільно відшкодовані відповідачем, позивачем на підставі ч. 2 ст. 625 на суму заборгованості було здійснено нарахування 3% річних та інфляційних втрат.

Перевіривши здійснені позивачем розрахунки, суд визнав вимоги про стягнення з відповідача 6114,09 грн. - 3% річних та 23403,04 грн. інфляційних втрат законними та обґрунтованими.

Таким чином, загальний розмір заборгованості відповідача перед позивачем склав 283842,78 грн., у тому числі: 254325,61 грн. невідшкодованої заборгованості по витратах, понесених внаслідок надання послуг зв’язку пільговим категоріям населення, 6114,09 грн. - 3% річних та 23403,04 грн. інфляційних втрат.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Харківської філії ПАТ "Укртелеком" обґрунтовані, підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст.ст. 123, 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 525, 526, 530, 610, 611, 612, 617, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 218, 222 Господарського кодексу України, ст.ст. 29, 42, 73, 74, 86, 91, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Дергачівської районної державної адміністрації Харківської області (62303, Харківська область, м.Дергачі, вул.1-го Травня, 8-А; код ЄДРПОУ: 03196437) на користь Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (01601, м.Київ, бульвар Тараса Шевченка, 18; код ЄДРПОУ: 21560766) в особі Харківської філії ПАТ "Укртелеком" (61010, м.Харків, Нетіченська набережна, 8; адреса для листування: 61001, м.Харків, вул.Державінська, 4; код ЄДРПОУ: 25614660; на р/р 26007310791 в АТ "Ощадбанк", м.Київ, МФО 300465) - 283842,78 грн. (у тому числі 254325,61 грн. невідшкодованої заборгованості по витратах, понесених внаслідок надання послуг зв’язку пільговим категоріям населення, 6114,09 грн. - 3% річних та 23403,04 грн. інфляційних втрат); витрати з оплати судового збору в розмірі 4257,64 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Харківського апеляційного господарського суду безпосередньо або через Господарський суд Харківської області протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 18.07.2018 р.

Суддя ОСОБА_2