Ухвала суду № 75373002, 19.07.2018, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

19.07.2018 Справа № 920/286/18

м. Суми

Господарський суд Сумської області у складі судді Коваленко О.В., розглянувши заяву від 17.07.2018 представника позивачів: Фізичної особи-підприємця Бойко Андрія Олександровича, Фізичної особи-підприємця Бойко Сергія Олександровича, Товариства з обмеженою відповідальністю «АС Трейд компані» - Лаврика С.В. про відвід та матеріали справи №920/286/18

за позовом: 1. Фізичної особи-підприємця Бойко Андрія Олександровича (АДРЕСА_1, 40022, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1),

2. Фізичної особи-підприємця Бойко Сергія Олександровича (АДРЕСА_2, 40022, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2),

3. Товариства з обмеженою відповідальністю «АС Трейд компані» (вул. Героїчна, буд. 38, м. Суми, 40020, код 39284956),

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод «Еко-продукт» (вул. Заводська, буд. 4, с. Іволжанське, Сумський район, Сумська область, 42335, код 32367564),

про витребування майна з чужого незаконного володіння шляхом виселення з нежитлових приміщень, будівель та споруд, а також присудження до виконання обов'язку в натурі

В С Т А Н О В И В :

Ухвалою господарського суду Сумської області від 24.04.2018 було відмовлено у відкритті провадження у справі № 920/286/18.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 05.06.2018 ухвалу господарського суду Сумської області від 24.04.2018 у справі № 920/286/18 скасовано, справу передано на розгляд до господарського суду Сумської області.

Відповідно до ухвали господарського суду Сумської області від 23.06.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №920/286/18; призначено підготовче засідання на 19.07.2018.

17.07.2018 від представника позивачів: Фізичної особи-підприємця Бойко Андрія Олександровича, Фізичної особи-підприємця Бойко Сергія Олександровича, Товариства з обмеженою відповідальністю «АС Трейд компані» - Лаврика С.В. надійшла заява про відвід судді Коваленко О.В. від 17.07.2018 (1546к від 17.07.2018).

Представник позивачів в заяві про відвід посилається на те, що вважає дії суду (судді Коваленко О.В.) із відмови у відкритті провадження у справі №920/286/18 (ухвала від 24.04.2018) такими, що викликають у позивачів сумнів у неупередженості та об'єктивності судді Коваленко О.В., що, на їх думку, підтверджується висновками, викладеними в постанові Харківського апеляційного господарського суду від 05.06.2018 у справі №920/286/18, якою ухвалу від 17.07.2018 скасовано з мотивів порушення суддею Коваленко О.В. норм господарського процесуального права. А отже, на думку позивачів, суддею не дотримано вимог ст. 1, ст. 3, ст. 8 Кодексу суддівської етики, затвердженої XI черговим з'їздом суддів України 22.02.2013 щодо обов'язків судді бути прикладом неухильного додержання вимог закону, присяги судді, докладати всіх зусиль до того, щоб на думку розсудливої, законослухняної та поінформованої людини його поведінка була бездоганною, а також здійснювати судочинство в межах та порядку, визначених процесуальним законом.

Суд, розглянувши заяву представника позивачів про відвід судді Коваленко О.В., зазначає наступне:

Відповідно до ст. 35 Господарського процесуального кодексу України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу.

До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя.

Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Відповідно до положень ст. 36 ГПК України суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої інстанції, не може брати участі в розгляді цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а так само у новому розгляді справи судом першої інстанції після скасування рішення суду або ухвали про закриття провадження в справі.

Суддя, який брав участь у врегулюванні спору у справі за участю судді, не може брати участі в розгляді цієї справи по суті або перегляді будь-якого ухваленого в ній судового рішення.

Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді апеляційної інстанції, не може брати участі у розгляді цієї самої справи в судах касаційної або першої інстанцій, а також у новому розгляді справи після скасування постанови суду апеляційної інстанції.

Суддя, який брав участь у перегляді справи в суді касаційної інстанції, не може брати участі в розгляді цієї справи в суді першої чи апеляційної інстанцій, а також у новому її розгляді після скасування постанови суду касаційної інстанції.

Суддя, який брав участь у вирішенні справи, рішення в якій було в подальшому скасоване судом вищої інстанції, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду у цій справі.

Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої, апеляційної, касаційної інстанцій, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з виключними обставинами у цій справі.

Згідно з вимогами частин 3, 4 статті 38 ГПК України відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Встановлення обставин, вказаних у пунктах 1 - 4 частини першої статті 35 цього Кодексу, статті 36 цього Кодексу, звільняє заявника від обов'язку надання інших доказів упередженості судді для цілей відводу.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Так, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі Олександр Волков проти України, № 21722/11, від 09.01.2013 встановлено, що як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ'єктивності.

Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (i) суб'єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об'єктивним у цій справі, та (ii) об'єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності.

По-перше, суд має бути суб'єктивно незалежним, тобто у жодного із членів трибуналу не має бути персональних упереджень або необ'єктивності. Персональна неупередженість презюмується, якщо немає доказів протилежного. По-друге, трибунал має також бути неупередженим з об'єктивної точки зору, тобто ним мають надаватися достатні гарантії відсутності будь-яких обґрунтованих сумнівів у цьому відношенні (див. рішення у справі «Кііскінен проти Фінляндії» (Kiiskinen v. Finland) (dec.), заява № 26323/95, ECHR 1999/V (витяги)). Згідно з об'єктивним критерієм, особливо необхідно визначити, поза межами особистої поведінки суддів, чи немає підтверджених фактів, які могли б спричинити сумніви щодо неупередженості суддів (див. рішення у справі «Клейн та інші проти Нідерландів» (Kleyn and Others v. the Netherlands) [GC], заяви №№ 39343/98 et seq., § 191, ECHR 2003-VI)

Суд далі нагадує, що «безсторонність», в сенсі п. 1 статті 6. має визначатися відповідно до суб'єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об'єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу (див., серед багатьох інших джерел, «Булут проти Австрії» (Bulut v. Avstria), рішення від 22 лютого 1996 року, Reports 1996-И, с. 356, п. 31, та «Томан проти Швейцарії» (Thomann v. Switzerland), рішення від 10 червня 1996 року, Reports 1996-ІІІ, с. 825, п. 30). Відповідно до об'єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв'язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі.

На підставі викладеного вище, суд дійшов до висновку про те, що позивачем в обґрунтування та на підтвердження обставин, викладених в заяві про відвід судді по справі № 920/286/18, не подано належних доказів, які є підставою для відводу судді, передбачених ст. 35 ГПК України об'єктивних підстав, а викладено лише суб'єктивну думку відповідача щодо упередженості та об'єктивності судді. До того ж, позивачем фактично висловлено незгоду з процесуальними рішеннями судді, що також не може бути підставою для відводу.

У зв'язку з наведеним суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви про відвід судді Коваленко О.В. та вважає її необґрунтованою.

Разом з тим, відповідно до п. 2.5. Бангалорських принципів поведінки суддів, суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (ратифікована Верховною Радою України 17 липня 1997р.) передбачає право кожного на справедливий і відкритий розгляд справи незалежним і безстороннім судом упродовж розумного строку, встановленого законом (п. 1 ст. 6).

Відповідно до прецедентної практики Європейського Суду з прав людини об'єктивно безстороннім є судовий орган, діяльність якого відповідає таким критеріям: забезпечується не лише здійснення правосуддя, а й зовнішній вияв того, що відбувається; суддею створено достатні гарантії для усунення об'єктивно виправданих підстав (і навіть потенційної можливості) побоюватися, що він, незалежно від особистої поведінки, не є безстороннім. При зовнішній демонстрації судом незалежності та безсторонності можуть виникнути щодо цього сумніви. Тому важливою є та довіра, яку суди в демократичному суспільстві повинні викликати у громадськості (див.: Hauschildt v. Denmark judgment of 24 May 1989, Series A, No. 154, p. 48).

Враховуючи викладене, з огляду на положення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо права особи на розгляд її справи неупередженим судом, з метою запобігання виникнення у представників сторін та інших осіб сумнівів щодо неупередженого розгляду цієї справи та забезпечення довіри сторін до складу суду, суддя Коваленко О.В. вважає за необхідне заявити і задовольнити самовідвід, у зв'язку з чим направити справу на автоматизований розподіл.

Керуючись ст. 35-39, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В:

1. Заявити та задовольнити самовідвід судді Коваленко О.В. у справі №920/286/18.

2. Передати справу №920/286/18 для визначення іншого складу суду за допомогою автоматизованої системи документообігу суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

СУДДЯ (підпис) О.В. КОВАЛЕНКО