Рішення № 75372322, 17.07.2018, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

17.07.2018Справа № 910/1937/18 Господарський суд міста Києва у складі судді Ярмак О.М., при секретарі судового засіданні Коноплянко Л.В., розглянув у відкритому судовому засіданні господарську справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Західенерго" (79026, м.Львів, вул.Козельницька,15, код ЄДРПОУ 23269555)

до Публічного акціонерного товариства "Українська Залізниця" (03680, м.Київ, вул. Тверська, буд.5, код ЄДРПОу 40075815)

про стягнення 40 239,12 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "ДТЕК ЗАХІДЕНЕРГО" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення 40239,12 грн. вартості нестачі вантажу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.03.2018 (суддя Мельник В.І.) відкрито провадження у справі № 910/1937/18 за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 20.04.2018.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу справ від 22.05.2018, у зв'язку з перебуванням судді Мельника В.І. на лікарняному, справу передано на розгляд судді Ярмак О.М.

Ухвалою суду від 24.05.2018 суддею Ярмак О.М. справу № 910/1937/18 прийнято до свого провадження, підготовче засідання призначено на 19.06.2018.

Ухвалою суду від 14.06.2018 Публічному акціонерному товариству "Українська Залізниця" у задоволенні клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відео конференції, відмовлено.

Ухвалою від 19.06.2018 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Сторони у засідання суду 17.07.2018 не з'явились, про дату та час судового розгляду повідомлялись належним чином.

17.07.2018 від позивача надійшла заява про розгляд справи без участі представника позивача.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази та оцінивши їх в сукупності, суд,-

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «ЦЗФ «Селидівська» (вантажовідправник) відправив на адресу Публічного акціонерного товариства "ДТЕКУ Західенерго" (ДТЕК Бурштинська ТЕС, вантажоодержувач) вагони з вугіллям.

При видачі вантажу залізницею на станції Бурштин було виявлено нестача вантажу та складено наступні комерційні акти:

- № 388103/96 від 18.05.2017, у якому значиться про те, що за наслідками комерційного переважування вагону № 60742251 встановлено нестачу вантажу у кількості 3450 кг, а також виявлено поглиблення над 7 люком розміром 300ммХ100ммХ50мм в глиб вагону, в місцях заглиблення маркування відсутнє. В технічному та комерційному відношення вагон справний.

- № 388103/105 від 18.05.2017, у якому значиться про те, що за наслідками комерційного переважування вагону № 53764718 даний вагон прибув по досильній накладній 47708532 Нижньодніпровськ-Вузо-Бурштин від 13.05.2017 до основної 48998687 від 10.05.2017 Новогродівка-Бурштин, встановлено нестачу вантажу у кількості 5 100 кг, а також виявлено не рівномірне навантаження, маркування відсутнє, над 1-2 люками є поглиблення розміром 280ммХ200ммХ50мм в глиб вагону. В технічному та комерційному відношення вагон справний.

- № 450003/45/99 від 12.05.2017, у якому значиться про те, що за наслідками комерційного переважування вагону № 55833529 встановлено нестачу вантажу у кількості 4900 кг, а також виявлено поглиблення над 1-2, 6-7 люками розміром 350мм280ммХ50мм в глиб вагону, в місцях заглиблення маркування порушене. В технічному та комерційному відношення вагон справний.

- № 388103/139 від 29.05.2017, у якому значиться про те, що за наслідками комерційного переважування вагону № 56104656 встановлено нестачу вантажу у кількості 2250 кг, а також виявлено поглиблення над 1 люком розміром 1,5 м. шириною 1м. в глибину вагону, в місцях заглиблення маркування відсутнє, двері люка закриті. В технічному та комерційному відношення вагон справний.

- № 388103/142 від 31.05.2017, у якому значиться про те, що за наслідками комерційного переважування вагону № 64859424 встановлено нестачу вантажу у кількості 2200 кг, а також виявлено поглиблення над 1-2 люками розміром 500мм280ммХ50мм в глиб вагону, в місцях заглиблення маркування нарушене. В технічному та комерційному відношення вагон справний.

- № 388103/143 від 31.05.2017 у якому значиться про те, що за наслідками комерційного переважування вагону № 62078456 встановлено нестачу вантажу у кількості 2550 кг, а також виявлено поглиблення з 1 по 7 люком розміром 1000мм2800ммХ10мм в глиб вагону, в місцях заглиблення маркування відсутнє. В технічному та комерційному відношення вагон справний.

Згідно ч. 2 ст. 924 ЦК України перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятого до перевезення вантажу у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Статтею 920 ЦК України обумовлено: у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Відповідно до ст. 12 Закону України "Про залізничний транспорт" залізниці повинні забезпечувати збереження вантажів на шляху слідування та на залізничних станціях.

Статтею 23 Закону "Про залізничний транспорт" передбачено, що перевізники несуть відповідальність за зберігання вантажу з моменту його прийняття і до видачі одержувачу в межах, визначених Статутом залізниць України. Частиною 2 цієї ж статті встановлено, що за незбереження (втрату, нестачу, псування, пошкодження) прийнятого до перевезень вантажу перевізники несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з незалежних від них причин.

Аналогічні положення містяться у статтях 110, 113 Статуту залізниць України.

Згідно зі ст.26 Закону України "Про залізничний транспорт" обставини, які можуть служити підставою для матеріальної відповідальності перевізників вантажу засвідчуються актами; порядок і терміни складення актів визначаються Статутом залізниць України.

Відповідно до ст.130 Статуту залізниць України право на пред'явлення до залізниці претензій та позовів у разі недостачі, псування або пошкодження вантажу має одержувач - за умови пред'явлення накладної, комерційного акта і документа, що засвідчує кількість і вартість відправленого вантажу.

Статтею 129 Статуту залізниць України передбачено, що обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць; для засвідчення маси і кількості вантажу з даними, зазначеними у транспортних документах, складається комерційний акт.

Відповідно до ч. 2 ст.114 Статуту залізниць України недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.

Згідно ст.115 Статуту залізниць України вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документавідправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу.

Згідно розрахунку позивача, наведеного в позовній заяві, сума втраченого при перевезенні вантажу складає, а саме у вагонах:

- № 60742251 визначена позивачем на підставі довідки вантажовідправника ТОВ «Центральна збагачувальна фабрика «Селидівська» № 598 від 29.08.2017 з урахуванням норми природньої втрати та граничного розходження визначення маси нетто в розмірі 1% від маси нетто та складає 6 729,13 грн.

- № 53764718 визначена позивачем на підставі довідки вантажовідправника ТОВ «Центральна збагачувальна фабрика «Селидівська» № 597 від 29.08.2017 з урахуванням норми природньої втрати та граничного розходження визначення маси нетто в розмірі 1% від маси нетто та складає 11 188,74 грн.

- № 55833529 визначена позивачем на підставі довідки вантажовідправника ТОВ «Центральна збагачувальна фабрика «Селидівська» № 596 від 29.08.2017 з урахуванням норми природньої втрати та граничного розходження визначення маси нетто в розмірі 1% від маси нетто та складає 10 101,93 грн.

- № 56104656 визначена позивачем на підставі довідки вантажовідправника ТОВ «Центральна збагачувальна фабрика «Селидівська» № 609 від 29.08.2017 з урахуванням норми природньої втрати та граничного розходження визначення маси нетто в розмірі 1% від маси нетто та складає 3 764,03 грн.

- № 64859424 визначена позивачем на підставі довідки вантажовідправника ТОВ «Центральна збагачувальна фабрика «Селидівська» № 607 від 29.08.2017 з урахуванням норми природньої втрати та граничного розходження визначення маси нетто в розмірі 1% від маси нетто та складає 3 798,86 грн.

- № 62078456 визначена позивачем на підставі довідки вантажовідправника ТОВ «Центральна збагачувальна фабрика «Селидівська» № 607 від 29.08.2017 з урахуванням норми природньої втрати та граничного розходження визначення маси нетто в розмірі 1% від маси нетто та складає 4 656,43 грн.

Факт недостачі вантажу у вагонах № 60742251, 53764718, 55833529, 56104656, 64859424, 62078456 за спірними перевезеннями підтверджений комерційними актами, складеними на станції призначення вантажу Бурштин, які додані позивачем до позовної заяви.

Вартість вантажу підтверджена довідками про вартість вугільної продукції.

Суд зазначає, що в силу положень ч. 3 ст. 314 Господарського кодексу України та ст.ст. 114, 115 Статуту вказані документи є належними та допустимими доказами визначення вартості вантажу.

За таких підстав, суд не приймає до уваги заперечення відповідача щодо ненадання позивачем належних доказів на підтвердження завданих збитків.

Пунктами 5,6 Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу затверджених наказом Мінтрансу України № 542 від 20.08.2001р. встановлено, що у разі навантаження у вагони відкритого типу вантажів, які містять дрібні фракції, відправник повинен вжити заходів щодо запобігання видуванню або просипанню дрібних часток вантажу під час перевезення, особливо у випадках навантаження вище рівня бортів вагона (із "шапкою"). Такі заходи розроблюються відправником окремо для кожного виду вантажу. Поверхня вантажу у всіх випадках розрівнюється і ущільнюється. Для розрівнювання і ущільнення вантажу відправник може використовувати механізовані установки та інші пристрої. З метою забезпечення збереженості всіх вантажів, що перевозяться у вагонах відкритого типу, на їх поверхню відправником наноситься захисне маркування або застосовується покриття плівкою (емульсією) чи інше закріплення верхнього шару вантажу.

В пункті 3.8 Роз'яснення Президії Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею" №04-5/601 від 29.05.2002 зазначено, що відповідно до параграфу 1 Технічних умов розміщення та закріплення вантажів на відкритому рухомому складі, правильність розміщення та закріплення вантажів перевіряє залізниця.

Згідно з абз. 4 пункту 28 Правил приймання вантажів до перевезення, затверджених наказом Мінтрансу України № 644 від 21.11.2000р. встановлено що, вантажі, завантажені відправниками у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у т. ч. захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу.

Відповідно до накладних вантаж завантажено у вагони відправником, вантаж маркований вапном однією повздовжньою лінією по довжині вагону, на станції відправлення залізницею будь-яких зауважень до стану вантажу та вагонів не було, що свідчить про те, що відправником були виконані вищезазначені вимоги Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу, чим і спростовуються заперечення відповідача щодо якості навантаження вантажу відправником.

Щодо надання позивачем доказів на підтвердження сплати вартості вугілля, слід зазначити наступне. Статут залізниці не передбачає доведення наявності збитків позивача за втрачений вантаж та надання доказів його сплати, відповідальність залізниці настає перед одержувачем за факт втрати вантажу у розмірі його вартості, що підтверджується довідкою відправника вантажу відповідно до ст. 115 Статуту залізниці України та п. 2.7. роз'яснення Вищого господарського суду України від 29.09.2008 № 04-5/225.

Згідно частини 2 ст.924 ЦК України перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятого до перевезення вантажу у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Відповідач свого контррозрахунку суми позову не надав, тверджень позивача належними доказами не спростував.

За таких обставин суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Витрати позивача по сплаті судового збору, відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись статтями ст.ст. 73, 74, 76-79, 86, 129, 232- 233, 237, 238, 240 ГПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» (03680, м. Київ, вул. Тверська, 5, код ЄДРПОУ 40075815) на користь Публічного акціонерного товариства «ДТЕК ЗАХІДЕНЕРГО» (79026, Львівська обл., м. Львів, вул. Козельницька, 15, код ЄДРПОУ 232695559) 40 239 (сорок тисяч двісті тридцять дев'ять) грн. 12 коп. вартості нестачі вантажу та 1 762 (одну тисячу сімсот шістдесят дві) грн. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене у строки та порядку, встановленому розділом ІV ГПК України.

Повне рішення складено 19.07.2018

Суддя О.М.Ярмак