Рішення № 75371872, 10.07.2018, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.07.2018

м. Дніпро

Справа № 904/1115/18

Суддя господарського суду Дніпропетровської області Новікова Р.Г. при секретарі судового засідання Яковлєвій А.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Континент-Торг", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Логістік СВ", м. Дніпро

про стягнення суми основного боргу у розмірі 16010грн.17коп.

Представники:

Від позивача: не з`явився

Від відповідача: не з`явився

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю "Континент-Торг" звернулось до Товариства з обмеженою відповідальністю "Логістік СВ" з позовом про стягнення суми основного боргу у розмірі 16010грн.17коп., що складається з: суми заборгованості за надані послуги з публікації інформаційного буклету "Континент" як інструменту прямого маркетингу (підпункт 1.2.8 договору) у загальному розмірі 4000грн.; суми заборгованості за надані послуги з розміщення продукції, щодо якої здійснює свою діяльність замовник, на території магазинів мережі "Континент" (підпункт 1.2.1 договору) у загальному розмірі 11000грн.; суми заборгованості за надані послуги з передпродажної підготовки товару, щодо якого здійснює свою діяльність замовник, (підпункт 1.2.11 договору) у загальному розмірі 1010грн.17коп.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору маркетингових послуг №Л-18/1 від 01.03.2013р. в частині оплати наданих послуг.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 23.03.2018р. позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 18.04.2018р. відкладено розгляд справи на 23.05.2018р.

З огляду на обставини справи та за результатами вивчення матеріалів справи, зокрема, положень договору маркетингових послуг №Л-18/1 від 01.03.2013р. та актів надання послуг, суд дійшов висновку про наявність підстав для переходу до розгляду справи №904/1115/18 за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 23.05.2018р. призначено підготовче засідання на 19.06.2018р., запропоновано позивачу надати до суду письмові пояснення щодо механізму розрахунку вартості наданих послуг з розміщення товару на торгових площах, участі у буклеті та передпродажної підготовки товару разом з доказами направлення вказаних документів на адресу відповідача.

У судовому засіданні від 19.06.2018р. ухвалено закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на 10.07.2018р.

До початку судового засідання від 10.07.2018р. на адресу суду надійшло клопотання позивача про розгляд справи без участі його повноважного представника. Додаткових документів Товариством з обмеженою відповідальністю "Континент-Торг" надано не було.

Представник відповідача в судові засідання 18.04.2018р., 23.05.2018р., 19.06.2018р. та 10.07.2018р. не з’явився, відзиву на позовну заяву не надав, що підтверджується матеріалами справи.

Згідно з пунктом 10 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України судові рішення вручаються шляхом надсилання (видачі) відповідній особі копії (тексту) повного або скороченого судового рішення, що містить інформацію про веб-адресу такого рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 23.03.2018р., 18.04.2018р., 23.05.2018р. та 19.06.2018р. були направлені відповідачу у справі в установленому порядку на адресу, вказану у спеціальному витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 23.03.2018р., який наявний в матеріалах справи (а.с. 42-44).

Поштова кореспонденція, направлена судом на адресу відповідача, була повернута до суду з відміткою підприємства зв’язку "за закінченням терміну зберігання".

Пунктом 99 Правил надання поштового зв’язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №270 від 05.03.2009р., передбачено, що рекомендовані поштові відправлення з позначкою "Судова повістка", які не були вручені під час доставки, повторні повідомлення про надходження реєстрованих поштових відправлень під час доставки за зазначеною адресою або під час вручення в об'єкті поштового зв'язку вручаються адресату.

У разі відсутності адресата до абонентської поштової скриньки адресата вкладається повідомлення про надходження зазначеного рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.

За змістом пункту 116 зазначених Правил у разі неможливості вручення одержувачам поштові відправлення, внутрішні поштові перекази зберігаються об'єктом поштового зв'язку місця призначення. Невручені з поважних причин рекомендовані листи з позначкою "Судова повістка" повертаються за зворотною адресою не пізніше ніж через п'ять календарних днів з дня надходження листа до об'єкта поштового зв'язку місця призначення із зазначенням причини невручення.

Відповідно до пункту 117 Правил поштові відправлення повертаються об'єктом поштового зв'язку відправнику у разі закінчення встановленого строку зберігання.

Відповідно до п. 5 частини шостої статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставляння у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що неотримання судових повісток (листів з ухвалами суду) відповідачем та повернення її до суду з поміткою “повернуто відправнику за закінченням терміну зберігання” є наслідками свідомого діяння (бездіяльності) відповідача щодо їх належного отримання, тобто є власною волею відповідача.

З огляду на наведене, відповідач вважається повідомлений про відкриття провадження у справі та призначені судові засідання належним чином, оскільки судом було виконано всі покладені на нього обов'язки, а відповідач, натомість, проявив процесуальну бездіяльність. Тому судове засідання проводиться за відсутності його повноважного представника і причини неявки цього представника у засідання судом не визнаються поважними.

На день розгляду справи у судовому засіданні від 10.07.2018р. будь-яких письмових заяв та клопотань від відповідача щодо відкладення судового засідання до суду не надходило.

Відповідно до п. 9 статті 81 Господарського процесуального кодексу України, у разі неподання учасником справи витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд може розглянути справу за наявними в ній доказами.

Враховуючи, що від відповідача повідомлення щодо неможливості участі у судовому засіданні від 10.07.2018р. до Господарського суду Дніпропетровської області не надходило, відзив на позовну заяву не подано, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

З’ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами в межах заявлених позовних вимог, суд встановив.

01.03.2013р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Континент-Торг" (далі - виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Логістік СВ" (далі - замовник) підписаний договір маркетингових послуг №Л-18/1 (далі - договір) (а.с. – 10-15). За умовами зазначеного договору замовник доручає та оплачує, а виконавець зобов'язується надати йому маркетингові послуги (що сприяють збільшенню обізнаності споживачів і підвищення лояльності до товару) щодо підписання договору поставки та з проведення комплексних дій, націлених на активний продаж товару, торговельних марок "Ліберо", "Лібресс", "Зева", "Сплат", "Reach", "C & C", "Джонсон", щодо якого здійснює господарську діяльність замовник.

Відповідно до пункту 1.2 договору послуги, що надаються виконавцем згідно з даним договором, здійснюються за напрямками, зокрема, розміщення продукції, щодо якої здійснює свою діяльність замовник, на території магазинів мережі "Континент" (підпункт 1.2.1 договору); публікація інформаційного буклету "Континент" як інструменту прямого маркетингу (підпункт 1.2.8 договору); передпродажна підготовка товару, щодо якого здійснює свою діяльність замовник (підпункт 1.2.11 договору).

Вартість послуг та порядок розрахунків визначені розділом 3 договору.

У підпунктах 3.1.1. (плата за надані послуги щодо оренди місця для розміщення товару в основній зоні викладки за один місяць в магазинах виконавця), 3.1.2 (плата за надані послуги щодо оренди місця для додаткового розміщення товару в магазинах виконавця), 3.1.3. (плата за надані послуги щодо оренди місця для розміщення товару в касовій зоні в магазинах виконавця) та 3.1.10 (вартість послуг, передбачених п. 1.2.11 даного договору, а саме передпродажної підготовки товару, щодо якого здійснює свою діяльність замовник) договору, наданого позивачем, відсутній розмір плати за визначені цими підпунктами договору послуги. Відтак, з договору маркетингових послуг №Л-18/1 від 01.03.2013р. вбачається, що сторонами не було узгоджено розмір плати за надані послуги щодо оренди місця для розміщення товару в основній зоні викладки за один місяць в магазинах виконавця, послуги щодо оренди місця для додаткового розміщення товару в магазинах виконавця, послуги щодо оренди місця для розміщення товару в касовій зоні в магазинах виконавця та послуги з передпродажної підготовки товару, щодо якого здійснює свою діяльність замовник.

Підпунктом 3.1.6 договору передбачено, що при замовленні виготовлення інформаційного буклету за кожну ілюстрацію в одному інформаційному буклеті "Континент" замовник сплачує виконавцю суму згідно рахунку-фактури.

Підпунктом 3.1.9 договору визначено, що вартість послуг, передбачених п. 1.2.11 даного договору (передпродажна підготовка товару, щодо якого здійснює свою діяльність замовник), складає 5% від грошової суми, сплаченої виконавцем замовнику протягом поточного облікового періоду надання послуг, за поставлений останнім або дистриб'ютором товар згідно з договором поставки товару, включаючи суми, на які сторонами було проведено взаємозалік.

Відповідно до пункту 3.2 договору плата за надані виконавцем послуги, передбачені п.п. 2.2.2, 2.2.3, 3.1.3, 3.1.4, 3.1.5, 3.1.7 - 3.1.12 вноситься замовником не пізніше 4 (чотирьох) банківських днів з послуги дати виставлення рахунку. Замовник зобов'язаний отримати рахунок виконавця на оплату наданих послуг не пізніше 3 числа кожного місяця.

Пунктом 5.1 договору визначено, що сторони можуть достроково розірвати цей договір, повідомивши іншу сторону за 30 (тридцять) календарних днів до дати передбачуваного розірвання.

Згідно з п. 9.1 договору даний договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2013р. У тому випадку, якщо жодна із сторін письмово не менш як за 30 (тридцять) календарних днів до закінчення дії договору не заявить іншій стороні про припинення його дії, даний договір вважається продовженим на наступний календарний рік на тих же умовах.

У матеріалах справи відсутні докази письмового повідомлення однієї із сторін про припинення дії договору або про його дострокове розірвання. Відтак, договір №Л-18/1 від 01.03.2013р. є чинним протягом спірного періоду.

Позивач стверджує, що на виконання умов договору надав замовнику маркетингові послуги та долучив до справи акти надання послуг №4175 від 11.03.2014р., №1821 від 17.02.2015р. (розміщення товару на торгових площах); №4174 від 04.03.2014р., №4176 від 20.06.2014р., №4177 від 02.07.2014р. (участь у буклеті); №3474 від 18.11.2014р. (передпродажна підготовка товару за жовтень 2014р.), та рахунки на оплату №926 від 11.03.2014р. на суму 2000грн., №575 від 17.02.2015р. на суму 9000грн., №863 від 04.03.2014р. на суму 2000грн., №2049 від 20.06.2014р. на суму 1000грн., №2339 від 02.07.2014р. на суму 1000грн., №4043 від 01.11.2014р. на суму 1360грн. відповідно.

Замовником, в свою чергу, частково сплачено виставлений рахунок №4043 від 01.11.2014р. (передпродажна підготовка товару за жовтень 2014р.) на суму 349грн.83коп., на підтвердження чого позивачем додано до матеріалів справи копію виписки по рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю "Континент-Торг" за 18.11.2014р. (а.с. - 28).

Враховуючи здійснену оплату, позивач наполягає на тому, що у Товариства з обмеженою відповідальністю "Логістік СВ" наявна заборгованість перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Континент-Торг" на загальну суму 16010грн.17коп., що складається з: суми заборгованості за надані послуги з публікації інформаційного буклету "Континент" як інструменту прямого маркетингу (підпункт 1.2.8 договору) у загальному розмірі 4000грн.; суми заборгованості за надані послуги з розміщення продукції, щодо якої здійснює свою діяльність замовник, на території магазинів мережі "Континент" (підпункт 1.2.1 договору) у загальному розмірі 11000грн.; суми заборгованості за надані послуги з передпродажної підготовки товару, щодо якого здійснює свою діяльність замовник, (підпункт 1.2.11 договору) у загальному розмірі 1010грн.17коп.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача суми заборгованості за надані послуги з публікації інформаційного буклету "Континент" як інструменту прямого маркетингу (підпункт 1.2.8 договору) у загальному розмірі 4000грн. суд зазначає наступне.

У березні 2014р., червні 2014р. та липні 2014р. виконавцем було надано замовнику послуги з публікація інформаційного буклету "Континент" як інструменту прямого маркетингу на підставі підпункту 1.2.8 договору.

Факт надання вказаних послуг підвереджується доданими до матеріалів справи копіями інформаційних буклетів "Континент" за березень 2014р., червень 2014р. та липень 2014р. (а.с. 29 - 34).

Підпунктом 3.1.6 договору передбачено, що при замовленні виготовлення інформаційного буклету за кожну ілюстрацію в одному інформаційному буклеті "Континент" замовник сплачує виконавцю суму згідно рахунку-фактури.

Строк виконання замовником свого обов'язку з оплати наданих послуг визначається п. 3.2 договору. Разом з тим, даний пункт договору не визначає строку виконання замовником свого обов'язку з оплати наданих послуг саме згідно п. 3.1.6 договору.

Відтак, договором маркетингових послуг №Л-18/1 від 01.03.2013р. не визначено строку виконання замовником свого обов'язку з оплати наданих послуг згідно п. 3.1.6 договору (виготовлення інформаційного буклету "Континент").

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Докази направлення виконавцем замовнику претензії (вимоги) про сплату суми заборгованості за надані послуги з публікації інформаційного буклету "Континент" як інструменту прямого маркетингу (підпункт 1.2.8 договору) у загальному розмірі 4000грн. у матеріалах справи відсутні.

Подання ж позивачем позовної заяви, адресованої господарському суду (а не боржнику) і надіслання останньому як відповідачеві копії такої заяви є складовими судової процедури, а не цивільних правовідносин, і відповідні дії не можуть розглядатися як вимога у розумінні зазначеної норми Цивільного кодексу України.

Відповідно до п. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

З огляду на положення пункту 3.2 договору строк виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Логістік СВ" своїх зобов`язань з оплати наданих послуг з публікації інформаційного буклету "Континент" як інструменту прямого маркетингу не є таким, що настав.

Відповідно до положень ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов’язків, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов’язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Нормами ст. 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.

Відтак, вимога позивача про стягнення з відповідача суми заборгованості за надані послуги з публікації інформаційного буклету "Континент" як інструменту прямого маркетингу (підпункт 1.2.8 договору) у загальному розмірі 4000грн. не може бути задоволена оскільки є передчасною.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача суми заборгованості за надані послуги з розміщення продукції, щодо якої здійснює свою діяльність замовник, на території магазинів мережі "Континент" (підпункт 1.2.1 договору) у загальному розмірі 11000грн. суд зазначає наступне.

Плата за послуги у відповідності до п. 1.2.1 договору регулюється підпунктами 3.1.1, 3.1.2 та 3.1.3 договору.

У підпунктах 3.1.1. (плата за надані послуги щодо оренди місця для розміщення товару в основній зоні викладки за один місяць в магазинах виконавця), 3.1.2 (плата за надані послуги щодо оренди місця для додаткового розміщення товару в магазинах виконавця), 3.1.3. (плата за надані послуги щодо оренди місця для розміщення товару в касовій зоні в магазинах виконавця) договору, наданого позивачем, відсутній розмір плати за визначені цими підпунктами договору послуги.

Відтак, з наданої до суду копії договору маркетингових послуг №Л-18/1 від 01.03.2013р. вбачається, що самим договором не встановлений розмір плати за кожну окрему послугу.

Позивач не довів належними та допустимими доказами правомірність розміру вартості послуг з розміщення товару на торгових площах, не надано детального розрахунку вартості наданих послуг та підтверджуючих документів, не додано доказів на підтвердження того, на підставі підпункту 3.1.1, 3.1.2 чи 3.1.3 договору було вирахувано вартість послуг з розміщення товару на торгових площах.

Акти надання послуг №4175 від 11.03.2014р. та №1821 від 17.02.2015р., надані позивачем до матеріалів справи, підписані лише з боку виконавця. Вони не містять доказів узгодження відповідачем розміру вартості послуг, факту надання таких послуг.

З наведеного вбачається, що позивачем не надано до суду належних доказів на підтвердження факту надання послуги з розміщення продукції, щодо якої здійснює свою діяльність замовник, на території магазинів мережі "Континент", правомірності розміру вартості даних послуг та заявлених до стягнення сум заборгованості за вказані послуги у загальному розмірі 11000грн.

Відповідно до положень ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов’язків, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов’язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Нормами ст. 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.

Відтак вимога позивача про стягнення з відповідача суми заборгованості за надані послуги з розміщення продукції, щодо якої здійснює свою діяльність замовник, на території магазинів мережі "Континент" (підпункт 1.2.1 договору) у загальному розмірі 11000грн. залишається судом без задоволення.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача суми заборгованості за надані послуги з передпродажної підготовки товару, щодо якого здійснює свою діяльність замовник, (підпункт 1.2.11 договору) у загальному розмірі 1010грн.17коп. суд зазначає наступне.

Плата за послуги у відповідності до п. 1.2.11 договору (передпродажна підготовка товару) визначена пунктами 3.1.9 та 3.1.10 договору.

Пунктом 3.1.9 договору передбачено, що вартість послуг, передбачених п. 1.2.11 даного договору, складає 5% від грошової суми, сплаченої виконавцем замовнику протягом поточного облікового періоду надання послуг, за поставлений останнім або дистриб'ютором товар згідно з договором поставки товару, включаючи суми, на які сторонами було проведено взаємозалік.

У підпункті 3.1.10 договору (вартість послуг, передбачених п. 1.2.11 даного договору, а саме передпродажної підготовки товару, щодо якого здійснює свою діяльність замовник) договору, наданого позивачем, відсутній розмір плати за визначену цим підпунктом договору послугу.

Відтак, з наданої до суду копії договору маркетингових послуг №Л-18/1 від 01.03.2013р. вбачається, що самим договором не встановлений розмір плати за послугу з передпродажної підготовки товару, щодо якого здійснює свою діяльність замовник.

Позивач не довів належними та допустимими доказами правомірність розміру вартості послуг з передпродажної підготовки товару, не надав детального розрахунку вартості наданих послуг та підтверджуючих документів. Позивачем не надано до матеріалів справи доказів, на підставі п. 3.1.9 чи 3.1.10 договору було вирахувано вартість послуг з передпродажної підготовки товару, якщо на підставі п. 3.1.10, то який відсоток та від якої початкової суми застосовувався позивачем.

Акт надання послуг №3474 від 18.11.2014р., наданий позивачем до матеріалів справи, підписаний лише з боку виконавця. Він не містить доказів узгодження відповідачем розміру вартості послуг, факту надання таких послуг.

Часткова оплата відповідачем рахунку №4043 від 01.11.2014р. за передпродажну підготовку товару за жовтень 2014р. не може бути доказом правомірності неоплаченої решти даної суми та визнання її відповідачем у повному обсязі.

З наведеного вбачається, що позивачем не надано до суду належних доказів на підтвердження правомірності заявленої до стягнення суми заборгованості за надані послуги з передпродажної підготовки товару, щодо якого здійснює свою діяльність замовник, у загальному розмірі 1010грн.17коп.

Відповідно до положень ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов’язків, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов’язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Нормами ст. 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.

Відтак вимога позивача про стягнення з відповідача суми заборгованості за надані послуги з передпродажної підготовки товару, щодо якого здійснює свою діяльність замовник, (підпункт 1.2.11 договору) у загальному розмірі 1010грн.17коп. залишається судом без задоволення.

Судові витрати розподіляються відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, а саме покладаються на позивача.

Враховуючи викладене та керуючись нормами статей Цивільного кодексу України, ст.ст. 3, 4, 13, 20, 41, 42, 74, 76, 77, 78, 79, 91, 129, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Відмовити у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Континент-Торг" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Логістік СВ" про стягнення суми основного боргу у розмірі 16010грн.17коп.

В судовому засіданні від 10.07.2018р. відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України прийнято вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст підписаний 19.07.2018р.

Суддя Новікова Р.Г.