Ухвала суду № 75372944, 19.07.2018, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/9835/18

Провадження № 1-кс/161/5223/18

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Луцьк 19 липня 2018 року

Слідчий суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області Ясельський І.В., з участю секретаря Соколової К.Ю., прокурора Костюка О.С., слідчого Масона Р.В., представника власника майна ОСОБА_1, розглянувши клопотання старшого слідчого в ОВС слідчого відділу УСБУ у Волинській області ОСОБА_2 про арешт майна у кримінальному провадженні,-

В С Т А Н О В И В:

Старший слідчий в ОВС слідчого відділу УСБУ у Волинській області ОСОБА_2 звернувся до суду з клопотанням про накладення арешту на предмети та документи, які були вилучені 22.06.2018 на митному пості «Ягодин» Волинської митниці ДФС під час проведення огляду місця події у кримінальному провадженні № 22018030000000091, а саме:

- уніфіковану митну квитанцію МД-1 серії РА № 0091909;

- копію митної декларації ОСОБА_3 від 21.06.2018;

- роздруківку щодо вагових параметрів транспортного засобу марки «Даф», р.н. НОМЕР_1;

- фактуру на товар № 137/06/2018, загальною вартістю 3300 польських злотих;

- копії паспорта для виїзду за кордон ОСОБА_3 № FB504422 та ідентифікаційного коду;

- фотокартку товару з переднім видом кабіни автомобіля НОМЕР_2;

- три фотоапарати марки: «SONY Cyber-shot», «Nikon № 40103698» «Nikon б/н»;

- два системні блоки: марки «ThinkCentre», інв. № 10460058, серійний № 1S10J0S54T00PC0FT6W9 та марки «ThinkCentre», інв. № 10460040, серійний № 1S10J0S54T00PC0FT7C6, із зарядним пристроєм до них марки «Lenovo», № 8SSА10J20166L1CZ69H0GV1.

Клопотання мотивує тим, що слідчим відділом УСБУ у Волинській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №22018030000000091 від 21.06.2018 за ч.3 ст.368 КК України.

Оскільки в ході проведення огляду 22.06.2018 були виявлені та вилучені вищевказані речі, які на думку слідчого, відповідають критеріям речових доказів, а тому слідчий, за погодженням із прокурором, просить накласти арешт на вищевказане майно.

В судовому засіданні слідчий та прокурор клопотання підтримали з викладених у ньому мотивів та просили задовольнити, представник власника майна клопотання слідчого заперечив.

Заслухавши думку учасників провадження, дослідивши матеріали клопотання та додані докази, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Згідно ст.2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

На підставі п. 1 ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Згідно ч.3 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об’єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об’єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

На підставі вимог п.п.1, 2 ч.2 ст.173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу);

У відповідності до ч.ч.1, 3 ст.233 КПК України ніхто не має права проникнути до житла чи іншого володіння особи з будь-якою метою, інакше як лише за добровільною згодою особи, яка ними володіє, або на підставі ухвали слідчого судді, крім випадків, установлених частиною третьою цієї статті.

Слідчий, прокурор має право до постановлення ухвали слідчого судді увійти до житла чи іншого володіння особи лише у невідкладних випадках, пов’язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину. У такому випадку прокурор, слідчий за погодженням із прокурором зобов’язаний невідкладно після здійснення таких дій звернутися з клопотанням про проведення обшуку до слідчого судді. Слідчий суддя розглядає таке клопотання згідно з вимогами статті 234 цього Кодексу, перевіряючи, крім іншого, чи дійсно були наявні підстави для проникнення до житла чи іншого володіння особи без ухвали слідчого судді. Якщо прокурор відмовиться погодити клопотання слідчого про обшук або слідчий суддя відмовить у задоволенні клопотання про обшук, встановлені внаслідок такого обшуку докази є недопустимими, а отримана інформація підлягає знищенню в порядку, передбаченому статтею 255 цього Кодексу.

Згідно п.18 ч.1 ст. 3 КПК України до повноважень слідчого судді належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.

В судовому засіданні встановлено, що слідчим відділом УСБУ у Волинській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №22018030000000091 від 21.06.2018 за ч.3 ст.368 КК України.

22.06.2018 старшим слідчим в ОВС слідчого відділу УСБУ у Волинській області ОСОБА_2 було проведено огляд місця події, а саме приміщення митного поста «Ягодин», робочого місця головного державного інспектора відділу митного оформлення №2 МП «Ягодин» Волинської митниці ДФС ОСОБА_4, в ході якого було виявлено та вилучено вищевказані речі та документи, на які сторона обвинувачення пропонує накласти арешт.

Разом із цим, слідчим суддею встановлено, що проникнення до приміщення митного поста «Ягодин» та проведення у ньому огляду місця події всупереч вимогам ст.ст.233-237 КПК України відбулося без відповідної ухвали слідчого судді, що є істотним порушенням кримінального процесуального закону та відповідно до п.1 ч.2 ст.87 КПК України тягне за собою визнання отриманих доказів недопустимими.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що суду не надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що було вчинено кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст.368 КК України, а вилучені речі відповідають критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України, а тому врахувавши наведені обставини у їх сукупності слідчий суддя дійшов висновку, що слідчим та прокурором не доведено правових підстав для накладення арешту на вищевказане майно, а тому на підставі ч. 1 ст.173 КПК України слід відмовити у задоволенні поданого клопотання.

Керуючись ст.ст.170-173, 369, 372 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання старшого слідчого в ОВС слідчого відділу УСБУ у Волинській області ОСОБА_2 про накладення арешту на предмети та документи, які були вилучені 22.06.2018 на митному пості «Ягодин» Волинської митниці ДФС під час проведення огляду місця події у кримінальному провадженні № 22018030000000091 – відмовити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду Волинської області протягом п’яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя