Рішення № 75372394, 12.07.2018, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

12.07.2018Справа № 910/5579/18

Господарський суд міста Києва в складі:

головуючого судді Привалова А.І.

при секретарі Мазур В.М.

розглянувши у спрощеному позовному провадженні справу №910/5579/18

за позовомВиконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в особі Комісії з припинення Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатностідоКиївського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції Українитретя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороніпозивача -Виконавча дирекція Фонду соціального страхування Українипрозобов'язання вчинити дії

За участю представників сторін:

від позивача: Луганська В.І., довіреність № 33 від 24.04.2018р.;

від відповідача: Кальной Д.В., довіреність № 8 від 23.05.2018р.;

від третьої особи: Дубовик А.А., довіреність № 01-38-18 від 15.02.2018р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Виконавча дирекція Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в особі Комісії з припинення Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України про зобов'язання вчинити дії.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач в порушення умов укладеного між сторонами Договору № 180/07-17 на проведення експертного економічного дослідження від 25.07.2017р. не виконав взяті на себе зобов'язання та не провів експертне економічне дослідження, у зв'язку з чим позивач звернувся за захистом порушених прав до суду та просить суд зобов'язати відповідача провести експертне економічне дослідження №14132/17-45 та надати результати проведення експертизи згідно з умовами Договору №180/07-17 Комісії з припинення Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/5579/18 від 15.05.2018р. позовну заяву Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в особі Комісії з припинення Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності звернулося до Господарського суду міста Києва до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України про зобов'язання вчинити дії залишено без руху.

21.05.2018р. від Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в особі Комісії з припинення Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності через канцелярію суду надійшли документи на виконання вимог ухвали суду від 15.05.2018р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.05.2018р. позовну заяву прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі №910/5579/18. Приймаючи до уваги категорію та складність справи, обраний позивачем спосіб захисту, а також з огляду на те, що дана справа не належить до категорії справ, наведених у ч. 4 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України, господарським судом вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін у судове засідання призначене на 21.06.2018р.

18.06.2018р. до загального відділу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач позов не визнає, посилаючись на те, що після 01.08.2017р. Виконавча дирекція Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності не є учасником договірних відносин з КНДІСЕ, оскільки правонаступником прав і обов'язків Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності є Виконавча дирекція Фонду соціального страхування України, яка, в свою чергу, листом від 24.11.2017р. за вих. № 2.4-15-1373 відкликала проведення експертного дослідження.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.06.2018р. залучено до участі в справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Виконавчу дирекцію Фонду соціального страхування України та відкладено судове засідання на 12.07.2018р.

05.07.2018р. до загального відділу суду від позивача надійшла відповідь на відзив в тексті якої останній вказує на те, що відкликання листа суперечить діяльності комісії з припинення Виконавчої дирекції з соціального страхування, оскільки кошти за проведення експертного дослідження були сплачені позивачем в повному обсязі, відповідно до умов Договору, а відповідачем умови Договору належним чином не виконано, як і не повернуто кошти, сплачені позивачем на його виконання. Крім цього, позивач вказує на відсутність в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відомостей щодо припинення Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

10.07.2018р. до загального відділу суду від третьої особи надійшла заява про заміну позивача його правонаступником - Фондом соціального страхування України, оскільки саме юридичною особою є Фонд, а виконавча дирекція є лише управлінським органом Фонду соціального страхування.

В судовому засіданні 12.07.2018р. представник позивача проти задоволення заяви третьої особи про заміну позивача його правонаступником заперечив та просив відмовити в її задоволенні. Позовні вимоги підтримав та просив задовольнити.

Представники відповідача та третьої особи, проти задоволення позовних вимог заперечили та просив відмовити в їх задоволенні, з підстав викладених у відзиві на позовну заяву та заяві про заміну позивача його правонаступником.

Розглянувши подану заяву, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 104 Цивільного кодексу України, юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Відповідно до п. 4 ст. 1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», державна реєстрація юридичних осіб (державна реєстрація) - це офіційне визнання шляхом засвідчення державою факту створення або припинення юридичної особи, зміни відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, про юридичну особу та фізичну особу - підприємця, а також проведення інших реєстраційних дій, передбачених цим Законом.

З відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що станом на момент розгляду даної заяви не проведено в установленому порядку державну реєстрацію припинення юридичної особи - Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності. Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності на час розгляду справи перебуває в стані припинення.

Таким чином, у суду відсутні підстави для задоволення заяви Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України про заміну позивача - Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності на його правонаступника - Виконавчу дирекцію Фонду соціального страхування України.

Відповідно до ст. 219 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

У судовому засіданні 12.07.2018р., відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

25.07.2017р. між Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз Міністерства юстиції України та Виконавчою дирекцією Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності укладено Договір №180/07-17 на проведення експертного економічного дослідження.

Умовами п. 1.1 Договору визначено, що замовник доручає, а виконавець бере на себе проведення експертного економічного дослідження №14132/17-45, яке призначене відповідно до листа заступника Голови комісії Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності Блажинської Т.О. від 27.06.2017р. №2.4-15-1148, та згідно з профілем діяльності інституту, надання послуг, зазначених у Переліку платних послуг, які надаються науково-дослідними установами судових експертиз Міністерства юстиції України (затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27.07.2011р. №804).

Згідно з п. 3.2 Договору, ціна послуг, що є предметом цього договору, становить 20 832,00 грн., у т.ч. ПДВ - 3 472,00 грн. Розрахунки за договором виконуються на підставі наданого виконавцем рахунку шляхом перерахування замовником на розрахунковий рахунок виконавця коштів протягом 45 днів з дня одержання рахунку (п. 3.3 Договору).

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем на підставі платіжного доручення №552 від 01.08.2017р. сплачено вартість експертного економічного дослідження в повному обсязі.

Листом №43 від 14.08.2017р. позивачем для проведення судово-економічного дослідження на адресу відповідача було надіслано додаткові копії документів, а листом №60 від 15.08.2017р. доповнено дослідження додатковими питаннями.

03.10.2017р. та 20.11.2017р. позивач звертався до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України з листами №85 від 29.09.2017р. та №106 від 20.11.2017р., в яких просив надати висновок експертного дослідження, 2 примірника акта виконаних робіт (надання послуг) або інформацію про хід експертного дослідження та можливий термін його виконання, які залишені відповідачем без відповіді.

При цьому, листом №50162/35296-0-33-17/9 від 22.12.2017р. Міністерство юстиції України у відповідь на лист позивача №107 від 20.11.2017р. повідомило, що експертне дослідження за Договором №180/07-17 від 25.07.2017р. інститутом не проводиться.

Разом з тим, в матеріалах справи наявний лист Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України №07/01-08/21049-17 від 13.12.2017р., в якому повідомляється, що експертне дослідження №14132/17-45 було проведено, проте 28.11.2017р. до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшов та був зареєстрований за №20868-17 лист Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України про відкликання листа Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності №2.4-15-1148 від 27.06.2017р. щодо проведення експертного дослідження.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує на те, що відповідач порушив взяті на себе згідно Договору №180/07-17 на проведення експертного економічного дослідження від 25.07.2017р. зобов'язання, оскільки законні підстави на відкликання проведення експертного дослідження у виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України відсутні.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, з наступних підстав.

На підставі п.п. 4, 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999р. №1105-ХІУ (зі змінами і доповненнями) утворено Фонд соціального страхування України, реорганізувавши шляхом злиття Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України та Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності. Припинено виконавчу дирекцію Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності шляхом приєднання до Фонду соціального страхування України.

Відповідно до п. 5 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» Фонд соціального страхування України та його робочі органи є правонаступниками Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, його виконавчої дирекції, управлінь виконавчої дирекції цього Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, відділень у районах і містах обласного значення, а також Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, його виконавчої дирекції, відділень цього Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі та їх робочих органів.

Положеннями ст. 104 Цивільного Кодексу України (ЦК України) передбачено, що юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов'язки переходять до правонаступників. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Злиття, приєднання, поділ та перетворення юридичної особи здійснюються за рішенням його учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, а у випадках, передбачених законом, - за рішенням суду або відповідних органів державної влади. Законом може бути передбачено одержання згоди відповідних органів державної влади на припинення юридичної особи шляхом злиття або приєднання (ч. 1 ст. 106 ЦК України).

Статтею 107 ЦК України встановлено порядок припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу та перетворення.

Так, ч. 2 наведеної норми передбачено, що після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт (у разі злиття, приєднання або перетворення) або розподільчий баланс (у разі поділу), який має містити положення про правонаступництво щодо майна, прав та обов'язків юридичної особи, що припиняється шляхом поділу, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов'язання, які оспорюються сторонами.

Передавальний акт та розподільчий баланс затверджуються учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про її припинення, крім випадків, встановлених законом (ч. 3 ст. 107 ЦК України).

Частиною 3 статті 59 ГК України передбачено, що у разі приєднання одного або кількох суб'єктів господарювання до іншого суб'єкта господарювання до останнього переходять усі майнові права та обов'язки приєднаних суб'єктів господарювання.

Статтею 4 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань закріплено загальні засади державної реєстрації.

У ч. 1 ст. 4 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань визначено, що державна реєстрація базується на таких основних принципах: обов'язковості державної реєстрації в Єдиному державному реєстрі; публічності державної реєстрації в Єдиному державному реєстрі та документів, що стали підставою для її проведення; врегулювання відносин, пов'язаних з державною реєстрацією, та особливостей державної реєстрації виключно цим Законом; державної реєстрації за заявницьким принципом; єдності методології державної реєстрації; об'єктивності, достовірності та повноти відомостей у Єдиному державному реєстрі; внесення відомостей до Єдиного державного реєстру виключно на підставі та відповідно до цього Закону; відкритості та доступності відомостей Єдиного державного реєстру.

Згідно з приписами абз. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, державна реєстрація проводиться незалежно від місця знаходження юридичної чи фізичної особи в межах АР Крим, області, міст Києва та Севастополя, крім державної реєстрації на підставі документів, поданих в електронній формі, що проводиться незалежно від місця знаходження юридичної чи фізичної особи в межах України.

Частиною 3 ст. 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» визначено, що в Єдиному державному реєстрі щодо державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб, зокрема, містяться дані про юридичних осіб, правонаступником яких є зареєстрована юридична особа

Приписами ч. 1 ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» передбачено, що якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Судом встановлено, що до Єдиного державного реєстру юридичних, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено відомості про те, що Фонд соціального страхування України є правонаступником Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (код ЄДРПОУ: 25885944), Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (код ЄДРПОУ: 00013764) та Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (код ЄДРПОУ: 14295973).

Крім того, як слідує з матеріалів справи, 15.08.2017р. на підставі передавального акта Фонд соціального страхування України прийняв від Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності всю наявну дебіторську заборгованість, в тому числі в сумі 20 832,00 грн. (Додаток №7 до передавального акту) за проведення експертного дослідження №14132/17-45 за Договором №180/07-17 від 25.07.2017р., укладеним між Виконавчою дирекцією Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз Міністерства юстиції України.

Враховуючи вищевикладене, за висновком суду, саме Фонд соціального страхування України є належним кредитором за Договором №180/07-17 від 25.07.2017р. по відношенню до відповідача.

Згідно ч. 1 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням (ч.2 ст.4 Господарського процесуального кодексу України).

Статтею 20 Господарського кодексу України передбачено, що кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

Захист цивільних прав та інтересів судом здійснюється у спосіб встановлений законом або договором.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч.ч.1-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься у ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України.

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, у зв'язку з недоведеністю порушення прав позивача, який свої зобов'язання за Договором №180/07-17 від 25.07.2017р., у добровільному порядку передав Фонду соціального страхування України на підставі передавального акту, підписаного 15.08.2017р.

Витрати зі сплати судового збору підлягають віднесенню на позивача в порядку п. 2 ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано - 17.07.2018р.

Суддя А.І. Привалов